Медсестринський процес при захворюваннях серцево-судинної системи в літньому і старческому віці. Лекція №2

1.

Лекція №2

2.

План
1. Актуальність.
2. Вікові зміни серцево-судинної системи.
3. Артеріальна гіпертензія:
вікові особливості перебігу, діагностики та лікування.
4. Атеросклероз й ішемічна хвороба серця (ІХС):
чинники ризику, вікові особливості перебігу, діагностики та лікування.
5. Аритмії та блокади серця:
вікові особливості перебігу, діагностики та лікування.
6. Хронічна серцева недостатність:
вікові особливості перебігу, діагностики та лікування.
7. Особливості фармакотерапії у осіб похилого віку.

3. Вікові зміни серцево-судинної системи (1)

• Хвороби серця - найпоширеніша причина смерті у
віці понад 65 років.
• Із віком серце людини стає значно уразливішим до
хвороб.
• Структурні зміни включають поступову втрату
м'язових волокон, інфільтрацію жирової та
сполучної тканин.
• У серці відбувається поступове накопичення
нейтрального
гранульованого
пігменту
—
ліпофусцину
(«пігменту
старіння»),
який
складається з білків і ліпідів.

4. Вікові зміни серцево-судинної системи (2)

• Серце проявляє поступове зниження максимальної
кількості крові, яка перекачується, приблизно
удвічі від 20 до 90 років.
• Із віком виникає артеріосклероз, зниження
пропускної здатності артерій, що вважається
частиною старіння.
• Із віком кровоносні судини менш еластичними, їх
стінки потовщуються з ростом сполучної тканини.
• Із віком виникає атеросклероз - відкладення
інетрних матеріалів на стінці артерій, що заважає
потоку крові.

5.

Вікові зміни судин
• Тиск крові з віком зростає, причому
зростає, в основному, систолічний тиск.
• Сповільнюється ритмічна робота серця:
довшою стає систола.
• Морфологічно
спостерігається
та атрофія
склероз міокарда
м'язевих волокон.
• Склероз судин послаблюється до
периферії.
• У венах зміни менші, ніж в артеріях.
• Зміни судинної системи більш
виражені на нижніх кінцівках.

6. ПЕРЕБІГ АГ У ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ

• Поєднання АГ із атеросклерозом судин і
гіперкоагуляцією крові сприяють виникненню
судинних катастроф:
• інфаркт міокарда
• ішемічний інсульт
• тромбоемболія
• серцева недостатність
До ускладнень можуть призвести:
• неадекватні фізичні навантаження
• стресові ситуації
• метеорологічні умови

7.

ЛІКУВАННЯ АГ У ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ (1)
• Літні люди дуже добре реагують зниженням АТ на
обмеження споживання солі і зменшення маси тіла.
• Стартові дози гіпотензивних препаратів становлять
половину звичайної початкової дози.
• Титрування дози відбувається повільніше, ніж у інших
хворих.
• Слід прагнути до поступового зниження артеріального
тиску до 140/90 мм рт.ст. (при супутньому цукровому
діабеті та нирковій недостатності цільовий рівень АТ 130/80 мм рт.ст.)
• Необхідно враховувати вихідний рівень АТ, тривалість
гіпертонії, індивідуальну переносимість зниження
артеріального тиску.
• Супутнє зниження діастолічного АТ у хворих з
ізольованою систолічною АГ не є перешкодою для
продовження терапії.

8.

ЛІКУВАННЯ АГ У ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ (2)
• Тіазидні діуретики та β-адреноблокатори та їх комбінації
сприяють зниженню ризику серцево-судинних ускладнень і
смертності, причому діуретики мають перевагу над βадреноблокаторами.
• Перевагу має використання амлодипіну порівняно з іншим
антагоністом кальцію: тривалість дії амлодипіну складає 24
години, що сприяє однократному прийому на добу та
забезпечує зручність у застосуванні.
• Інгібітори АПФ є препаратами вибору для осіб похилого віку з
дисфункцією лівого шлуночка та/або серцевою недостатністю,
з супутнім цукровим діабетом. При непереносимості інгібітори
АПФ можуть бути замінені антагоністами ангіотензинових
рецепторів.
• α-адреноблокатори
(празозин,
доксазозин)
не
рекомендуються для лікування АГ у осіб похилого віку
оскільки вони сприяють частому розвитку ортостатичних
реакцій та збільшують ризик виникнення серцевої
недостатності.

9. Вікові особливості перебігу ІХС (1)

• Літні люди складають більшість хворих на ІХС.
• Майже 3/4 випадків смерті від ІХС відбувається
серед осіб старше 65 років.
• Майже 80% осіб, які померли від інфаркту міокарда,
старше 65 років.
• Більш ніж у 50% випадків смерть осіб старше 65 років
настає від ускладнень ІХС.
• У віці 70-75 років частота ІХС серед чоловіків і жінок
однакова.
• Щорічна смертність від ІХС у віці 70-75 років
становить 2-3%.

10. Вікові особливості перебігу ІХС (2)

• Атеросклероз
відразу
декількох
коронарних
артерій.
• Часто зустрічається стеноз стовбура лівої
коронарної артерії.
• Часто зустрічається зниження функції лівого
шлуночка.
• Часто зустрічаються атипова стенокардія та
безбольова ішемія міокарда.

11. ІНФАРКТ МІОКАРДА (ІМ) (1)

• Спровокувати ІМ можуть харчове,
психічне або фізичне навантаження,
оперативні втручання, гостра інфекція.
• На догоспітальному етапі частіше зустрічаються
астматичний чи аритмічний варіант ІМ.
• На фоні СН з’являються серцева астма і пароксизмальна
тахіаритмія.
• Наявність одночасно таких синдромів і симптомів, як
інсульт, транзиторна ішемічна атака, тромбоемболії,
запаморочення, непритомний стан, діабетична кома
утруднюють діагностику ІМ.

12.

Основні причини аритмій
у похилому віці
Зниження активності синусового вузла.
Зменшення впливу нервової системи на серце.
Збільшення чутливості серця до катехоламінів,
ацетилхоліну, які провокують аритмію.
Зміни електролітного балансу із зменшенням
концентрації іонів калію в міозитах.
Зменшення кількості бета-адренорецепторів у серці.

13.

Особливості перебігу аритмій
у похилому віці
Появу аритмії люди похилого віку, як правило, не
фіксують.
Звертаються за допомогою з приводу безпідставної
раптової слабості, раптового похитування при ходьбі,
швидкої втомлюваності.
Аускультація серця, ЕКГ в 12 відведеннях, проби з
навантаженням, дихальні проби, ортостатична проба
дозволяють виявити аритмію.
Аритмії часто бувають транзиторними.
Використовують холтерівське моніторування.

14. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ХСН В СТАРОСТІ 

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ХСН
В СТАРОСТІ
• Основні причини розвитку: ІХС, АГ і хронічне легеневе серце.
• До 90 % всіх хворих на ХСН - особи віком понад 60 років.
• Частота її наростає з віком, коли вона стає основною
причиною інвалідизації та смертності.
• ХСН в цьому віці частіше діагностують у жінок.
• Після 70 років зменшується смертність від ІМ, але
збільшується від - ХСН і цереброваскулярної патології.
• Старіння серця супроводжується загибеллю кардіоміоцитів із
формуванням
дифузного
та
вогнищевого
вікового
кардіосклерозу, якому сприяють амілоїдоз, інфекції,
алкогольна інтоксикація.
• Поступово компенсаторні механізми серця виснажуються.