Червонофігурний вазопис

1. Червонофігурний вазопис

ЧЕРВОНОФІГУРНИЙ
ВАЗОПИС
ВИКОНАЛА
СТУДЕНТКА І КУРСУ
АТАМАНЧУК ТЕТЯНА

2.

3. Червонофігурний вазопис —

ЧЕРВОНОФІГУРНИЙ
ВАЗОПИС —
?
530 р. до н. е. - кін. III ст. до н. е.
?
Стародавні Афіни
?
Тло — чорне, фігури — червоні.

4. Технологія виготовлення та декорування

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ
ТА ДЕКОРУВАННЯ
• Перед випалом на поверхню підсохлої вази наносилися контури людських фігур і інші деталі зображення.
• Начерк малюнка наносився легким штрихом яким-небудь тупим інструментом, або намічався деревним вугіллям.
Далі контури малюнка обводилися пензлем зі шлікером.
• Решта ліній і тонкі лінії всередині зображення виконувалися розведеним розчином шлікера. Крім двох основних
кольорів у зображеннях зустрічаються й інші кольори — білий та червоний.
• На закінчення, тло між фігурами всередині зображення покривалося матово-сірим шлікером. Вази проходили
триразовий випал, унаслідок якого шлікер набував свій характерний чорний або темно-коричневий колір.
• Можливість детального опрацювання зображення. У порівнянні зі чорнофігурними силуетами, що виглядають як
тіні, червонофігурні зображення стали динамічнішими і наблизилися до життя. Крім того, червоні фігури
відрізнялися більшою контрастністю на чорному тлі.
• З'явилася можливість зображувати людей не тільки у профіль, але і анфас, зі спини або в три чверті.
Червонофігурна техніка дозволяла краще передати глибину та простір.
*Шлікер – змішана з водою і підфарбована глина, яка використовувалася в давнину для
розпису кераміки.

5. Андокіда

АНДОКІДА
Амфора-білінгва –
перехід від
чорнофігурного
вазопису до
червонофігурного .
•… чорнофігурна сторона
червонофігурна сторона

6. В а з о п и с ц і -

Ефроній — давньогрецький вазописець і
гончар кінця 6 — початку 5 століття до н. е.
В
А
З
О
П
И
С
Ц
І
-
« Кратер Ефронія »
Побутова сцена з трьома молодиками, можливо у
палесті.
Бог смерті (Танатос) та бог сну (Гіпнос) у
присутності Гермеса переносять мертве тіло
Сарпедона (один з епізодів Троянської війни) для
поховання на батьківщині.
п
і
о
н
е
р
и
Час створення: бл. 515 рр. до н. е.
Висота: 45,7 см
Ширина: 55,1 см
Зберігається: Рим, Італія
Музей: Вілла Джулія

7. Евфроній. Пеліка з ластівкою

ЕВФРОНІЙ. ПЕЛІКА З ЛАСТІВКОЮ
Художник поруч з кожною фігурою написав слова, якими
обмінюються між собою учасники цієї сцени.
- «Дивись, ластівка», - викрикнув чоловік.
- «Так, ластівка, клянусь Гераклом», -відповідає юнак.
- «Ось вона!»,- радісно кричить хлопчик.
Від себе майстер додав: «Настає весна».
▶Творець: невідомий гончар,
вазописець Ефроній
▶Час створення: бл. 510 рр. до н. е.
▶Висота:32,5 см
▶Зберігається: Санкт-Петербург, Росія
▶Музей: Ермітаж

8.

Вазописці стали частіше використовувати підписи, хоча як і раніше на
вазах переважають автографи гончарів.
Гончарі залишали підпис у вигляді свого імені у поєднанні з
дієсловом дав.-гр. ἐποίησεν (epóiesen — зробив), а вазописці — дав.гр. ἔγραψεν (égrapsen — намалював).
Якщо вазописець сам виготовляв посудину для розпису, то він ставив
обидва «штампи». Завдяки підписам вдалося атрибутувати багато
творів гончарного мистецтва конкретним майстрам, одночасно склавши
уявлення про їх творчий розвиток.

9.

Евфроній.
Геракл і Антей.
Евфроній.
Атлети готуються до змагання.

10. Евфімід

ЕВФІМІД
Давньогрецький вазописець і гончар кінця VI — початку V століття до н. е.
Евфімід вважається одним з найвидатніших вазописців червонофігурного стилю.
Відомо про його суперництво з іншим відомим вазописцем — Ефронієм. На одній зі своїх
ваз Евфімід залишив навіть підпис: «Евфімід, син Поліаса, намалював це, як це ніколи не
вмів Ефроній».
Гектор вдягає лати,
поруч Пріам та Гекуба (батьки)

11.

З іншого боку вази зображено
повсякденне життя.
Три п'яних чоловіки танцюють,
насолоджуючись моментом під час
довгого симпозіуму.
Той, що зліва, до сих пір тримає в руці
кантар - винну чашку з довгими ручками.
Евфімід

12. Епіктет

ЕПІКТЕТ
Скіфський лучник
Гуляка на підпитку зі скіфосом
Сцена з палестри

13. Фінтій 

ФІНТІЙ
давньогрецький вазописець і гончар, працював на наприкінці 6 століття до н. е.
Десять робіт, датовані періодом між 525 і 510 роками до н. е., містять його підпис:
сім вазописних робіт та три керамічні роботи.

14. Ольтос

ОЛЬТОС
Битва Афіни з Енкеладом
550–500 рр. до н.е.
Гончар - Нікостен; художник - Ольтос
бл. 520 р. до н.е.

15. Ніобід

НІОБІД
Бл. 460 р. до н.е.
Кратер

16.

Аполло́н — один із олімпійських богів, покровитель
музики, віщування і лікування.
Син Зевса й Лето, брат Артеміди.

17.

Артем́іда —
давньогрецька богиня,
первісно шанована як
покровителька
тваринного й
рослинного світу. За
пізнішими
віруваннями, богиня
мисливства, лісів і гір.

18.

19.

20.

Дякую за увагу!