Пухлини голови і шиї

1. ПУХЛИНИ ГОЛОВИ І ШИЇ

2. Класифікація (за локалізацією)

Пухлини шкіри обличчя
Пухлини нижньої щелепи
Пухлини нижньої губи
Пухлини верхньої щелепи
Пухлини верхньої губи
Пухлини слинних залоз
Пухлини слизової оболонки порожнини рота
Пухлини язика

3. Лімфатичні вузли голови і шиї

4. Захворюваність

Рак органів порожнини рота зустрічається у
чоловіків у 5-7 разів частіше, ніж у жінок.
Найчастіше хворіють 60-70-річні люди, рівень
захворюваності зростає після 40 років і
знижується після 80.
В Україні захворюваність на злоякісні пухлини
порожнини рота складає 5,1 випадків на 100
тис. населення.

5. Етіологія

Суттєва
роль у виникненні раку
порожнини рота належить лейкоплакії
(призводить до розвитку раку у 24%
випадків) і еритроплакії (частота
малігнізації – 40-90%).

6. Облігатний предрак Факультативний предрак

Облігатний предрак
Виразкова форма
лейкоплакії
Келоїдна форма
лейкоплакії
Фолікулярний
дискератоз
Хворобо Боуена
Атрофічний кератоз
Пігментна ксеродерма
Вульгарний іхтіоз
Факультативний
предрак
Плоска лейкоплакія
Гіперкератоз
Гіперкератозна
форма красного
лишаю
Гіперпластична
форма
ромбовидного
глоситу

7. Ліворуч - лейкоплакія на слизовій оболонці щоки, праворуч – еритроплакія дна рота

8. Клінічні прояви пухлин губи і порожнини рота

Поява
безболісних вузликів, виразок,
тріщин
При огляді губи, порожнини рота, язика
виявляються ущільнення з
валикоподібним краєм, покрите
скоринкою або струпом. Можуть бути
поверхневі виразки, бородавчасті і
папілярні новоутворення, білі плями і т.і.

9. Рак слизової оболонки рота

10. Методи діагностики

Ретельний
огляд усіх відділів порожнини
рота і зон реґіонарного метастазування
Взяття мазків, зшкрябувань з поверхні
пухлини для верифікації процесу
Пункція збільшених л/вузлів
Біопсія пухлини або л/вузлів
Рентгенологічне дослідження
УЗД шиї
КТ (при наявності показань)

11. Стадії

Т1 — пухлина менше 2 см в діаметрі
Т2 — діаметр пухлини 2–4 см
Т3 — 4 см та більше
Т4 — інвазія оточуючих органів
N1 — поодинокий метастаз в регіонарний лімфатичний вузол на стороні
ураження
N2 — один або декілька метастазів до 6 см в діаметрі
N3 — метастази більше 6 см
М – віддалені метастази
За стадіями • Стадия 0: TisN0M0 • Стадія I: T1N0M0 • Стадія II: T2N0M0
• Стадія III: T1–3N1M0 • Стадія IV •• T4N0–1M0 •• T1–4N2–3M0 •• T1–
4N0–3M1.

12. Лікування

Хірургічне
Променеве
хіміотерапевтичне

13. РАК ЯЗИКА

Частота раку язика становить 60% усіх ракових
пухлин слизової оболонки ротової порожнини.
Рак язика має звичайний розвиток на боковій поверхні
язика у його передніх і середніх відділах. Біля 25%
спостережень припадають на корінь язика.
Рак язика буває найчастіше плоскоклітинним
зроговілим (75%).
У задніх відділах язика спостерігаються аденогенні
раки, в його корені - циліндроми та мукоепідермоїдні
раки.

14. Клініка

Клінічно
у ранніх стадіях рак передніх і
середніх відділів найчастіше має виразкову
форму. У задніх відділах і корені частіше
зустрічається інфільтративна форма.
Диференціальний
діагноз слід проводити з
папіломою, простою виразкою,
туберкульозною та сифілітичною виразками,
неспецифічними запальними інфільтратами.

15. РАК ЯЗИКА

16. Лікування

Телегаматерапія одночасно з
близькофокусною рентгенотерапією та
електрокоагуляцією залишків пухлини.
Іноді на другому етапі виконується
електроексцизія пухлини з резекцією язика.
Через 3-4 тижні виконують двобічну
регіонарну лімфаденектомію на шиї в обсязі
фасціально-футлярної лімфаденектомії

17. Лікування

Лікування раку язика, як
правило, комбіноване.
Через два-три тижні після
завершення променевої
терапії при I-II стадіях
процесу виконують
половинну резекцію язика,
при III - можлива
розширена операція. На
другому етапі лікування
проводиться футлярнофасціальна
лімфаденектомія шиї, у
випадку метастатичних
конгломератів - операція
Крайла.

18. Етіологія раку нижньої губи

Тривалий вплив на червону облямівку канцерогенних
речовин, що містяться у тютюновому диму
Травмування слизової неякісними зубними протезами;
Вірусні інфекції (Herpes zoster);
Жування тютюну, бетелю, насу;
Дефіцит у їжі бета-каротінів, вітамінів А, Є, С;
Тривалий вплив несприятливих метеорологічних факторів
(інсоляція, вітер, коливання температури, іонізуючі
впливи)
Вплив ендогенних і екзогенних канцерогенів
Запальні і грибкові захворювання червоної облямівки губ
Хронічні захворювання ШКТ, печінки

19. Патогенез раку нижньої губи

Екстремальні атмосферні фактори в поєднанні з палінням
посилюють можливість хронічного пошкодження центральних
відділів червоної облямівки нижньої губи, що веде до захисних
репаративних процесів, які супроводжуються проліферацією
епітелію.
Поряд з репаративними процесами з'являються деструктивні
зміни червоної облямівки. Вона втрачає блиск, стає тьмяною,
шорсткою, сухою. Епітелій її грубіє. Виникає дифузний хронічний
запальний процес, що був названий Фолькманом ще у 1870 році
хейлітом.
Вже у нашому віці італійський дерматолог Манганотті описав
облігатний передраковий стан нижньої губи, що виявляється
круглими або овальними ерозіями, які трохи підвищені над
рівнем епітелію без вираженої інфільтрації. Це захворювання
одержало назву хейліт Манганотті.

20. Передракові захворювання

Облігатні:
хейліт Манганотті, обмежений
гіперкератоз, бородавчастий передрак
Факультативні:
верукозна лейкоплакія,
кератоакантома, шкірний ріг, червоний
вовчак, папіломи, післяпроменевий
хейліт

21. Ексфоліативний хейліт лівруч суха, праворуч - ексудативна форма

Ексфоліативний хейліт лівруч суха, праворуч ексудативна форма

22. Рак губи

23. Лікування

Основними методами лікування передракових
захворювань слизової порожнини рота і губи є хірургічне
видалення, електрокоагуляція і кріодеструкція.
Рак нижньої губи добре піддається променевому
лікуванню, тому первинним хворим рідко виконують
операції. При I та II ст. обмежуються близькофокусною
рентгенотерапією, при якій у більшості випадків можливо
досягти стійкого вилікування з добрим косметичним
ефектом. Сумарна вогнищева доза - 60 Гр.
Для лікування раку нижньої губи з успіхом
використовують також промені лазеру, кріодеструкцію.

24. Резекція нижньої губи

У хворих з
рецидивами
первинної пухлини
повторна променева
терапія недоцільна
У цих випадках
доцільно
застосовувати
оперативне лікування
- прямокутну, або
трапецієподібну
резекцію нижньої губи
з наступною
пластикою

25. Операція Крайла

При ураженні
лімфовузлів другого
етапу
метастазування (IIIb
ст.) необхідно
виконувати з
відповідного боку
операцію Крайла
або фасціальнофутлярне висічення
шийної клітковини і
яремної вени.

26. Віддалені результати лікування

Результати
п'ятирічного життя хворих на
рак нижньої губи складають близько 6070%. При III ст. - 30-40%.
Велику
роль у зниженні захворюваності
на рак нижньої губи відіграють масові
профілактичні огляди, на яких
виявляють передракові захворювання
нижньої губи. Санація цих хворих є
найкращим методом профілактики раку.

27. Анатомія щитоподібної залози

Щитоподібна залоза
складається з правої і
лівої часток та
перешийка.
Додаткову частку –
пірамідальну мають 3040% людей
Кровопостачання
здійснюється двома
верхніми і двома
нижніми щитоподібними
артеріями. У 10% людей
є ще й п’ята артерія – a.
thyroidea ima.

28. Епідеміологія РЩЗ

В останні роки спостерігається тенденція до
збільшення захворюваності на РЩЗ, особливо у
дітей.
В Україні захворюваність на РЩЗ складає 4 випадки
на 100 тис. населення.
Медулярний РЩЗ може передаватися спадково за
аутосомно-домінантним типом. Майже у 70%
спостережень медулярний рак має сімейну форму.
РЩЗ уражує переважно жінок середнього і похилого
віку.
Вузли у ЩЗ у дітей до статевого дозрівання майже
завжди ракові!

29. Етіологія

Дослідження, що проведене
співробітниками Медичної школи
Брайтона і Сассекса
(Великобританія), показало, що
неодноразова рентгенограма
зубів може бути пов’язана зі
збільшенням ризику розвитку
раку щитоподібної залози.

30. Гістогенетична класифікація пухлин ЩЗ

Джерело
розвитку
Гістологічна структура пухлин
Доброякісні
Злоякісні
А-клітини
Папілярна аденома,
Флікулярна аденома,
Трабекулярна аденома
Папілярна аденокарцинома,
Флікулярна аденокарцинома,
Недиференційований рак
В-клітини
Папілярна аденома,
Флікулярна аденома,
Трабекулярна аденома
Папілярна аденокарцинома,
Флікулярна аденокарцинома,
Недиференційований рак
С-клітини
Солідна аденома
Солідний рак з амілоїдозом
строми (медулярний рак)
Плоскоклітинний рак
Метаплазований
епітелій
Неепітеліальні клітини
Епітеліальні та
неепітеліальні клітини
Фіброма, лейоміома,
гемангіома, тератома тощо
Фібросаркома,
лейоміосаркома,
лімфосаркома тощо
Некласифіковані пухлини

31. Основні клінічні форми РЩЗ

Струмоподібна форма характеризується невиразною
клінікою, нерівномірним збільшенням залози, яка має щільну
або еластичну консистенцію, значно пізніше з’являються
реґіонарні метастази.
Тіреоїдітоподібна форма за клінічним перебігом нагадує
хронічний тиреоїдит Хашимото або зоб Ріделя, часто
зустрічається обтураційний синдром.
Прихована форма нагадує специфічний або неспецифічний
лімфаденіт, позаорганні пухлини шиї, лімфогранулематоз,
лімфосаркому. Метастази у реґіонарних лімфатичних вузлах
найчастіше визначаються раніше первинної пухлини.
Псевдозапальна форма зустрічається рідко, нагадує гострий
тиреоїдит: гіперемія, болючість і ущільнення щитовидної залози,
гіперемія шкіри шиї.

32. Методи обстеження

33. Ультразвукове дослідження щитовидної залози

Під час УЗД лікар може точно
вимірити розмір і об’єм
щитовидної залози, виявити
наявність патологічних
вогнищ, в тому числі і вузлів,
виявити метастази у шийні
лімфовузли.
УЗД повинно обов’язково
виконуватися на сучасних
апаратах з кольоровим
Доплер-кодуванням.

34. Тонкогольчаста аспіраційна біопсія

Пункційна біопсія – методика, що дозволяє
отримати клітинний матеріал з подозрілої
ділянки і визначити характер знайденого
вузла.

35. Радіоізотопне дослідження щитовидної залози

Знайдені на сцинтіграмах вузли
розрізняються не тільки за розмірами,
але й за різним накопичуванням
уведеної радіоактивної речовини:
Вузли, які накопичують більше
радіоактивної речовини, ніж інші її
ділянки, називають «гарячими».
Вузли, які накопичують менше
радіоактивної речовини, ніж решта
залози, або не накопичують його
взагалі, називають «холодними».

36. Показання до оперативного лікування:

• цитологічно підтверджені карциноми;
• новоутворення з підозрою на малігнізацію;
• випадки складної цитоморфологічної
діагностики (фолікулярні і В-клітинні пухлини),
частота злоякісності досягає 30%;
• крупні доброякісні новооутворення з
симптомами компресії органів шиї.

37. Основні цілі радіойодтерапії

Деструкція
залишкової тиреоїдної
тканини та пухлини, при неможливості її
видалення оперативним шляхом.
Видалення субстрату, що синтезую
тиреоглобулін
Терапія метастазів диференційованного
раку щитоподібної залози

38. Хіміотерапія

Хіміотерапія
не використовується у
лікуванні РЩЗ, що повільно росте, і
позитивно відповідає на
радіойодтерапію, крім випадків
пухлинного дедиференціювання з
наступним швидким ростом.