Підготовка радіотехнічних підрозділів до бойового застосування. Зміст бойових документів радіотехнічного підрозділу

1. Предмет: Тактика радіотехнічних військ

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
КАФЕДРА ВТП
Предмет: Тактика радіотехнічних військ
Тема 4: Підготовка радіотехнічних підрозділів
до бойового застосування.
Заняття 3 : Зміст бойових документів
радіотехнічного підрозділу.
1

2.

Питання контролю:
1. Вимоги до бойових позицій
радіотехнічних підрозділів.
2

3.

Основні позиції радіотехнічних підрозділів вибираються, як
правило, з урахуванням вимог, до позицій РЛС, апаратури КЗА і засобів
зв’язку, які знаходяться на озброєнні підрозділів не ближче 5-10 км. від
Державного кордону України (лінія фронту), великих адміністративних,
промислових об’єктів, аеродромів і позицій зенітних ракетних дивізіонів.
Обрані основні позиції повинні:
забезпечувати повну реалізацію тактико-технічних можливостей
РЛС, КЗА і засобів зв’язку;
виключити взаємне екранування розгорнутих РЛС у
відповідальному секторі і можливість їх одночасного виходу з ладу при
застосуванні противником звичайних засобів ураження;
забезпечувати маскування і інженерне обладнання з використанням
захисних властивостей місцевості;
надійність безпосереднього прикриття і наземної оборони;
електромагнітну сумісність РЛС і засобів зв’язку;
можливість пересування на знову призначені позиції;
необхідне віддалення основної позиції від постійних ліній зв’язку і
електропередач.
3

4. Питання контролю:

2. Хибні та запасні позиції радіотехнічних підрозділів.
4

5.

Хибні позиції радіотехнічних підрозділів призначені для дезінформації
противника щодо бойового порядку і складу радіотехнічних з’єднань, підрозділів
і зниження імовірності нанесення удару по основній позиції.
Вони обладнуються на відстані не менше 1 км. від основних позицій. На
хибних позиціях розгортаються елементи, що випромінюють, макети РЛС і
засобів зв’язку та інші елементи бойового порядку радіотехнічного підрозділу.
Кількість хибних позицій визначається виходячи з тактичної доцільності.
Досвід локальних конфліктів засвідчив, що найбільшої ефективності
досягали ті хибні позиції, які мали загальне прикриття з бойової позиції.
Для створення резервного (прихованого) РЛП в рлр можуть
облаштовуватися позиції резервних радіолокаційних взводів на відстані 800-2000
м від основних. На них розгортаються РЛС з радіовисотомірами та засобами
зв’язку.
Запасні позиції радіотехнічних підрозділів вибираються на відстані не
менше 5 км. від основних позицій і призначені для висування на них підрозділів
як при підготовці, так і в ході бойових дій. Для кожного підрозділу завчасно
вибираються дві-три запасні позиції, проводиться їх топогеодезична перевірка і
обробка. Одна з запасних позицій обладнується в інженерному відношенні.
5

6. Питання контролю:

3. Перерахувати елементи бойового порядку РТ
підрозділу.
6

7. Бойовий порядок роти містить у собі такі елементи :

командний пункт (КП) роти;
позиції РЛК (РЛС);
передавальний та приймальний радіопункти;
електростанції;
пост візуального спостереження (ПВС);
позиція зенітно-кулеметної установки (ЗКУ) або ПЗРК;
сховища для особового складу і сімей
військовослужбовців;
укриття для техніки, інженерні споруди для охорони і
оборони роти;
2-3 запасні і 1-2 хибні позиції.
7

8. Предмет: Тактика радіотехнічних військ

Тема 4: Підготовка радіотехнічних підрозділів до
бойового застосування.
Заняття 3 : Зміст бойових документів радіотехнічного
підрозділу.
8

9.

Навчальні питання :
1. Загальні правила оформлення документів
бойового управління .
2. Робоча карта командира радіотехнічного
підрозділу .
3. План безпосереднього прикриття та
наземної оборони .
4. План передислокації на запасну позицію .
9

10.

Перше питання: Загальні правила оформлення документів
бойового управління.
Залежно від змісту та призначення оперативні (бойові)
документи поділяються на три види:
документи з управління військами – плануючі та
директивні (рішення, плани, оперативні директиви, бойові накази
та розпорядження, робочі карти та ін.);
звітно-інформаційні документи – донесення, зведення,
інформації та повідомлення, звіти, журнали бойових дій, звітні
карти та ін.;
довідкові документи – розрахунки, відомості, таблиці,
схеми, довідки, описи та ін.
10

11.

За формою виконання оперативні (бойові) документи
бувають текстовими (письмовими, друкованими), графічними,
табличними. Вони можуть опрацьовуватися без застосування
технічних засобів або за їх допомогою на папері, кальці,
топографічних (спеціальних) картах.
Кожен бойовий документ повинен мати службовий
заголовок і підпис із зазначенням посади, військового звання і
прізвища особи, яка підписала документ. У заголовку письмового
бойового документа крім найменування документа вказується
порядковий номер документа, місце пункту управління, час і
дата його складання (підпису), масштаб і рік видання карти, за
якою документ розроблений.
11

12.

Графічні
документи
розробляються
на
картах
встановлених розмірів і масштабу, прозорому (кальці) та
непрозорому папері, а в електронному вигляді – з використанням
ПЕОМ.
Для нанесення обстановки на карту використовуються
умовні позначки.
Розробляючи графічні документи, необхідно дотримуватись
таких правил:
дані обстановки наносяться тонкими лініями і встановленими
умовними знаками, не забиваючи топографічної основи карти
(схеми) і підписів на ній;
червоним кольором синім кольором наносяться положення, завдання і
дії своїх військ, пункти управління (крім вказаних у наступному
пункті), а також розмежувальні лінії, тилові межі, зони ураження
зенітних ракетних та зенітних артилерійських підрозділів;
12

13.

синім кольором наноситься положення, завдання і
дії ракетних військ і артилерії, зенітних ракетних військ і
зенітної артилерії, командні пункти з`єднань та частин
Повітряних Сил, ракетних військ та артилерії, з`єднань та частин
інженерних військ, військ РХБЗ, військ зв`язку, радіотехнічних,
залізничних, трубопровідних військ, РЕБ, радіорозвідки,
технічного
забезпечення,
інженерно-аеродромних,
топогеодезичних, гідрометеорологічних частин та підрозділів, їх
пункти управління, удари своїх військ ракетами в звичайному
спорядженні (крім ударів авіаційними ракетами), вогонь
артилерії, рубежі досяжності ракет (крім авіаційних); всі
формуляри, службові заголовки, таблиці та їх зміст за свої
війська;
синім кольором червоним кольором наноситься положення,
завдання і дії військ (сил) противника, а також всі пояснювальні
підписи, формуляри, таблиці із застосуванням умовних позначок
і скорочень, які прийняті в Збройних Силах України;
чорним кольором
13

14.

коричневим кольором наноситься положення і дії військ (сил)
суміжних з Україною держав, які на час оформлення документа не є
вірогідним противником, а також всі пояснювальні підписи,
формуляри, таблиці із застосуванням умовних позначок і скорочень,
які прийняті в Збройних Силах України, крім цього, маршрути
висунення своїх військ і проходи в гірських хребтах;
зеленим кольором наносяться демонстраційні, імітаційні дії своїх
військ (сил), заходи щодо дезінформації, а також удавані райони,
об`єкти, рубежі з позначенням їх буквою “У”;
жовтим
кольором
підтушовуються
(затушовуються)
розмежувальні лінії, а також підприємства атомної та хімічної
промисловості, надписи населених пунктів, які відображають
завдання військ (сил);
зеленим кольором різноманітних відтінків підтушовуються
(затушовуються) положення та завдання військ прикриття
державного кордону, пункти управління Державної прикордонної
служби України;
14

15.

Умовні позначки для позначення положення, завдань і дій
військ (сил), вогневих засобів, бойової та іншої техніки
наносяться на карту (схему) відповідно до дійсного їх
розташування на місцевості і орієнтуються за напрямком дій
військ або ведення вогню. При цьому визначальною точкою
положення на місцевості є центр умовної позначки.
Пункти управління наносяться на карту так, щоб вертикальна
лінія флагштоку впиралася в точку його знаходження на
місцевості, а фігура знаку розміщувалася горизонтально у бік,
протилежний фронту своїх військ (у разі дій на Західному або
Східному напрямках). У разі дій на Південному чи Північному
напрямках фігура знаку своїх військ розміщується праворуч від
вертикальної лінії, а противника – ліворуч.
Фактичне положення і дії військ, об`єктів наносяться
суцільною лінією; дії, які плануються та передбачаються,
позначаються пунктирними лініями; запасні, тимчасові райони і
позиції – пунктирною лінією з підписом відповідно “З” і “Т” в
15
середині знаку або поряд з ним.

16.

Знищення цілі, об‘єкта визначається двома лініями, які
перекреслюють умовний знак.
Назви аеродромам надаються за назвою найближчого
населеного пункту. Кількість, типи літаків на аеродромах пишуться
поряд зі знаком аеродрому.
У разі відсутності встановлених знаків або скорочень
дозволяється застосовувати свої умовні знаки, зміст яких
пояснюється в таблиці умовних позначень.
У радiотехнiчних підрозділах розробляються такі бойові
документи:
робоча карта командира батальйону (орлр, орлв);
план передислокації радіолокаційної роти (орлв) на резервну
позицію (запасну позицію);
план безпосереднього прикриття і наземної оборони
батальйону (орлр, орлв).
16

17.

Друге питання: Робоча карта командира
радіотехнічного підрозділу
Робоча карта командира ртб (орлр, орлв) розробляється на
карті масштабу 1:500 000 для батальйонів, що здійснюють видачу
бойової інформації на КП частин ЗРВ. Для батальйонів, що
здійснюють видачу бойової інформації на КП частин ВА –
1:1 000 000. Для підрозділів, що мають на озброєнні РЛС лише
маловисотного поля можуть використовуватися карти масштабу
1:200 000.
17

18.

На ній відображаються:
межі позиційного району з'єднання (частини, старшого
підрозділу);
основні напрямки дій повітряного противника в зоні
відповідальності підрозділу, очікувана кількість і типи засобів
повітряного нападу, послідовність їх дій на кожному напрямку,
рубежі пуску ракет "повітря–земля";
найбільш імовірні маршрути виходу засобів повітряного
нападу, передусім крилатих ракет, до об'єктів;
рубежі початку постановки перешкод, очікувана кількість і
зони баражування постановників перешкод, літаків ДРЛВ
противника;
бойовий порядок батальйону, дислокація підрозділів (орлр,
орлв), що виводяться для підсилення радіолокаційного поля;
КП з єднань, частин ЗРВ, авіації, РЕБ, позиції дивізіонів,
яким видається бойова інформація;
аеродроми і зони чергування винищувачів у повітрі;
18

19.

рубежі знищення засобів повітряного нападу зенітними
ракетними військами, винищувальною авіацією, рубежі придушення
бортових радіоелектронних засобів частинами РЕБ;
потрібні рубежі видачі розвідувальної і бойової інформації,
схеми видачі розвідувальної інформації на старший КП і бойової
інформації на забезпечувані КП;
радіолокаційне поле батальйону (зона інформації орлр, орлв)
на висотах 100, 500, 1000, 4000, 10 000 метрів з урахуванням зон
виявлення підрозділів, виведених на позиції підсилення
маловисотного радіолокаційного поля, запасні і удавані позиції,
маршрути руху підрозділів;
схеми управління, перепідпорядкування і взаємодії;
дислокація взаємодіючих підрозділів, їх можливості щодо
виявлення повітряного противника.
Необхідні рубежі видачі бойової інформації відображаються
для висот бойового застосування ЗРК, винищувачів.
Робоча карта підписується командиром підрозділу. 19

20.

Третє питання: План безпосереднього прикриття та
наземної оборони
План безпосереднього прикриття та наземної оборони
радіотехнічного батальйону (орлр, орлв) розробляється на карті,
масштаб якої вибирається виходячи з умов забезпечення
можливості відображення на ній необхідних елементів наземної
оборони.
На карту наносяться:
бойовий порядок підрозділу, казарма, житлове містечко,
система опорних пунктів оборони, пости візуального
спостереження,
окопи відділень, вогневі точки, позиції кулеметів і
гранатометів,
лінії зв'язку для управління наземною обороною,
можливі напрямки удару наземного противника,
20

21.

місця дислокації і позиції взаємодіючих сил і засобів,
канали зв'язку з ними,
місця установки інженерних загороджень і мінних полів,
відповідальні сектори оборони, орієнтири і порядок вогневої
взаємодії
У вигляді таблиць на карті відображаються сили, що
виділяються для наземної оборони від батальйону (орлр, орлв), і
сили, що прибувають для взаємодії, сигнали управління.
Текстуально на карті викладається порядок дій особового
складу у разі нападу повітряного і наземного (морського)
противника.
План безпосереднього прикриття і наземної оборони
підписується командиром і начальником штабу батальйону
(командиром орлр, орлв), затверджується відповідно командиром
радіотехнічної бригади, командиром радіотехнічного батальйону
(командиром орлр).
21

22.

Четверте питання: План передислокації на запасну
позицію
План передислокації радіолокаційної роти (орлв) на бойову
(запасну) позицію розробляється на карті масштабу 1:50 000. На
карту наносяться маршрут руху, можливі об'їзди, вихідний пункт
і райони привалів, кінцевий пункт, похідний порядок, рубежі
регулювання руху.
На маршруті руху позначаються пункти зв'язку усіх
відомств, з яких можна передавати повідомлення на КП
радіотехнічної бригади, батальйону, роти. Крім того, у вигляді
таблиць відображаються розрахунок часу на згортання і побудову
колони, час проходження вихідного і кінцевого пунктів, рубежів
регулювання руху, час розгортання на новій позиції. Окремою
таблицею відображається кількість основних матеріальних
засобів, що підлягають передислокації, сигнали управління.
22

23.

Текстуально на карті відображаються характеристика
маршруту руху, порядок управління колоною на марші,
організація усіх видів розвідки на марші і порядок дій особового
складу під час подолання важких і заражених ділянок, під час
нападу повітряного і наземного противника.
План передислокації підписується командиром рлр (орлв),
затверджується командиром ртб (орлр).
23

24.

Вибір та розрахунок маршруту руху.
Попередні розпорядження штабу РТ бригади на підготовку
підрозділу до здійснення маршу наступні:
маршрут майбутнього маршу;
протяжність маршу;
час готовості до виступу;
основні заходи з підготовки підрозділу до маршу;
способи доведення задач до підрозділу.
Незалежно від способу пересування підрозділ повинен
прибути в зазначений район своєчасно і в повному складі,
зберігши при цьому свою боєздатність.
24

25.

Це досягається:
своєчасною рекогносцировкою позиції;
ретельним плануванням пересування;
організацією надійної протиповітряної і наземної оборони;
проведенням заходів з усіх видів забезпечення;
твердим та стійким управлінням в ході пересування.
Вихідними даними для розрахунку пересування є:
чисельність особового складу;
кількість одиниць військової техніки, габаритні розміри
озброєння, військової техніки і майна в підрозділах, що
перевозяться;
норми розміщення людей, озброєння, військової техніки та
майна.
Для здійснення маршу радіолокаційна рота (взвод)
шикується в похідну колону.
25

26.

Порядок слідування в колоні наступний:
1. Розвідувальний дозор;
2. Головні сили (основна колона):
командний пункт (начальник колони знаходиться в головній
машині основної колони);
взвод зв’язку;
радіолокаційний взвод;
господарча частина;
3. Технічне замикання (в хвості колони).
26

27.

Рота (взвод) проводить марш однією колоною як правило вночі,
або в умовах недостатньої видимості. При необхідності роті
(взводу) надаються тягачі та інші транспортні засоби.
Розміщення зенітно-кулеметних установок (зенітно-ракетних
комплексів) повинно забезпечувати безпосереднє прикриття колони
від ударів повітряного противника з різних напрямків.
Розвідувальний дозор слідує в автомобілях попереду колони на
відстані, що забезпечує надійний радіозв’язок з колоною (3 - 5 км).
Задачі розвідувального дозору:
розвідка маршруту;
визначення придатності доріг для руху колони;
вибір об'їзних шляхів;
встанолення проходів в завалах;
проведення радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної)
розвідки;
встановлення видимих сигналів (табельні знаки загородження) і
обмежень (встановлюються регулювальники) для вказування на
27
важко прохідні і забруднені ділянки, проїзні шляхи.

28.

Про результати розвідки і проходження встановлених орієнтирів
командир розвідувального дозору доповідає командиру батальйону,
роти, взводу.
Для забезпечення технічної допомоги автомобілям, що вийшли з
ладу організується технічне замикання, в склад якого виділяється
автомобіль- тягач із запасними частинами і буксувальним
пристроєм, який слідує в хвості колони.
Дальність добового переходу роти (взводу) під час маршу на
великі відстані становить 200-300 км. Швидкість переходу залежить
від стану доріг, погоди, пори року та доби.
Середня швидкість пересування вночі становить 15 - 20 км/год,
вдень —30-40 км/год. При проходженні важких ділянок швидкість
може бути знижена до 5-10 км/год.
Дистанція між автомобілями в колоні роти (взводу) залежить від
швидкості руху, умов видимості і встановлюється в межах 50-100 м..
В нічний час рух автомобілів під час маршу здійснюється з
затемненими фарами або з використанням приладів нічного
28
бачення.

29.

Порядок дій під час нападу повітряного противника
визначається командиром, що очолює колону. Вогонь зенітнокулеметної
установки
(переносним
зенітно-ракетним
комплексом) ведеться з коротких зупинок.
Забруднені ділянки місцевості обходять, а у випадку
неможливості обходу долаються на максимальній швидкості з
використанням індивідуальних засобів захисту. Після подолання
забруднених ділянок проводиться часткова спеціальна обробка
(на марші) і повна спеціальна обробка-звичайно під час денного
(нічного) відпочинку або на великих привалах.
Для збереження сил особового складу, перевірки стану
транспортних засобів, їх технічного обслуговування і усунення
неполадок призначають малі і великі привали, денний (нічний)
відпочинок.
29

30.

Малі привали (на протязі 20-30 хв.) призначаються через
кожні 2-3 год. руху, великі (на протязі 2-4 год.)-на початку другої
половини добового переходу. Під час руху вночі і взимку великі
привали не призначаються.
На малих привалах шикування колони не порушується,
автомобілі зупиняються на правому узбіччі дороги на дистанціях,
встановлених командиром, але не більше 10 м. Постійно
підтримується зв’язок з КП, здійснюється візуальне спостереження.
Розрахунок зенітно-кулеметної установки (переносного зенітноракетного комплексу) знаходиться в готовності до відбиття нападу
повітряного противника.
На великому привалі і в районі денного (нічного) відпочинку
колона розташовується у вказаному місті, використовуючи захисні
властивості місцевості. Командир батальйону, роти, взводу повинен
організувати охорону, маскування і технічне обслуговування
автомобілів. Розрахунок зенітно-кулеметної установки (переносного
зенітно-ракетного комплексу) знаходиться в готовності до відбиття
нападу повітряного противника.
30

31.

Про прибуття в зазначений район командир батальйону, роти,
взводу повинен доповісти на ВКП, виставити пункт
спостереження, організувати охорону та оборону і віддати усний
бойовий наказ про розгортання батальйону, роти, взводу для
виконання бойової задачі.
Рекогносцировочна
група в
радіусі 10-15км
від
установленого місця дислокації вивчає характер місцевості і
вибирає одну основну, одну-дві запасні і одну обманну позиції,
що задовольняють вимогам.
Якщо необхідно забезпечити неперервне виконання бойової
задачі на старій позиції до прибуття і розгорнення сил в новому
районі, марш проводиться в дві черги. В першу чергу доцільно
включити ті типи РЛС і радіостанції, які швидко переводяться у
вихідне положення, легко транспортуються, за короткий час
можуть переводитись в бойовий стан і не потребують складних
робіт в період підготовки до бойового використання.
31

32.

Маршрут руху радіотехнічного підрозділу
Район
привалу
Вихідний
рубіж
Привал
21.00-2300 24.03
Район
призначення
рр № 4
21орлр
7
15 5
21 орлр
рр № 1
Чорнявка
рр № 2
4.00 25.03
Вихідний
район
32

33.

Підсумковий час для здійснення маршу
(маневру) визначається:
t зм = Дм/Vк + t зг + t бг
де, Дм – протяжність маршруту, км;
Vк – швидкість пересування колони на
маршруті, км/год;
t зг – час згортання і шикування у похідний
порядок, год;
t бг – час розгортання в новому районів
бойовий порядок,
включення техніки і
проведення фк год.
33