Похожие презентации:
Захворювання та ушкодження грудної клітки та органів грудної порожнини
1. Захворювання та ушкодження грудної клітки та органів грудної порожнини.
Лекція-презентаціяВідділення “ Сестринська справа ”
2. План лекції:
1. Основні методи обстеження грудноїклітки та її органів.
2. Закриті ушкодження органів грудної
клітини.
3. Проникні й непроникні поранення
грудної клітки.
4. Рак легені.
5. Нагнійні захворювання легень і плеври.
6. Захворювання молочної залози.
3. І. Особливості обстеження:
1. Грудна клітка:форма (нормальна, емфіземоподібна, паралітична,
рахітична, воронкоподібна);
деформація (серцевий горб, реберний горб);
положення лопаток.
2. Молочні залози:
форма,
розмір,
стан шкіри, сосків,
рухливість,
порівняння.
4. Вроджені дефекти грудної клітки при синдромі Марфана
5.
6. II. Закриті ушкодження органів грудної клітини. А.Травматична асфіксія.
Чинники: тривале стиснення грудної клітки(обвали, зсув ґрунту …).
Клініка - «Синдром верхньої порожнистої вени»:
1. множинні петехіальні крововиливи в шкірні
покриви голови, шиї, тулуба вище сосків, які
спричиняють їх синюшність;
2. множинні крововиливи під слизові рота, носа і в
кон’юнктиву;
3. екзофтальм;
4. кровотечі із вух і носа, кровохаркання;
5. розлади зору, слуху і мови;
6. задишка.
7.
Ускладнення:розриви великих бронхів,
пневмоторакс,
емфізема середостіння,
гостра дихальна недостатність.
8.
Перша допомога:звільнити хворого від стиснення,
при потребі ШВЛ і закритий масаж серця,
протишокові засоби.
Лікування:
ліжковий режим,
знеболюючі,
оксигенотерапія,
протишокові,
серцеві препарати,
вагосимпатична блокада.
9. В. Легенева кровотеча.
Ступені:кровохаркання: прожилки крові в мокротинні;
незначна: відкашлювання крові до 100мл;
середньої тяжкості: до 500мл;
профузна: понад 500мл.
Перша допомога:
Холод на груди.
Транспортування у лікарню в напівсидячому
положенні.
Ввести кровозупинні:
етамзилат натрію (дицинон) 12,5% — 1—2мл в/в в
ізотонічному розчині натрію хлориду;
кальцію хлориду 10% — 10мл в/в повільно;
аскорбінову кислоту 5% —5мл на 5% розчині глюкози в/в.
10. III. Проникні й непроникні поранення грудної клітки.
А. Перелом ребер.Виникає при прямій травмі або стисненні грудної
клітки.
Класифікація:
закриті, відкриті;
поодинокі (1-3 ребра), множинні;
зі зміщенням, без зміщення;
множинні подвійні утворюють ребровий
клапан - вікончастий перелом;
з пошкодженням і без пошкодження внутрішніх
органів.
11.
Клініка:гострий локальний біль, що підсилюється при
вдиху (обірваний вдих), кашлі, рухах тулуба;
хворий щадить відповідну ділянку грудної клітки,
займає вимушене положення;
при множинних переломах ребер розвивається
задишка;
при подвійних переломах - парадоксальні рухи
ділянки грудної клітки - флотування;
при пошкоджені легень - підшкірна емфізема.
Ускладнення: пневмоторакс, гемоторакс,
внутрішня кровотеча.
Діагностика: рентген.
12.
13.
Перша медична допомога.Знеболювання загальне або місцеве.
Транспортна іммобілізація - накладання
простирадла або лейкопластирної пов’язки.
Транспортування в положенні Фаулера.
Госпіталізація.
Лікування.
1.Місцеве знеболювання перелому за допомогою
1% розчину новокаїну 10-15мл, які вводять у точці
найбільшої болючості по нижньому краю ребра
ближче до хребта.
2.Для фіксації рухомих відламках ребер накладають
черепицеподібну лейкопластирну
пов'язку.
3.Оперативне лікування.
14.
В. Перелом ключиціВиникає в наслідок прямого удару або падінні на
витягнуту руку, лікоть, бокову поверхню плеча.
Клініка:
порушенням функції верхньої кінцівки,
болючість в місці перелому,
деформація ключиці,
гематома,
набряк тканин,
вкорочення надпліччя,
може бути вивих акроміального кінця ключиці по типу
клавіші.
Ускладнення: пневмоторакс, пошкодження судино нервового пучку.
Діагностика - рентген.
15.
Перша медична допомога:знеболювання;
накласти пов'язку Дезо, косинкову або 8- подібну
пов’язку на плечові суглоби;
госпіталізація.
Лікування.
1. Місцева анестезія 1% новокаїном 20мл.
2. Репозиція кісткових відламків.
3. Фіксація відламків застосовують ватно-марлеві кільця
за методом Дельбе або гіпсову пов’язку.
4. Оперативне лікування: застосовують спиці, танталові
скріпки, дріт.
5. Хворим призначається лікувальна фізкультура.
Консолідація - зрощення кісткових відламків
відбувається через 3-4 тижня.
16. Іммобілізація при переломі ключиці
17.
1). Пневмоторакс.Це потрапляння повітря в плевральну
порожнину.
Буває:
травматичний,
спонтанний,
ятрогенний:
випадковий (катетеризація підключичної вени,…),
очікуваний (торакотомія, торакоскопія,…),
лікувальний (раніше при лікування туберкульозу).
A. Відкритий.
B. Закритий.
C. Клапанний (напружений).
18. Відкритий пневмоторакс.
Плевральна порожнина сполучається іззовнішнім середовищем, повітря вільно
заходить і виходить.
19. .
Тиск в плевральній порожнині =Т атмосферному.Легеня спадається більше на вдиху –
парадоксальне дихання.
«Флотування середостіння» призводить до розвитку
тяжкого плевропульмонального шоку.
Рана «дихає і плюється»,спостерігається характерне
присмоктування повітря.
Навколо рани формується помірна підшкірна
емфізема.
Перша допомога - переводять у закритий:
1. Накласти оклюзійну (герметичну) пов'язку.
2. Знеболення.
3.Транспортування напівсидячи
або у положенні Фаулера.
20. В. Закритий пневмоторакс.
Рановий канал на грудної стінці або легенішвидко закривається.
Тиск в плевральній порожнині<Т
атмосферного.
Входить невелика кількість повітря в
плевральну порожнину.
Легеня колабується частково.
Повітря самостійно розсмоктується через 612 днів або видаляється при пункції у 7-8
міжребер'ї.
Тимпаніт при перкусії.
21. С. Клапанний (напружений) пневмоторакс.
Утворюється клапан в рановому каналігрудної стінки (зовнішній), в місці
пошкодження бронха або легені (внутрішній).
22.
Тиск в плевральній порожнині>Т атмосферного.Повітря при кожному вдиху входить в плевральну
порожнину, а при видиху, не знайшовши виходу,
залишається.
Легеня спадається.
Значне зміщення середостіння, навіть до
перегінну великих судин.
Підшкірна емфізема швидко наростає, міжреберні
проміжки вибухають.
Перша допомога - переводять у відкритий:
декомрессія плевральної порожнини товстою
голкою у 2 міжребір’ї по середньо ключичної
лінії.
Госпіталізувати в торакальне або хірургічне
відділення.
23.
24. Оклюзійна пов’язка (перша допомога).
25. 2)Гемоторакс. Скупчення крові в плевральній порожнині внаслідок пошкодження міжреберних артерій.
26.
Розрізняють:малий гемоторакс - скупчення крові в межах
реберно-діафрагмальних синусів,
крововтрата - 500мл;
середній - кров скупчується до рівня середини
лопаток (1л);
великий - досягає II – III ребер (> 1л).
27.
28. Клінічні ознаки залежать від: темпу кровотечі і кількості накопиченої крові.
При невеликої кількість крові:біль у грудній клітці,
кашель.
При значної кількості:
стиснення легені, зміщення середостіння, до яких
приєднується задишка, ціаноз, вимушене положення;
наростають симптоми крововтрати (тахікардія,
зниження АТ і гематокриту,блідість та ін.);
при перкусії на боці поранення визначають
притуплення легеневого звуку;
при аускультації дихання не вислуховується.
29.
Діагностика.Вирішальне значення має діагностична пункція
плевральної порожнини.
Проба на продовження кровотечі (РувілуаГрегуара).
Перша допомога :
призначення кровоспинних засобів,
міхура з льодом,
термінової госпіталізації в напівсидячому
положенні.
Лікування.
Наявність гемотораксу є показанням до:
1. пункції та дренуванні плевральної порожнини
2. або торакотомії для видалення згустків крові.
30. Лівобічний гемоторакс.
31. 3) Пошкодження серця.
вогнепальні,різані,
колоті.
Найчастіше пошкоджується передня поверхня
серця і лівий шлуночок.
Результатом третини всіх випадків поранень серця або
аорти є раптова смерть від кровотечі.
Клініка:
1. біль у ділянці серця,
2. запаморочення, задишка, відчуття страху смерті,
3. прогресивно погіршуються показники
гемодинаміки.
32.
Ускладнення - тампонада серця за рахунокнакопичення крові в перикарді.
Тріада Бека:
1. зменшення АТ,
2. збільшення ЦВТ,
3. глухі тони.
При рентгенологічному обстеженні виявляють:
•збільшення розмірів тіні серця,
•зменшення амплітуди його скорочень.
33. Лікування - термінова операція на рівні ІV-V міжребір’я
34. IV. Рак легені.
Форми раку легень:плоскоклітинний рак, аденокарцинома,
базальноклітинний;
центральний, периферичний рак, атипові форми.
Клініка:
1) центральний рак характеризується:
постійним надсадним кашлем, задишкою,
кровохарканням,
біллю у грудях,
гарячкою.
2) периферійний рак протикає безсимптомно.
Перші ознаки проявляються, коли пухлина
досягає великих розмірів.
35. Рак легень розвивається частіше з епітелію бронхів або альвеол.
Периферичний рак правої легені.36. Стадії раку:
I стадія – невелика пухлина яка не проростає вплевру, ознак метастазування немає (T1N0M0).
II стадія – пухлина невеликих розмірів. Не
проростає в плевру і сусідні органи, одиночні
метастази в реґіонарні лімфатичні вузли
(T2N1M0).
III стадія – пухлина проростає в перикард,
плевру, реґіонарні або віддалені лімфовузли
(T3N2M0).
IV стадія – пухлина поширюється на грудну
клітку, середостіння, діафрагму; реґіонарні і
віддалені метастази (T4N3M1).
37. Діагностика:
рентгенографія органів грудної клітки,комп’ютерна томографія, МРТ,
бронхоскопія,
торакоскопія,
біопсія лімфатичних вузлів,
гістологія.
Лікування – комбіноване:
1. Хірургічне – лобектомія, пульмонектомія.
2. Променева терапія.
3. Хіміотерапія.
Прогноз несприятливий.
Більшість хворих вмирає через 1-1,5 роки.
38. V. Нагнійні захворювання легень і плеври:
А) Абсцес легені.Гнійна порожнина в легені обмежена
капсулою.
Причини:
гостре запалення легень,
порушення прохідності бронхіального дерева,
недостатність кровообігу,
зниження імунітету і реактивності
організму.
39.
Клініка:1. формування гнійника:
інтоксикація,
Т 39-40оС,
біль,
кашель з помірним виділенням кров’янистої
мокроти;
2. прорив абсцесу:
а) у бронхи - велика кількість смердючого
мокротиння, яке відстоюється і утворює 3
шари (гній, слиз, піна);
в) у плевральну порожнину піопневмоторакс.
40.
41. Діагностика. Рентген при якому виявляють порожнину з горизонтальним рівнем рідини в капсулі гнійника (симптом “ кошика ”).
42. Абсцес легенів (аутопсія).
43. В). Гангрена легені. Гостре гнійне ураження легені без чітких меж в нижніх відділах.
Причини такі ж, як і приабсцесі легені.
Клініка.
Перебіг надзвичайно бурхливий, тяжкий:
•Т40-40оС,
•інтоксикація,
•кашель з виділенням гнійного смердючого
мокротиння з гнійними пробками Дитріха
(складаються з продуктів розпаду тканин легені та
бактерій) і шматочками легеневої тканини.
44. Гангрена верхнього сегменту нижньої долі лівої легені.
45. Праворуч гострий абсцес легені, ліворуч гангрена легені
46. Лікування абсцесу та гангрени легень:
1. антибіотикотерапія (у тому числіендотрахіальна),
2. дезінтоксикаційна,
3. імунні препарати.
4. Пункція вогнища запалення при
бронхоскопії.
5. Постуральний дренаж.
6. Торакоцентез, торакотомія, лобектомія,
сегментектомія, пульмонектомія.
47.
Постуральний дренаж.48. С) Емпієма плеври. Гнійне запалення листків плеври із скупченням гною в плевральній порожнині (тотальна і осумкована).
Причини:1. ускладнення серозного плевриту,
2. прорив абсцесу в плевральну порожнину,
3. інфікування при проникаючому поранені.
Клініка:
Т39-40оС, ознаки інтоксикації, задишка,
грудна клітка на боці ураження відстає в акті дихання,
міжреберні проміжки розширюються,
при пальпації – болючість,
перкуторно – притуплення звуку по лінії Дамуазо , при
піопневмотораксі з горизонтальною верхньою межею.
49.
50. Діагностика: 1. Rg - зникає легеневий малюнок, визначається рівень рідини, плевральні синуси не візуалізуються. 2. Плевральна
Лінія ДамуазоПіопневмоторакс
51.
Лікування:1. Пункція плевральної порожнини.
2. Пасивний дренаж по Бюлау в 7-9
міжребер'ї.
3. Антибіотикотерапія загальна і місцева.
4. Дезінтоксикація .
5. Симптоматична терапія.
52. VI. Захворювання молочної залози:
1. Запальні специфічні та неспецифічні:мастити,
абсцеси,
флегмони.
2. Незапальні:
доброякісні та злоякісні пухлини,
дисгормональні захворювання,
вади розвитку.
53.
54. 1). Гострий гнійний мастит. Запалення молочної залози.
Частіше всього це лактаційний мастит, якийвиникає у матерів, що годують дітей грудьми, в
перші дні лактаційного періоду.
Основні причини:
1. тріщини, виразки сосків,
2. застій молока, якій призводять до його
згортання в молочних залозах (лактостаз) і
розвитку запального процесу,
3. недотриманні гігієнічних правил.
55. Класифікація:
1. Залежно від поширення і локалізації запальногопроцесу:
Дифузний – уражається вся грудна залоза (панмастит).
Обмежений:
субареолярний– розташований під грудним кружальцем
соска;
інтрамамарний – у тканині залози;
у грудних протоках (галактофорити);
ретромамарний – між задньою поверхнею залози і
фасцією великого грудного м’яза.
2. За патоморфологічними змінами в молочній залозі:
серозна (початкова) форма;
інфільтративна;
абсцедувальна;
флегмонозна;
гангренозна.
56. Клініка:
Серозна (початкова) форма: Раптове підвищенняТ до 38,5 – 39,0оС, біль у залозі, вона збільшена, шкіра над
нею не змінена.
Інфільтративна: Т до 39-40,0оС, лихоманка, головний біль,
слабкість. Залоза збільшена, гіперемейована, при
пальпації визначається інфільтрат з нечіткими
межами. Збільшуються пахвові лімфовузли.
Абсцедувальна: при пальпації виявляють ділянки
розм’якшення і флуктуації.
Флегмонозна: Залоза збільшена, пастозна (тістоподібна),
шкіра над нею гіперемейована блискуча, з розширеною
венозною сіткою, сосок втягнутий , при пальпації
визначають набряклість болючість.
Гангренозна: стан хворих тяжкий, Т до 40-41,0оС. Молочна
залоза різко збільшується, шкіра над нею набрякла, покрита
міхурами, наповненими геморагічним вмістом,
місцями некротизована.
57. Інфільтративна форма.
Гангренозна форма58.
59. Лікування:
На початковій стадії проводятьконсервативне лікування:
на уражену залозу накладають
підтримувальну пов’язку;
сосок залишають відкритим для
систематичного відсмоктування молока
спеціальним відсмоктувачем;
обмежують споживання рідини;
призначають антибіотики широкого спектру
дії, сульфаніламідні препарати;
місцево УВЧ, УФО після відсмоктування
молока;
інфузійна і детоксикаційна терапії.
60.
При появі ознак нагноєння - хірургічнелікування: розкриття і дренування гнійної
порожнини і далі лікують, як гнійну рану.
61. Профілактика повинна проводитись задовго до пологів:
повітряні ванни,загартовування молочних залоз (обмивання
прохолодною водою, обтирання жорстким
рушником),
боротьба з бактеріоносійством,
природне годування дитини грудьми,
дотримання правил асептики в пологових
будинках.
62. 2). Мастопатія. Незапальне дисгормональне захворювання молочної залози.
1.Призводить до формування кістозних і
фіброзних утворень.
2. Поширена серед жинок репродуктивного віку.
3. Відноситься до передпухлинних захворювань.
Причини:
порушення менструального циклу і дітородної
функції,
штучні аборти,
відмова від годування грудьми,
хронічний мастит,
запальні захворювання жіночих статевих
органів,
травматизація молочної залози та ін.
63. 3).Доброякісні пухлини молочної залози:
Фіброаденома складається із залозистої тканини ісполучнотканинної строми. Переважно виникає у
жінок віком до 30 років, ріст пухлини повільний,
безболісний. Діагностика ґрунтується на клінічних
проявах, даних мамографії та пункційної біопсії.
Папілома протоки (хвороба Мінца,
кровоточивий сосок). Основною ознакою її є
кров'янисті виділення із соска. Пухлина може не
пальпуватись.
При галактоцеле (молочній кісті) залоза
збільшена в об'ємі. У товщі молочної залози
визначають округлої форми з гладкою поверхнею
пухлину, яка інколи флюктує.
64.
Лікування доброякісних пухлин молочноїзалози полягає в:
економному або достатньо радикальному їх
висіченні,
наступним обов'язковим терміновим
гістологічним дослідженням.
65.
4). Рак молочної залози.Фактори ризику:
передракові захворювання молочної залози:
хронічні мастити, доброякісні захворювання залози;
штучні аборти,
відмова годування грудьми,
запальні захворювання жіночих статевих
органів,
травматизація молочної залози,
шкідливі звички,
гормональні контрацептиви.
Форми:
початковий,
вузлуватий,
дифузний.
66.
Клініка:Пухлина відзначається швидким
інфільтративним ростом.
При поширенні процесу на молочні протоки
сосок втягується.
Кров’янисті виділення з соска.
Симптоми «лимонної кірочки»,
«майданчику», «умбілікації».
Уражаються регіональні лімфатичні вузли:
спочатку по краю великого грудного м’яза,
потім – пахвові,
над- і підключичні на боці ураження.
67.
68.
Стадії:I. стадія - невелика пухлина в товщі залози без
проростання в шкіру і метастазів.
II. стадія - пухлина до 5см. у діаметрі, зрощена зі
шкірою, є поодинокі метастази в пахвові
лімфатичні вузли .
III.стадія - пухлина більше 5см. у діаметрі з
наявністю множинних метастазів у пахвові,
над-і підключичні лімфатичні вузли.
IV.стадія - поширене ураження молочної залози з
множинними віддаленими метастазами в
легенях, хребті другої залози, у головний мозок.
69.
Діагностика:мамографія,
УЗД,
біопсія,
цитологічне дослідження.
Мамографія
70.
Лікування.1. Основний метод лікування хірургічний:
Секторальна резекція молочної залози з
наступною променевою та хіміотерапією.
У більш запушених випадках проводять
передопераційну променеву терапію,
радикальну мастектомію (видалення залози
єдиним блоком з грудними м’язами і
клітковиною з лімфовузлами підключичною,
підлопатковою і пахвовою ділянок).
Хворим у період пременопаузи і менопаузи
проводять оваріоектомію.
2. Хіміотерапію проводять – тіотеф, 5фторурацил, вінбластин та ін.
71.
Рак Педжета.Екземоподібний рак соска переважно після
50-60 років.
Хвороба починається з:
легкого почервоніння,
лущення,
подразнення шкіри соска і
навколососкової області.
Метастази з’являються пізно.
Лікування за схемою.
72. Профілактичні заходи для своєчасного виявлення хворих:
1. Диспансерні огляди за для вчасноговиявлення передракових захворювань і раку
молочної залози.
2. Самообстеження молочних залоз жінками.
Стан після операції – мастектомії.
73. Контрольні питання:
1. В якому положенні транспортують постраждалихс переломом ребер?
2. Стан якого хворого тяжчий з відкритим
пневмотораксом, чи клапанним?
3. Гемоторакс – це накопичення крові в легенях чи
плевральній порожнині?
4. Що таке тампонада серця?
5. Симптом “кошика” притаманний абсцесу легені?
6. Яке обстеження є доцільним при підозрі на рак
молочної залози?
7. А яке дослідження найбільш інформативно?
74. Самостійна робота.
Тема №1 Пневмоторакс.види пневмотораксів;
перша допомога при різних видах
пневмотораксів.
Тема №2 Нагнійні
захворювання легень і плеври .
клінічні ознаки піоторакса та абсцесу;
принципи лікування і догляду за хворими.
75. Література:
1. О.М. Кіт,О.Л.Ковальчук, Г.Т. Пустовойт «Медсестринство в хірургії» стор.406-435.
2. О.Л.Ковальчук, Р.О. Сабадишин, О.В.Маркович
«Медсестринство в хірургії» стор.366-391
3. Цитовская Л. В.«Руководство к практическим
занятиям по хирургии» Ст. 267-277.
4. О.Ю. Усенко, Г.В.Білоус, Г.Й. Путінцева
«Хірургія» стор.269-285.
5. Л.М.Ковальчук «Невідкладні стани в хірургії»
стор. 115-159, 482-485.