Влада і авторитет, легітимність влади. Види легітимності

1. Влада і авторитет, легітимність влади. Види легітимності

Підготувала студентка 3-го
курсу групи ЗБО-121
Сніжко Сніжана

2. ВСТУП

Віссю, навколо якої обертається все
політичне життя, є влада. Вона
повсюдна і пронизує всі структури
суспільства, виступаючи його
цементуючим елементом,
підтримуючи внутрішню цілісність,
організованість і ієрархічність
суспільних відносин. Суспільство,
полишене влади, пронизане хаосом…

3. ЗАДАЧА

ЗРОЗУМІТИ ТА ВИЗНАЧИТИ
ПОНЯТТЯ
«ВЛАДА» , «АВТОРИТЕТ» ТА
«ЛЕГІТИМНІСТЬ».

4. Влада — це

- сила, яка з допомогою авторитету, заохочення та
примусу, має здатність зі своєї волі впливати на інших.
- слово, що використовується в українській мові для
назви кількох різних, але взаємопов'язаних понять:
• Право та можливість керувати, розпоряджатися
чимось або кимось.
• Політичне панування, політичний устрій.
• Державна влада (судова, законодавча, виконавча)
• Військова міць (військова влада)

5. Авторитет 

• Авторитет розглядається як форма і джерело влади.
• Авторитет - це керівництво, що добровільно визнає за
суб'єктом влади з боку підвладних право на владу внаслідок
його моральних якостей або ділової компетенції (авторитет
учителя, пророка, духовного лідера нації, керівника країни,
політичний і економічний курс якого забезпечить суспільну
стабільність вирішення кризових ситуацій і ріст суспільного
благоустрою).

6.

Легітимність політичної влади
— це стан, коли право чинність даної влади визнають суспільство і
міжнародне співтовариство; це форма підтримки, виправдання
правомірності застосування влади і здійснення правління
державою.

7.

• Процес визнання влади правочинною, утвердження
її легітимності називають легітимацією.
Підстави легітимації, тобто умови, за яких народ
готовий визнати владу, мають історичний характер:
• 1) успадкування влади главою держави від своїх
предків;
• 2) у давні часи, перемігша у війні, держава-завойовник
могла розраховувати на визнання її влади над
приєднаною територією правочинною;
• 3) у сучасних демократичних державах підставою
легітимації вважається обрання, владних структур
народом.

8.

• Легітимність конкретної влади не вічна. Вона
змінюється залежно від нових умов або певних
особливостей поведінки владних структур і
може як зростати, так і спадати. Будь-яка
передреволюційна чи революційна ситуація,
коли, як писав В.І. Ленін, "маси рвуться до
політики", є наслідком кризи легітимності
влади.

9. Типи легітимності політичної влади за М. Вебером

• Традиційний тип легітимності влади
грунтується на авторитеті традицій і
звичаїв. Влада цього типу
встановлюється відповідно до традицій і
звичаїв і ними ж обмежується.
• Харизматичний тип легітимності
політичного панування грунтується на
вірі підвладних у незвичайні якості і
здібності, винятковість правителя
(харизматичного лідера). Такий тип
притаманний суспільствам з невисоким
рівнем розвитку демократії і політичної
культури його членів.

10.

• Раціонально-легальний тип легітимності політичного
панування базується на переконанні підвладних у законності
(легальності) й доцільності (раціональності) встановлених
порядків та існуючої влади. За цього типу легітимності органи
влади та їхні керівники обираються через демократичні
процедури й відповідальні перед виборцями, правлять не
видатні особистості, а закони, на основі яких діють органи влади
й посадові особи. Це - основний тип легітимності політичної
влади в сучасних демократичних державах. В політології
виокремлюються також ідеологічний, структурний і
персоналізований типи легітимності політичної влади.

11.

• Суть ідеологічної легітимності полягає в утвердженні й
виправданні влади за допомогою ідеології, що вноситься в
масову свідомість. Ідеологічна легітимність влади може бути
класовою або етнічною залежно від того, хто є її суб'єктом, до
кого вона звернена, на яких ідеях і цінностях грунтується.
• Етнічна легітимність є єдиним із різновидів ідеологічної
легітимності, яка проявляється у формуванні владних структур,
політичної еліти за національною ознакою. Етнічна легітимність
розвивається за високої активності осіб корінної національності,
маніпуляції ідеєю національної держави, неспротиві осіб
некорінних національностей і веде до утвердження етнократії влади націоналістичне налаштованої етнічної еліти.

12.

• Структурна легітимність пов'язана з раціонально-легальною.
Вона притаманна стабільним суспільствам, де заведений
порядок формування владних структур став звичним. Люди
визнають владу тому, що вона сформована на Основі існуючих
правил.
• Персоналізована легітимність грунтується на довірі до
конкретної керівної особи. Така легітимність є близькою до
харизматичної і може перетворитись у неї. Проте якщо
харизматичного лідера ідеалізують, то стосовно лідера з
персоналізованою легітимністю переважає раціональний
підхід, розрахунок.

13. Висновок:

На мій погляд, легітимність має властивість змінювати свою
інтенсивність, її критичні показники сигналізують про
настання кризи - падіння рівня визнання і виправданості
повноважень суб'єктів та інститутів політичної влади.

14. СПИСОК використаних джерел:

• http://
www.ebk.net.ua/Book/political_science/uriy_politologiya/part2/50
1.htm
• http://uk.wikipedia.org/wiki/%
D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0
• http://
pidruchniki.com/18980110/politologiya/ponyattya_legitimnosti_prin
tsip_podilu_vladi
• http://sr.ksu.edu.ua/component/content/article/32-osnovipolytol/74
8-tipi-legtimnost-poltichno-vladi-za-m-veberom-.html