Центральна та церебральна гемодинаміка у новонароджених із судомним синдромом

1. ЦЕНТРАЛЬНА ТА ЦЕРЕБРАЛЬНА ГЕМОДИНАМІКА У НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ СУДОМНИМ СИНДРОМОМ

ЦЕРЕБРАЛЬНА
ГЕМОДИНАМІКА
У НОВОНАРОДЖЕНИХ
ІЗ СУДОМНИМ
СИНДРОМОМ
М.О.ГОНЧАРЬ, Т.О.ТЕСЛЕНКО, А.Д.БОЙЧЕНКО,
І.Ю.КОНДРАТОВА
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ №1 ТА НЕОНАТОЛОГІЇ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ПЕРИНАТАЛЬНИЙ ЦЕНТР

2. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: вивчення особливостей та вдосконалення діагностики розладів центральної та церебральної гемодинаміки у новонароджени

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ:
вивчення особливостей та вдосконалення діагностики
розладів центральної та церебральної гемодинаміки у
новонароджених із судомним синдромом.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
Проведено клініко-інструментальне обстеження (ЕКГ,
допплерехокардіографія, амплітудно-інтегрована ЕЕГ,
нейросонографія з вивченням церебрального кровотоку)
54 немовлят, які були народжені у Харківському регіональному
перинатальному центрі:
• 25 (46,3%) доношених та
• 29 (53,7%) недоношених;
• 23 дитини (42,6%) народжені шляхом операції кесарева розтину,
• 31 (57,4%) – шляхом вагінальних пологів.
Судомний синдром у вигляді явних або субклінічних судом було
виявлено у 38,9% дітей.

3. ЦЕНТРАЛЬНА ГЕМОДИНАМІКА

За даними проведеного допплерехокардіографічного
дослідження серед дітей із клінічно діагностованими судомами
• 66,7% мали гіпокінетичний тип центральної гемодинаміки,
• 22,2% – нормокінетичний,
• 11,1% – гіперкінетичний.
Схожий розподіл мав місце у групі дітей із субклінічними
судомами:
• 58,3% – гіпокінетичний варіант,
• 25% – нормокінетичний,
• 16,7% – гіперкінетичний.
Серед дітей без судомного синдрому спостерігалось майже
рівномірне розподілення варіантів центральної гемодинаміки:
• гіпокінетичний – 39,4%,
• нормокінетичний – 30,3%,
• гіперкінетичний – 30,3%.

4. ЦЕРЕБРАЛЬНА ГЕМОДИНАМІКА

У 39,3% новонароджених, як правило, з клінічними
проявами синдрому пригнічення ЦНС на тлі набряку головного
мозку, зміни церебральної гемодинаміки характеризувалися
ознаками гіпоперфузії.
У даної групи пацієнтів зареєстрований високий індекс
резистентності в ПМА - 0,78 ± 0,05 (р<0,05) та в СМА - 0,78 ±
0,08 (р<0,05) ум.од.
У новонароджених із субклінічними судомами (17,9%) зміни
церебральної гемодинаміки характеризувалися ознаками
гіперперфузії з перивентрикулярною ішемією за даними НСГ.
У них виявлено низький індекс резистентності в ПМА 0,49 ± 0,05 (р<0,05) та в СМА - 0,52 ± 0,08 (р<0,05) ум.од.

5. Субклінічні судоми на аЕЕГ

Субклініч
ні судоми
Новонароджена
на аЕЕГ
Ш.
5-та доба життя
Стан після
перенесеної
асфіксії важкого
ступеню
Атиповий
судомний напад
розвинувся на тлі
загальної низької
мозкової

6. ВИСНОВКИ

Ω Новонароджені із судомним синдромом мають достовірно
нижчий показник систолічного індексу, ніж немовлята без судом
(р<0,05), що свідчить про превалювання у них прогностично
несприятливого гіпокінетичного типу центральної гемодинаміки.
За нашими даними його мають 61,9% дітей із судомним
синдромом.
Ω У дітей з ознаками набряку головного мозку спостерігалося
зниження перфузії мозкових структур (високий індекс
резистентності в судинах головного мозку). У новонароджених із
субклінічними судомами зміни церебральної гемодинаміки
характеризувалися ознаками гіперперфузії головного мозку
(низький індекс резистентності в судинах головного мозку), що
свідчить про порушення механізму ауторегуляції мозкового
кровообігу.