Методологічні засади юридичної деонтології (тема № 2)

1.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
Тема № 2:
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЮРИДИЧНОЇ
ДЕОНТОЛОГІЇ
Дніпро – 2021

2.

План:
1.
2.
3.
4.
5.
Предмет і методи юридичної деонтології.
Завдання і функції юридичної деонтології.
Принципи юридичної деонтології.
Співвідношення деонтології з іншими науками.
Деонтологічна основа наукової діяльності.

3.

1. Предмет і методи
юридичної деонтології

4.

Академік О. Петришин вважає, що предметом юридичної деонтології, як і будьякої іншої галузі знань, охоплюється певне коло явищ, процесів, проблем,
вивченням яких вона безпосередньо займається. Через це предмет юридичної
деонтології має складну структуру, тому доцільним є виокремлення в ньому
декількох блоків, кожен з яких у свою чергу теж вимагає різноаспектного розгляду.
Перший з цих структурних блоків складають питання, пов’язані з висвітленням сутності
та специфіки юридичної професії;
Другий блок включає вивчення особливостей юридичної діяльності, її співвідношення з
правовою освітою та наукою. Зазначені питання розкриваються як у межах національної
правової системи, так і в контексті світового досвіду, набутого у цій сфері;
До третього блоку входять питання, присвячені вивченню системи деонтологічних
вимог до професійних якостей юристів та їх діяльності у правовій сфері.

5.

Методологія науки правової деонтології – це
система певних принципів, логічних прийомів
і конкретних способів її дослідження.
Метод – це спосіб побудови і обґрунтування
системи знань; сукупність прийомів і операцій
практичного
і
теоретичного
освоєння
дійсності.

6.

2. Завдання і функції
юридичної деонтології

7.

Завданнями юридичної деонтології, які визначають
призначення в системі професійної освіти, насамперед є:
її
вивчення за допомогою певних наукових підходів та методів усього
кола питань, що стосуються призначення і змісту професійної
діяльності юристів, забезпечення її відповідності наявним потребам
суспільства, оптимальної організації юридичної праці, належного
професійного відбору, виховання та навчання осіб, що її виконують,
чинників, які впливають на ставлення юристів до своїх професійних
обов’язків, недоліків юридичної практики та шляхів їх подолання
тощо;
формування у студентів юридичних освітніх закладів первинних, але
водночас цілісних уявлень про обрану ними професію, національні та
міжнародні стандарти професійної юридичної діяльності, юридичну
науку та освіту, які безпосередньо пов’язані з юридичною сферою
діяльності, а також уявлень про важливість, склад, конкретні форми і
напрями застосування правових та інших знань, які вони отримують.

8.

Функції юридичної деонтології можна поділити на загальні (притаманні усім юридичним дисциплінам) та
власні (властиві лише юридичній деонтології).
До загальних функцій належать:
До
власних
функцій
юридичної
деонтології можна віднести:
пізнавальна – спрямована на пізнання юридичної
професії та практики, чинників, що впливають на їх
характер і якість;
забезпечення належної підготовки фахівців для
різних сфер юридичної практики;
евристична – орієнтована на відкриття нових
закономірностей
функціонування
юридичної
професії в умовах динамічного розвитку правової
дійсності;
підтримання високого авторитету юридичної
професії, виховання серед членів суспільства
шанобливого ставлення до права;
наукового передбачення – полягає в прогнозуванні
подальшого розвитку юридичної професії та
практики на основі їх всебічного пізнання;
запобігання та подолання негативних явищ, що
зустрічаються в юридичній практиці;
допомоги практиці – передбачає вироблення
наукових
рекомендацій
щодо
вдосконалення
юридичної практики, вимог до професійної
підготовки та діяльності юристів;
гуманізації
юридичної
практики
підпорядкування суспільним інтересам.
ідеологічно-виховна – полягає у формуванні в
юристів морально-ціннісних засад та укорінення в
їхній свідомості принципів верховенства права і
пріоритетності прав людини.
та
її

9.

На думку П. Біленчука та С. Сливки, правові та моральні норми у взаємодії
складають сутність юридичної деонтології. Вони виконують певну специфічну роль.
Саме у зв’язку з реальним нормативним змістом юридичної деонтології виникають
своєрідні функції цієї науки. До таких функцій належать:
формування у юриста внутрішнього імперативу службового обов’язку;
вироблення у нього професійної правомірної поведінки;
сприяння вибору юристом справедливого рішення;
вироблення у юриста норм мистецтва спілкування;
виховання у працівників почуття юридичної та моральної відповідальності, конкретизація
правосвідомості юристів;
підвищення рівня правового почуття у працівників правоохоронних органів;
забезпечення панування права;
виховання у юристів поваги до права;
обґрунтування індивідуального регулювання професійних дій юристів;
вироблення у працівників юридичної саморегуляції, юридичної репутації, юридичного
самоутвердження і юридичної оцінки;
створення необхідних передумов функціонування української національно-правової
теорії, сприяння формуванню цивілізованого правопорядку в Україні.

10.

3. Принципи юридичної
деонтології

11.

Принципи юридичної правової деонтології – вихідні незаперечні вимоги, що
пред’являються до професійної діяльності юриста, які виконують функцію соціальних
орієнтирів його поведінки в різноманітних ситуаціях.
ПРИНЦИП СВОЄЧАСНОСТІ;
ПРИНЦИП ГУМАНІЗМУ;
ПРИНЦИП СПРАВЕДЛИВОСТІ;
ПРИНЦИП ІСТИННОСТІ;
ПРИНЦИП ПЛЮРАЛІЗМУ;
ПРИНЦИП ПРОФЕСІЙНО-ПРАВОВОЇ АКТИВНОСТІ;
ПРИНЦИП НОРМАТИВНОСТІ;
ПРИНЦИП САМОСТІЙНОСТІ;
ПРИНЦИП НЕПОВТОРНОСТІ;
ПРИНЦИП НЕСТАНДАРТНОСТІ;
ПРИНЦИП МОМЕНТАЛЬНОСТІ;
ПРИНЦИП НЕПЕРЕДБАЧЕНОСТІ;
ПРИНЦИП ПРАКТИЧНОСТІ.

12.

4. Співвідношення деонтології з
іншими науками

13.

юридичні науки
етика
філософія
соціологія
ДЕОНТОЛОГІЯ
естетика
культурологія
педагогіка
політологія
психологія
економіка

14.

5. Деонтологічна основа наукової
діяльності

15.

Учений-правознавець – це особа, яка
постійно займається науковою діяльністю,
досліджує право.
Ще Аристотель наголошував: «Хто рухається
вперед у науках, але відстає у моралі, той
більше йде назад, ніж уперед».