Конституційно-правові відносини

1. Конституційно-правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами конституційного права, учасники яких наділяються

взаємними правами і
обов’язками згідно з приписами
конституційно-правових норм

2. ОЗНАКИ

Виникають між суб'єктами правовідносин з приводу
реалізації конституційних прав та обов'язків або
виникнення правовідносин породжує ці права та
обов’язки;
Це різновид політико-правових відносин, оскільки тісно
пов'язані з суб'єктами політичного процесу, з реалізацією
владних повноважень органів державної влади, правовим
статусом людини і громадянина;
Найбільш суттєві суспільні відносини, які виникають у
сфері здійснення влади народом України;
Виникають, змінюються і припиняються на підставі дії
конституційно-правової норми.;
Виникають і реалізуються у сфері державної діяльності,
що є основною формою прояву народовладдя.

3. ВИДИ

За змістом (відповідно до існуючої системи
інститутів конституційного права);
За суб'єктами (пов'язані з інтересами
Українського народу; держави та її органів;
територіальних громад і органів місцевого
самоврядування);
За територією
місцеві);
За дією у часі ( постійні тимчасові)
дії
(загальнодержавні;

4. См

Елементи
конституційноправових
відносин
Об'єкти
Зміст
См
Суб'єкти

5. Суб’єкти конституційно-правових відносин – це учасники суспільних відносин, наділені конституційною правосуб’єктністю, тобто

Суб’єкти конституційноправових відносин
– це учасники суспільних
відносин, наділені
конституційною
правосуб’єктністю, тобто
правоздатністю і дієздатністю,
що визначається нормами
конституційного права.

6. Суб’єктами конституційно-правових відносин можуть бути: - фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства, особи з

подвійним
громадянством);
- юридичні особи - органи місцевого
самоврядування, підприємства, установи,
організації, органи державної влади;
- народ, нація;
- територіальні громади;
Українська держава;
- народні депутати, посадові та службові особи,
виборці;
- політичні партії та громадські організації та
інші.

7. Об’єкти конституційно-правових відносин – це закріплені і гарантовані нормами та принципами конституційного права

загальнодержавні і соціальні
блага, з приводу яких суб'єкти
конституційно-правових відносин
вступають в юридичні зв'язки і на
що спрямовані їхні суб'єктивні
права та юридичні обов'язки.

8. Об'єкти конституційно-правових відносин: 1) політичні блага - державний суверенітет, територіальна цілісність держави, влада,

громадянство, демократія та ін.;
2) матеріальні блага - майно, цінні папери,
гроші, природні ресурси;
3) нематеріальні блага - честь, гідність,
ділова репутація, права;
4) дії (бездіяльність) - участь у виборах,
референдумах, страйках;
5) результати дій (бездіяльності) - статус
судді, президента, депутата.

9. Зміст конституційно-правових відносин

Зміст конституційноправових відносин
це визначені й гарантовані
конституційно-правовими
нормами і принципами суб'єктивні
права та юридичні обов'язки
учасників цих відносин.

10.

Зміст
Юридичний
Фактичний

11. Юридичний зміст

-
це
можливість
суб'єктів
конституційно-правових
відносин
вчиняти відповідні дії або утриматися
від їх вчинення.
Юридичний
зміст
становлять
суб'єктивне право та юридичні
обов'язки.

12. Фактичний зміст

- це конкретно обраний варіант
юридичних можливостей.

13. Юридичні факти

- це конкретні життєві обставини, з
якими конституційно-правові
норми пов'язують виникнення,
зміну або припинення
конституційних правовідносин.
Дії та події становлять юридичні
факти.

14. Юридичні фактів за юридичними наслідками:

Правоутворюючі - прийняття громадянами
України закону на всеукраїнському референдумі;
Правозмінюючі - КМУ, згідно з положеннями ст.
115 Конституції України, складає повноваження
перед новообраним Президентом України і
набуває статусу виконуючого обов'язки;
Правоприпиняючі - у разі невиконання вимоги
щодо несумісності депутатського мандата з
іншими видами діяльності повноваження
народного депутата України припиняються
достроково (ч. 4 ст. 81 Конституції України)

15. Конституційно-правова відповідальність – це самостійний політико-правовий вид юридичної відповідальності, який настає за

порушення норм конституційного права
і полягає у позбавленні суб'єкта
конституційного правопорушення
(делікту) блага політичного,
матеріального, морального чи іншого
характеру.

16. До особливих рис конституційно-правової відповідальності відносять:

До особливих рис конституційноправової відповідальності відносять:
Має політичний характер.
Спрямована на правову охорону Конституції
України;
Передбачає як пряму відповідальність, види і
міра якої визначається конституційним правом
(конституційно-правова відповідальність), так
і опосередковану (бланкетну)
відповідальність, види і міра якої визначається
іншими галузями права (адміністративноправова, кримінально-правова).

17. _________________________________

Види
конституційноправової
відповідальності
Позитивна
Ретроспективна
_________________________________

18. Позитивна конституційно-правова відповідальність - є правовим станом, що включає відповідальність за що-небудь (за належне

Позитивна конституційноправова відповідальність
- є правовим станом, що включає
відповідальність за що-небудь (за
належне виконання покладених
обов'язків, ефективність та
доцільність роботи) та перед кимнебудь (втілюється у правових
відносинах підзвітностіпідконтрольності, в яких беруть
участь дві сторони).

19. Ретроспективна конституційно-правова відповідальність – настає за винне діяння (дію чи бездіяльність), спрямоване на порушення

норм конституційного
права.
Ретроспективна відповідальність
настає лише тоді, коли для цього є
нормативна та фактична основа.

20. Форми ретроспективної конституційно-правової відповідальності:

Дострокове припинення
повноважень органів публічної
влади та їх посадових осіб.
Скасування, зупинення дії актів
органів публічної влади та їх
посадових осіб, накладання на них
вето.
Встановлення обмежень щодо
реалізації окремих конституційних
прав і свобод відповідними
суб’єктами конституційного права.