Засоби милозвучності мови. 10 класс

1. Повторення

Засоби милозвучності мови

2. Звукові повтори

Як стилістичний засіб
підсилення виразності
мовлення використовують
звукові повтори.

3.

Звукові повтори
алітерація
звукова анафора
асонанс
Звукова епіфора
рима

4. Алітерація

Алітерація – повтор одного або кількох
приголосних звуків у суміжних або розташованих
недалеко одне від одного словах. Наприклад: У полі
спить зоря під колоском і сонно слуха думу
колискову, і сона тиша сонним язиком шепоче саду
сиву колискову (М. Вінграновський). У цьому
прикладі алітерація звука “с” підкреслює спокій
природи.

5. Асонанс

Асонанс – повтор одного або кількох голосних звуків
у суміжних або розташованих недалеко одне від
одного словах. Наприклад: Була горза, і грім гримів,
він так любив гриміти, що аж тремтів, що аж горів
на трави і на квіти. (М.Вінграновський).У цьому
прикладі повторення голосного “і” у поєднанні з
алітерацією яскраво увиразнює текст, створює
ефект милозвучності.

6. Анафора

Звукова анафора – повтрення
однакових звуків на початку слів,
рядків, речень твору. Наприклад: І по
клавішах сивого смутку ходять сині,
сумні слони (І. Драч).

7. Епіфора

Звукова епіфора – повторення
однакових звуків наприкінці слів,
рядків, речень твору. Наприлад: На
ланах, на травах, на срібнозелених, у житах золотистих,
стрункоколосових – гей там, там
шуміли шуми! (П. Тичина).

8. Рима

Рима – звуковий повтор. Побудований на
співзвучності кінцевих слів або їх частин.
Наприклад:
Ти пахнеш, як пломінь живиці,
Як біленький дзвінок медуниці.
Як вулик, де сховане сонце,
Як маминих мрій волоконце.
(Д. Павличко)

9. Звуконаслідування

Підсилюють виразність мовлення також
звуконаслідувальні слова, що відображають
звуки реальної дійсності. Наприклад: Соломія
сиділа перестрашено та прислухалася, про що
шепоче морок. Шу…шу…шу…- починав він
здалеку, шу… шу…шу…- одзивалось тут коло
неї (М. Коцюбинський).

10. Милозвучність мови

Одним із засобів виразності мовлення є милозвучність. Це
характерна риса українсько літературної мови.
Милозвучність в українській мові досягається чергуванням
голосних і приголосних У – В, І – Й, використовуванням
фонетичних варіантів повнозначних і службових слів, зокрема
прийменників З – ІЗ – ЗІ, У – УВІ, ПІД – ПІДІ – ПІДО, НАД –
НАДІ. Наприклад: У дорозі, в Одесі; утретє – втретє; імла –
мла; під столом – піді (підо) мною; зі столу - з дороги.
Недотримання правил чергування призводить до виникнення
чужих українській мові немилозвучних сполучень. Сприяє
милозвучності й те, що дзвінкі приголосні не оглушуються
(різьба, ходьба), а важкі для вимови групи приголосних
спрощуються (тиждень - тижневий).