138.90K
Категория: ПравоПраво

Рецидив кримінальних правопорушень. Особливості кваліфікації кримінальних правопорушень та призначення покарання

1.

Рецидив
кримінальних правопорушень.
Особливості кваліфікації
кримінальних правопорушень
та призначення покарання

2.

Особливості рецидиву
кримінальних правопорушень
усі кримінальні правопорушення в межах
рецидиву є лише умисними
кримінальні правопорушення, які утворюють
рецидив, вчиняються в різний час
на момент учинення нового кримінального
правопорушення
(кримінальних
правопорушень) особа має непогашену чи не
зняту судимість за попереднє кримінальне
правопорушення (кримінальні правопорушення)

3.

для вирішення питання про наявність рецидиву не
має значення, чи було закінченим умисне
кримінальне правопорушення, за яке особа
засуджується
за
останнім
вироком
або
засуджувалась раніше, а також була виконавцем чи
співучасником цих кримінальних правопорушень
якщо судимість за попереднє умисне кримінальне
правопорушення
погашена
або
знята
у
встановленому законом порядку – рецидив
кримінальних правопорушень виключається

4.

Рецидив впливає на:
обчислення строків погашення судимості
кваліфікацію злочинів:
- в окремих статтях Особливої частини КК
рецидив передбачено як різновид повторності
злочинів
може
бути
виражений
такою
кваліфікуючою ознакою, як вчинення злочину
особою, раніше судимою за відповідний
злочин

5.

Рецидив впливає на:
• призначення покарання:
- наявність рецидиву злочину (якщо не є
кваліфікуючою ознакою) є підставою для
призначення передбаченого законом більш
суворого покарання;
- не слід ураховувати як обставину, що
обтяжує покарання, щодо осіб, які вчинили
умисні злочини у віці до 18 років;

6.

якщо рецидив кримінальних правопорушень
утворює одночасно і їх повторність, як ознака
кримінального правопорушення, що впливає на
його кваліфікацію, то як повторність, так і рецидив
не враховується як обставина, що обтяжує
покарання;
при рецидиві кримінальних правопорушень,
якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є
особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі
може бути більше 15 років, але не повинен
перевищувати 25 років

7.

Рецидив впливає на:
вирішення питання щодо можливості звільнення
від кримінальної відповідальності:
особу, в діях якої вбачається рецидив
кримінальних правопорушень, неможна звільняти від
кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 45-48,
97 ч.1 КК
вирішення питання щодо можливості звільнення
від покарання:
рецидив злочинів перериває перебіг строків
давності виконання обвинувального вироку ( ч. 4 ст.
80 КК)

8.

рецидив кримінальних правопорушень,
вчинених особою, до якої було застосовано
звільнення від відбування покарання з
випробуванням, під час іспитового строку (
ст.ст. 75, 79 КК), тягне для неї несприятливі
наслідки – скасування такого звільнення й
призначення покарання за сукупністю
кримінальних правопорушень ( ст. 71 КК)

9.

рецидив впливає на вирішення питання про
можливість застосування до засудженого
умовно-дострокового звільнення і заміни
покарання більш м’яким його видом. При
рецидиві мінімальний строк покарання, який
підлягає обов’язковому відбуванню для
отримання права на умовно-дострокове
звільнення, збільшується до двох третин та
трьох четвертин ( п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 81 КК), а при
заміні покарання більш м’яким – до половини
строку покарання, призначеного судом, чи
двох третин ( п.п. 3, 4 ч. 4 ст. 82 КК );

10.

вчинення
нового
кримінального
правопорушення протягом невідбутої частини
покарання
при
умовно-достроковому
звільненні ( ч. 4 ст. 81 КК) або під час
відбування більш м’якого покарання, яке було
застосовано до засудженого в порядку заміни (
ч. 6 ст. 82 КК ) тягне за собою застосування до
особи ст. 71 КК і в подальшому збільшує
мінімальну частину строку, відбуття якого
необхідно
для
умовно-дострокового
звільнення

11.

збільшення
мінімальних
строків
покарання, які засуджений повинен відбути
для отримання права на умовно-дострокове
звільнення, у деяких випадках рецидиву
передбачається й для осіб, що вчинили
кримінальне правопорушення у віці до 18
років ( п.п. 2,3 ч. 3 ст. 107 КК)

12.

Умови для кваліфікації рецидиву
кримінальних правопорушень
Вчинення
Умисне
кримінального
кримінальне
правопорушення правопорушення
одноособово або
у співучасті
Неодночасність Кримінальне
вчинення
правопорушення
не
декримінілізовано
Наявність
судимості за
умисне
кримінальне
правопорушення
Декількох (двох чи
більше одиничних
кримінальних
правопорушень)
кожне із яких
передбачене в
Особливій частині
КК як самостійний
склад
кримінального
правопорушення
Наявність
проміжку часу
між вчиненням
кожного із них,
який визначається
засудженням
субʾєкту
Ч. 1 ст. 88 КК
Закінчене/незакінче
не, одноособово/у
співучасті,
просте/ускладнене
(триваюче,
продовжуване,
складне, такого, що
кваліфікується за
наслідками
ч. 3 та 4 ст. 88 КК
English     Русский Правила