Презентація на тему: Фашизм та неофашизм як прояв правого екстремізму.
План
Фашизм
Значення фашизму
Характерні риси для фашизму
Соціальна база фашизму
Фашизм в Італії
Фашизм в Італії
Виникнення фашизму
Фашизм у Росії та фашизм російської еміграції
Фашизм у Росії та фашизм російської еміграції
Неофашизм
Відмінні риси
Відмінні риси
Неофашисти в Німеччині
Історія неофашизму
Неофашизм на Україні
Висновок
Список літератури
739.49K
Категории: ПолитикаПолитика ИсторияИстория

Фашизм та неофашизм як прояв правого екстремізму

1. Презентація на тему: Фашизм та неофашизм як прояв правого екстремізму.

Виконав студент
ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
"УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА
ПРАВА "КРОК", Юридичний факультет,
Кафедра державно-правових дисциплін,
студентка 3 курсу групи ПР-17-зн,
Банченко Вікторія Анатоліївна.

2. План

3. Фашизм

4. Значення фашизму

Розглядається у двох значеннях:
1) як найбільш реакційна
політична течія, яка виражає
інтереси агресивних сил,
прихильників крайніх поглядів і
методів у політиці, ідеології; 2)
як відкрито терористична
диктатура згаданих сил, що
використовують насильство для
захоплення та утримання влади,
нав'язування всім іншим членам
суспільства своєї волі,
утвердження свого панування.

5. Характерні риси для фашизму

Для фашизму є характерними: тоталітаризм; використання
крайніх методів, форм насильства для досягнення політичної
мети; зрощування партії з державним апаратом; правовий
нігілізм; консолідація екстремістських партій і організацій;
антидемократизм; заборона прогресивних партій та організацій;
ліквідація демократичних свобод; максимальний контроль за
громадським і особистим життям громадян; жорстокі поліцейські
переслідування "інакомислячих"; расизм; геноцид; шовінізм;
елітаризм; вождизм.

6. Соціальна база фашизму

• Соціальною базою фашизму є насамперед
дрібні власники, консервативне
чиновництво, міщани, політично неграмотні
робітники, декласовані елементи.

7. Фашизм в Італії

Складною ситуацією в країні скористався
Беніто Муссоліні, який хотів перетворити
її на велику імперію. Бачачи наростаюче
невдоволення пролетаріату, селян і
військових, він зміг задовольнити їх
прагнення до змін. Слабкість італійської
держави в проведенні зовнішньої і
внутрішньої політики дозволила
Муссоліні в 1919 році стати
організатором і ідейним натхненником
першої фашистської організації під
назвою «Союз боротьби». Переважна
більшість у ній була представлена
колишніми фронтовиками, які бажали
бачити Італію потужною військовою
державою.

8. Фашизм в Італії

Після того, як фашистський рух отримав підтримку великої буржуазії,
Муссоліні зрозумів, що прийшов час для рішучих дій. У 1922 році він
здійснив відкритий державний переворот, поваливши короля і ставши
одноосібним правителем повністю фашистської на той момент Італії.
Протягом наступних кількох років Муссоліні зі своїми поплічниками
займався знищенням всіх партій і організацій, які виступали проти
фашизму. Досвід італійського диктатора припав до душі багатьом
представникам влади, і фашизм з дивовижною швидкістю поширився в
Німеччині, Франції, Австрії, Угорщині, Румунії, Іспанії, Хорватії, Аргентині,
Бразилії, Португалії та Японії. Період фашистської диктатури в Італії
завершився лише із закінченням Другої світової війни.

9. Виникнення фашизму

Наприкінці 30-х років фашизм утвердився також у ряді країн
Пів-денно-Східної та Центральної Європи. Він став ударною
силою світової реакції, яка у 1939 р. розв'язала Другу світову
війну. Після закінчення Другої світової війни на
Нюрнберзькому процесі фашистську ідеологію було
засуджено і заборонено. За сучасних умов фашизм набуває
вигляду неофашизму.

10. Фашизм у Росії та фашизм російської еміграції

На близькість режимів, що визнавали себе
фашистськими, до політичного режиму у
Радянській Росії й СРСР вказували численні
дослідники. Як зазначав Арнольд Тойнбі.
Сучасний ідеолог російського фашизму
Олександр Дугін вважає, що, оскільки Росія
пройшла «два ідеологічних етапи —
комуністичний і ліберальний», то для неї
залишається лише один варіант «політикодержавної реалізації» — фашизм. Ще у
2007—2008 роках з'явилися оцінки
політичного режиму, встановленого в
Російській федерації, як фашистського:
об'єднання войовничих монархістівчорносотенців із циніками й конформістами
навколо помірно-ліберальних фашистів
склало ядро горезвісної «путінської
більшости».

11. Фашизм у Росії та фашизм російської еміграції

Владислав Іноземцев дає чіткий
аналіз нинішнього режиму у Росії, на
підставі якого робить висновок:
«Кремлівський режим підпадає
практично під всі визначення
класичного фашизму — це
авторитарний режим, заснований на
принципах корпоративної держави та
апології національної зверхности,
причому на концептах не стільки
ідеологізованих, скільки
міфологізованих. Класичний фашизм
виник та розвинувся в Італії у роки
правління Беніто Муссоліні. Путін —
дуче, а не фюрер»

12. Неофашизм

Неофаши́зм — поняття, яке
об'єднує деякі сучасні
праворадикальні рухи, що є
ідейними і політичними
правонаступниками
розпущених після Другої
світової війни фашистських
організацій. Неофашисти
виявляють схильність до
політичного екстремізму,
використовують терористичні
види діяльності.

13. Відмінні риси

Дискредитація історичного фашизму нерідко спонукає
неофашистів відмежовуватися від попередників. Проте риси
подібності з формами фашизму, сформованими між двома
світовими війнами, проявляються постійно. Найважливіші
відмінні риси неофашистських структур — крайній націоналізм і
шовінізм, правий популізм, орієнтація на корпоративні моделі
суспільного устрою, антикомунізм, критика з ультраправих
позицій парламентаризму і фінансового капіталу, застосування
насильницьких, терористичних методів політичної боротьби.

14.

Справжнє-підле і мерзенне – обличчя
неонацизму і неофашизму. Воно залишилося
незмінним-підлим і звіриним.

15. Відмінні риси

• У соціально-філософському плані неофашизм ворожий
гуманізму, культивує ірраціоналізм, проповідує культ сили як
універсальний метод вирішення суспільних проблем.
Політична агітація ведеться в демонстративно агресивній,
енергійній і наступальній манері. Часто використовується
символіка та атрибутика історичного фашизму Важливе місце
в неофашистській пропаганді займає популістська соціальна
риторика, звернена до представників дрібного бізнесу,
люмпен-верствам, носіям молодіжних субкультур. Для
неофашизму характерні тісні зв'язки з криміналітетом.
Соціальні концепції витримуються в руслі праворадикального
солідаризму, відповідного інтересам міжнародної
оргзлочинності.

16. Неофашисти в Німеччині

17. Історія неофашизму

• Неофашизм як політична течія виник у 60-х роках XX ст.; тоді ж
сформувались його ідеологія та організаційні структури.
• З 70-х років ці організації проводять загальні зльоти.
• 80—90-ті роки позначені активними спробами неофашистів
координувати свої дії в міжнародному масштабі.
• Неофашистські організації діють в усіх країнах Європи,
Америки, більшості країн Азії, в Австралії та країнах Африки.
• Резиденція світового координаційного неофашистського
центру — Всесвітнього союзу нацистів — знаходиться у США.

18. Неофашизм на Україні

Неофашизм на Україні-явище сучасного
українського соціуму, пов'язане з радикалізацією
суспільної свідомості, в якому набувають все
більшого поширення ідеї ультраправого
екстремізму. Як повідомляє американський
журнал The Nation, яскравими проявами цієї
тенденції можна вважати погроми циган,
антисемітські інциденти, напади на прихильників
фемінізму та активістів ЛГБТ-спільнот. Тривогу
викликає також той факт, що, крім акцій
насильства, процес ескалації суспільних настроїв
супроводжується встановленням заборон на
книги, тиском на місцеву пресу, поступовим
введенням обмежень особистих свобод
громадян і героїзацією нацистських
колабораціоністів, яка спонсорується Українською
державою. Гострота цієї проблеми була
відображена в публікаціях Всесвітнього
єврейського конгресу, Центру Симона Візенталя,
Human Rights Watch, Amnesty International і
Freedom House

19. Висновок

Отже, в 20-30-і РР.В ЄВРОПЕЙСЬКИХ
КРАЇНАХ до влади приходять фашисти,
які вчинили надалі злодіяння, що
вражають уяви. Ці злодіяння не можна
виправдати, якими б то не було
теоріями, концепціями, посиланнями
на об'єктивний хід історичного
розвитку, на особливості масової
психології німців і т.п. моральна оцінка
фашизму однозначна, але вона не
звільняє нас від необхідності
зрозуміти, що зробило ці злочини
можливими. Висновок необхідно
нагадати про неофашистів на
сучасному етапі. Кожен з нас вільний
вибирати свій шлях, але людині
мислячій, думаючому, освіченій не по
дорозі з фашистами.

20. Список літератури

https://uk.wikipedia.org/wiki/Неофашизм
https://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/663845
https://yandex.ua/turbo?text=https%3A%2F%2Fstu
d.wiki%2Fpolitical%2F2c0a65625a3ac78a5c53b895
21206d27_0.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/Фашизм
https://bigenc.ru/world_history/text/4706908
https://ktonanovenkogo.ru/voprosy-iotvety/fashizm-chto-ehto-takoe-opredelenieraznica-nacizmom-fashizmom.html
English     Русский Правила