Тип Членистоногі

1. Тип Членистоногі

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ
Загальна характеристика

2. Arthropoda

• Членистоногі (Arthropoda) — найбагатший видами тип
тваринного світу. Описано понад 1,5 млн. сучасних
видів, проте реальне їх число, на думку вчених, сягає
3—5 млн. Членистоногі опанували всі середовища
існування в межах біосфери і поряд із деякими
хребетними набули здатності до активного польоту
(більшість комах). Життєві форми, типи живлення,
адаптації до навколишнього середовища у них
надзвичайно різноманітні: вони заселяють всі моря та
океани, прісні водойми, всі наземні екосистеми. За
характером живлення членистоногі поділяються на
рослиноїдні, хижі, сапрофаги та паразити.

3. Переваги членистоногих

• Членистоногі мають багато спільного з
кільчастими червами, особливо з поліхетами.
Проте через ряд ароморфозів вони досягли
вищого ступеня диференціації тканин та
органів, перш за все нервової системи й
органів чуття; деякі групи мають складну
поведінку, яка виявляється в піклуванні про
потомство, здатності до складної будівельної
діяльності, суспільному житті й навіть мові
(наприклад, у вищих перетинчастокрилих).

4. Метамерія

• Як і кільчаки, членистоногі — метамерні
тварини. їхнє тіло складається з ряду
сегментів, проте метамерія
членистоногих різко гетерономна. Групи
подібних сегментів об'єднуються у
відділи тіла — тагми. Найчастіше
виділяються три тагми: голова, груди,
черевце. У павукоподібних голова злита
з грудьми в єдину тагму — головогруди; у
трилобітів і багатоніжок є всього дві
тагми — голова і тулуб. Особливе
значення має процес цефалізації —
утворення голови — тагми, де
сконцентровані органи чуття (вусики, очі)
та первинної переробки їжі (ротовий
апарат).

5. Голова

• Голова складається з головної лопаті, або
акрона, та кількох передніх сегментів. На
думку більшості вчених, акрон гомологічний
простоміуму кільчастих червів. Голова
членистоногих має 6 сегментів. Кількість
сегментів, котрі входять до складу грудей і
черевця, яке закінчується анальною
лопаттю, або тельсоном (гомолог пігідія),
різко коливається, проте в межах типу
спостерігається тенденція до стабілізації та
зменшення їх кількості. У результаті
тагматизації об'єднується і внутрішній вміст
сегментів; одні органи розростаються за
рахунок інших рівноцінних органів. Зокрема,
спостерігається концентрація гангліїв
нервової системи в головний мозок.

6.

7. Кінцівки членистоногих

• Характерною ознакою членистоногих, від якої походить назва типу, є будова їхніх кінцівок. Вони
складаються з окремих члеників, що рухомо з'єднані між собою суглобами, утворюючи багатоколінні
важелі, здатні до складних і точних рухів. Відповідно до тагматизації тіла членистоногих відбулася й
спеціалізація їхніх кінцівок. На голові знаходяться кінцівки, що виконують чутливу функцію — антени
(одна або дві пари), решта кілька пар кінцівок перетворилися на ротові органи, що беруть участь у
захопленні, утриманні та подрібненні їжі (верхні та нижні щелепи або хеліцери та частково педипальпи).
Кінцівки грудної тагми виконують в основному локомоторну функцію (плавання, повзання, ходіння,
бігання, стрибання), хоча до цих функцій іноді додаються й інші (дихальна, чутлива). Кінцівки черевця у
багатьох груп редуковані. Лише у трилобітів і деяких ракоподібних (клас Malacostraca) вони призначені
для плавання; одна-дві пари черевних кінцівок часто спеціалізуються як статеві, що призначені для
запліднення та розмноження.

8. Кінцівки членистоногих

• У найбільш повному вигляді кінцівка членистоногого складається з основної
частини (протоподит), від якої відходять дві гілки: зовнішня (екзоподит) та
внутрішня (ендоподит), крім того, у водяних форм є зябровий відросток (епіподит).
У первинно водних членистоногих (наприклад, ракоподібних) деякі кінцівки
зберігають двогіллясту будову; в більшості ж кінцівок одна з гілок редукується, і
вони стають одногіллястими (наприклад, ноги у Шестиногих та Багатоніжок).

9. Покрив тіла

• Важливою особливістю членистоногих, яка зумовлює основні
риси їх організації, є наявність твердої кутикули, що виконує не
лише захисну функцію, а є також зовнішнім скелетом, до якого
прикріплюються м'язи. Основним компонентом кутикули є хітин (у
різних членистоногих він становить від 1 до 90% сухої маси всієї
кутикули). Через нерозтяжність кутикули ріст членистоногих
переривчастий і супроводжується линянням. У період линяння
стара кутикула відшаровується і скидається. Нова тонка кутикула,
що утворюється під старою, деякий час не заважає росту тварини
до затвердіння покривів.

10. Порожнина тіла — міксоцель

• Порожнина тіла членистоногих змішана. Під час
ембріонального розвитку в них, як і в кільчастих червів,
закладаються парні целомічні мішки, що мають
метамерну будову. Пізніше стінки целомічних мішків
руйнуються, розпадаючись на окремі клітини, а
целомічні порожнини зливаються із залишками
первинної порожнини тіла, утворюючи змішану
порожнину тіла — міксоцель, що не має власної
клітинної вистилки. Це система лакунарних або
щілиноподібних порожнин між внутрішніми органами.
Із мезодермальних клітин стінок целомічних мішків
згодом утворюються мускулатура, клітини крові,
жирове тіло та інші мезодермальні утвори. У міксоцелі
циркулює рідина, що зветься гемолімфою. Вона є
одночасно і порожнинною рідиною, і кров'ю.

11. Внутрішня будова

• Травна система
складається з трьох
відділів: переднього,
середнього і заднього.
Передній відділ має
складний ротовий апарат,
утворений видозміненими
кінцівками. Залежно від
способу живлення типи
ротових апаратів бувають
різними. Середній відділ
має травні залози. Задній
відділ закінчується
анальним отвором.

12. Кровоносна система

• Кровоносна система незамкнена, що пов'язано з наявністю
змішаної порожнини тіла. У членистоногих з'являється
центральний пульсуючий орган — серце, розташоване на
спинному боці тіла. З аорти та артерій, що відходять від
серця, кров (гемолімфа) виливається в порожнину тіла й
омиває внутрішні органи, а потім знову збирається в судини і
повертається до серця.

13. Органи дихання

• Органи дихання у водних членистоногих представлені
зябрами, а в наземних — легеневими мішками і
трахеями.

14. Органи виділення

• Органи виділення — видозмінені
метанефридії або мальпігієві судини.

15. Нервова система

• Нервова система
членистоногих
складається з
навкологлоткового
кільця, з
надглотковим і
підглотковим
вузлами, та
черевного
нервового
ланцюжка.
Ускладнення надглоткового вузла з утворенням так званого головного
мозку та злиття нервових вузлів черевного нервового ланцюжка
забезпечило складну поведінку цих тварин і сприяло заселенню ними
найрізноманітніших місць життя.

16. Органи чуття

• Більшість членистоногих мають добре
розвинені органи чуття (дотику, хімічного чуття,
рівноваги, зору). Очі бувають двох типів —
прості й складні, або фасеткові.

17. Розмноження

• Членистоногі —
роздільностатеві тварини і
розмножуються лише
статевим шляхом. У них
спостерігається два типи
розвитку — з неповним і
повним перетворенням.

18. Походження членистоногих

• Багато ознак членистоногих
(сегментованість тіла,
черевний нервовий
ланцюжок, наявність
кровоносної системи)
вказують на їхню велику
подібність із кільчастими
червами і на походження
від стародавніх примітивних
багатощетинкових
кільчастих червів. У процесі
історичного розвитку у
членистоногих утворилися
відділи тіла, розвинулися
членисті кінцівки та
хітинова кутикула,
ускладнилися нервова
система й органи чуття. Ці
та інші ознаки сприяли
їхньому процвітанню на
Землі. Тип Членистоногі
включає понад 1 млн. видів.
Основні класи: Ракоподібні,
Павукоподібні і Комахи.