Українські землі на початку ХХ століття

1. Українські землі на початку ХХ століття

Економічний розвиток
українських земель на початку
ХХ століття

2. План уроку:

Основні тенденції економічного розвитку
українських земель на початку ХХ ст.
Порівняльна характеристика розвитку
промисловості, сільського господарства
Наддніпрянщини та західноукраїнських
земель.
Трудова еміграція українців: причини,
напрями.

3. Основні тенденції економічного розвитку:

Нерівномірність економічного розвитку
українських земель: 1900-1903 рр. – світова
економічна криза (криза надвиробництва),
скорочення кількості малих і середніх
підприємств, зростання безробіття, погіршення
соціально-економічного стану населення,
зростання інфляції, скорочення виробництва;
1904-1908 рр. – період депресії; 1909-1913 рр. –
економічне зростання.
Великий вплив іноземного капіталу на
економічний розвиток українських земель;
Перетворення українських земель на ринок
збуту імперій;

4. Основні тенденції економічного розвитку:

Гальмування індустріального розвитку
українських земель через податкову політику,
державні замовлення та протекціонізм щодо
корінних земель;
Хижацька експлуатація природних багатств
українських земель;
Українські землі – сировинний придаток обох
імперій;
Збереження великого поміщицького
землеволодіння;
Соціальна диференціація селянства;

5. Основні тенденції економічного розвитку:

Проблема аграрного перенаселення і, як
наслідок, трудові міграції;
Зростання товарності сільськогосподарського
виробництва;
Спеціалізація сільськогосподарських районів,
збільшення посівних площ;
Розвиток кооперативного руху.

6. Порівняльна характеристика економічного розвитку Наддніпрянщини та Західної України

Наддніпрянщина
Західна Україна
Високий рівень концентрації
промисловості (50%); утворення монополій в металургійній,
вугільній, залізорудній галузях у
формі синдикатів;
нерівномірний розвиток регіонів, спеціалізація промислових районів; частка
промислового виробництва в
загальноросійському – 48,2%,
перетворення України на
промисловий район Російської
імперії (70% - сировина, 20%
машинобудування, 60% - цукру;
57% - сталі, 69% - чавуну
Кустарно-ремісничий характер промисловості, перевага
дрібних підприємств (80%),
провідні галузі – нафтоозокеритна, лісопильна, деревообробна, солеварна, борошномельна, цегельна,
низький рівень
енергоозброєння промисловості.

7.

8. Юзівка

9. Київ

10. Завод Гретера і Криванека

11. Одеса

12. Порівняльна характеристика економічного розвитку Наддніпрянщини та Західної України

Наддніпрянщина
Західна Україна
Розвиток кооперативного
руху у формі артілей:
М.Левитський,
В.Доманицький, О.Юркевич;
диференціація селянських
господарств:
80% - бідні; 15% - середні; 5%
- заможні; трудова еміграція
на Далекий Схід, Середню
Азію, Північний Кавказ,
Нижнє Поволжя
Розвиток кооперативного
руху: С.Смаль-Стоцький,
Є.Олесницький, Ю.Фірцак;
диференціація селянських
господарств:
90% - бідні; 5% - середні; 5% заможні; трудова еміграція в
США, Канаду, Латинську
Америку

13. М.Левитський, С.Смаль-Стоцький, Є.Олесницький

М.Левитський, С.СмальСтоцький, Є.Олесницький

14. Трудова еміграція

Причини:
- малоземелля значної частини
селян;
- пошук кращої долі;
- небажання селян змінювати
традиційний спосіб життя;
- національне гноблення.

15. Трудова еміграція

Напрями еміграції
Із Західної
України
С
Ш
А
К
А
Н
А
Д
А
З Наддніпрянщини
НИЖНЄ ПОВОЛЖЯ
ЛАТИНСЬКА
АМЕРИКА
ПІВНІЧНИЙ КАВКАЗ
КАЗАХСТАН
Далекий Схід

16. Понятійний мінімум:

Криза надвиробництва – це період, протягом якого
кількість промислових чи сільськогосподарських
товарів перевищує попит населення.
Економічний придаток – соціальна-економічна
залежність однієї території чи держави від іншої.
Демографічний бум – це явище, коли стрімко
зростає чисельність населення на певній
території.
Синдикат – це різновид монополії, для якої
характерний спільний збут продукції та закупівля
сировини.

17. Понятійний мінімум:

Трудова міграція – процес переміщення
населення з однієї території на іншу з
метою пошуку робочих місць.
Індустріалізація – процес розбудови
великої машинної індустрії.
Інфляція – явище знецінення грошової
одиниці, скорочення купівельної
спроможності населення.