Закон України про виключну (морську) економічну зону України

1.

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про виключну (морську) економічну зону України
16 травня 1995 року
N 162/95-ВР

2.

Стаття 2. Визначення виключної (морської)
економічної зони України Морські райони, зовні
прилеглі до територіального моря України,
включаючи райони навколо островів, що їй
належать, становлять виключну (морську) економічну
зону України.
Ширина виключної (морської) економічної зони
становить до 200 морських миль, відлічених від тих
самих вихідних ліній, що і територіальне море
України.
Стаття 4. Суверенні права та юрисдикція
України у виключній (морській) економічній зоні
України
Україна у своїй виключній (морській)
економічній зоні має: суверенні права щодо
розвідки, розробки і збереження природних
ресурсів як живих, так і неживих у водах, що

3.

покривають морське дно, на морському дні та в його
надрах, а також з метою управління цими ресурсами і
щодо здійснення інших видів діяльності по економічній
розвідці та розробці зазначеної зони, у тому числі
виробництву енергії шляхом використання води, течій і
вітру;
юрисдикцію, передбачену відповідними положеннями
цього Закону та нормами міжнародного права, щодо
створення і використання штучних островів, установок
і споруд, здійснення морських наукових досліджень,
захисту та збереження морського середовища;
Суверенні права та юрисдикція України щодо
морського дна виключної (морської) економічної зони і
його надр реалізуються відповідно до законодавства
України про континентальний шельф та Кодексу
України про надра.

4.

Стаття 6. Права та обов'язки інших держав у
виключній (морській) економічній зоні України
Україна, здійснюючи свої права і виконуючи свої
зобов'язання у виключній (морській) економічній зоні,
належним чином враховує права і зобов'язання
інших держав.
У виключній (морській) економічній зоні України усі
держави як прибережні, так і ті, що не мають
виходу
до
морів, користуються, за умови
дотримання положень цього Закону, інших актів
законодавства України, а також загальновизнаних
норм міжнародного права, свободою судноплавства і
польотів,
прокладання
підводних
кабелів
і
трубопроводів та іншими правомірними з точки
зору міжнародного права видами використання
морського простору.

5.

Стаття 7. Збереження і використання рибних та інших
живих ресурсів
Україна забезпечує оптимальне використання рибних
та інших живих ресурсів у своїй виключній (морській)
економічній зоні шляхом вжиття відповідних заходів
для їх збереження та управління ними.
Промисел рибних та інших живих ресурсів, а також
дослідження, розвідка та інші операції, пов'язані з таким
промислом у виключній (морській) економічній зоні
України, здійснюються іноземними юридичними та
фізичними особами лише на підставі міжнародних угод.
Іноземні юридичні та фізичні особи, які ведуть
рибний промисел у виключній (морській) економічній
зоні України згідно з цією статтею, повинні дотримувати
вимог щодо збереження рибних та інших живих
ресурсів, а також інших положень і умов, установлених
цим Законом та іншими актами законодавства України.

6.

Стаття 9. Забезпечення дотримання
законодавства України про виключну (морську)
економічну зону
Україна з метою забезпечення своїх
суверенних прав на розвідку, експлуатацію,
збереження живих ресурсів та управління ними у
своїй виключній (морській) економічній зоні вживає
заходів(включаючи огляд, інспекцію, арешт і
судовий розгляд) для забезпечення дотримання
законодавства України.
Порядок і умови використання рибних та інших
живих ресурсів виключної (морської) економічної
зони встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Функції уповноваженого органу, який взаємодіє з
Європейським Союзом, з органами влади іноземних
держав (їх компетентними органами та організаціями)
з питань виконання вимог системи попередження та
ліквідації незаконного, непідзвітного та

7.

орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері рибного господарства.
Стаття 16. Запобігання забрудненню морського
середовища
Запобігання забрудненню морського середовища,
пов'язаному з діяльністю у виключній (морській)
економічній зоні, здійснюється відповідно до
законодавства України і міжнародних договорів
України.

8.

Спеціально уповноважені органи України у
порядку, визначеному законодавством України,
встановлюють правила запобігання забрудненню
морського середовища і правила безпеки
судноплавства, забезпечують їх дотримання у
районах з особливими природними
характеристиками, де забруднення морського
середовища може заподіяти значну шкоду
екологічній рівновазі або необоротно порушити її.
Стаття 17. Компетенція уповноважених органів
України щодо запобігання забрудненню морського
середовища
У разі, коли існують достатні підстави
вважати, що судно,яке здійснює плавання у

9.

виключній (морській) економічній зоні України,
порушило вимоги законодавства України або
міжнародного права щодо запобігання
забрудненню морського середовища, спеціально
уповноважені органи України мають право вимагати
від цього судна інформацію, необхідну для того,
щоб установити, чи було вчинено порушення, і
провести огляд цього судна у разі відмови дати
пояснення або якщо одержані пояснення
суперечать очевидним фактам.
У разі, коли мають місце безперечні та
об'єктивні докази того, що судно, яке здійснює
плавання у виключній (морській) економічній зоні
України, допустило порушення законодавства
України або норм міжнародного права, як це
зазначено у частині першій цієї статті, і скинуло

10.

забруднюючі речовини, внаслідок чого заподіяно
шкоду або створено загрозу стану узбережжя або
пов'язаним з цим узбережжям інтересам України чи
будь-яким ресурсам виключної (морської) економічної
зони, щодо цього судна може бути розпочато
розгляд, включаючи затримання судна, відповідно
до законодавства України.
Якщо іноземне судно перебуває в одному з
українських портів,спеціально уповноважені органи
України можуть розпочати розгляд стосовно будьякого допущеного цим судном у виключній
(морській)економічній зоні України порушення
законодавства України або норм міжнародного права.
У разі, коли у виключній (морській) економічній
зоні України сталися зіткнення суден, посадка на
мілину або інша морська аварія, або дії, пов'язані з

11.

такою аварією, що може призвести до серйозних
негативних наслідків для узбережжя і пов'язаних з
ним інтересів України (включаючи рибальство),
спеціально уповноважені органи України мають
право згідно з нормами міжнародного права вжити
заходів щодо захисту від забруднення або загрози
його забруднення з урахуванням розмірів фактичної
або можливої шкоди.
Стаття 18. Захоронення відходів або інших
матеріалів і предметів
Захоронення у межах виключної (морської)
економічної зони України відходів або інших
матеріалів і предметів забороняється.
Стаття 19. Право на переслідування
За наявності достатніх підстав вважати, що
яке-небудь іноземне судно порушило вимоги цього
Закону або інших відповідних законодавчих актів

12.

України і при цьому намагається зникнути, право
на переслідування з метою затримання судна і
подальшого
притягнення
порушника
до
відповідальності здійснюється у
порядку,
встановленому
Кабінетом
Міністрів
України.
Переслідування
має розпочинатися у момент
перебування судна-порушника
або
однієї
з
його шлюпок у межах виключної (морської)
економічної зони
України після
сигналу
"зупинитися"
і
припинятись,
як
тільки
переслідуване судно увійде у територіальні води
своєї
країни
або будь-якої третьої держави.
Стаття
20.
Припинення
правопорушень
і
затримання порушників законодавства про виключну
(морську) економічну зону України

13.

Проти суден, що порушують законодавство України
про її виключну (морську) економічну зону, у
відповідь на застосування ними сили, а також в
інших виняткових випадках вживаються зумовлені
обставинами заходи, необхідні для припинення
порушення та затримання порушників, у порядку, що
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі арешту або затримання іноземного
судна відповідні компетентні органи негайно
повідомляють державу прапора про вжиті заходи і
про застосовані санкції.
Затримане судно і його екіпаж негайно
звільняються після внесення забезпечення в
розумному розмірі.
Стаття 21. Відповідальність за порушення
законодавства про виключну (морську) економічну
зону України

14.

Громадяни України, іноземні громадяни та особи
без громадянства за порушення законодавства про
виключну (морську) економічну зону України несуть
дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або
кримінальну відповідальність, встановлену
законодавчими актами України
Юридичні особи за порушення законодавства
про виключну(морську) економічну зону України
несуть відповідальність, встановлену статтями 22-26
цього Закону.
Притягнення порушників до відповідальності
згідно з цим Законом не звільняє їх від обов'язку
відшкодувати відповідно до чинного законодавства
України шкоду, завдану внаслідок порушення живим
чи іншим ресурсам виключної (морської) економічної
зони України.

15.

Стаття 22. Незаконна промислова діяльність
Незаконна розвідка чи розробка природних
ресурсів виключної(морської) економічної зони
України, а так само створення штучних островів,
будівництво установок і споруд, встановлення навколо
них зон безпеки без дозволу спеціально
уповноваженого органу України - тягне за собою
накладення штрафу від чотирьохсот сорока до тисячі
чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або конфіскацію засобів і знарядь, із
застосуванням яких вчинено порушення.
Ті ж дії, якщо вони
вчинені повторно протягом року або призвели до
аварії, загибелі суден, втрати майна чи значного
забруднення морського середовища, - тягнуть за
собою накладення штрафу від тисячі чотирьохсот до
чотирьох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів і

16.

Стаття 23. Порушення правил безпечної експлуатації
споруд
Незабезпечення установок чи інших споруд, що
знаходяться у виключній (морській) економічній зоні
України, постійними засобами попередження про їх
наявність, порушення правил підтримання цих
засобів у належному стані чи порушення правил
ліквідації тих споруд, експлуатацію яких остаточно
.
припинено, - тягне за собою накладення штрафу
від двохсот сімдесяти до восьмисот вісімдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно
протягом року або призвели до аварії чи загибелі
суден, - тягнуть за собою накладення штрафу від
тисячі чотирьохсот до чотирьох тисяч чотирьохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

17.

Стаття 24. Незаконна експлуатація природних ресурсів
Незаконне видобування природних ресурсів у
межах виключної(морської) економічної зони України тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот
сорока до тисячі чотирьохсот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або конфіскацію засобів і
знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, з
безоплатним вилученням незаконно видобутих ресурсів
Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно
протягом року або у великих розмірах, а так само
якщо вони призвели до значного погіршення умов
відтворення рибних чи інших живих ресурсів моря, тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі
чотирьохсот до шести тисяч шестисот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з
конфіскацією засобів і знарядь, із застосуванням яких
вчинено порушення, чи без такої з безоплатним
вилученням незаконно видобутих ресурсів.

18.

Стаття 25. Незаконне ведення морських наукових
досліджень
Незаконне ведення у виключній (морській)
економічній зоні України морських наукових
досліджень - тягне за собою накладення штрафу
від дев'яноста до чотирьохсот п'ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року
або якщо вони завдали шкоди державним інтересам
України, тягнуть за собою накладення штрафу від
тисячі чотирьохсот до двох тисяч шестисот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

19.

Стаття 26. Забруднення морського середовища
Незаконне забруднення будь-яким способом
морського середовища виключної (морської)
економічної зони України
речовинами,шкідливими для здоров'я людей або
живих ресурсів моря, чи іншими відходами,
матеріалами і предметами, які можуть завдавати
шкоду або створити перешкоди для правомірної
діяльності на морі, а так само інше порушення
правил запобігання забрудненню морського
середовища - тягне за собою накладення штрафу
від шестисот шістдесяти до тисячі чотирьохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи
конфіскацію морського, повітряного судна або
споруди, з якої вчинено забруднення.

20.

Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року
або завдали шкоду здоров'ю людей, живим ресурсам
моря, зонам відпочинку чи створили серйозні
перешкоди для правомірної діяльності на морі, тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі
чотирьохсот до шести тисяч шестисот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з
конфіскацією морського, повітряного судна або
споруди, з якої вчинено забруднення, або без такої.
Стаття 27. Органи і посадові особи, уповноважені
застосовувати санкції
Право накладати штрафи, передбачені цим
Законом, надається:
за порушення, передбачені частиною першою
статті 22, частиною першою статті 24, статтями 23 та
25, частиною першою статті 26, - посадовим особам,
уповноваженим на те центральним органом виконавчої

21.

влади, що реалізує державну політику із здійснення
державного нагляду (контролю) у сфері охорони
навколишнього природного середовища;
- за порушення, передбачені частиною першою
статті 24, - посадовим особам органів рибоохорони;
за порушення, передбачені статтею 25, органам Морської охорони Державної прикордонної
служби України в особі командира(начальника) судна,
яким виявлено порушення і проведено затримання
порушника.
Штраф, визначений частиною першою статті 22,
частиною першою статті 24, статтями 23 та 25,
частиною першою статті 26, може стягуватися на місці
посадовими особами органів, яким відповідно до
частини першої цієї статті надано право накладати
штрафи, якщо порушника затримано у пункті,

22.

віддаленому від берегової смуги, і він добровільно
виявив готовність негайно сплатити штраф.
Право накладати штрафи, встановлені
частинами другими статей 22, 24, 26, а також
застосовувати конфіскацію, передбачену статтями
22, 24 та 26 цього Закону, надається районному
(міському) суду за місцем затримання порушника.
Рішення про безоплатне вилучення незаконно
видобутих ресурсів приймається органом,
уповноваженим накладати штраф за відповідне
порушення
Стаття 28. Порядок і строки притягнення до
відповідальності
Посадовою особою Морської охорони
Державної прикордонної служби України про
вчинення порушення складається акт, який разом з

23.

іншими документами, що стосуються цієї справи,
протягом трьох днів з дня затримання порушника
направляється органу,уповноваженому
застосовувати санкції.
У разі, коли визнано за доцільне застосування
конфіскації, зазначені документи передаються для
розгляду до районного (міського) суду за місцем
затримання порушника.
Органи, уповноважені застосовувати санкції,
приймають рішення про їх застосування протягом
п'яти днів після надходження документів,
зазначених у частині першій цієї статті. Рішення
оформлюється постановою відповідного органу або
посадової особи.
У випадках, передбачених частиною другою
статті 27, накладення і стягнення штрафу може
проводитись безпосередньо на місці порушення.

24.

Судовий розгляд справ про порушення, передбачені
цим Законом,провадиться в присутності представників
порушника та органів,
які здійснюють охорону
виключної (морської) економічної зони України.
Стаття 29. Оскарження рішень про застосування
санкцій
Постанови про накладення штрафів, прийняті
посадовими особами, зазначеними у частинах першій
та другій статті 27, може бути оскаржено протягом
10 днів з дня отримання постанови порушником до
районного (міського) суду за місцезнаходженням
відповідної посадової особи.
Постанови про накладення штрафів і
застосування
конфіскацій, прийняті районним
(міським) судом, може бути оскаржено протягом 10
днів після їх оголошення у встановленому законом
порядку.

25.

Стаття 30. Виконання рішень про притягнення до
відповідальності
Сплата штрафів, накладених згідно із
статтями 22-26 цього Закону, проводиться у валюті,
яка знаходиться в обігу на території України.
Іноземні юридичні особи сплачують штрафи у
вільноконвертованій валюті в перерахунку за курсом
Національного банку України на день порушення.
Сплата штрафу проводиться порушником
добровільно протягом одного місяця з дня
накладення штрафу, а у разі оскарження - протягом
місяця з дня відмови суду в задоволенні скарги.
У разі несплати штрафу в строк, встановлений
частиною третьою цієї статті, він стягується через суд
в порядку, встановленому чинним законодавством
України для виконання судових рішень, що набрали
чинності.

26.

У разі несплати штрафу у встановлений строк
іноземною юридичною особою районний (міський)
суд за заявою відповідного органу, що здійснює
охорону виключної (морської) економічної зони,може
прийняти рішення про застосування замість штрафу
повної або часткової конфіскації затриманого або
взятого як забезпечення майна чи грошових коштів
юридичної особи - порушника.
Конфіскація майна, передбачена цим
Законом, здійснюється в порядку, встановленому
чинним законодавством.
Стаття 31. Охорона суверенних прав України у
виключній(морській) економічній зоні
Охорона суверенних прав України у виключній
(морській)

27.

економічній зоні та контроль за реалізацією прав і
виконанням зобов'язань інших держав, українських та
іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних
організацій у ній здійснюється Державною
прикордонною службою України, центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері рибного господарства, і
центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику із здійснення державного нагляду
(контролю) у сфері охорони навколишнього
природного середовища у порядку, що
встановлюється Кабінетом Міністрів України, з
належним урахуванням інтересів інших держав,
передбачених нормами міжнародного права.
Стаття 32. Міжнародні договори
Якщо Конвенцією ООН по морському праву 1982

28.

року або міжнародним договором України
встановлено інші норми, ніж ті, що містяться у цьому
Законі, то застосовуються норми Конвенції або
відповідного міжнародного договору.

29.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 29 лютого 1996 р. N 269
Київ
Про затвердження Правил охорони внутрішніх
морських вод і територіального моря від
забруднення та засмічення

30.

ПРАВИЛА
охорони внутрішніх морських вод і
територіального
моря України від забруднення та засмічення
1. Ці Правила встановлюють вимоги щодо
запобігання забрудненню та засміченню внутрішніх
морських вод і територіального моря України
підприємствами, установами, організаціями всіх
форм власності, громадянами України, а також
іноземними юридичними і фізичними особами та
особами без громадянства, українськими та
іноземними суднами, які перебувають у цих водах.
2. Дія цих Правил поширюється також на охорону
вод гирлових ділянок річок, які впадають у море,
прибережних захисних смуг морів та островів у
внутрішніх морських водах.

31.

3. У цих Правилах використовуються такі терміни:
акваторія - водний об'єкт або його ділянка,
обмежена природними, штучними або умовними
кордонами;
внутрішні морські води України - це:
- морські води, розташовані в бік берега від прямих
вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини
територіального моря України;
- води портів України, обмежені лінією, що
проходить через постійні портові споруди, які
найбільше виступають у бік моря;
- води заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів,
береги яких повністю належать Україні,
МАРПОЛ 73/78 - Міжнародна конвенція із
запобігання забрудненню з суден 1973 року ( 896_009 )
з поправками 1984, 1985, 1987, 1990 і 1992 років та
Протоколом 1978 року до неї;

32.

територіальне море України - прибережні морські
води завширшки 12 морських миль.
Охорона внутрішніх морських вод і
територіального моря України від забруднення
та засмічення із суден
4. Заборонено скидання із суден у внутрішні морські
води та територіальне море України:
вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у
зрідженому стані;
відходів та сміття;
вод, які містять забруднюючі речовини у
концентраціях, що перевищують нормативи гранично
допустимих концентрацій основних забруднюючих
речовин (далі - ГДК), наведених у додатку до цих
Правил, крім вод після охолодження суднових
механізмів.

33.

5. Дозволено скидання стічних вод із суден:
які перебувають у внутрішніх морських водах і
територіальному морі України, а також у портах
України, за умови очищення стічних вод на суднових
установках, які відповідають вимогам, установленим
МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом
класифікаційного товариства;
які не обладнані закритими системами стічних
вод, якщо чисельність осіб, що перебувають на
борту, не перевищує 10 чоловік.
Рішення щодо відповідності якості вод нормативам
ГДК речовин приймається відповідно морськими
екологічними інспекціями Держекоінспекції
на підставі результатів аналізів води.

34.

6. Перед заходом суден у внутрішні морські
води та територіальне море України всі запірні
пристрої, призначені для скидання забруднюючих
речовин, у тому числі вод, що їх містять,
повинні бути закриті адміністрацією судна.
У разі постановки судна в порту всі зазначені
пристрої опломбовуються адміністрацією порту в
установленому порядку.
7. Забруднюючі речовини, в тому числі води, що
їх містять, та сміття, повинні накопичуватися на
суднах у спеціальних місткостях.
8. Під час перебування у внутрішніх морських
водах та територіальному морі України судна
можуть здавати в установленому порядку
забруднюючі речовини, в тому числі води, що їх
містять, та сміття, тільки на судна-збирачі, плавучі
приймальні споруди, а під час перебування судна у

35.

Операції з забруднюючими речовинами, в тому числі з
водами, що їх містять, та сміттям, які проводяться на
суднах та суднах-збирачах, підлягають обов'язковій
реєстрації у суднових документах.
9. У разі будь-якого скидання із суден у внутрішні
морські води та територіальне море України
забруднюючих речовин, в тому числі вод, що їх
містять, та сміття, або їх втрат, а також у разі
виникнення загрози такого скидання або втрати
капітан судна зобов'язаний терміново повідомити про це
адміністрацію найближчого порту України, вжити заходів
до максимального зменшення скидання або втрати та до
ліквідації забруднення.
10. Для ліквідації наслідків аварійного скидання
дозволяється використання хімічних і біологічних
препаратів, які пройшли державну санітарно-гігієнічну
експертизу, а документація з їх впровадження державну екологічну експертизу та мають позитивний
висновок щодо їх використання.

36.

Охорона внутрішніх морських вод
і територіального моря України від забруднення
та засмічення береговими об'єктами
11. Скидання зворотних вод у внутрішні морські
води і територіальне море України забороняється у
разі, коли:
води неочищені;
води містять речовини, щодо яких не встановлено
ГДК, збудники інфекційних захворювань,
перевищують гранично допустимі скиди (далі - ГДС)
токсичних речовин, а також за обсягом скидання
забруднюючих речовин гранично допустимі нормативи;
їх надходження до водного об'єкта призводить до
збільшення вмісту забруднюючих речовин понад
встановлені нормативи ГДК в контрольних точках або
перевищення сформованих фонових значень;

37.

природно-заповідного фонду, курортної, лікувальнооздоровчої, рекреаційної території, а також має
наукове та історико-культурне значення.
12. Скидання стічних вод у внутрішні морські води
та територіальне море України допускається лише
за умови наявності нормативів ГДК речовин у
водних об'єктах та встановлених нормативів ГДС
забруднюючих речовин.
Водокористувачі зобов'язані здійснювати
заходи щодо запобігання скиданню стічних вод.
Контрольні точки для кожного водокористувача
встановлюються проектом ГДС.
13. Забір і використання вод, скидання
забруднюючих речовин береговими об'єктами,
включаючи скидання забруднюючих речовин із
зворотними водами із застосуванням каналів,
здійснюється на підставі дозволів на спеціальне

38.

водокористування, які видаються Радою міністрів
Автономної Республіки Крим, відповідними
обласними та Севастопольською міською
держадміністраціями у встановленому порядку.

39.

14. Розміщення відходів та сміття береговими
об'єктами у внутрішні морські води і територіальне
море України заборонено.
15. У разі проведення робіт, пов'язаних з
будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням
дна для судноплавства, видобуванням корисних
копалин, прокладанням кабелів, трубопроводів,
інших комунікацій, а також проведенням бурових та
геологорозвідувальних робіт, повинні
передбачатися заходи щодо запобігання
забрудненню внутрішніх морських вод і
територіального моря стічними водами,
забруднюючими речовинами, включаючи
радіоактивні, відходами та сміттям.

40.

16. У прибережній захисній смузі морів, морських
заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських
водах забороняється:
будівництво промислових об'єктів;
застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;
влаштування полігонів побутових та промислових
відходів і накопичувачів стічних вод;
влаштування вигребів для накопичення
господарсько-побутових стічних вод обсягом понад 1
куб. метр на добу;
влаштування полів фільтрації та будівництво

41.

інших споруд для приймання і знезаражування рідких
відходів.
У прибережній захисній смузі вздовж морів,
заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських
водах може здійснюватися лише будівництво
санаторіїв, інших лікувальних-оздоровчих закладів з
обов'язковим централізованим водопостачанням та
каналізацією.
17. Тимчасове накопичення і складування відходів
та сміття на території портів можливе лише за
наявності спеціально відведених та обладнаних місць
та у разі їх подальшої утилізації та знешкодження.
При цьому побутові відходи та сміття, прийняті з
суден, повинні знешкоджуватися у портах.
18. Будівництво, експлуатація об'єктів та
проведення робіт, що можуть негативно вплинути
на довкілля, дозволяється за наявності позитивних
висновків державної екологічної експертизи

42.

19. Для об'єктів, що становлять підвищену
екологічну небезпеку (нафто- та продуктопроводи,
нафто- та продуктосховища, накопичувачі побутових
стічних вод, каналізаційні колектори, очисні споруди,
судна та інші плавучі засоби, нафтові свердловини,
бурові платформи тощо), крім проведення державної
екологічної експертизи, повинні бути розроблені і
впроваджені протиаварійні заходи, а саме:
плани ліквідації наслідків можливих аварій;
порядок дій у разі виникнення аварій;
перелік необхідних технічних засобів для
збирання та видалення забруднюючих речовин;

43.

режим спеціального водокористування у разі
забруднення водного об'єкта.
20. Водокористувачі берегових об'єктів не
несуть відповідальності за транзитне скидання
зворотних вод до водного об'єкта в межах району
свого водокористування, якщо ці води відводяться
з комунальних споруд населених пунктів та їх
територій.
21. Проектування, будівництво, розширення,
реконструкція, технічне переоснащення та капітальний
ремонт берегових об'єктів повинні здійснюватися
за умови, що скидання зворотних вод не
призводить до перевищення нормативів ГДК
забруднюючих речовин у точках контролю водного
об'єкта.
22. Для забезпечення контролю якості та обліку
обсягу скидання зворотних вод, що відводяться до
водного об'єкта, водокористувачі зобов'язані:

44.

установити на водозабірних та водоскидних
спорудах гідрометричне обладнання (рівнеміри,
витратоміри тощо);
здійснювати контроль за якісним складом та
обсягом зворотних вод.
23. Морські порти, судноремонтні заводи
забезпечують:
приймання з суден та здавання на плавучі або
берегові очисні споруди забруднюючих речовин або
вод, що їх містять;
приймання з суден сміття та відходів з
розміщенням їх на об'єктах поводження з відходами;
очищення своїх акваторій від забруднюючих
речовин та сторонніх предметів і матеріалів;
локалізацію та ліквідацію наслідків аварійних
скидів забруднюючих речовин або вод, що їх
містять, у межах своїх акваторій.

45.

24. Морські порти та судноремонтні заводи
повинні:
бути укомплектовані суднами-збирачами,
спеціальними засобами для локалізації та ліквідації
наслідків надзвичайних ситуацій;
мати берегові приймальні очисні споруди,
систему каналізації, об'єкти для збирання та
знешкодження відходів;
мати засоби для накопичення зворотних вод
з подальшою передачею їх на очисні споруди у
разі відсутності приймальних очисних споруд та
системи каналізації.
25. Морські порти, в яких проводиться
перевантаження вантажів, що містять хімічні та
сипкі речовини, зобов'язані:

46.

розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання
забрудненню акваторій морських портів та
прибережних вод морів;
впроваджувати ефективні методи і технічні
засоби щодо запобігання втратам вантажів, що
містять хімічні та сипкі речовини, під час їх
навантаження і розвантаження;
влаштовувати спеціальні причали для приймання
та відправки вантажів, що містять хімічні і сипкі
речовини, приміщення для їх зберігання та
перетарування, а також майданчики для
знешкодження залишків хімічних речовин;
збирати, очищувати, знешкоджувати забруднені
води, що утворюються під час промивання
вантажних місткостей, а також стічні води територій
портів, причалів та інших споруд.

47.

26. Усі операції з забруднюючими речовинами, водами,
що їх містять, та сміттям, які проводяться на
приймальних очисних спорудах та об'єктах
поводження з відходами у портах, на
судноремонтних та суднобудівних заводах,
підлягають обов'язковій реєстрації в установленому
порядку.
27. Підприємства морської галузі узгоджують
технологію перевантаження щодо кожного виду
вантажів з морськими екологічними інспекціями
Держекоінспекції.
28. Норми технологічного проектування морських
портів, їх перегляд, коригування та доповнення у
частині запобігання

48.

забрудненню внутрішніх морських вод та
територіального моря України узгоджуються з
морськими екологічними інспекціями
Держекоінспекції.
29. У разі порушення вимог природоохоронного
законодавства України діяльність берегових
об'єктів може бути обмежена, тимчасово заборонена
(зупинена) чи припинена в установленому
порядку.

49.

НОРМАТИВИ
граничне допустимих концентрацій
основних забруднюючих речовин у внутрішніх
морських водах та територіальному морі
України
----------------------------------------------------------------Показник
|
Значення
-----------------------------------------------------------------Розчинений кисень, мг/куб. дм
не нижче ніж 4
Завислі речовини, мг/куб. дм
значення району
Солоність, г/куб. дм
Сульфати, г/куб. дм
Хлор-іон, г/куб. дм
фонові
12 - 18
3,5
11,9

50.

Амоній сольовий, мг/куб. дм
0,5
Нітрати, мг/куб. дм
40
Нітрити, мг/куб. дм
0,08
Нафтопродукти, мг/куб. дм
0,05
Біохімічне споживання кисню,
не більше ніж 3
мгОі/куб. дм (БСК повн.)
Залізо, мг/куб. дм
0,05
Рівень токсичності води
нетоксична
(на основі біотестування)
Водневий показник, од. рН
6,5 - 8,5
Колі-індекс, КУО/куб. дм
1000-10000

51.

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
30.09.2002 N 695
Про затвердження Інструкції про порядок
пломбування в морських торговельних і
річкових портах України суднових запірних
пристроїв, призначених для скидання
забруднюючих речовин та вод, що їх містять

52.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО
ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНИ
Н А К А З N 116 від 26.10.95
Про
затвердження
Положення
про
порядок
обчислення розміру відшкодування та сплати
збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден,
кораблів та інших плавучих засобів територіальних і
внутрішніх морських вод України та внесення змін і
доповнень до наказу від 18.05.95 р. N 37

53.

Дякую!
Thank you!
Cпасибо!