Оптимізації технологічних систем в рослинництві

1. Дисципліна: “Технічний сервіс в АПК”

доцент кафедри
“Оптимізації технологічних систем в
рослинництві”
Гаєк Євген Анатолійович

2. література

Паливо-мастильні матеріали, технічні
рідини та системи їх забезпечен- ня./ Упор.
В.Я.Чабанний. – Кіровоград: ЦентральноУкраїнське видавництво, 2008. – 500с.
Антипенко А.М., Сорокін С.П., Поляков
С.О. Властивості та якість паливомастильних матеріалів – Харків: ЧП
Червяк, 2006. – 213 с.

3. Лекція 9. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАШИН НАФТОПРОДУКТАМИ

9.1. Призначення, загальна організація нафтогосподарства
Нафтогосподаство – спеціалізований підрозділ, що представляє собою
комплекс споруд та обладнання, технічних засобів та виконавців що
призначені для приймання, зберігання і відпуску нафтопродуктів всіх видів
Основне завдання робітників нафтосклада – своечасне забезпечення
машино-тракторного парку нафтопродуктами, доставка та заправлення
машин без витрат та зниження якості паливо-мастильних матеріалів.
Завдання нафтогосподарства – своєчасно забезпечувати машиннотракторний парк нафтопродуктами при мінімальних затратах на доставку,
зберігання та заправку машин.

4. Функції нафтогосподарства

Отримання ПММ з нафтобази
Доставка ПММ в господарство
Зберігання на центральному складі або на стаціонарному
посту заправки
Заправляти МТА ПММ
Облік витрати та якості нафтопродуктів
Збір відпрацьованих мастил і здавання їх на регенерацію
ТО нафтоскладського обладнання
Розробка та виконання заходів щодо зниження витрат
ПММ

5. Структура нафтогосподарства:

складські приміщення для зберігання нафтопродуктів,
стаціонарне обладнання,
заправні колонки,
пересувні засоби,
транспорт.
Вибір схем організації нафтогосподарства визначається
відстанню від бази постачання,
наявністю і станом шляхів,
засобів доставки і заправки

6. Типова схема організації нафтозабезпечення сільськогосподарського підприємства (централізований варіант)

7. Схема централізованого (пересувного) способу забезпечення машин ПММ

БНС- база нафтозабезпечення
Відстань від центральної садиби до
ЦНС – центральний нафтосклад
підрозділів не більше 10…15 км, стан
АЦ – цистерна
доріг задовільний
ЦСПЗ – центральний пост заправки
МЗ – пересувні заправочні агрегати
Т, К, А – відповідно трактори, комбайни, автомобілі

8. Схема автономного способу забезпечення машин ПММ

БНС- база нафтозабезпечення
ЦНС – центральний нафтосклад
АЦ – цистерна
ЦСПЗ – центральний пост заправки
СПЗ – стаціонарний пост заправки
МЗ – пересувні заправочні агрегати
Т, К, А – відповідно трактори, комбайни, автомобілі

9. Схема комбінованого способу забезпечення машин ПММ

10. Номограма для вибору способу забезпечення машин ПММ

11. Заправка, облік відпущених нафтопродуктів

Зміна експлуатаційних витрат
залежно від відстані до об'єкта
при використанні:
1 – стаціонарного поста
заправки;
2 – агрегату МЗ-3905Т;
3 – агрегату МЗ-3904

12.

Зміна сумарних експлуатаційних витрат на
заправку тракторів та комбайнів від радіусу
обслуговування та виду заправлювальних засобів

13. Визначення загальної та календарної потреби господарств в нафтопродуктах

Норма витрати нафтопродуктів – показник витрат
нафтопродуктів, необхідних для виконання одиниці
роботи (продукції) для умов експлуатації МТА
Норматив витрати – показник максимально допустимої
кількості нафтопродуктів на виробництво одиниці
продукції у відповідних умовах
Норма витрати нафтопродуктів на роботу машин
визначають окремо по бензину, ДП та газу.
Норма витрати мастил встановлюється у відсотковому
відношенні до основного палива

14. Річна (сезонна або місячна) потреба в основному паливі

де G1 – потреба в паливі на виконання механізованих
робіт (з технологічних карт), т
G2 – потреба в паливі на переїзди та підготовку агрегатів
G2=(7,7 G1)/100, т
G3 – потреба в паливі на ТО (приблизно 0,2…0,25% G1), т
G4 – витрата палива на обкатку, т
G5 – потреба в паливі на роботу самохідних машин (з
технологічних карт), т
G6 – потреба в паливі на роботу стаціонарних двигунів
або установок, т

15. Норма витрат ДП та мастила на ремонт і обкатку

16. Усередненні норми витрати змащувальних матеріалів та пускового бензину

Найменування ПММ
Моторне мастило
Норми витрати, у %
до основного палива
5,5
Трансмісійне мастило
1,5
Консистентні мастила
0,07
Пусковий бензин
1

17. Визначення виробничого запасу нафтопродуктів

Задовільні умови
Умови бездоріжжя
Стаціонарний пост заправки

18. Страховий запас палива на нафтоскладі

- коефіцієнт нерівномірності добової витрати палива
(відношення макс до серед.)
- середня добова витрата палива, т
- час затримки заказу, діб.
- емпіричний показник ступеню.
коеффіцієнт
Річний
період
Місячний період (30 діб)
Весняно-літній
Осінньо-зимовий
λ
4
2
2
γ при tД до 5 діб
1
1
1
при tД більше 5 діб
0,75…0,83
0,75…0,83
0,25

19. Місткість резервуарного парку нафтоскладу

Для основного палива
ρ - щільність палива, т/м3 (для ДП 0,8т/м3)
k3- коефіцієнт заповнення (0,95)
Для мастила
k м - коефіцієнт витрати відповідного мастильного матеріалу у
відношенні до основного палива (див. табл.)

20. 8.2. Нафтосховища, вибір місткостей для зберігання та облік паливно-мастильних матеріалів

Нафтосховища – сукупність споруд, що оснащені обладнанням
для приймання, зберігання і відпуску ПММ.
Технологічні процеси нафтосховища:
закритий злив палива і масла з автоцистерн, автозаправників,
механізованих заправних засобів (для нафтосховищ місткістю
600 і 1200 м3 передбачено приймання нафтопродуктів із
залізничних цистерн);
видача дизельного і рідинного котельного палива, бензину, газу,
масла в автоцистерни і механізовані пересувні заправні агрегати;
механізовану заправку автомобілів, тракторів, комбайнів й
інших самохідних машин;
зберігання нафтопродуктів при відсутності втрати їх більше
встановленої норми

21.

При централізованій доставці нафтопродуктів і задовільному
стані шляхів у господарстві достатньо мати виробничий запас
нафтопродуктів 8...10 % річної потреби, при незадовільному 15... 20 % річної потреби.
Типові проекти нафтосховищ :
для 15...20 тракторів рекомендується нафтосховище місткістю 40
м3 ;
для 21...90 – нафтосховище на 80 м3;
для 41... 60 – нафтосховище на 150 м3;
для 61. ..100 – нафтосховище на 300 м3 ;
для 101...200 тракторів - нафтосховище місткістю 600 і 1200 м3.

22. Основні технічні показники типових проектів нафтоскладів

23. Схема планування нафтоскладу ємністю 150м3

1- операторська
2 – допоміжні
приміщення
3- пожежний сарай
4 – грязевідстійник
5- пожежний резервуар
6 - пожежний щит
7- резервуари наземні
8 – дощєприймальний
колодязь
9 – колодязь для зливу
відстою
10 – резервуари підземні
11 – площадка з паливо
та мастилороздавальними
колонками

24. Склад нафтопродуктів підприємства

1 – огородження; 2 – земляний вал; 3 і 4 – резервуари для дизельного палива; 5, 6 і 7 –
резервуари для бензину; 8 – збірний колодязь; 9 – приймально- роздавальна
площадка для бензину; 10 – роздавально-приймально- роздавальний стояк для
бензину; 11– шухляда з піском: 12 – щит з пожежним інвентарем; 13 – розливна; 14 –
роздавально-приймально-роздавальний стояк для дизельного палива; 15 –
приймально-роздавальна площадка для дизельного палива; 16 –пересувна
естакада або бочкопідйомник; 17 – навіс для тари; 18 – стенд для зливу олії; 19 –
резервуари для масла; 20 – тара для масла; 21 – контора-сторожка і комора (пожежний
сарай); 22 – пожежний резервуар; 23 – підземний резервуар для бензину; 24 – паливроздавальний колонка для бензину; 25 – площадка для заправки автомобілів; 26 –
дорога

25. Склад мастильних матеріалів

1 - рампа; 2 – прийомний стояк з електрогрілкою для масла; 3 – резервуари
для масла; 4 – стояк для світлих нафтопродуктів; 5 – резервуари для бензину і
гасу; 6 – контора; 7 – лабораторія; 8 – роздавальна для світлих
нафтопродуктів; 9 – роздавальна для масел; 10 – комора для рідких і
пластичних масел у тарі; 11 – пункт регенерації масел; 12 – насосна для
перекачування світлих нафтопродуктів; 13 – насосна для перекачування
масел; І - VII – позначення осей

26.

Групи відпрацьованих нафтопродуктів
(згідно з ГОСТ 21046-75)
ММВ
– масла моторні
відпрацьовані
МВІ
– масла
відпрацьовані
індустріальні
СНВ
– суміші
нафтопродуктів
відпрацьованих
та промивних
рідин

27.

Розрахунок виробничих запасів нафтопродуктів
Gм Gп Gз
Vц
(8.1)
К зр
,
де Vц — місткість резервуарів нафтосховища, м3;
G м — витрати нафтопродуктів
у напружений період (місяць), т;
Gn — перехідні запаси,
що визначилися в останні роки, т;
G3 — максимальне місячне завезення
нафтопродуктів у господарство, т;
— густина нафтопродуктів,
у середньому приймають 0,82;
Кзр — експлуатаційний коефіцієнт
заповнення резервуарів (0,60...0,85).

28. Розмір резервуарів для зберігання масла (за нормами витрат у відсотках відносно палива)

Моторне масло для тракторів
Моторне масло для автомобілів
Трансмісійне масло для тракторів
Трансмісійне масло для автомобілів
Відпрацьоване масла (відносно
бензину і дизельного палива разом)
5,5
3,5
1,5
1,0
0,07... 1,0
При виборі ділянки для забудови нафтосховища і стаціонарних постів
заправки необхідно враховувати:
зручність розташування обладнання і споруд поста заправки;
наявність під'їздних шляхів;
можливість захисту від сильних вітрів, снігових і піщаних заносів;
міцність грунту;
забезпеченість електроенергією;
наявність схилів для стікання води;
рівень ґрунтових вод;
відповідність ділянок санітарним нормам і вимогам пожежної безпеки.

29. 8.2.1.Вибір місткостей для нафтосховищ і постів заправки

Резервуари:
1- для відстоювання,
2 - відпускається на заправку,
3- зливають паливо, що завозять.
Обставини вибору кількості місткостей :
дизельного палива для всього тракторного парку необхідно
на період двох тижнів напруженої його роботи;
палива для комбайнів потрібно на всю площу комбайнового
збирання;
автомобільного бензину потрібно всім автомобілям для
роботи протягом одного місяця і для пуску тракторів

30. Типи місткостей:

для зберігання дизпалива,
бензину,
мастильних матеріалів
Найпоширеніші типи місткостей:
- для палива – горизонтальні резервуари місткістю 5, 10, 25, 50 і 75 м3,
- для масла – бочкотара від 100 до 200 л.
На посту заправки виконують:
приймання нафтопродуктів,
операції по зберіганню, заправці, контролю якості і обліку виданих
нафтопродуктів.
Стаціонарні пости за призначенням поділяють на:
пости заправки при центральному нафтосховищі,
пости заправки машин бригад,
пости заправки машин на ПТО.

31.

32. Будова фундаменту під горизонтальний резервуар

Резервуари незалежно від їх місткості встановлюють на двох-трьох
опорах. Ширина кожної опори становить не менше як 300 мм з кутом
обхвату резервуарів не менше 900мм
Резервуари необхідно встановлювати в точно горизонтальному
положенні. Паливо з горизонтальних резервуарів, встановлених на
фундаментах, відпускають самопливом.
Висота фундаменту залежить від рельєфу місцевості і умов відпуску
палива.
Зовні резервуари ґрунтують і покривають світлою фарбою.
Під резервуар на фундамент укладають два шари толі, з метою
запобігання корозії резервуара.

33. Вертикальний циліндричний резервуар

1 – драбина; 2 – канава для стоку води; 3 – фундамент; 4 – укіс,
замощений булижником або покритий дерниною; 5 – брівка, замощена
булижником; 6 – резервуар

34. Схема пристрою підземного горизонтального резервуара для ТЗП

1 – резервуар; 2 – прийомний
трубопровід з швикорозйомною
муфтою; 3 – фільтруючий елемент із
гідравлічним затвором; 4 –
пилегазозахистна кришка; 5 – вогневий
запобіжник; 6 – дихальний клапан
(пристрій); 7 – люк; 8 – люк
резервуара; 9 – всмоктувальний
трубопровід; 10 – замірна труба
(пристрій); 11 – зливальний
трубопровід; 12 – струмоприймач зі
зворотним клапаном і фільтром
попереднього очищення; S1 – відстань
(не менш 2000 мм) від поверхні землі;
S2 – відстань (не менш 50 мм) до
внутрішньої стінки резервуара

35.

36. 8.3. Транспортні і заправні засоби для нафтопродуктів

Для транспортування нафтопродуктів використовують
автоцистерни на базі автомобілів
ГАЗ-53А,
ЗИЛ-130,
МАЗ-500А
Цистерни комплектуються
дихальним клапаном,
відстійником-водовідділювачем,
двома напірно-всмоктуючими рукавами,
самовсмоктуючим насосом,
вуглекислотним вогнегасником

37. Схема механізованого заправного агрегату МЗ-3904 модифікації ОЗ-4795 ГОСНИТИ

1- вогнегасник; 2 – цистерна для дизпалива; 3 - щит керування; 4- лічильник дизпалива;
5,6,7,8,9,10- барабани з роздавальними рукавами та кранами для дизпалива, дизельного
мастила, бензину, трансмісійного мастила, води та зжатого повітря;11- ліва облицівка; 12 –
бак для дизельного мастила; 13- задня облицівка; 14- бункер пневматичного солідолонагнітача; 15- ланцюг заземлення; 16 – насос для дизпалива; 17- всмоктуючий трубопровід
насоса; 18 – нагнітальний трубопровід насоса; 19 – візуально - запобіжний прибор; 20карданий вал насоса

38.

Механізовані заправні агрегати
МЗ-3904 виготовлений на базі автомобілів (ГАЗ-52) у
трьох модифікаціях: 03-1926, 03-4795 і 03-3607
МЗ-3905Т виготовлений на базі тракторних причіпів
2ПТС-4М і 2ПТС-4МЗ-793 в двох модифікаціях: 03136211 і 03-1401К.
Місткість заправних агрегатів 1770... 1970 л, для бензину
– 75...80 л.
Місткість для моторних масел 60...160 л,
Місткість для води – 80...100 л.
Маса мастил у бункері 18,5 кг.

39. Залежність продуктивності транспортних засобів при перевезенні нафтопродуктів від відстані перевезень і вантажопідємності

40. Рекомендовані заправні засоби для різних виробничих умов

Назва
Кількість
тракторів у
бригаді
Умови використання
Стаціонарний пункт заправки
5... 15
При поверненні тракторів на пункт ТО в
кінці робочої зміни
Механізований заправний
агрегат МЗ-3904
5...15
Те ж, та доставці нафтопродуктів зі складу
агрегатом на відстань до 20 км
Механізований заправний
агрегат МЗ-3905Т
До 25
Стаціонарний пункт заправки і
агрегат МЗ-3904 або МЗ-3905Т
15...35
Установка паливнозаправна
ОЗ-993 в ГОСНИТИ
До 24
При одержанні нафтопродуктів на складі
(чи пункті заправки), віддаленому від
бригади на відстань до 10 км
При доставці нафтопродуктів у бригаду
транспортними цистернами з частковою
заправкою машин у бригаді
При доставці нафтопродуктів у бригади
транспортними цистернами

41. 8.4. Обладнання для зберігання, видачі палива і мастильних матеріалів

Модифікації резервуарів:
наземного зберігання нафтопродуктів
підземного зберігання нафтопродуктів
Паливороздавальні колонки:
для бензину КЄР-40-0,5; КЄД-40-0,5
для дизельного палива КЄР-40-1,0; 03-1763,
Маслороздавальні колонки:
спеціальні 367М (4...8 л/хв), 367МЗ (4...10 л/хв),
3155 (4...12 л/хв).

42.

Приймально-роздавальні стояки ОЗ-2462Л, ОЗ-9721;
Мотопомпи МПГ-103, МПГ-10;
Насоси СВН-80, СЦП-00;
Насос-дозатор ОЗ-1559 з ручним приводом;
насос для рідких масел ОЗ-4826 стаціонарного типу;
паливо-роздавальні крани для роздавальних рукавів;
крани ОЗ-1576 і ОЗ-4382, обладнані автоматичним пристроєм,
що припиняє видачу палива при заповненні баків;
гвинтовий кран-лічильник КС-1 для заправки машин
автотрансмісійними маслами з одночасним обліком (за об'ємом)
їх видачі;
плаваючий паливоприймач для встановлення в резервуари з
метою забору палива із верхніх шарів;
солідолонагнітачі НИИАТ-390, ОЗ-1153, ОЗ-1279 для
змащування підшипникових деталей консистентними мастилами
та інше обладнання

43. Паливозаправочна установка 03-9936 ГОСНИТИ

1- економайзер
2- електрична шафа
3- ходовий пристрій
4- рахунковий пристрій
5- стійка
6- опора навісу
7- криша
8 – полумуфта
9 – кран шаровий
10 – труба заповнення
11 – вентиляційний патрубок
12- пристрій для підіймання
паливоприймача
14 – пристрій заміру рівня палива
15 – площадка
16 – резервуар
17 – протипожежений щіт
18 – підставка
19 - заземлюючий пристрій
20 - трійник з краном
21 – роздавальна труба
22 – основа
23- колонка

44. Контрольно-вимірювальні прилади нафтогосподарств

ручна лабораторія (РЛ) для контролю
якості нафтопродуктів;
нафтоденсиметри для визначення об'ємної
ваги і температури нафтопродуктів при
перерахунку їх об'єму в одиниці маси;
метршток та рулетка для вимірів висоти
заповнення резервуарів з наступним
визначенням об'єму нафтопродуктів

45. 8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ

ЩТО:
зовнішній огляд обладнання
підготовка обладнання до роботи
Контроль герметичності всіх зєднань
перевірка технічного стану та роботоздатності заправних засобів;
Контроль роботоздатності вимірювальних пристроїв: разового і
сумарного лічильників.
Виконується робітниками нафтоскладу

46. 8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ

ТО-1 - після відпуску 200 тис.л. але не більше ніж 1 раз на
3 місяці
ЩТО
перевіряють, чистять від механічних домішок та замінюють
фільтрувальні елементи палива та мастило-фільтрувальних стояків,
колонок, мотопомп (при перепаді тиску більше 0,12 МПа);
перевіряють продуктивність та тиск, що розвивають насоси колонок і
стояків;
виконують мащення підшипників, перевіряють роботу клапанів,
герметичність гідравлічної системи;
перевіряють роботу газовідділювача, дихального клапану і
роздавального клапану, лічильника;
Визначають похибку вимірювання об'єму;
Надійність контактних зажимів і кріплення агрегатів

47. 8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ

ТО-2 – в 2 рази довше ніж ТО-1
ТО-1;
Перевірка роботи насоса і електродвигуна, заміняють при
необхідності лопаті ротора насоса і змащування підшипників;
Перевіряють роботу лічильного пристрою, звертаючи увагу на
роботоздатність механізму повертання стрілок або роликів у нульове
положення.
очищають та змінюють мастила в усіх механізмах агрегатів і
обладнання;
Зливають з резервуарів нафтопродукти, очищують та промивають
їх від забруднення, перевіряють на герметичність у відповідності з
вимогами ТУ на даний тип резервуара.
пред'являють представникам метрологічних служб мірні пристрої
для перевірки і пломбування;
ревізують засоби гасіння пожеж, техніки безпеки;
фарбують обладнання

48. Періодичність технічного обслуговування обладнання нафтогосподарства

Для паливороздавальних колонок:
ТО-1 - після видачі 200 000 л,
ТО-2 - після видачі 400 000 л.
Для маслороздавальних колонок
ТО-1 - один раз в 3 міс,
ТО-2 – один раз в 6 міс.
Для резервуарів дизельного палива
ТО-1 – один раз в 6 місяців,
ТО-2 – раз на рік (ДП) та раз в 2 роки (бензин,
мастило),

49. 8.6. Шляхи скорочення втрат нафтопродуктів

Втрати нафтопродуктів
Явно виражені - втрати через підтікання,
розливання і залишкові,
Приховані - якісно-кількісні втрати,
Експлуатаційні - ті, що виникають через
порушення технічного стану машин, неповного
навантаження або простоювання с.г. машини,
нераціональних переїздів тощо

50. Витрати нафтопродуктів

Кількісні – витіки через нещільні з'єднання
та розливи (переливи) палива, витрати
через технічні несправності обладнання
Якісні – обводнення, окислення,
засмічування нафтопродуктів. Змішування
різних марок палива і мастильних
матеріалів
Змішані - випаровування

51. Особливості витрат

Кількісні - Нещільність – 1 краплина в сек. – 4 кг
палива за добу, 1,5т за рік.
Змішані – 75% всіх витрат
Мале дихання- визване температурними змінами
навколишнього середовища і газового простору
резервуара.
Велике дихання відбувається внаслідок витиснення
пароповітряної суміші в процесі заповнення або зливу
резервуарів
Обладнання дихальними клапанами

52.

53. Основні джерела і причини забрудненості нафтопродуктів

попадання домішок з атмосфери;
утворення нерозчинних продуктів у результаті
окислення паливо-мастильних матеріалів, корозії
металів і руйнування ущільнюючих матеріалів;
зберігання нафтопродуктів у погано очищених
ємностях і перекачування їх по забруднених
трубопроводах;
накопичення бруду у відстійниках і на дні
резервуарів.

54. 8.6.1.Транспортування і зливання

8.6.2. Втрати нафтопродуктів при зберіганні
Встановлено, що втрати
випаровуванням за один
рік строку зберігання
палива в залежності від
кольору резервуара, ( %)

55. Залежність втрат бензину від ступеня заповнення і наявності пофарбування

1 - герметичний
резервуар,
пофарбований у
сріблястий колір;
2 — відкритий,
непофарбований

56.

Розрахунок природних втрат нафтопродуктів(при прийманні):
вл вл
Qп Н поз Q оз
Н
р
п Qр ,
де Н поз , Н пвл – норми втрат відповідно за осінньо-зимовий
та весняно-літній періоди, кг на 1 т прийнятого нафтопродукту;
вл
,
Qоз
Q
р
р - загальна кількість прийнятого нафтопродукту
відповідно в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди, т.

57. ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ НАФТОПРОДУКТІВ

Контроль якості нафтопродуктів полягає у визначенні значень фізикохімічних показників їхніх властивостей для встановлення відповідності
вимогам стандартів, або технічних умов на даний продукт.
визначення відповідності фізико-хімічних показників якості
нафтопродуктів вимогам діючої нормативно-технічної документації;
визначення сорту та виключення застосування неконди- ційних
паливо-мастильних матеріалів;
попередження погіршення властивостей нафтопродуктів при їхньому
транспортуванні, зберіганні, заправленні і застосуванні;
своєчасне відновлення якості і властивостей нафто- продуктів;
встановлення необхідності проведення технічного обслуговування і
ремонту техніки;
пред’явлення претензій нафтозбитовим організаціям, які не
відповідають вимогам стандартів або технічним умовам.

58. Завдання нафтохімічної лабораторії

контроль якості нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, видаванні і
інвентаризації шляхом аналізу їхніх проб з цистерн, резервуарів й
іншої тари;
своєчасна метрологічна перевірка лабораторних і вимірювальних
приладів;
відбір проб, оформлення і зберігання контрольних проб
нафтопродуктів;
виписування паспортів якості на нафтопродукти про відповідність їх
стандартам або технічним умовам (на ті, які зберігалися без
паспортів);
перевірка і зберігання паспортів якості на одержувані нафтопродукти;
періодичний контроль за чистотою тари (автоцистерни, бочки та ін.)
при відпусканні в неї нафтопродуктів;

59.

-оформлення претензій нафтозабезпечуючим організаціям на
невідповідність нафтопродуктів, що поступили, стандартам і
технічним умовам;
визначення причин, які викликали погіршення якості нафтопродуктів, розробка рекомендацій щодо виправлення якості;
- перевірка чистоти внутрішньої порожнини резервуара після
ремонту і зачищення, а також участь в оформленні відповідного акту;
складання заявок на лабораторне устаткування, вимірювальні прилади, матеріали і реактиви, необхідні для
проведення аналізів нафтопродуктів;
своєчасне інформування інженерно-технічного персоналу
сільськогосподарського підприємства про нові сорти палив і
змащувальних матеріалів, про зміни у стандартах і технічних
умовах на нафтопродукти і методи їхнього дослідження.

60. Аналізи які виконуються за допомогою лабораторій ПЛ-2М, РЛ, ЕЛАН, ЛАОН-2

Аналізи які
виконуються за
допомогою
лабораторій ПЛ2М, РЛ, ЕЛАН,
ЛАОН-2

61.

62.

63. Стандарти якості ПММ

ДСТУ 7688-2015 «Паливо дизельне Євро.
Технічні умови».
EN590 «Automotive fuels. Diesel.
Requirements and test methods»

64. Показники якості ДП

Всього 20 показників
4 основних:
- гранична температура фільтрування
(температура замерзання);
- вміст води ;
- вміст сірки;
- корозійні властивості.

65. гранична температура фільтрування

Показник, що визначає можливості експлуатації
ТЗ при низьких температурах
ГОСТ 22254, ДСТУ EN116, ASTM D6371, IP 309,
EN116
або
NEWLAB-200-SA (Швейцария)
УТФ-70 (Украина)

66. Вміст води

ГОСТ 2477, ASTдина-СM D95, EN ISO 12937, IP74
за методом
Погіршує прокачуваність палива при його подачі,
порушує роботи двигуна, викликає корозію та знос
його вузлів
тітратори Фишера

67. Вміст сірки

Перевищення рівня сірки призводить до збільшення
корозійної агресивності палива і продуктов його
згорання, зносу деталей, утворенню нагару та
відкладень, збільшенню токсичних викидів
ДСТУ 7688:2015, EN590 на базі рентгенфлуоресцентних методів за допомогою
рентгенівського випромінення
Спектроскан (аналіз 3 хв.)

68. Корозійні властивості

ГОСТ 6321, ASTM D130, EN ISO 2160 на мідній
пластині в термостаті
Утворення в плаві корозійноактивних речовин
внаслідок тривалого зберігання, трансопотування
при впливі факторів навколишнього середовища
Апарат визначення корозії
мідної пластинки LT/CS144000/M (Швейцарія)
Апарат визначення корозії
мідної пластинки ТМП (Росія)

69. Контроль якості олив

Портативний
Лабораторний
Комплексний
аналізатор оливи
MicroLab (США)
комплексний
аналізатор комплексний аналвзатор
оливи Pyreos (Велікобританія) оливи Eraspec Oil
(Австрія)
елементный состав (Fe,
Cr, Sn, Al, Ni, Cu, Pb, Mo,
Ti, Mn, V, Ca, Mg, B, Zn, P,
воды;
наличие сажи;
Ba, Si, K, Na);
гликоля (антифриза);
воды;
содержание воды;
гликоля (антифриза);
топлива;
сажи;
дизельного
топлива;
топлива;
сажи;
бензина;
уровень окисления;
присутствие другого масла.
степень окисления;
уровень нитрования;
степень окисления;
степень азотирования;
вязкость при 40°С и
степень азотирования;
степень сульфатации;
100°С;
фосфорные антизадирные
степень сульфатизации;
индекс вязкости;
присадки;
количество частиц,
общее кислотное число;
общее кислотное число;
индекс по ISO;
общее щелочное число;
общее щелочное число;
диагностика узлов и
истощения антизадирных
индекс вязкости.
рекомендации.
присадок.

70. Приклад звіту аналізатора MicroLab

71. Відновлення якості нафтопродуктів

1. Відстоювання.
2. Центрифугування.
3. Фільтрація.
4. Змішування та добавлення недостатніх
матеріалів.
5. Фізико-хімічні.

72.

Відстоювання – найбільш простий спосіб
відновлення якості нафтопродуктів.
Відстоюванням можна видалити з палива
та масел значну частину механічних
домішок та води.
Ефективність процесу збільшується зі
зростанням різниці в щільності забруднень
та нафтопродуктів, а також розмірів часток
забруднень.

73.

Відстійники періодичної дії: 1
– корпус відстійника; 2 – лійка
із сіткою; 3 – кран для зливу
масла, що відстоялося; 4 – кран
для видалення відстою; 5 –
датчик температури; 6 –
електрообігрів; 7 – паровий
змійовик; 8, 9 – парові крани
Відстійники
напівбезперервної дії: а –
горизонтальний; б – з
проміжними ярусами; в – з
похилими перегородками; г –
вертикальний з конічними
тарілками

74.

Швидкість осадження часток природних забруднень сильно
залежить від властивостей палив і розмірів часток.
Частки розміром 30...40 мкм осідають досить швидко. У
бензині А-76 вони осідають повністю майже за 1 год., і в
паливі ДЛ – через 8 год. Частки меншого розміру осідають
зі значно меншою швидкістю.
Наприклад, в бензині А-76 частки розміром 8...10 мкм
осідають наполовину через 4...5 год. і повністю – лише
через 18...20 год. Відстоювання таких же часток у
дизельному паливі протікає багато десятків годин. Через 4
діб вони осідають лише на 25...30%. Частки розміром 5...7
мкм у дизельному паливі відстоюються протягом ще
більшого часу. Їхня концентрація в паливі зменшується
вдвічі лише через 25 діб.

75. Осадження часток механічних домішок з масла при 80ºС

76.

Вплив
температури
на швидкість
відстоювання
забруднень в
паливі

77. Центрифуги для очищення нафтопродуктів

Барабан сепаратора СЦС3: 1 – корпус барабана; 2 –
затвор; 3 – тарілкотримач;
4 – кільце ущільнююче; 5
– кришка барабана; 6 –
гайка корпусу; 7 – гайка
кришки; 8 – кільце
регулююче; 9 – горловина
водяна; 10 горловина
грязьова; 11 – пакет
тарілок; 12 – тарілка
захисна; 13 – кільце. А, Б
– кільцеві порожнини; а,
б, в, г, д – канали.

78.

Ефективність очищення нафтопродуктів центрифугуванням:
а – АИ-93; б – ДЛ; в – МК-8; 1 – вихідне паливо; паливо після
очищення при частоті обертання ротора, об/хв: 2 – 3000; 3, 5 –
12000; 4 – 16000. Температура, ˚С: 2 – 4 – 20...25; 5 – 72.

79. Види фільтрації

а – з повним закупорюванням пор;
б - з поступовим закупорюванням кожної пори багатьма
твердими частками;
в - з утворенням осаду;
г – проміжний.

80. Фільтрувальні матеріали повинні задовольняти наступним вимогам

надійно затримувати можливо більшу кількість твердих часток і
диспергированої води
мати невеликий гідравлічний опір при максимальній питомій пропускній
здатності;
легко і багаторазово регенеруватися від забруднень;
не змінювати фізико-хімічних, механічних властивостей і геометричних
розмірів при контакті з продуктами, які очищують, та при впливі ударних,
теплових і вібраційних навантажень;
мати високий ресурс роботи;
не електризувати продукт, який очищається;
після використання легко утилізуватися без забруднення зовнішнього
середовища;
мати добрі технологічні і конструктивні властивості: легко гофруватися,
склеюватися та ін ;
бути дешевими, з доступною сировинною базою.

81. Класифікація фільтрувальних матеріалів

82.

Паперовий
фільтрувальний
пакет
Фільтр з елементом ФЕП:
1 – корпус; 2 – фільтрувальний пакет; 3
– шток; 4 – коромисло; 5 – відкидний
болт; 6 – натискний фланець; 7 –
кришка; 8 – гвинт; 9 – приєднувальний
фланець; 10 - штуцер

83.

Паливний фільтр з двома ступенями
фільтрування:
1 – фільтр грубої очистки; 2 – канал для
очищеного палива; 3 – фільтр тонкої
очистки
Фільтр з фільтруючим елементом,
який переміщується:
1 – корпус фільтра; 2 – стопор; 3 –
фільтрувальний патрон; 4, 5 – котушки;
6 – фільтруючий елемент

84. Контрольні запитання для самоперевірки

Як розподіляються типові проекти нафтосховищ?
Від яких показників залежить резервуарний парк
нафтосховища?
З яких міркувань встановлюють кількість місткостей для
нафтосховищ?
При якій відстані тракторів від посту заправки з'являється
економічна перевага використання пересувних засобів
заправки?
Які передбачені види ТО обладнання нафтосховищ?
Які основні заходи безпеки потрібно виконувати при зливноналивних операціях?
Які втрати нафтопродуктів можуть бути при їх зберіганні?
Що таке норми природніх втрат нафтопродуктів і від яких
факторів вони залежать?