Економічні ситеми сучасного світу

1.

ЕКОНОМІЧНА
СИСТЕМА
СУСПІЛЬСТВА.
1. Загальна характеристика економічних систем сучасного
світу.
2. Адміністративно-командна система та її основні риси.
3. Ринкова економічна система. Її ознаки, механізм
функціонування та еволюція.

2.

1.
Загальна характеристика економічних
систем сучасного світу.
• Економічна система – це форма організації
національної економіки, яка базується на
відповідній їй формі власності на виробничі
ресурси, характеризується специфічною метою
виробництва та його управлінням; це певним
чином впорядкована система взаємозв’язків між
виробником і споживачем суспільних благ. Вона
включає сукупність інститутів та механізмів, які
здійснюють регулювання економічних процесів
в державі та забезпечують її розвиток.

3.

Основні риси (ознаки) економічної
системи
• панівна форма власності;
• мотиви господарської діяльності;
• спосіб координації і управління господарською
діяльністю;
• характер розподілу створеного продукту.

4.

Власність
Власність – це категорія, яка відображає
відносини між людьми з приводу володіння,
розпорядження і користування об’єктами
власності.
Суб’єкти власності – це персоніфіковані носії
відносин власності: окрема особа (індивідуум),
юридичні особи (організації, підприємства,
установи, об’єднання усіх організаційно-правових
форм), держава в особі органів державного
управління і органів місцевого управління та
самоврядування, об’єднання держав.
Об’єкти власності – це все, що можна
привласнити чи відчужити.

5.

Типи власності
• Приватна власність – це тип власності, коли виключне
право на володіння, користування і розпорядження
об’єктом власності та отримання доходу належить
приватній особі. Вона виражається у формі
одноосібної або сімейної власності.
• Суспільна (колективна) власність означає спільне
привласнення засобів виробництва і його результатів.
Вона існує у формі державної (загальнодержавної і
муніципальної) і колективної власності.
• Державна власність характеризується виключним
правом на управління і розпорядження власністю
інститутів державної влади.

6.

типи економічних систем
• адміністративно-командна, яку інколи називають
соціалістичною;
• ринкова економіка, яка виросла із капіталістичної та зберегла її
окремі ознаки;
• традиційна економіка. Вона характерна для слаборозвинених
країн, де релігійні та національні цінності домінують над
економічною вигодою. Власність на засоби виробництва,
розподіл продуктів та доходів відповідають національним
традиціям. Вона характеризується багатоукладністю економіки,
збереженням натурально-общинних форм господарювання,
широким застосуванням ручної праці, бідністю населення тощо.
• перехідна економіка. Характерна для країн, в яких здійснюється
перехід з однієї форми в іншу. Найчастіше стосується країн, в
яких здійснюється перехід від адміністративно-командної до
ринкової економіки;
• змішана економіка, яка передбачає поєднання приватної
форми власності і державного регулювання економіки, тобто є
між ринковою і командною економіками.

7.

2.
Адміністративно-командна система та
її основні риси.
• панівна (домінуюча) власність держави-державна
форма власності;
• економічні рішення, які обумовлюють діяльність
суб’єктів господарювання (що, скільки, для кого і
як виробляти), приймались партійними та
державними органами на основі директивних
планів;
• витратний механізм господарювання;
• хронічні дефіцити товарів;
• встановлення державних цін на всі види товарів;
• державне фінансування всієї соціальної сфери.

8.

Перехідна економіка від адміністративнокомандної до ринкової економіки
докорінно змінити відносини власності, шляхом роздержавлення і
приватизації, запровадження різних форм власності.
Роздержавлення – це обмеження втручання держави в економічне життя
суспільства аж до вилучення, відмова від прямого управління держави
економікою.
Приватизація – це перехід у приватну власність значної частки державної
власності;
•
сформувати ринкову інфраструктуру і сприяти поширенню товарногрошових (ринкових) відносин;
лібералізувати ціни (вивільнити ціни з державного контролю);
демонополізувати економіку і створити конкурентне середовище;
здійснити структурну перебудову економіки;
створити умови для фактичної реалізації особистої та економічної
свободи на основі відповідної нормативно-правової бази;
реформувати соціальну політику;
здійснити стабілізацію грошово-кредитної системи;
забезпечити макроекономічну стабілізацію.

9.

Ринкова економічна система. Її ознаки, механізм
функціонування та еволюція.
Ринкова економічна система - це система економічних відносин, пов’язаних
з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних
форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів; це
система, що функціонує згідно принципу „невидимої руки ринку”.
ОЗНАКИ
- панування приватної форми власності на інвестиційні ресурси і продукти
виробництва;
- наявністю великої кількості виробників і споживачів товарів і послуг;
- економічною свободою, свободою підприємництва;
- економічна мотивацією до господарської діяльності (основним мотивом є
прибутковість);
- вільною конкуренцією і вільним ціноутворенням;
- автоматичним регулюванням господарських відносин і розподілу вироблених
благ через ринок (втручання держави в економічні процеси мінімальне і
виважене);
- мобільність ресурсів;
- поінформованістю господарюючих суб’єктів (однаковий доступ їх як до
інформації, так і до досягнень науково-технічного прогресу); глобалізацією
економічних зв’язків.

10.

Змішана економіка
- це економічна система, яка базується на ринкових відносинах і передбачає
використання елементів адміністративно – командної економічної системи.
Вона характеризується:
- плюралізмом форм власності, тобто пануючою є приватна власність, але
разом з тим має місце державна та інші форми власності;
- розвиток приватного підприємництва і формування державного сектору
економіки;
- наявність макроекономічного прогнозування і програмування, планування;
- модифікація ринкового ціноутворення на основі впровадження державного
регулювання цін;
- розподіл і перерозподіл національного доходу на основі формування
державного бюджету та державних фінансів;
- соціальний захист населення, регулювання умов, оплати і ринку праці;
- підтримка конкурентного середовища і запобігання монополізації економіки;
- грошово-кредитне регулювання;
- державне регулювання науково-технічного та інноваційного розвитку.