Українська література 10-х років ХХ ст. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси

1.

Українська література
10-х років ХХ ст.
Посилення зв’язку з
культурою Європи,
активні націотворчі
процеси. Основні риси
українського модернізму.

2.

• Мета: дати загальне
уявлення про модерністські
тенденції в українській
літературі наприкінці ХІХ –
на початку ХХ ст.;
з’ясувати особливості
літературного процесу на
зламі двох віків; розвивати
вміння знаходити необхідну
інформацію в довідкових
виданнях;
спостережливість;
формувати кругозір учнів;
виховувати любов до
художньої літератури,
повагу до її творців;
прищеплювати інтерес до
наслідків власної праці.

3.

•Що вам відомо про
особливості суспільного
й національнокультурного життя в
Україні кінця ХІХ ст.?
•Охарактеризуйте
національну свідомість
українців після
скасування кріпацтва.
•Як співвідносяться
поняття стиль і напрям?
•Що таке реалізм?

4.

• Кінець ХІХ – початок ХХ ст. –
один із найцікавіших і
найскладніших періодів не лише в
мистецтві, а й у житті.
Суспільство втрачає духовні
орієнтири, не знає, у що вірити та
куди йти. А література, не
задовольняючись формами
критичного реалізму, теж немовби
опинилася на роздоріжжі. Перед
письменниками постало завдання
осмислити кризу в соціальному
середовищі та мистецтві й
віднайти шляхи подальшого
розвитку культури.

5.

•1 напрямок – збереження
національно-культурних традицій
(народницька течія)
•2 напрямок – орієнтація на
західноєвропейський процес у
царині художньої культури
(європеїзація, модернізм).
• Проблемне питання: чи
простежуються в українській
літературі початку ХХ
століття ознаки
європейського модернізму?

6.

• Іван Франко пише про традицію й
новаторство творчості молодих українських
письменників у статті «З останніх десятиліть
ХІХ віку»: «Засвоївши літературні
традиції своїх учителів, молода
генерація письменників, до яких
належать Ольга Кобилянська, Василь
Стефаник, Лесь Мартович, Антін
Крушельницький, Михайло Яцків і Марко
Черемшина, прагне відображати
своєрідність українського життя у
зовсім новій європейській манері».

7.

• Загальновизнано, що в кінці ХІХ –
на початку ХХ ст. в усіх
європейських літературах
розпочиналося становлення
модернізму – художньої системи,
принципово відмінної від художньої
системи критичного реалізму.
Оскільки українські митці були в
основному вихідцями з гущі народу,
який стогнав у ярмі соціального й
національного гніту й потребував
захисту, то вони не могли й не
мали морального права забувати
про великі традиції.

8.

• Тогочасне літературне життя
зобов’язує українських
письменників не поривати з
реальною дійсністю, але водночас
примушує дбати про новизну
змісту, настроїв, форм. Вибір між
мистецтвом і соціальним
обов’язком письменників кінця ХІХ
– початку ХХ ст. не відбувся на
користь першого чи другого. Не
відмовляючись від служіння
соціальній та національній ідеї,
вони разом із тим свідомо чи
несвідомо у своїй творчості
рівнялися на кращі зразки
західноєвропейського мистецтва.

9.

Перехід до модернізму.
• Уперше слово «модернізм» у
значенні художнього напряму
досить упевнено вжила Леся
Українка в доповіді, виголошеній
наприкінці 1899 р. в Київському
науковому товаристві під назвою
«Малорусские писатели на
Буковине». Ця доповідь була
початком діалогу, який у
перспективі розмежує українських
письменників на модерністів і
народників. У статті виявилася не
лише рішучість Лесі Українки
захищати нові явища, але й спроба
мотивувати, наскільки вони потрібні
народові.

10.

Модернізм – загальна назва літературних напрямів
та шкіл ХХ ст., яким притаманні формотворчість,
експериментаторство, тяжіння до умовних засобів,
антиреалістична спрямованість.
• новизна та антитрадиціоналізм;
• у творах затверджується перевага форми
над змістом;
• зосередження на «Я» автора, героя,
читача;
• психологізм, увага до внутрішньої
боротьби роздвоєного людського «Я»;
• широко використовуються такі художні
прийоми, як «потік свідомості» та
монтаж, що прийшов у літературу з
кіномистецтва;
• використання символу як засобу пізнання
й відтворення світу;
• ліризм, естетизм.

11.

•Сергій Єфремов говорив:
«Людський дух, жадний на
правду і поступ, вічно
посилає і слатиме нових і
нових творців, що й самі без
упину йдуть до світла і
правди, і ведуть усіх, хто
так само не задовольняється
буденщиною й прагне вищих
форм щиролюдського
життя. В цьому
безупинному шуканні маємо
гарантію й нашого розвитку
у прийдущі часи».

12.

• Що сприяло розквіту
українського художнього слова
на зламі двох століть?
• Чому літературна молодь того
часу тяжіла до модернізму?
• З якими іменами пов’язаний
розвиток прози та поезії кінця
ХІХ – початку ХХ ст. і як саме?
• Як ви розумієте поняття
модернізм? Назвіть його
визначальні риси.

13.

Відповідь на проблемне питання:
чи простежуються в українській
літературі початку ХХ століття
ознаки європейського модернізму?
• Домашнє завдання.
Повторити матеріал конспекту.
Скласти хронологічну таблицю
життя і творчості
Коцюбинського.
*** Цікаві факти з життя
письменника.