Похожие презентации:
Теоретичні основи фізичної рекреації
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ РЕКРЕАЦІЇ
2. План
1. Місце рекреації в системі фізичної культури різних групнаселення
2. Характеристика основних понять рекреації
3. Головні ознаки, функції, рівні рекреації
4. Принципи, значення, характерні особливості
рекреації.
5. Концепції рекреації.
6. Класифікація видів рекреаційно-дозвіллєвих занять.
7. Особливості рекреаційно-дозвіллєвих занять та
уподобання різних соціальних та вікових груп
населення.
3. Література
Дутчак М.В. Спорт для всіх в Україні: теорія і практика. К.:
Олімпійська література, 2009. – 279 с.
Круцевич Т.Ю., Безверхняя Г.В. Рекреація у фізичному
вихованні різних груп населення. К.: Олімпійська література,
2010. – 200 с.
Теорія і методика фізичного виховання і спорту /За ред.
Т.Ю.Круцевич. К.: Олімпійська література, 2008. – Т. 1. – С. 913.
Фізична рекреація : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.
фіз. виховання і спорту / авт. кол. : Приступа Є. Н., Жданова
О. М., Линець М. М. [та ін.] ; за наук. ред. Євгена Приступи. –
Л. : ЛДУФК, 2010. – 447 с.
Андрєєва О.В. Характеристика базових категорій фізичної
рекреації Зб. наук. праць “Педагогіка, психологія та медикобіологічні проблеми фізичного виховання і спорту”. Харків:
ХХПІ, 2009. - №9. – С.7-11.
4. Напрями діяльності у галузі фізичної культури
Фізичневиховання
Спорт
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА
Фізична
рекреація
Фізична
реабілітація
Оздоровче
(кондиційне)
тренування
5. Базові категорії
• Дозвілля:–– частина вільного часу, який людина
використовує
для
задоволення
особистих
фізичних,
духовних
і
соціальних потреб.
6.
Під дозвіллям сучасної людини розуміють час вільний віднеобхідної праці у сфері суспільного виробництва, а також від
відтворення людиною своїх життєво важливих функцій в межах
домашнього господарства та соціальних відносин.
7.
• Вільний час зазвичай визначають як- період часу, коли людина не має нагальних
справ (робота, побутові справи, навчання,
їжа, сон, тощо) і може сама обирати собі
заняття;
- частину позаробочого часу, яка залишається
у людини після виконання необхідних
невиробничих обов'язків: переміщення на
роботу та з роботи, сну, харчування та інших
форм побутового самообслуговування.
8. Щоб визначити вільний час окремої людини від його добового бюджету часу (24 години) слід відняти час, який вона витрачає на:
виробничо-трудові функції, з урахуванням
дороги до місця роботи і назад;
фізіологічний відпочинок (нічний сон);
оздоровчі та санітарно-гігієнічні потреби
(зокрема ранковий туалет, гімнастику,
прання, миття посуду та ін.);
придбання продуктів харчування,
приготування та прийом їжі;
придбання необхідних речей, товарів
повсякденного попиту та тривалого
використання;
виховання малолітніх дітей, нагальну
допомогу родичам (наприклад, догляд за
хворим), тощо.
9.
10.
• Частину доби, яка залишається післявказаних розрахунків, можна визначити
як дозвілля людини або «чистий»
вільний час протягом денної активності.
Саме ця частина часу може бути
використана людиною на власний
розсуд.
• У будній день частина вільного часу у
працюючої людини порівняно невелика:
1-3 години, а інколи — декілька хвилин.
Цей час людина може збільшити або
скоротити за рахунок деяких видів
індивідуальної діяльності.
11.
Поняття рекреація має велику кількість
значень і використовується в економіці,
географії та інших сферах.
Рекреація
–
відпочинок,
розваги,
перепочинок.
Фізична
рекреація
–
процес
використання засобів, методів та форм
організації фізичного виховання для
задоволення
потреб
активного
відпочинку, відновлення сил, розваг та
удосконалення людської особистості у
вільний
спеціально
виділений
(за
рахунок праці та навчання) час.
До рекреативних форм включають
фізкультурно-спортивні
розваги,
туристичні походи з нефорсованими
навантаженнями, заняття фізичними
вправами, спортом і т. ін., що забезпечує
здоров'я, належний відпочинок, сприяє
задоволенню потреб, пов'язаних із
змістовними розвагами.
12.
• Люди в змозі змінювати — збільшуватиабо зменшувати — свій вільний час,
витрачати його на заняття, які не
пов'язані із дозвіллям. Однак, ці
можливості
не
безмежні.
Коли
виробнича праця або різноманітні
побутові
справи
виходять
за
раціональні межі, людина суттєво
обмежує свій вільний час, що може
викликати стрес через перевтому. А
люди, які проводять вільний час у себе
вдома
в
пасивній
бездіяльності,
стримують свій розвиток, їх існування
стає одноманітним.
13.
• Найбільший об'єм вільного часу маютьдомогосподарки та найчастіше пенсіонери.
У працюючих та непрацюючих людей частка
дозвілля в обсязі добового часу помітно
збільшується у вихідні і протягом відпустки.
Багато громадян прагнуть використовувати
ці дні для відпочинку та дозвілля і звести до
мінімуму повсякденні навантаження та
побутові справи.
• Як можна бачити, поняття «дозвілля» і
«вільний час» є взаємозамінними. Тим не
менш, вони не є ідентичними за значенням.
Коли мова йде про вільний час, головна
увага приділяється потенційній можливості
варіативно використовувати його на будьщо. Людина протягом цього періоду може
займатись
господарством,
виконанням
домашніх
обов'язків.
Деякі
люди
витрачають його неефективно (у стані
бездіяльності або на шкоду власному
здоров'ю, або порушуючи громадський
порядок і заважаючи дозвіллю тих, хто їх
оточує, і т. ін.).
14. Фізична рекреація
• Фізична рекреація (відновлення) ряд заходів,спрямованих на удосконалення процесів
відновлення після фізичної та розумової праці.
• Фізична рекреація – здійснення активного
відпочинку людей із використанням фізичних
вправ, отримання задоволення від цього
процесу.
15. Фізична реабілітація (відновлення спроможності)
• комплекс заходів, спрямованих навідновлення втраченої або
послабленої функції після хвороби
або травми.
16. Рухова активність
• Рухова активність включає в себе сукупність рухів, які людинавиконує в процесі своєї життєдіяльності. Розрізняють звичну і
спеціально організовану рухову активність.
• До звичної рухової активності, відповідно до визначення Всесвітньої
організації охорони здоров'я, відносять види рухів, спрямовані на
задоволення природних потреб людини (сон, особиста гігієна,
харчування, зусилля, витрачені на приготування їжі), а також
пов'язані з навчальною та виробничою діяльністю.
• Спеціально організована м'язова діяльність (фізкультурна активність)
охоплює різні форми занять фізичними вправами, активне
переміщення до школи і зі школи.
17. Загальний фітнес (total fitness, general fitness)
Загальний фітнес (total fitness, generalfitness) як оптимальна якість життя, яка
зокрема враховує розумові, духовні та
фізичні компоненти. У цьому випадку
загальний фітнес найбільше асоціюється
із нашими уявленнями про здоров'я та
здоровий спосіб життя. Так, в одній з
фундаментальних книг, присвячених
фітнесу – «Комплексне керівництво з
фітнесу
і гарного самопочуття»,
опублікованій у видавництві «Reader's
Digest» в 1988 році, до змісту поняття
фітнес включено: планування життєвої
кар'єри,
гігієна
тіла,
фізична
підготовленість, раціональне харчування,
профілактика
захворювань,
сексуальна активність, психоемоційне
регулювання, зокрема і боротьба із
стресом, та інші фактори здорового
способу життя.
18. Фізичний фітнес (physical fitness)
Фізичний фітнес (physical fitness) – якоптимальний стан показників здоров'я,
що дозволяє мати високу якість життя.
Покращення фізичного фітнесу
пов'язане із позитивним здоров'ям,
тоді як зниження рівня компонентів
фізичного фітнесу збільшує ризик
розвитку основних порушень здоров'я.
В цілому, фізичний фітнес асоціюється
з рівнем фізичної підготовленості.
19. Оздоровчий фітнес (health related fitness)
Оздоровчий фітнес(health related fitness)
спрямований на досягнення і
підтримання фізичного
благополуччя і зменшення
ризику захворювань (серцевосудинної системи, обміну
речовин, тощо).
20. Атлетичний фітнес (athletic fitness)
Атлетичний фітнес (athletic fitness)спрямований на досягнення
спеціальної фізичної
підготовленості для успішних
виступів на змаганнях.
21. Спортивно-орієнтований або руховий фітнес (performance related fitness, skill fitness, motor fitness)
Спортивно-орієнтований аборуховий фітнес (performance
related fitness, skill fitness,
motor fitness) спрямований
на розвиток спроможностей
вирішувати рухові та
спортивні завдання на
достатньо високому рівні.
22.
Фітнес – як рухова активність,спеціально організована в межах
фітнес-програм: заняття бігом,
аеробікою, танцями, аква-аеробікою,
вправами для корекції ваги тіла, тощо.
Фітнес – як оптимальний фізичний стан,
який передбачає зокрема досягнення
певного рівня результатів виконання
рухових тестів і низький рівень ризику
розвитку захворювань. В цьому
відношенні фітнес виступає як критерій
ефективності занять руховою
активністю.
До прикладів використання цього
визначення фітнесу слід віднести
систему EUROFIT (Європейська фізична
готовність) та інші.
23. Рекреаційна активність
людини відповідає, по-перше, її потребам таінтересам, і по-друге, традиціям її рідної культури,
по-третє, поведінковим та оціночним стандартам
найближчого соціального оточення.
Рекреаційна активність окремого індивіда
складається з добових, тижневих, річних та
життєвих циклів. На кожному етапі життя людини
вони формують складну мережу різноманітних
передумов та мотивацій, які визначають характер,
направленість та ефективність рекреаційної
активності. Така активність вважається
результативною, якщо в кінцевому підсумку
виникають відновлювальні (рекреаційні) ефекти.
24. Рекреаційний ефект
виявляється в тому, що людина переживає почуттябадьорості і задоволення від проведеного відпочинку,
оскільки її тіло досягає необхідного рівня енергетичного
обміну із середовищем в результаті фізіологічного та
психологічного
оздоровлення,
досягнення
душевної
рівноваги. Людина, яка переживає рекреаційний ефект,
знаходиться у стані психофізіологічного комфорту, в неї
з'являється
почуття
збалансованості
емоційних
та
соціокультурних самооцінок, вона готова до нових
навантажень. Сприятливі емоції та висока самооцінка
ґрунтуються не лише на внутрішніх відчуттях, але й на
розумінні людиною важливості суспільних стандартів праці та
відпочинку.
25. Культура дозвілля
таке використання людиною вільного часу, яке єзбалансованим за різними видами рекреаційної,
розвиваючої та розважальної активності, наповнене
соціально значущим змістом і оцінюється в цьому
суспільстві
як
узгоджене
з
національними
традиціями і відповідне сучасним вимогам.
26. Культурно-дозвіллєва діяльність
являє собою доцільно організовану і змістовнонаповнену активність великих груп людей або
певної людини у вільний час, яка розвивається на
основі людської потреби у зміні характеру
діяльності, а також з метою рекреації та соціальнокультурного розвитку. Форми і види цієї діяльності
людина
обирає
самостійно,
на
основі
індивідуальних уподобань, можливостей та рівня
культурного розвитку, а також з урахуванням
традицій, моди, впливу оточення.
27.
Творчізаняття
Рекреаційні
заходи
Асоціальні
прояви
Саморозвиток,
самоосвіта
Структурне
заповнення
дозвілля
Суспільнокорисні
справи
Аматорська
діяльність
СПІЛКУВАННЯ
Пасивний
відпочинок
28.
Ознаки рекреаціїгрунтується на руховій активності
як основні засоби використовує фізичні
вправи
відбувається у вільний або спеціально
відведений час
включає в себе культурно-ціннісні аспекти
містить інтелектуальні, емоційні та фізичні
компоненти
здійснюється на добровільних,
самодіяльних починаннях
29.
Ознаки рекреаціїмає оптимізуючий вплив на організм
людини
включає в себе освітньо-виховні
компоненти
має переважно розважальний
(гедоністичний) характер
характеризується наявністю певних
рекреаційних послуг
відбувається переважно в природних
умовах
має певну
науково-методичну базу
30.
Функція дозвілляРекреаційна функція
Комунікативна функція
Соціальна функція
Творча функція
Пізнавальна функція
Ціннісно-орієнтаційна функція
Виховна функція
31. Функції дозвілля
• Рекреаційнамає на меті зниження
психічної втоми, відновлення
фізичних, емоційних сил
людини, оздоровлення
• Комунікативна
дає змогу розширити
можливості для спілкування,
пошуку нових друзів,
подолання самотності
32.
• Соціальна• Творча
сприяє інтеграції людини в
суспільство, задовольняє
можливості самоідентифікації,
дозволяє відчути свою
приналежність до певної спільноти
має на меті створення умов для
розвитку творчого потенціалу
особистості, забезпечує
самовдосконалення у вільний час
33.
• Пізнавальнає складовою частиною
безперервної освіти, дає змогу
задовольнити потребу в
додатковій інформації,
розширенні та надбанні нових
знань
• Ціннісноорієнтаційна
Полягає у формуванні системи
ціннісних уявлень та орієнтації
особистості, мотивів, ідеалів,
життєвої позиції
34.
• Виховнамає специфічні особливості,
що полягають у
добровільному залученні до
дозвіллєвої діяльності і
проявляється у
цілеспрямованому розвитку
особистісних потенціалів
35. Рівні дозвілля
• Пасивнийвідпочинок
найпростіший рівень
дозвілля, який не має
перспективних цілей,
дозволяє звільнитися від
виробничої перевтоми,
побути в стані спокою,
психологічно
розслабитися
36.
• Розважальнедозвілля
включає прогулянки,
спортивні та видовищні шоу,
ігри, рекреаційні заходи,
сприяє емоційному та
фізичному розвантаженню
37.
• Пізнавальнедозвілля
передбачає активну
участь людини у
дозвіллєвій
діяльності,
спілкування у хоббігрупах, розвиває
соціальні зв'язки та
творчі уподобання
38.
• Творче дозвілляхарактеризується
соціальною
активністю, сприяє
культурному
збагаченню,
створенню нових
духовних цінностей
39.
Принципи дозвілляПринцип інтересу
Принцип системності
Принципі добровільності
Принцип диференціації
Принцип доступності та якості
послуг
Принцип відповідності рекреаційних
послуг місцевим умовам
40. Принципи дозвілля
• Інтересуголовний принцип, який визначає
врахування інтересів особистості,
сприяє не лише їх задоволенню, але
й заохоченню нових потреб і вимог
• Системності
цілеспрямована, системна
організація дозвіллєвої діяльності з
метою раціонального використання
вільного часу, розвитку соціальної
активності та індивідуальної
ініціативи людини
41.
• Добровільностіпевна незалежність дозвілля,
відсутність регулювання з боку
держави та інших осіб, вільний вибір
людиною рекреаційних і дозвіллєвих
занять
• Диференціації
урахування особливостей різних
груп населення, умов праці,
професійних інтересів, вікової
специфіки, гендерних ознак, рівня
духовного розвитку особистості
42.
• доступностіта якості послуг
• відповідності рекреаційних
послуг місцевим умовам
задоволення потреб і вимог
клієнтів дозвіллєвого закладу,
систематичне вивчення їхніх
бажань, прогнозування розвитку
дозвіллєвої сфери
соціально-демографічним,
економічним, культурноосвітнім, політичним, практичної
діяльності людини
43.
Значення дозвіллябіологічне
соціальне
психологічне
освітньо-виховне
культурно-аксіологічне
економічне
44. Значення дозвілля
• Біологічне• Соціальне
сприяє відновленню функцій
організму людини після
професійної праці, оптимізує
стан його здоров'я.
сприяє інтеграції людей в
соціальну спільність, засвоєнню
соціального досвіду, культурних
цінностей
45. Значення дозвілля
• Психологічне• Освітньо-виховне
формує емоційний стан, який
виникає під впливом відчуття
свободи, радості, процвітання і
внутрішнього задоволення,
звільнення від напруги і стресу
впливає на формування
особистості в її фізичному,
інтелектуальному, моральному,
творчому розвитку
46. Значення дозвілля
• Культурноаксіологічне• Економічне
засвоєння культурних цінностей
людини в процесі фізичної
рекреаційної діяльності і
створення нових особистісносуспільних цінностей.
як організована фізична
рекреація, які засоби
використовує і хто її організовує
(кадри).
47.
відрізняється відносною простотоюХарактерні особливості
рекреації
використовуваних рухових дій
не висуває підвищених вимог до фізичного
здоров'я людини
задовольняє різноманітні індивідуальні та
групові потреби та інтереси учасників
занять
не має на увазі використання складного
технічного і дорогого спортивного інвентаря
не передбачає жорсткої регламентації норм
та правил
об'єкт – практично здорові люди
48. Концепції дозвілля
• Кількіснаконцепція
дозвілля
Передбачає розподіл бюджету
часу людини на робочий та
позаробочий. Відповідно до цієї
концепції,
дозвілля
ототожнюється з позаробочим
часом і набуває характерні
ознаки
вільного
часу,
що
позбавляє людину побутових та
сімейних
обов'язків,
має
розважальне
і
рекреаційне
заповнення
49.
• Діяльніснаконцепція
Розглядає дозвілля, як творчу,
конструктивну або безцільну,
асоціальну діяльність. Роль
дозвілля полягає у відновленні
психічних та фізичних сил
людини, участі у вільний час в
діяльності, яка відповідає
потребам і бажанням людини та
приносять йому задоволення під
час самої діяльності
50.
• Психологічнаконцепція
Розглядається через емоційне
сприйняття
людиною
дозвіллєвих занять.
Відповідно до цієї концепції,
дозвіллєвими заняттями є
лише ті види діяльності, які
сприймаються
людиною
позитивно.
51.
• Інтеграційнаконцепція
Суть полягає в тому, що всі
сфери людського життя
мають дозвіллєвий
потенціал, можливості для
творчості, саморозвитку,
самовдосконалення
52. ТИПИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ
Назовем типы досуга, основанные на неодинаковойсодержательной направленности:
• культурно-художественный тип (обращение к произведениям
искусства, знакомство с историческими памятниками и др.);
• образовательно-развивающий тип (учеба в свободное от работы
время, участие в работе кружков, посещение просветительских
мероприятий и др.);
природно-рекреационный тип (пребывание на природе,
общение с домашними животными и наблюдение за
дикими животными);
санаторно-оздоровительный и туристский тип (путешествия,
отдых на курорте и др.);
спортивно-зрелищный тип (непосредственные занятия спортом
и наблюдение за спортивными соревнованиями);
самодеятельно-любительский тип (хобби, самодеятельное
занятие художественным творчеством);
зрелищно-развлекательный тип.
53.
Выделенные наиболее распространенные и массовидныетипы, безусловно, не исчерпывают содержательных
разновидностей досуговых занятий, но позволяют
образовать новые, смешанные виды и разновидности досуга.
Например:
• народные игры, спортивные занятия и игры на свежем воздухе
(разновидности: подвижные игры, игры с мячом, плавание в
открытом водоеме и др.);
• любительские занятия на природе (поход, рыбалка, охота);
• культурно-художественный туризм (исторический, музейный
туризм, посещение международных кинофестивалей,
театрально-зрелищных мероприятий и др.).
54. Развлекательный тип досуга существует в следующих видах и разновидностях:
карнавалы, праздничные гулянья и мероприятия (праздник смеха,
проводы зимы, масленица и др.);
развлекательные мероприятия в помещениях (цирковые представления, вечера
юмора и сатиры в концертных залах, капустники, развлекательные шоу, скетчи
на театральных подмостках);
развлекательные жанры искусства, зрелищные виды художественной
продукции (комедии, комиксы, детективы, триллеры, фильмы ужасов,
видеопродукция с эротическим содержанием и др.);
легкая музыка (оперетта, мюзикл), массовые песни, жанровые композиции;
увеселительные занятия на городских улицах, в парках, в мероприятиях
развлекательных центров (представления и концерты, аттракционы, комнаты
смеха, викторины, забавы, игры и состязания всех участников на открытом
воздухе, в полузакрытых и закрытых помещениях);
игровая деятельность (включая азартные игры): казино, игровые автоматы,
тотализатор и др.
55. Классификация рекреационных занятий
По направленностиПо характеру
организации
В зависимости от
условий проведения
56. Классификация рекреационных занятий по направленности
оздоровительнаякультурно-образовательная
развлекательная
продуктивная
экстримальная
57. Классификация рекреационных занятий по характеру организации
индивидуальныекомандные
самостоятельные
Физкультурно-массовые
мероприятия
58. Классификация рекреационных занятий в зависимости от условий проведения
Снежно-ледовыеводные
горные
спелео
другие
59. ОСОБЕННОСТИ ДОСУГОВЫХ ЗАНЯТИЙ И ПРЕДПОЧТЕНИЙ РАЗНЫХ СОЦИАЛЬНЫХ И ВОЗРАСТНЫХ ГРУПП НАСЕЛЕНИЯ
• Индивидуальное развитие человека трансформирует егосоциальные и культурные потребности, включая и те,
которые связаны с проведением свободного времени. В
каждом возрасте имеется некоторый потенциал ведущих
запросов, который должен быть реализован в это время,
но не раньше и не позже, иначе сами запросы могут так и не
проявиться. Эта закономерность особенно ярко
проявляется в период детства, в молодом возрасте.
Особого внимания, требует организация досуга детей
юного возраста, когда на первый план выходит
необходимость в повышенной физической активности, в
познавательной деятельности, а также стремление
проведать свободное время со сверстниками ради
общения.
60.
спортпутешествия
праздники,
гуляния
образование
искусство
ДОСУГОВАЯ
ДЕЯТЕЛЬНОСТ
Ь
массовые
зрелища
игровая
деятельность
выбор
человека
ФАКТОРЫ
семейнородственные
отношения
мода
реклама
социальный
статус
пристрастия и
увлечения
возраст
пол
61. Факторы, влияющие на привлечение населения к рекреационным занятиям
возрастгендерные отличия
состав семьи
уровень образования
уровень доходов
место проживания
другие
62. Оздоровительные виды рекреации
оздоровительная ходьба, бег, велосипедныепрогулки, пешеходные прогулки и др.
среди участников наибольшее количество
людей в возрасте 25-49 лет
количество мужчин и женщин среди
участников этих видов рекреации
приблизительно одинаково 52% и 48%, соответственно
среди людей с высшим образованием,
процент участников значительно больший, чем
среди тех, у кого есть среднее или среднеспециальное образование
63.
64.
65. Развлекательные виды рекреации
Физкультурно-массовые мероприятияк
участию
в
физкультурно-массовых
мероприятиях привлекаются не более 11%
респондентов, причем как в роли участников,
так и в роли болельщиков
количество учасников уменьшается обратно
пропорциональна возрасту
мужчин значительно больше женщин (74% и
26% соответственно)
состав семьи существенно не влияет на
участие в этом виде рекреации
66. Продуктивные виды рекреации
охота, рыбалка, сбор грибов, ягод и др.наибольшее количество участников среди
людей зрелого возраста
кодличество мужчин среди участников этих
видов рекреации в 5 раз больше чем женщин
среди участников относительно меньшее
количество людей с высшим образованием
участие в этих видах рекреации возрастает
при наличии транспортных средств
67.
68.
69. Экстремальные виды рекреации
Скалолазание,виндсерфинг,
рафтинг,
дельтапланеризм и др.
наиболее популярны серди молодежи
участие требует наличие специального
оборудования и инвентаря
70. Индивидуальные виды рекреации
тенис, гольф, сквош, бильярд, боулинг и др.наиболее популярны среди людей в возрасте
20-40 лет
среди участников даного виде рекреации
количество женщин ограничено
количество участников тесно связано с
количеством доходов
71. Командные виды рекреации
футбол, баскетбол, волейбол, гандбол и др.участие
в
данном
виде
рекреации
уменьшается с возрастом
социальный статус, образование, доходы не
влияют на участие в данном виде рекреации
среди учасников семейных мужчин в два раза
больше, чем одиноких
72.
73.
74.
75. Снежно-ледовые виды рекреации
катаниена
коньках,
горных
лыжах,
сноубординг и др.
Наибольший процент участников этих видов
рекреации составляют люди в возрасте до 50
лет
среди участников больше мужчин с высшим
образованием
кратность и продолжительность участия в
данном
виде
рекреации
прямо
пропорциональна доходу семьи
76.
77.
78. Акварекреация
Катание на лодках, водных лыжах, купание,дайвинг и др.
Наибольший процент участия в этих видах
рекреации составляют люди в возрасте до 50
лет
количество мужчин и женщимн среди
участников
этих
видов
рекреации
приблизительлно одинаковая
статус, состав семьи, образование, доходы
существенно не влияют на участие в данном
виде рекреации
79.
Недооценка содержательного и активного досуга у тех, кому за 50-60,
сегодня пересматривается. Представители «третьего возраста» (по
определению социальных работников и демографов) далеко не всегда
желают проводить свободное время, сидя у телевизора или отдыхая на
дачном участке. Пассивный досуг особенно несвойствен людям, которые
до этого активно занимались профессиональной деятельностью. После
ухода на пенсию они не могут резко изменить жизнь и перейти к
пассивному существованию, которое ограничивается стенами дома. Такие
люди нуждаются в сильных эмоциях, новых впечатлениях, сохранении
широкого круга знакомств. Если говорить о представителях средних
возрастных групп, то на них ориентирован организованный досуг в любой
стране. При этом учитываются такие социальные параметры жизни
людей, как место их проживания, семейное положение, характер и
уровень оплаты труда, а также индивидуальные предпочтения в
досуговых занятиях. Особо следует сказать о семейном отдыхе.
Кратковременный или длительный отдых вместе с членами семьи всегда
имел немало сторонников. В последние десятилетия организаторы
развивают внедомашний семейный отдых. Появляются такие виды
организации свободного времени, как семейный туризм, семейные
пансионаты, семейные клубы и др.
80.
• Корпоративный досугпредставителей отрасли,
конкретного вида бизнеса, создание
условий для отдыха участникам
научного семинара, персонала
фирмы и т.п.
81.
• Имеются досуговые занятия, ккоторым тяготеют
преимущественно мужчины
(рыбалка, охота, участие в
некоторых видах спорта и др.)
или по большей части
женщины (рукоделие,
цветоводство и др.).
Женщины также в большей
степени ценят досуг как
средство общения,
предпочитают ходить в гости,
беседовать с близкими и
знакомыми и т.п.
82.
• Что касается досуга, свойственного разным социальным(профессиональным, образовательным и т.п.) группам
населения, то важность этого аспекта признается как
практиками-организаторами, так и теоретиками досуговой
деятельности.
• Предприниматели, организаторы досуга учитывают
содержательные предпочтения отдыха представителей
разных социальных групп. На эти предпочтения влияют такие
показатели, как характер труда, профессия, уровень
образования, а также уровень доходов (высокообеспеченные,
среднеобеспеченные, малообеспеенные слои населения).
Немаловажно также место проживания потребителей
досуговых услуг: жители мегаполиса, крупного, среднего или
небольшого города, поселка или села. Предпочтения жителей
города и села заметно разнятся.
• У представителей разных социально-демографических групп
сформированы неодинаковые цели, мотивы, содержательные
предпочтения, а также поведенческие особенности
проведения досуга. Все это влияет на организацию досуга и
услуги, которые оказываются в его проведении.