Зміст навчальних питань. Робоча мапа командира

1.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ПИТАНЬ
1. РОБОЧА МАПА КОМАНДИРА
Топографічна карта, на якій графічно за допомогою умовних
тактичних знаків і скорочених позначень відображується
тактична обстановка та її зміни в ході бою, називається
робочою мапою
того командира, що її веде.
Найбільш
розповсюдженим
бойовим документом
щодо управління
військами, а у
підрозділах часто
єдиним, є
робоча мапа.
Робоча мапа є одним з основних, а дуже часто і єдиним
бойовим документом, за допомогою якого командири
підрозділів організують і здійснюють управління в бою.
Вона базується на топографічній основі мапи, тому за її
допомогою можливо вирішувати не тільки тактичні, але й
топографічні завдання, пов'язані з управлінням військами
в бою.
ЗА ДОПОМОГОЮ РОБОЧОЇ МАПИ КОМАНДИР МОЖЕ
- з'ясувати одержане бойове
завдання;
- вивчити і оцінити обстановку;
- прийняти рішення;
поставити бойові завдання
підлеглим підрозділам;
- вирішувати вогневі задачі з
подавлення або знищення противника
- рухатися з підрозділами по
місцевості, на якій важко
орієнтуватися;
- особисто доповісти старшому
начальнику;
- інформувати сусідів;
- дати вказівки щодо взаємодії,
бойовому, тиловому та
технічному забезпеченню;
- скласти донесення старшому
начальнику;

2.

Робоча мапа командира
Відомості про противника
- положення противника на
певний час;
- характер дій та нумерація його
підрозділів;
- місця розташування вогневих
засобів, пунктів управління;
Відомості
про
противника,
якими
володіє командир, треба
наносити на мапу з
урахуванням
їхньої
вірогідності.
В першу чергу на мапі
відображуються
перевірені відомості,
а
неперевірені
слід
наносити з обов’язковою
відміткою про те, що
вони
вимагають
підтвердження.
Положення та
характер дій своїх
підрозділів та
сусідів
- інженерне обладнання
позицій, районів
Обсяг та повнота
відомостей про
них звичайно
більші, ніж про
противника
На робочу мапу командира
НАНОСИТЬСЯ
Оцінка місцевості
Противник, свої війська та
сусіди в бойовій обстановці
розташовуються на певній
місцевості. Не можна
глибоко оцінити їх
положення і дії, попередньо
не вивчивши та не оцінивши
місцевість, на якій
розташовуються та ведуть
бій підрозділи.
Радіаційна та хімічна
обстановка
В сучасних умовах є важливим фактором, що впливає на бойові дії
військ. Тому вона повинна завжди враховуватися при керівництві
бойовими діями підлеглих підрозділів. Дані щодо радіаційної та
хімічної обстановки слід правильно відбивати на робочій карті,
наносити за даними прогнозування та за відомостями, що одержані
від радіаційної та хімічної розвідки в обсязі, необхідному для
прийняття рішення. Щоб правильно оцінити радіаційну та хімічну
обстановку, необхідно мати дані про метеорологічні умови. Тому на
робочу мапу наносяться метеорологічні дані обстановки: швидкість та
напрямок середнього вітру у приземному шарі повітря з зазначенням
хмарності, температури повітря та часу.
Командир підрозділу кожного роду військ вивчає за
своєю робочою мапою місцевість з певною метою отримати інформацію що його цікавить, що
забезпечує виконання поставленого завдання з
найменшими втратами живої сили та техніки і з
нанесенням максимальних втрат противнику.

3.

Робоча мапа командира
Правильне
нанесення
обстановка на
мапу
дозволяє
командиру
Наступні завдання
можуть бути уточнені
при роботі командира
на місцевості.
Правильно прийняти рішення
Поставити завдання підлеглим
підрозділам
Організувати взаємодію і управління
При цьому
командир за
мапою
визначає:
Напрямок або район дій
Рубежі або райони, якими необхідно оволодіти або які слід
утримати в ході бою
Маршрути руху
Вогневі позиції вогневих засобів та бойової техніки
Цілі (об’єкти вогневої поразки)
Місця установки загороджень
та інше
Поставлене за робочою мапою бойове завдання наноситься
підлеглими командирами на свої мапи.

4.

Вимоги до робочої мапи командира
Робоча
мапа
повинна
відповідати певним вимогам,
найважливіші з яких є:
Повнота нанесення
обстановки
Наочність робочої мапи
командира полягає у ясному та
чіткому відображенні бойової
обстановки з відокремленням
її головних елементів.
На робочу мапу командира
механізованого та танкового
підрозділу звичайно, як
правило наносять:
Це досягається
правильним застосуванням та чітким
викресленням тактичних умовних
знаків;
виділенням положень військ,
стосуються різного часу;
які
правильним розміщенням на робочій
карті службових та пояснювальних
написів;
правильним
та
розбірливим
зображенням фактичного положення
військ і передбачуваного характеру
дій;
Склад, положення своїх підрозділів з
подробицею на два ступені нижче
Склад, положення і можливий характер дій
противника на глибину поставленого
завдання на напрямку дій підрозділу і на
флангах, які до нього примикають
Дані про радіаційну, хімічну і
бактеріологічну (біологічну) обстановку
Бойове завдання підрозділу, що поставлене
старшим командиром
Положення та завдання безпосередніх
сусідів, а також діючих попереду підрозділів
правильним підйомом мапи
Розмежувальні лінії між батальйонами
Точність нанесення
обстановки
Обстановка, що нанесена на робочу карту,
повинна точно відповідати дійсному
становищу військ на місцевості.
Неточність нанесення обстановки може
призвести у бойових умовах до важких
наслідків.
Завдання вогневих засобів, що є в
розпорядження командира підрозділу
Місця встановлення інженерних
загороджень
Маршрути руху
Спостережні, командно-спостережні пункти

5.

Підготовка мапи до роботи
Кожний командир повинен завжди працювати на підготовленій мапі, що дає
можливість вирішувати завдання з найменшою витратою часу.
. В якості робочої мапи командира можуть використовуватися карти з
Вибір мапи
Оцінка
мапи
Склеювання
мапи
Складання
мапи
мерилом 1:50 000 та 1:100 000. Вибір мерила мапи залежить від умов
майбутніх бойових дій, характеру та змісту бойових завдань, що
покладаються на той чи інший підрозділ. Тому, перш ніж вибрати мерило
робочої мапи, командир повинен вивчити та виявити район майбутніх
бойових дій свого підрозділу.
Робоча мапа командира буває багатоаркушева і складається з серії
стандартних аркушів, що мають свою номенклатуру. Оцінка мапи полягає
у вивченні кожного аркуша карти. При цьому уточнюються мерило та рік
зйомки чи виправлення, рік видання, система координатної зйомки та
поправка напрямку. Це робиться для того, щоб встановити, в якій мірі
мапа відповідає дійсності, чи не застаріла вона. Рік зйомки та рік
поновлення (виправлення) зазначені за рамкою аркуша мапи у її
південно-східному куті. В північно-східному куті аркуша мапи вказаний
рік видання, а також відбито, у якій системі координат складений той чи
інший аркуш, що необхідно враховувати при використанні робочої мапи
для цілевказання в прямокутних координатах.
Для правильного склеювання підібраних аркушів мапи важливо
встановити їхнє взаємне розташування. Якщо робоча мапа буде
складатися з кількох аркушів, достатньо взяти один аркуш, подивитися
номенклатуру сусідніх аркушів, що зазначена на кожній стороні рамки
аркуша мапи, та підібрати необхідні для склейки аркуші.
НІЩО НЕ ВІДБИВАЄТЬСЯ ТАК НЕГАТИВНО НА
КОРИСТУВАННІ РОБОЧОЮ МАПОЮ, ЯК ЇЇ
НЕДБАЛЕ СКЛАДАННЯ !
Правильне складання робочої мапи забезпечує:
- зручне розміщення робочої мапи у планшеті, польовій сумці;
- користування мапою без повного її розгортання;
- швидке знаходження на мапі необхідного району;
- збереження мапи від передчасного зносу.
РОБОЧУ МАПУ НЕ СКЛАДАЮТЬ ЗА ЛІНІЯМИ СКЛЕЮВАННЯ, БО
ВОНА ВІДРАЗУ Ж РОЗІРВЕТЬСЯ В ЦИХ МІСЦЯХ !
Підйом
мапи
Процес підйому мапи полягає в роботі командира, що спрямована на те,
щоб більш наочно зобразити на ній елементи місцевості або місцеві
предмети, що за характером майбутніх дій військ необхідно виділити з
інших, або доповнити мапу новими даними, необхідними для оцінки
обстановки та прийняття рішення.

6.

2. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ РОБОЧОЇ МАПИ ТА
НАНЕСЕННЯ ОБСТАНОВКИ
Основні правила ведення робочої мапи командира
Робочі мапи ведуться всіма офіцерами особисто. Кожний офіцер наносить на робочу
мапу тільки ті дані обстановки, які йому необхідні для роботи згідно займаної посади.
При цьому робоча карта повинна вестися офіцером так, щоб в обстановці, що на ній
відображується, міг легко розібратися будь-який інший офіцер - будь то старший
командир (начальник), сусід або підлеглий.
При веденні робочої мапи
дані обстановки необхідно наносити:
акуратно
тонкими лініями
встановленими умовними знаками
- їх розміри повинні узгоджуватись з величиною
військових одиниць, що наносяться на мапу;
- добре читатися;
- не забивати топографічну основу мапи.
Червоним кольором
наносяться
Положення, задачі і дії
своїх механізованих,
танкових, аеромобільних і
авіаційних підрозділів та
їх тили
Нумерація і найменування
підрозділів та пояснювальні
надписи, що відносяться до
своїх військ, виконуються
чорним кольором,
а ті що
відносяться до противника синім кольором.
Умовні знаки, що позначають
війська, вогневі засоби і
бойову техніку (як свої, так і
противника), наносяться на
карту згідно з дійсним їх
положенням на місцевості і
розташовуються за напрямком
дії або ведення вогню.
Чорним кольором
наносяться
Положення, задачі і дії своїх
артилерійських, зенітних,
інженерних, хімічних,
радіотехнічних підрозділів,
підрозділів зв'язку і їх тили
Якщо наноситься на мапу
гармата та інші вогневі
засоби в окопі, то треба
пам'ятати, що колір знака
окопу в цьому випадку
визначається кольором їх
знака
Скорочені позначення та
інші пояснювальні надписи,
що відносяться до бойової
обстановки,
розташовуються паралельно
нижньому (верхньому)
обрізу аркуша мапи або
паралельно горизонтальній
лінії координатної сітки з
заходу на схід.
Синім кольором
наносяться
Війська противника - їх
положення, дії, пункти
управління, позиції
вогневих засобів, оборонні
споруди, загородження і всі
інші дані
Для написання пояснювальних надписів і
більшої кількості скорочених позначень
застосовуються отрочні літери (з нахилом):
(
а, б, в, г, д... )
Прямий шрифт може застосовуватися тільки
для оформлення службового заголовка і
надписів посадових осіб.
Приклад:
РОБОЧА
МАПА
КОМАНДИРА ...
Надписи до невеликих за розміром лінійних та
фігурних замкнутих умовних знаків, якщо
вони перевершують розмір знака, можна
виконувати за межами знаку, або робити
розрив лінії знака так, щоб надпис виходив за
межі умовного знака в бік, протилежний
району бойових дій.

7.

Основні правила нанесення обстановки на мапу
Обстановка наноситься на мапу після того, як карта буде готова до роботи .
Ніколи не треба забувати про збереження топографічної
Розмежувальні лінії у всіх випадках, крім відходу в тил,
основи мапи, особливо назв населених пунктів, висот,
наносяться із тилу до фронту, а далі в наступі та на
мостів і ні в якому разі не забивати їх
марші - на глибину бойового завдання, а в обороні - на
дальність дійсного вогню підтримуючих або штатних
Механізовані підрозділи , які знаходяться в обороні , а вогневих засобів
також окопи для артилерійських гармат, що залучаються
для ведення вогню прямою наводкою, окремих танків та
інших вогневих засобів, що займають підготовлені Довжина пунктирів при позначенні меж батальйонів
вогневі позиції, наносять на мапу лініями зі штрихами повинна дорівнюватись 5 мм, розрив між пунктирами товщиною 0,5 - 1 мм. Штрихи наносять 2-3 мм. Дужка наноситься біля місцевого предмета
перпендикулярно до лінії окопу висотою 1 мм і таким чином, щоб не її окружність, а уявна лінія, яку
товщиною 0,5 мм з інтервалом 2 мм.
можна провести через її кінці, включала або виключала
даний місцевий предмет. При цьому бажано, щоб
Лінії траншей проводяться згідно розташування, яке розмежувальні лінії від дужки починалися пунктиром, а
займає підрозділ на місцевості з прив'язкою до умов не пропуском, а дужка завжди дорівнювала половині
рельєфу
кола
Фактичні дії військ і їх розташування наносяться на
Для позначення на мапі положення і характеру дій
мапу безперервною лінією
противника використовують ті ж умовні знаки, що і для
своїх військ. При нанесенні на мапу вогневих засобів
Рубежі своїх військ вказуються двома населеними противника, які відрізняються від подібних засобів
пунктами або іншими чітко вираженими місцевими нашої армії за своїми тактико-технічними даними, знак
предметами в якості контрольних точок, а райони їх умовно прирівнюється до подібного вогневого засобу
оборони, зосередження (розташування) трьома-чотирма нашої армії з обмовкою біля знаку чи в таблиці умовних
позначень
точками проти ходу годинникової стрілки
Одиночні цілі або невеликі за розміром райони, а також Напрямок головного удару позначається тільки
ті підрозділи, про розташування яких немає точних пунктирною широкою стрілкою. Першою точкою
повинен вказуватися місцевий предмет на передньому
даних, можуть вказуватися однією точкою
краю оборони противника або перед ним. Остання
точка повинна знаходитися перед рубежем кінцевого
Час , до якого відноситься те чи інше розташування завдання або на ньому. При цьому напрямок головного
військ, вказується під найменуванням підрозділу, удару повинен вказуватися за орієнтирами, місцевими
всередині або біля умовного знаку, що позначає предметами, що яскраво виражені.
характер дій, або в стороні, на вільному місці карти.
Надпис при цьому повинен обов'язково розміщуватись
позаду фронту бойових дій підрозділу або на одному Бойові завдання механізованих і танкових підрозділів
рівні з ним.
наносяться на мапу пунктирною лінією зі стрілкою.
Стрілка вказує характер і напрямок дій підрозділу, її
Запасні, тимчасові або фальшиві райони (об'єкти) довжина повинна забезпечити чітке нанесення знака
позначаються пунктиром. Вище надпису найменування підрозділу, який полягає в поперечних рисочках:
(номера) підрозділу (об'єкту) вказується, відповідно, одна - взвод,
дві - рота,
три - батальйон.
літера З, Т або Ф
Всередині всіх знаків, що позначаються замкнутою
пунктирною лінією, внутрішні знаки роду військ того
чи іншого вогневого засобу наносяться безперервною
лінією
Рубежі переходу в атаку, спішування взводу до бою та
інші наносяться на карту з урахуванням рельєфу
місцевості з вказівкою, якого підрозділу стосується
умовний знак.
Умовні знаки підрозділів, що знаходяться на марші Напрямок наступу (атаки) вказується пунктирною
треба наносити не на дорогах, а вздовж них, з південної лінією, яка є як би продовженням лінії стрілки умовного
знаку рубежу переходу в атаку або завдання підрозділу.
або східної сторони на відстані 2-3 мм від дороги

8.

Послідовність нанесення обстановки на мапу
На робочу мапу командира, як правило, послідовно наноситься:
Вихідна
(початкова)
обстановка
Наноситься до
прийняття рішення
командиром, з мапи,
що отримана з
вищестоящого штабу,
з письмового
бойового наказу або
розпорядження, з
голосу офіцера зв'язку
вищестоящої
інстанції.
Обстановка,
яка відображує
план дії
підрозділів в
ході
очікуваного
бою.
Ця обстановка
наноситься командиром
після прийняття
рішення на підставі
бойового наказу
Обстановка, яка
відображує
реальний хід бою
Полягає в нанесенні змін в
розташуванні підрозділів,
сил та засобів, їх кількості,
характеру дій, тощо. Ця
обстановка наноситься
командиром в ході бою.
Під час роботи з мапою в ході бою доцільно дотримуватись деяких правил
По закінченні підрозділом виконання завдання, у випадку виходу на
планований рубіж або після зайняття району, командир відображує зміну
обстановки на мапі щодо розташування своїх підрозділів у цей час бою
шляхом перетворення пунктирних ліній раніше нанесених умовних знаків на
суцільні;
При нанесенні на мапу кількох положень військ на різний час і для більшої
наочності нанесеної обстановки умовні знаки відтінюють штриховкою,
допоміжними пунктирними лініями з пунктирами і крапками, а також
підтушовують олівцями різного кольору. Відтушовку треба виконувати так,
щоб вона не затемнювала умовних знаків і топографічну основу мапи.
Обстановка на один і той же час, як за свої війська, так і за війська противника
підтушовується (відтінюється) однаково.
Час, до якого належить те чи інше положення військ вказується поруч з
умовними знаками або в умовних позначеннях.

9.

Послідовність нанесення обстановки на мапу
При організації оборони в умовах
відсутності зіткнення з противником,
послідовність нанесення обстановки
може бути така
При організації наступу підрозділу
наносити обстановку на мапу доцільно
в такій послідовності.
До прийняття рішення на мапу наносять
(вихідна обстановка)
До прийняття рішення на мапу наносять
(вихідна обстановка)
орієнтири
відомості
противника
про
положення підрозділів
до моменту отримання
бойового завдання
район оборони
сусіди праворуч і ліворуч
(райони оборони сусідніх
батальйонів, опорні пункти
флангових підрозділів),
розмежувальні лінії з ними
завдання, що вирішуються
силами і засобами старших
командирів в інтересах
батальйону
Положення батальйону в
момент отримання
завдання
Розмежувальні лінії з
сусідами
Дані про противника в
напрямку наступу
батальйону і сусідів
Завдання підрозділу
Завдання сусідів
дані радіаційної і
хімічної обстановки
пункти управління і
елементи тилу старшого
начальника
В ході прийняття рішення на мапу наносять:
Можливий характер дій
противника
(за
оцінкою, що зробив
командир), його склад,
ймовірні рубежі його
розгортання
(вихідне
положення
для
наступу), можливий час
переходу до наступу і
його напрямок
Бойовий порядок і
інженерне обладнання
району
оборони
підрозділу
Смуги вогню
підрозділів першого і
другого ешелонів
(резерву)
місця взводних опорних
пунктів, позицій
сторожової охорони
Рубежі розгортання і
напрямок контратак
другого ешелону, вогневі
рубежі танкового
підрозділу
Основні і запасні
(тимчасові) вогневі позиції
штатних, приданих і
підтримуючих
артилерійських і
мінометних підрозділів і їх
вогневі завдання
Основні і запасні вогневі
позиції і сектори обстрілу
вогневих засобів, що
знаходяться в
розпорядження старшого
командира
Вогневі позиції зенітних
підрозділів
Місце командноспостережного пункту
Район тилу батальйону
вичікувальні позиції,
маршрут висування,
рубежі розгортання і
рубежі переходу до атаки
своїх і приданих
(танкових) підрозділів
Вичікувальні позиції
артилерії, що придається
підрозділу і підтримує
його райони вогневих
ударів, що плануються в
напрямку наступу
підрозділу і сусідів
старшим командиром
Рубіж вводу до бою
другого ешелону
Місця пунктів управлінь і
тилових підрозділів
старшої інстанції
Метеорологічні дані
В ході прийняття рішення на карту наносять:
Угрупування і можливий
характер дій противника
(за оцінкою, що зробив
командир)
Вогневі позиції і
завдання штатної
артилерії і мінометів, та
тих, що підтримують
дії підрозділу
Напрямок головного удару
Розмежувальні лінії
Місця проходів в
інженерних
загородженнях
Вихідне положення
підрозділів першого
ешелону та їх завдання
Питання взаємодії
підрозділів
Вихідне положення
підрозділів другого
ешелону, рубіж їх вводу до
бої та їх завдання
Місце командноспостережного пункту і
напрямок його
пересування
Завдання танкам, що
виділені для ведення
вогню прямою наводкою
Район розташування
тилових підрозділів