37.50K
Категория: МатематикаМатематика

Категоричні умовиводи

1.

ЛЕКЦІЯ
на тему:
“КАТЕГОРИЧНІ УМОВИВОДИ”
П Л А Н.
1. Поняття умовиводу та його структура.
2. Безпосередні виводи:
а) обернення;
b) перетворення;
c) протиставлення предикатові.

2.

ЛІТЕРАТУРА
1. Гетманова А.Д. Логика. – М.,1995. – с.121-136
2. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М.,
1995. – с.120-143
3. Конверський А.Є. Логіка. – К.,1998. – с.228-239
4. Мозгова Н.Г., Мозговий A.M. Логіка. – К.,2005.
– с.131-139
5. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003. – с.161-169

3.

1. Поняття умовиводу та його структура.
•Умовивід – це логічна форма, в якій з одного або
декількох суджень – засновків отримують
судження–висновок, що логічно слідує із змісту
вихідних суджень.
В залежності від характеру логічного
слідування між засновками та висновком всі
умовиводи
поділяють
на
необхідні
(демонстративні) та ймовірні (правдоподібні).

4.

*Необхідними
умовиводами
називають
такі
умовиводи, в яких з істинних засновків при наявному
відношенні логічного слідування між засновками та
висновком, отримують завжди істинний висновок.
Основним видом необхідних умовиводів є
дедуктивні (від латинського deductio – виведення)
умовиводи. *Дедуктивним називають необхідний
умовивід, в якому з одного або декількох суджень –
засновків отримують судження – висновок.
В залежності від характеру суджень – засновків
дедуктивні умовиводи поділяють на категоричні
умовиводи та умовиводи логіки висловлювань.
Категоричні умовиводи в залежності від
кількості суджень – засновків поділяють на
безпосередні
категоричні
умовиводи
та
*опосередковані категоричні умовиводи.

5.

*Ймовірними умовиводами називають такі виводи, в
яких з істинних засновків при ослабленому
логічному
слідуванні
між
засновками
та
висновками, отримують правдоподібні (не завжди
істинні) висновки.
Основним видом ймовірних умовиводів є
індуктивні( від латинського inductio – наведення) виводи. Індуктивним називають ймовірний умовивід,
в якому на основі повторюваності деякої ознаки у
частини
предметів
даного
класу
роблять
правдоподібний висновок про приналежність цієї
ознаки всім предметам даного класу.
Розрізняють правильні і неправильні виводи.
Правильними є такі, відповідна формула логіки
висловлювань яких є тавтологією. Неправильними є
такі, відповідна формула логіки висловлювання яких
не є тавтологією.

6.

2. Безпосередні виводи.
Безпосередніми категоричними виводами є такі
дедуктивні виводи, які мають одне судження-засновок і
судження-висновок.
А) обернення судження
Обернення (латинське conversio ) – це логічна
операція, в результаті якої S та P судження–засновку
міняються місцями. Якість судження при оберненні не
змінюється.
Якщо
кількість
судження
не
змінюється, то таке обернення називають простим
або чистим. Якщо ж кількість судження при
оберненні змінюється, то таке обернення називають
оберненням з обмеженням (узагальненням).

7.

В залежності від чотирьох типів
категоричних суджень існують такі
обернення суджень.
А (SP) А (PS)
А (SP) І (PS)
Е (SP) Е (PS)
І (SP) І (PS)
І (SP) А (PS)
О (SP)
О (PS)
простих
правила

8.

В) Перетворення судження
Перетворення (латинське obversio) – це логічна
операція, в результаті якої судження змінює свою
якість, а предикат висновку заперечує предикат
засновку. Кількість судження при цьому не
змінюється.
Існують такі правила перетворення суджень:
А (SP) Е (S ~ P)
Е (SP) A (S P)
І (SР) О (S Р)
О (SР) І (S Р)

9.

С) Протиставлення предикату.
Протиставлення предикатові (латинське contrapositio
praedicatum) – це логічна операція, яка складається з
двох попередніх, тобто: 1) судження змінює якість на
протилежну, а в деяких випадках змінюється і
кількість судження; 2) S та Р судження – висновку
міняються місцями; 3) Р висновку є поняттям
заперечним ( Р) до Р засновку.
Існують такі правила протиставляння предикатові:
А (SP) Е (~ РS )
Е (SP) І ( PS)
О (SР) І ( РS)
І (SР)
О ( РS)

10.

ВИСНОВОК
Розглянуті
нами
види
безпосереднього
дедуктивного виводу – обернення, перетворення,
протиставлення предикату– є доволі ефективним
інструментом правильного мислення та отримання
істинних висновків. Ці логічні форми часто
використовуються в практиці мислення, зокрема
при складанні резюме, довідок та формуванні
необхідних висновків з наявного емпіричного чи
теоретичного знання.
English     Русский Правила