Похожие презентации:
Адміністративно-юрисдикційна діяльність національної поліції
1. Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ Кафедра поліцейського права
Курс лекцій з навчальної дисципліни“Адміністративно-юрисдикційна діяльність
поліції”
Тема № 1:
АДМІНІСТРАТИВНО-ЮРИСДИКЦІЙНА
ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ
2.
План:1. Поняття
адміністративно-юрисдикційної
діяльності та її особливості.
2. Поняття й особливості провадження у
справах
про
адміністративні
правопорушення, підвідомчі Національній
поліції та його стадії.
3. Суб’єкти адміністративно-юрисдикційної
діяльності
та
адміністративна
підвідомчість.
4. Докази та доказування в адміністративноюрисдикційній діяльності органів поліції.
3. Література:
Конституція України від 28 черв. 1996 р.Закон України «Про дорожній рух» від 30 черв.
1993р.
Закон України «Про порядок відшкодування
шкоди, завданої громадянинові незаконними
діями органів, що здійснюють оперативнорозшукову діяльність, органів досудового
розслідування, прокуратури і суду» від 1 груд.
1994 р.
Закон України «Про адміністративний нагляд за
особами, звільненими з місць позбавлення волі»
від 20 груд. 1994 р.
Закон України «Про органи і служби у справах
дітей та спеціальні установи для дітей» від 24 січ.
1995 р.
4.
Закон України «Про звернення громадян» від 2жовт. 1996 р.
Закон України «Про правовий режим
надзвичайного стану» від 16 берез. 2000 р.
Закон України «Про запобігання та протидію
домашньому насильству» від 07 грудня 2017 р.
Закон України «Про безоплатну правову
допомогу» від 2 черв. 2011 р.
Закон України «Про правовий статус іноземців
та осіб без громадянства» від 22 верес. 2011 р.
Про запобігання корупції: Закон України від 14
жовт. 2014 р.
5.
ЗаконУкраїни
«Про
Національну
поліцію» від 2 лип. 2015 р.
Кодекс України про адміністративні
правопорушення від 07 груд. 1984 р.
Кримінальний кодекс України від 5 квіт.
2001 р.
Кодекс адміністративного судочинства
України від 6 лип. 2005 р.
Кримінальний процесуальний кодекс
України від 13 квіт. 2012 р.
6.
Про затвердження Порядку розгляду зверненьта організації проведення особистого прийому
громадян
в
органах
та
підрозділах
Національної поліції України : наказ МВС
України від 15.11.2017. № 930.
Про затвердження Інструкції з організації
реагування на заяви та повідомлення про
кримінальні, адміністративні правопорушення
або події та оперативного інформування в
органах (підрозділах) Національної поліції
України : наказ МВС України від 16.02.2018.
№ 111.
7.
Про затвердження Інструкції з оформленняматеріалів
про
адміністративні
правопорушення в органах поліції: наказ
МВС України від 06 листоп. 2015 р. № 1376.
Про затвердження Інструкції з оформлення
поліцейськими
матеріалів
про
адміністративні правопорушення у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху,
зафіксовані не в автоматичному режимі:
наказ МВС України від 07 листоп. 2015 р.
№ 1395.
8.
Про затвердження Інструкції з організаціїдіяльності
чергової
служби
органів
(підрозділів) Національної поліції України :
наказ МВС України від 23.05.2017. № 440.
Про затвердження Інструкції з організації
діяльності дільничних офіцерів поліції : наказ
МВС України від 28.07.2017. № 650.
Про затвердження Порядку ведення єдиного
обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і
повідомлень про кримінальні правопорушення
та інші події : наказ МВС України від
08.02.2019. № 100.
9. Питання 1
Поняття адміністративноюрисдикційної діяльностіта її особливості
10.
Ч. 1 ст. 222 КУпАП визначено, що органиНаціональної поліції розглядають справи про
адміністративні правопорушення за певними
деліктами;
Ч. 2 ст. 222 КУпАП визначає повноваження
розглядати
такі
справи
і
накладати
адміністративні стягнення від імені органів
Національної поліції мають право працівники
органів і підрозділів Національної поліції, які
мають спеціальні звання, відповідно до
покладених на них повноважень.
11. Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення
правоскладання
протоколів
про
адміністративні правопорушення надано
уповноваженим на те посадовим особам
органів внутрішніх справ (Національної
поліції).
12. Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення
Адміністративнимправопорушенням
(проступком) визнається протиправна,
винна (умисна або необережна) дія чи
бездіяльність,
яка
посягає
на
громадський порядок, власність, права і
свободи громадян, на встановлений
порядок управління і за яку законом
передбачено
адміністративну
відповідальність.
13. Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно
Адміністративнеправопорушення
визнається вчиненим умисно, коли
особа,
яка
його
вчинила,
усвідомлювала
протиправний
характер своєї дії чи бездіяльності,
передбачала її шкідливі наслідки і
бажала їх або свідомо допускала
настання цих наслідків.
14. Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з необережності
Адміністративнеправопорушення
визнається вчиненим з необережності, коли
особа, яка його вчинила, передбачала
можливість настання шкідливих наслідків
своєї дії чи бездіяльності, але легковажно
розраховувала на їх відвернення або не
передбачала можливості настання таких
наслідків, хоч повинна була і могла їх
передбачити.
15. Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність
Адміністративнійвідповідальності
підлягають особи, які досягли на момент
вчинення
адміністративного
правопорушення
шістнадцятирічного
віку.
Опис
діянь,
які
визнаються
адміністративними
проступками,
міститься у ст.ст. 41 - 212-21 КУпАП.
16.
Юрисдикція–
це
коло
повноважень особи або органу з
правової
оцінки
конкретних
фактів, у тому числі з розв’язання
спорів та застосування санкцій
відповідно до закону.
17. Види юрисдикції:
1.2.
3.
4.
5.
6.
кримінально-правова;
цивільно-правова;
адміністративна;
дисциплінарна;
судова;
господарська.
18. Характерні риси адміністративно-юрисдикційної діяльності Національної поліції:
Характерні риси адміністративноюрисдикційної діяльностіНаціональної поліції:
виключно державно-владний характер,
що здійснюється тільки в офіційному
порядку;
юрисдикція
Національної
поліції
завжди є адміністративною;
забезпечення Національною поліцією
правоохоронної діяльності в особі
повноважних органів та посадових осіб.
19. Види адміністративних стягнень:
1.попередження;2.штраф;
3.штрафні бали;
4.оплатне вилучення предмета, який став
знаряддям вчинення або безпосереднім
об’єктом адміністративного правопорушення;
5.конфіскація предмета, який став знаряддям
вчинення або безпосереднім об’єктом
адміністративного правопорушення; грошей,
одержаних
внаслідок
вчинення
адміністративного правопорушення;
20. Види адміністративних стягнень:
6. позбавлення спеціального права, наданогоданому громадянинові (право керування
транспортними засобами, право на
полювання);
7. громадські роботи;
8. виправні роботи;
9. суспільно корисні роботи;
10. адміністративний арешт;
11. арешт з утриманням на гауптвахті.
21. За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від 16-ти до 18-ти років можуть бути застосовані такі заходи
впливу:1. зобов’язання публічно або в іншій формі
попросити вибачення у потерпілого;
2. попередження;
3. догана або сувора догана;
4. передача неповнолітнього під нагляд батькам
або особам, які їх замінюють, чи під нагляд
педагогічному або трудовому колективу за їх
згодою, а також окремим громадянам на їх
прохання.
22. Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів Національної поліції –
це врегульований нормами адміністративногоправа
(адміністративного
законодавства)
спеціальний
різновид
адміністративної
діяльності, який полягає у виявленні
протиправних діянь, зборі та оцінці матеріалів
(а
також
доказів),
кваліфікації
адміністративних правопорушень, а також
здійсненні адміністративного провадження у
справах про адміністративні правопорушення.
23. Важливе значення для забезпечення законності адміністративної відповідальності належить положенням, які визначають
- обставини, що виключають адміністративнувідповідальність (ст. 17 КУпАП), а також
звільняють від неї (ст. 21, 22 КУпАП);
- обставини, що пом’якшують та обтяжують
відповідальність
за
адміністративне
правопорушення (ст. 34, 35 КУпАП);
- обставини, що виключають провадження у
справі про адміністративне правопорушення
(ст.247 КУпАП).
24. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність:
- стан крайньої необхідності- стан необхідної оборони
- стан неосудності
25. Стан крайньої необхідності
вчинення дій з ознаками адміністративногопроступку для усунення небезпеки, яка
загрожує державному або громадському
порядку, власності, правам і свободам
громадян,
установленому
порядку
управління, якщо ця небезпека за даних
обставин не могла бути усунута іншими
засобами і якщо заподіяна шкода є менш
значною, ніж відвернена шкода.
26. Стан необхідної оборони
вчинення дій з ознаками адміністративногопроступку при захисті державного або
громадського порядку, власності, прав і
свобод громадян, установленого порядку
управління від протиправного посягання
шляхом заподіяння посягаючому шкоди,
якщо при цьому не було допущено
перевищення меж необхідної оборони.
27. Стан неосудності
цевчинення
дій
з
ознаками
адміністративного проступку особою,
яка не могла усвідомлювати свої дії або
керувати ними внаслідок хронічної
душевної
хвороби,
тимчасового
розладу
душевної
діяльності,
слабоумства чи іншого хворобливого
стану.
28. Стан неосудності
1) Медичний критерійХронічна душевна хвороба
Тимчасовий розлад душевної діяльності
Слабоумство
Інший хворобливий стан
2) Юридичний критерій
Інтелектуальна ознака
Вольова ознака
29. Підстави звільнення від адміністративної відповідальності:
- коли характер вчиненого проступку іособи правопорушника свідчить про
доцільність застосування до нього
заходів громадського впливу
- коли визнано малозначність проступку
- коли наявний дипломатичний
імунітет від адміністративної
юрисдикції
30.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адмін.правопорушення, визнаються (ст. 34 КУпАП)
1) щире розкаяння винного;
2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення,
добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного
хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
4) вчинення правопорушення неповнолітнім;
5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має
дитину віком до одного року.
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що
пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне
правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не
зазначені в законі.
31.
Обставинами, що обтяжують відповідальність заадміністративне правопорушення, визнаються
(стаття 35 КУпАП):
1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу
уповноважених на те осіб припинити її;
2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення,
за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню;
вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне
правопорушення;
3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;
4) вчинення правопорушення групою осіб;
5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за
інших надзвичайних обставин;
6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння.
Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення,
залежно від характеру адміністративного правопорушення може не
визнати дану обставину обтяжуючою.
32.
Провадження в справі про адміністративнеправопорушення не може бути розпочато, а
розпочате підлягає закриттю за таких
обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного
правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення
адміністративного правопорушення
шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну
дію чи бездіяльність;
33.
4) вчинення дії особою в стані крайньоїнеобхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває
застосування адміністративного стягнення;
6)
скасування
акта,
який
встановлює
адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про
адміністративне правопорушення строків,
передбачених статтею 38 КУпАП;
34.
8) наявність по тому самому факту щодоособи, яка притягається до адміністративної
відповідальності, постанови компетентного
органу (посадової особи) про накладення
адміністративного стягнення, або нескасованої
постанови про закриття справи про
адміністративне правопорушення, а також
повідомлення
про
підозру
особі
у
кримінальному
провадженні
по
даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато
провадження в справі.
35. Питання 2
Поняття й особливостіпровадження у справах про
адміністративні
правопорушення, підвідомчі
Національній поліції та його
стадії
36.
Вирішеннясправ
про
адміністративні правопорушення
здійснюється
за
допомогою
процесуального провадження.
37. Принципи адміністративного провадження:
принцип законності;принцип охорони інтересів особистості і держави;
принцип об’єктивної істини;
принцип національної мови;
принцип змагальності сторін;
принцип публічності і гласності;
принцип швидкості й оперативності;
принцип рівності громадян.
38. Провадження у справах про адміністративні правопорушення, підвідомчі органам Національної поліції
комплексвзаємозалежних
і
взаємозумовлених
процесуальних дій, спрямованих на своєчасне,
всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин
кожної справи, вирішення її в точній відповідності до
законодавства, забезпечення виконання винесеної
постанови, а також виявлення причин і умов, що
сприяють вчиненню адміністративних правопорушень,
попередження правопорушень, виховання громадян у
дусі дотримання законів, зміцнення законності,
здійснюваних
спеціально
уповноваженими
посадовими особами органів поліції з метою охорони
прав і законних інтересів громадян, охорони власності,
виконання завдань з охорони публічного порядку і
публічної безпеки.
39. Стадії провадження:
1. порушення адміністративного провадження усправах про адміністративні правопорушення й
адміністративне розслідування;
2. розгляд
справи
про
адміністративне
правопорушення та прийняття постанови;
3. оскарження постанови або рішення по справі
про адміністративне правопорушення до органу,
(посадової особи), який виніс цю постанову,
вищестоящого органу (посадової особи), до
суду; внесено подання або рішення по справі
про
адміністративне
правопорушення
прокурором; зміна постанови по справі про
адміністративне правопорушення;
4. виконання
постанов
про
накладення
адміністративних стягнень.
40. Порушення адміністративного провадження:
1. порушення справи (провадження);2. проведення
перевірочних
дій
(адміністративне розслідування);
3. підготовка матеріалів до розгляду справи
по суті і передача матеріалів справи
уповноваженому органу чи посадовій
особі за підвідомчістю.
41. Приводи до порушення провадження:
заявипотерпілих, очевидців;
рапорти працівників поліції, протоколи та
акти членів громадських формувань з
охорони громадського порядку ;
безпосереднє сприйняття (виявлення)
факту
неправомірної
поведінки
суб’єктом адміністративної юрисдикції;
матеріали засобів масової інформації;
повідомлення судових, прокурорських
працівників, адміністрації підприємств,
установ, організацій тощо.
42. Розгляд справ по суті:
1. підготовка справи до розгляду;2. власне розгляд справи;
3. винесення постанови за
результатами розгляду справи.
43. Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення
1.2.
3.
4.
за місцем його вчинення (загальне);
за місцем обліку транспортних засобів;
за місцем проживання порушників;
за місцем оброблення та обліку
правопорушень.
44. Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення
п’ятнадцятьодна
доба;
три дні;
п’ять днів;
сім днів.
днів (загальний);
45. Види постанов у справі про адміністративне правопорушення:
1. про накладення адміністративногостягнення;
2. про застосування заходів впливу,
передбачених ст. 24-1 КУпАП;
3. про закриття справи.
46. Оскарження і перегляд постанов по справах про адміністративні правопорушення
Суб’єкт адмін. юрисдикції ОВС при розглядіскарги громадянина чи подання прокурора
на постанову по справі про адмін.
правопорушення перевіряє законність і
обґрунтованість винесеної постанови, і
приймає одне з наступних рішень:
залишає постанову без зміни, а скаргу чи
подання - без задоволення;
скасовує постанову і направляє справу на
новий розгляд;
47. Оскарження і перегляд постанов по справах про адміністративні правопорушення
скасовуєпостанову і закриває справу;
змінює
постанову про застосування
стягнення
в
межах,
передбачених
нормативним актом про відповідальність за
адміністративне правопорушення, з тим,
однак, щоб стягнення не було посилено.
48. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень суб’єктів адміністративної юрисдикції органів Національної поліції
Попередження - Орган (посадова особа), якийвиніс постанову (Ст. 306);
Штраф
- Державна виконавча служба
(Ст.308);
Оплатне вилучення предмета, який став
знаряддям вчинення або безпосереднім
об’єктом адміністративного правопорушення Державна виконавча служба (Ст. 311);
49.
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчиненняабо
безпосереднім
об’єктом
адміністративного
правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок
вчинення адміністративного правопорушення – ДВС
(Ст. 313);
Позбавлення
права
керування
транспортними
засобами – Національна поліція (Ст. 317);
Позбавлення права керування річковими і маломірними
суднами - Головна державна інспекція України з
безпеки судноплавства (Ст. 317);
Позбавлення права полювання - Органи мисливського
господарства (Ст. 317);
Громадські роботи - Державна кримінально-виконавча
служба України (Ст. 321-1);
Виправні роботи - Державна кримінально-виконавча
служба України (Ст. 322);
Адмін. арешт – Національна поліція (Ст. 327).
50. Питання 3
Суб’єкти адміністративноюрисдикційної діяльності таадміністративна
підвідомчість
51.
Підвідомчість – це віднесенняконкретної справи про адміністративне
правопорушення до ведення визначеного
суб’єкта адміністративної юрисдикції,
органу управління, суду, громадської
організації відповідно до виконуваної
ним функції та кола покладених завдань
в галузі правоохоронної діяльності.
52. Види адміністративної підвідомчості:
суб’єктивна;об’єктивна;
альтернативна;
виключна.
53. Суб’єктивна підвідомчість
визначає правоздатність конкретногооргану
чи
його
посадової
особи
здійснювати адміністративну юрисдикцію
щодо визначених, чітко окреслених
законом та іншими нормативними актами
справ.
54. Об’єктивна підвідомчість
визначається об’єктом адміністративнокараного посягання, предметною ознакою
даної справи.
55. Альтернативна підвідомчість
означаєможливість
здійснення
юрисдикційних повноважень на вибір тим
чи іншим суб’єктом адміністративної
юрисдикції.
56. Виключна підвідомчість
характеризуєтьсятим,
що
певна
категорія справ, зокрема, справи про
дрібне викрадення чужого майна, злісну
непокору законному розпорядженню або
вимозі поліцейського, члена громадського
формування з охорони громадського
порядку, військовослужбовця, справи про
порушення правил адміністративного
нагляду
розглядаються
одноосібно
суддею.
57. Компетенція
цеколо
повноважень
щодо
вирішення індивідуально конкретної
адміністративної справи, які реалізує
даний
суб’єкт
адміністративної
юрисдикції.
58. РАНІШЕ: Від імені ОВС розглядати справи про адмін.правопоруш.та накладати адмін. стягнення мали право:
начальники органів внутрішніх справ та їх заступники,начальники або заступники начальників районних, міських,
районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ;
начальники лінійних пунктів Національної поліції;
інші
поліцейські, на яких покладено нагляд за
додержанням правил по охороні порядку і безпеки руху на
залізничному транспорті (ст. 109 КУпАП) та правил
користування
засобами
залізничного
транспорту
(ст. 110 КУпАП);
начальники
або
заступники
начальників
органів
внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх
справ, прирівнених до районних, міських, районних у
містах відділів (управлінь) відділень Національної поліції;
59.
уповноважені поліцейські підрозділів Національноїполіції
‒
за
правопорушення
передбачені
ст. 177 КУпАП «Придбання самогону та інших
міцних спиртних напоїв домашнього вироблення» та
ст. 178 КУпАП «Розпивання пива, алкогольних,
слабоалкогольних напоїв у заборонених законом
місцях або поява у громадських місцях у п'яному
вигляді»;
начальник або заступник начальника відділення
(відділу, управління, департаменту), командир або
заступник
командира
окремого
підрозділу
відповідних уповноважених підрозділів Національної
поліції, начальник відділу внутрішніх справ або
особа, яка виконує його обов’язки;
уповноважені працівники підрозділів патрульної
служби Національної поліції, які мають спеціальні
звання ‒ за правопорушення, що передбачають
стягнення у вигляді штрафу або штрафних балів.
60. Сучасна редакція:
Відімені органів Національної поліції
розглядати справи про адміністративні
правопорушення
і
накладати
адміністративні стягнення мають право
працівники
органів
і
підрозділів
Національної
поліції,
які
мають
спеціальні
звання,
відповідно
до
покладених на них повноважень.
61. Питання 4
Докази та доказування вадміністративноюрисдикційній діяльності
органів Національної поліції
62. Стаття 251. Докази
Доказамив справі про адміністративне
правопорушення є будь-які фактичні дані,
на основі яких у визначеному законом
порядку орган (посадова особа) встановлює
наявність чи відсутність адміністративного
правопорушення, винність даної особи в
його вчиненні та інші обставини, що мають
значення для правильного вирішення
справи.
63. Протокол про адмін. правопорушення складається такими посадовими особами ОВС:
черговими по органу поліції та їх помічниками;дільничними офіцерами поліції;
уповноваженими служби у справах дітей;
уповноваженими особами патрульної поліції;
іншими посадовими особами органів поліції,
яким таке право надано нормативними актами
МВС України (працівниками патрульної поліції,
дозвільної
системи,
оперуповноваженими
карного
розшуку,
служб
боротьби
з
економічною злочинністю, та по боротьбі з
незаконним обігом наркотиків і ін.)
64.
Привчиненні
адміністративного
правопорушення групою осіб протокол
складається на кожного порушника
окремо.
При
вчиненні однією особою двох або
більше адміністративних правопорушень,
протокол
складається
за
кожне
правопорушення,
а
адміністративне
стягнення
накладається
за
кожне
правопорушення окремо.
65. Класифікація доказів в адміністративно-юрисдикційній діяльності
Класифікація доказів в адміністративноюрисдикційній діяльності1. За носієм фактичних даних і механізмом
формування: особисті і речові;
2. За джерелом відомостей про факти:
первинні і похідні;
3.
Стосовно факту вчинення адмін.
правопорушення: прямі і непрямі;
4. Версії обвинувачення і версії доказу, що
суперечать їм: обвинувальні і виправдувальні.
66. 5. Залежно від джерел докази розподіляться на такі, що містяться у:
протоколах про адміністративні правопорушення;поясненнях
осіб,
які
притягаються
до
адміністративної відповідальності;
поясненнях потерпілих;
поясненнях свідків;
висновках експертів;
речових доказах;
протоколах про вилучення речей і документів;
інших документах.