Променева анатомія черепу і головного мозку

1. Променева анатомія черепу і головного мозку

Кафедра променевої
діагностики НМАПО ім.
П.Л.Шупика
Оксана Миколаївна Гончарук

2. Компютерно-томографiчне дослiдження та анатомiя мозку

КТ дослідження склепіння черепа в аксіальній проекції
виконують починаючи від зовнішніх слухових ходів до тім’яних
горбів. Склепіння черепа вище від тім’яних горбів не підлягає
дослідженню в аксіальній проекції.
На комп’ютерних томограмах, виконаних у коронарній
(фронтальній) проекції в оптимальних умовах дослідження ї
перебувають тім’яні кістки, великі крила клиноподібної та
лускоподібна частина скроневої кістки.
КТ дослідження склепіння черепа особливо доцільно
використовувати для визначення глибини залягання
патологічного процесу (кісткових відламків, осередків деструкції,
склерозу, гіперостозу, ділянок звапнення тощо).
КТ дослідження основи черепа переважно виконують в
аксіальній проекції і за потреби доповнюють коронарними
зрізами. Зрізи в аксіальній проекції виконують паралельно до
верхньої орбіто-меатальної лінії, попередньо визначивши рівень
сканування на топограмі черепа в бічній проекції.

3.

Мал. 1.1. Основні площини, розміри (а, б)
і форма (в, г, д) черепа (схематичне зображення).

4.

Мал. 1.14. Схематичне зображення
основних площин КТ і МРТ сканування
головного мозку:
а – аксіальна, б – коронарна, в – сагітальна.

5.

Мал. 1.13. КТ скани черепа в аксіальній площині. 1 – клиноподібне підвищення, 2 – решітчаста
пластинка решітчастої кістки, 3 – край клиноподібного підвищення (лімб), 4 – горбок сідла, 5 –
пальцеподібні втиснення мозкової поверхні очноямкової частини лобової кістки, 6 – мозкова поверхня
малих крил клиноподібної кістки, 7а – надочноямковий край, 8 – передні клиноподібні відростки, 9 –
місце з’єднання малих та великих крил клиноподібної кістки, 10 – гіпофізарна ямка турецького сідла, 11
– спинка турецького сідла, 14 – лускоподібна частина скроневої кістки, 15 – передня поверхня піраміди
скроневої кістки, 17 – схил, 18 – великий потиличний отвір, 18а – передній край великого потиличного
отвору, 18б – задній край великого потиличного отвору, 19 – зовнішній слуховий хід, 19 – зовнішній
слуховий отвір, 20 – борозна сигмоподібного синуса, 21– соскоподібний відросток, 24 – внутрішній
слуховий хід, 25 – внутрішня поверхня потиличної луски, 26 – зовнішня поверхня потиличної луски, 27
– потиличні виростки, 29 – очноямкова поверхня великого крила клиноподібної кістки, 31 – овальний
отвір, 32 – остистий отвір, 33 – піраміда скроневої кістки, 34 – клиноподібна пазуха, 35 – рваний отвір,
36 – клино-кам’янистий синхондроз, 37 – кам’янисто-потиличний синхондроз, 40– вилична кістка, 41 –
яремний отвір, 41а – нервова частина, 41б – венозна частина яремного отвору, 43 – зоровий канал, 46

6.

Мал. 1.2 а, б. Рентгенограми черепа: а – в бічній, б – в прямій передній
проекціях.
1 – клиноподібне підвищення, 2 – решітчаста пластинка решітчастої кістки,
3 – край клиноподібного підвищення (лімб), 4 – горбок сідла,
5 – пальцеподібні втиснення мозкової поверхні очноямкової частини лобової кістки,
6 – мозкова поверхня малих крил клиноподібної кістки, 7 – верхня стінка очної ямки, 7а – надочноямковий край,
8 – передні клиноподібні відростки, 9 – місце з’єднання малих та великих крил клиноподібної кістки та вихід на
склепіння черепа середньої оболонкової артерії;
10 – турецьке сідло, 11 – спинка турецького сідла, 12 – задні клиноподібні відростки,
13 – мозкова поверхня великого крила клиноподібної кістки, 14 – лускоподібна частина скроневої кістки,
15 – передня поверхня піраміди скроневої кістки, 16 – кут Чітеллі, 17 – схил,
18а – передній край великого потиличного отвору, 18б – задній край великого потиличного отвору,
19 – зовнішній слуховий отвір, 20 – борозна сигмоподібного синуса, 21– соскоподібний відросток, 22 – борозна
поперечного синуса,
23 – верхній край піраміди скроневої кістки, 24 – внутрішній слуховий хід, 25 – внутрішня поверхня потиличної
луски, 26 – зовнішня поверхня потиличної луски,
27 – потиличні виростки, 29 – очноямкова поверхня великого крила клиноподібної кістки.

7.

Мал. 1.3. Рентгенограма черепа в аксіальній (А) і в не суворо аксіальній (Б,
В) проекціях:
6 – задній край малого крила клиноподібної кістки, 7а – надочноямковий край, 13 – мозкова
поверхня великого крила клиноподібної кістки, 17 – схил, 18 – великий потиличний отвір, 21 –
соскоподібний відросток, 25 – внутрішня поверхня потиличної кістки, 26 – зовнішня поверхня
потиличної кістки, 31 – овальний отвір, 32 – остистий отвір, 33 – піраміда скроневої кістки, 34 –
клиноподібна пазуха, 35 – рваний отвір, 36 – клино-кам’янистий синхондроз, 37 – кам’янистопотиличний синхондроз, 38 – передня дуга атланта, 39 – зуб осьового хребця, 40– вилична кістка, 41
– яремний отвір, 41а – нервова частина, 41б – венозна частина яремного отвору, 42 – яремний
горбок, 43 – зоровий канал, 44 – верхньощелепна пазуха, 45 – підочноямковий край, 46 –
решітчастий лабіринт.

8. Анатомія головного мозку

У черепній порожнині міститься головний мозок з оточуючими
його оболонками та лікворними просторами. Розрізняють
передній, середній і ромбоподібний (довгастий і задній мозок).
Передній мозок поділяється на кінцевий і проміжний.
Кінцевий – великий мозок – має дві півкулі. Його поверхня
представлена сірою речовиною, яка складається з нервових
клітин та їх відростків, а центральні частини – білою речовиною,
утвореною нервовими волокнами.
Півкулі великого мозку з’єднані між собою системою волокон.
Угорі це мозолисте тіло, а внизу – передня комісура (спайка)
головного мозку. Сіра речовина ділиться глибокими постійними
борознами на лобову, тім’яну, потиличну, скроневу (вискову) та
острівку частки. Поверхня кожної частки ділиться борознами на
звивини, які мають певну локалізацію, але широко індивідуально
варіюють.

9. Анатомія головного мозку

У глибині білої речовини залягають підкіркові вузли та шлуночки
головного мозку (бічні, третій і четвертий).
Під мозолистим тілом вертикально в сагітальній площині
розташовані листки прозорої перегородки, між якими серединно
залягає однойменна порожнина. Поблизу неї розташовані
передні (лобові) роги бічних шлуночків.
Позаду прозорої перегородки містяться стовпи склепіння, які
піднімаються вгору до мозолистого тіла і утворюють склепіння
тіл бічних шлуночків. Тіла бічних шлуночків дозаду переходять у
задні (потиличні) роги.
Проміжний мозок : до його складу входять: епіталамус
(надзгір’я), таламуси (згір’я), епіталамус (зазгір’я – колінчасті
тіла), гіпоталамуси (підзгір’я) із зоровим перехрестям та
сосочкоподібними (мамілярними) тілами і лійкою, а також дві
залози (гіпофіз і епіфіз – шишкоподібна залоза) та третій
шлуночок, що становить його порожнину. Останній сполучається
з бічними шлуночками кінцевого мозку за допомогою парних
міжшлуночкових отворів.

10. Анатомія головного мозку

Підкіркові вузли містяться в білій речовині переднього мозку між
тілами бічних і третього шлуночків медіально та корою острівка
латерально.
До латеральної стінки бічних шлуночків прилягає головка
хвостатого ядра, яка дозаду і донизу послідовно переходить у
тіло і хвіст. Останній вздовж гіпокампа супроводжує нижній ріг
бічного шлуночка.
Впритул до ІІІ шлуночка прилягають таламуси з їхніми ядрами.
Назовні від головок хвостатих тіл і таламусів залягає біла
речовина внутрішньої капсули, яка відокремлює їх від
сочевицеподібного ядра, що складається з блідої кулі
(медіально) і лушпини (латерально).
Назовні від лушпини лежать біла речовина зовнішньої капсули,
огорожі та біла речовина найзовнішньої капсули, яка
відокремлює огорожу від кори острівця.
Внутрішня капсула має передню і задню ніжки та розташоване
між ними коліно. У них проходять найважливіші провідникові
рухові та чутливі шляхи, в тому числі слухові й зорові
екстрапірамідні.

11.

Мал. 1.15. МРТ скани головного мозку в аксіальній (А1 – А9),
коронарній (Б1 – Б6) і сагітальній (В1 – В2) проекціях.

12. Анатомія головного мозку

До середнього мозку належать: ніжки мозку, покрив
середнього мозку та ретикулярна формація.
Порожниною середнього мозку є водопровід (сільвіїв
водопровід), що з’єднує ІІІ і ІV шлуночки мозку. Він
проходить над ніжками мозку під покрівлею, яка
включає верхні й нижні горбки так званої
чотиригорбистості. Цей вузький канал завдовжки до
1,5 см оточений центральною сірою субстанцією.
Ромбоподібний мозок поділяється на задній і
довгастий.
До заднього мозку належать міст, мозочок з його
ніжками та передній і задній мозковий паруси.
Міст розташований на передній поверхні довгастого
мозку, а мозочок позаду від останнього.

13. Анатомія головного мозку

Довгастий мозок по передньонижній поверхні має
піраміди, розділені передньою серединною щілиною,
та розташовані по боках від них оливи. На
задньоверхній поверхні довгастого мозку міститься
ромбоподібна ямка, що є дном ІV шлуночка.
. ІV шлуночок має ромбоподібну форму в середньому
його відділі розташовані бічні заглибини. Він
відкривається у підпавутиний простір трьома
отворами.
. Нижній відділ ІV шлуночка, звужуючись, переходить
у центральний канал спинного мозку.
Мозочок має бічні частини – півкулі мозку, та
з’єднуючу їх середню – черв’як мозочка. Півкулі
мозочка діляться на частки. На їхній передньо-нижній
поверхні містяться мигдалики мозочка.

14.

Мал. 1.15. МРТ скани головного мозку в аксіальній (А1 – А9),
коронарній (Б1 – Б6) і сагітальній (В1 – В2) проекціях.

15.

Мал. 1.15. МРТ скани головного мозку в аксіальній (А1 – А9),
коронарній (Б1 – Б6) і сагітальній (В1 – В2) проекціях.

16.

Мал. 1.15. МРТ скани головного мозку в аксіальній (А1 – А9), коронарній (Б1 – Б6) і
сагітальній (В1 – В2) проекціях. 1 – частки великого мозку: 1л – лобова, 1т – тім’яна, 1с
– скронева, 1п – потилична, 1о – острівцева, 1нц – напівовальний центр. 2 - щілини
великого мозку: 2а – поздовжня, 2б – поперечна. 3т – потилично-скронева, 3у –
каудально-таламічна, 3ф - 3 – борозни: 3а – центральна, 3б – бічна, 3в –
передцентральна,3г – верхня лобова, 3д – нижня лобова, 3е – зацентральна,
3є – нюхова, 3ж –потиличні, 3и – шпорна, 3з – півмісяцева, 3і – верхня скронева, 3ї –
нижня скронева, 3к – острівцеві, 3л – мозолистого тіла, 3м – поясна, 3н – підтім’яна, 3н –
нижня тім’яна, 3о – тім’яно-потилична, 3п – каудально-таламічна, 3р – гіпокамп
3* звивини: 3а* – передцентральна, 3б* – зацентральна,3в* – верхня лобова; 3г* –
середня лобова, 3д* – нижня лобова, 3ж*– верхня скронева, 3і* – середня скронева; 3и* –
нижня скронева; 3к* – верхня тім’яна часточка, 3л* – нижня тім’яна часточка;
4 – шлуночки мозку: I, ІІ – бічні шлуночки: п – передній, з – задній, н – нижній роги, с –
судинне сплетіння, т – тіло; III шлуночок: з – зорова, л – лійкова заглибини; с –
міжталамічна спайка, о – міжшлуночкові отвори; IV шлуночок: б – бічний, с – серединний
отвори. 5 – водопровід мозку. 6 – мозолисте тіло: 6в – валок, 6с – стовбур, 6к – коліно, 6д
– дзьоб, 6п – променистість; 6* – передня комісура (спайка). 7 – прозора перегородка: 7п
– порожнина прозорої перегородки. 8 – хвостате ядро. 9 – таламус, 9* – гіпоталамус. 10 –
смугасте тіло. 11 – внутрішня капсула: 11п – передня ніжка, 11з – задня ніжка, 11к – коліно.
12 – гіпофіз. 13 – зорове перехрестя. 14 – шишкоподібне тіло. 15 – ніжка мозку, 15а –
червоне ядро, 15б – горбки чотиригорбистості. 16 – мозочок: 16ч – черв’як, 16м –
мигдалик, 16я – ядра.17 – довгастий мозок, 17ц – центральний канал. 18 – міст. 19 –
кровоносні судини, 19А – мозкові артерії: 19а – передня, 19m – середня, 19p – задня; 19v
– вертебральна, 19k – сонна, 19c – мозочкова; 19V – мозкові вени: 19iv – внутрішня вена
мозку; 19vj – велика вена (Галена); 19S – синуси: 19r – прямий, 19ks – стік синусів, 19ss –
сагітальний синус. 20 – цистерн підпавутинного простору: 20.1 – мозочково-довгаста
(бульбарна); 20.1а – валекула; 20.1м – верхня мозочкова; 20.2 – бічної ямки великого
мозку; 20.3 – міжніжкова; 20. 4 – зорового перехрестя; 20.5 – навколомозолиста; 20.6 –
великої вени (чотиригорбистості); 20.7 – оточуюча; 20.8 – мосто-мозочкова; 20.9 –
цистерни моста; 20.10 – конвекситальний субарахноїдальний простір. Присінковозавитковий нерв – позначено*, мозочковий серп – стрілкою, мозочковий намет –
подвійною стрілкою. 21 – кістки черепа: 21р – решітчаста, 21л – лобова, 21к –
клиноподібна, 21тс – турецьке сідло, 21т – тім’яна, 21п – потилична, 21с – скронева, 21сх
– схил. 22 – ламбдоподібний шов. 23 – великий потиличний отвір. 24 - орбіта.

17. Анатомія головного мозку

Тверда оболонка головного мозку вистеляє черепну порожнину і
утворює дуплікатору у вигляді відростків. Горизонтальний
відросток називається мозочковим наметом. Він розташований у
задньому відділі черепа і ділить черепну порожнину на більшу
(верхню) і меншу (нижню) частини з відповідними назвами:
надтенторіальний і підтенторіальний простори.
. В серединній площині черепа утворюються вертикальні
дуплікатури мозкової оболонки: в надтенторіальному просторі –
мозковий серп, а в підтенторіальному – мозочковий серп. В
основі черепа тверда мозкова оболонка розщеплюється і
вистеляє дно гіпофізарної ямки, а, перекидаючись над ним,
утворює діафрагму сідла
Тверда оболонка щільно прилягає до черепа, зрощуючись з ним
в ділянці швів. Між твердою і павутинною оболонками головного
мозку, які в нормі не зрощені, залягає капілярна щілина –
субдуральний простір. Зрощення між твердою та павутинною
оболонками в нормі виникають лише на ділянках вростання
павутинних грануляцій

18. Анатомія головного мозку

Павутинна (арахноїдальна) оболонка. Внутрішня поверхня
павутинної оболонки обернена до головного мозку, але вона не
повторює його рельєфу. Вона пухко зрощена з м’якою
оболонкою лише на опуклих його поверхнях на рівні звивин, а на
рівні борозен і заглибин перекидається через них, утворюючи
підпавутинний (субарахноїдальний) простір.
На опуклій (конвекситальній) поверхні мозку підпавутинний
простір вузький – до 2 мм, а навколо мозочка і по нижній
поверхні великого мозку він нерівномірно розширюється й
утворює підпавутинні цистерни:
мозочково-довгаста(велика), мосто-мозочковi, мiжножкова,
цистерна зорового перехрестя,навколомозолиста цистерною,
цистерна великої вени, оточуюча цистерна,цистерна бічної ямки
усі цистерни і щілини мозку сполучаються між собою і через
отвори ІV шлуночка – з шлуночками

19. Анатомія головного мозку

Спинномозкова рідина (ліквор), що утворюється
венозними сплетеннями шлуночків головного мозку,
відтікає через систему шлуночків, міжшлуночкові
отвори, водопровід як у центральний канал спинного
мозку, так і через серединний та бічні отвори ІV
шлуночка в підпавутинний простір.
Спинномозкова рідина частково всмоктується
павутинними грануляціями та оболонкою мозку. В
нормі процеси секреції ліквору в шлуночковій системі
та його всмоктування (резорбції) в підпавутиному
просторі урівноважені, завдяки чому підтримується
сталий внутрішньочерепний тиск( в нормі черепний
тиск становить 1,47 кПа.
Зміна об’єму черепного вмісту відносно місткості
черепа або порушення лiквороциркуляцii може
призвести до зниження чи підвищення
внутрішньочерепного тиску.

20. Вікові особливості головного мозку

Маса головного мозку в новонародженого відносно
велика. Вона у 5 разів відносно більша, ніж у
дорослого.
Cпіввідношення між масою мозку і тіла у немовляти
становить 1:8, а у дорослої людини – 1:40.
До кінця першого року життя маса головного мозку
подвоюється, а до 3 – 4 років потроюється. У віці від
7 до 20 – 29 років вона зростає повільно, а після 30
років істотно не змінюється.
Після 55 – 60 років починаються інволютивні зміни,
що призводять до зменшення маси мозку та
розширення підпавутинних просторів.

21. Кровообіг

Головний мозок живиться кров’ю з басейна внутрішніх сонних та
хребтових артерій.
Внутрішня сонна артерія входить через сонний канал піраміди
скроневої кістки в порожнину черепа. Там вона вступає у кавернозний
(пещеристий) синус і разом з ним спрямовується у сонну борозну, яка
розташована на бічній поверхні тіла клиноподібної кістки. По виході з
кавернозного синусу сонна артерія дугоподібно вигинається допереду,
утворюючи “сифон”. На його рівні відходять артеріальні гілочки до
гіпофіза і орбіти, після чого сонна артерія ділиться на передню та
середню мозкові артерії. Обидві передні артерії анастомозують між
собою за допомогою передньої сполучної артерії.
Хребтові (вертебральні) артерії входять у порожнину черепа через
великий отвір. На рівні заднього краю моста вони під гострим кутом
зливаються між собою і утворюють основну (базилярну) артерію, котра
прилягає до схилу.
Базилярна артерія поблизу спинки турецького сідла ділиться на дві
кінцеві гілки - праву та ліву задні мозкові артерії. Від них до передніх
мозкових артерій відходять задні сполучні артерії, що замикають на
основі черепа артеріальне коло мозку. За допомогою останнього тиск у
басейнах сонних та хребтових артерій вирівнюється, забезпечуючи
рівномірне кровопостачання всім відділам мозку.
.

22.

Мал.1.20. Артеріальні судини головного мозку. Схеми:: І –
басейну внутрішньої сонної артерії в носо-лобній (а) та бічній
(б, б1) проекціях; передня мозкова артерія: А1 – предсполучна
частина; А2, А3 ,А5,А6 – засполучна частина (навколомозолиста
артерія), середня мозкова артерія: М1– клиноподібна, М2 М3, –
острівцева, М4, М5 – кінцева частини;
ІІ – басейну хребтової артерії в задній напіваксіальній (а) та бічній
(б) проекціях: V – хребтова, В – основна, O – потилична, T –
скронева, Р – задня мозкова, Cs – верхня мозочкова, Ch –
хоріоїдальна, Th – таламічна;

23.

МР ангіографічне зображення кровоносних судин.
головного мозку в аксіальній (а), коронарній (б) та
сагітальній (в) проекціях.

24.

МР ангіографічне зображення кровоносних судин.
головного мозку в аксіальній (а), коронарній (б) та
сагітальній (в) проекціях.

25. Кровообіг

Відплив крові від мозку здійснюється системою
поверхневих та глибоких вен.
Поверхневі вени збирають кров від кори мозку і
впадають у венозні синуси склепіння та основи
черепа. Глибокі вени збирають кров від підкіркових
вузлів та стінок шлуночків і несуть її до стоку синусів.
Синуси оточені щільними стінками розщепленої
твердої мозкової оболонки і являють собою систему
послідовно та паралельно з’єднаних венозних
колекторів. Частина синусів залягає в кісткових
борознах склепіння та основи черепа.
Основним венозним колектором черепної порожнини
є внутрішня яремна вена, яка отримує кров з
сигмоподібного синуса відповідного боку і відводить її
з черепної порожнини.

26.

Мал.1.21.:– Вени та синуси головного мозку. Схема вен та синусів в – а
– прямій та б – бічній проекціях.
Верхні мозкові вени: 1а – передлобова, 1б –лобова 2 – тім’яна, 3 – потилична; 4 –
середня мозкова вена : 5 – верхня, 6 – нижня анастомотичні; 7 – скроневопотилична (Лобе), 9 – базальна, 10 – велика базальна (Галена), 11 – внутрішні
мозкові, 12 – таламічно-мугаста, 13 прозорої перегородки, 14 – міжшлуночковий
отвір, 15 – “венозний кут”; синуси: 16 – верхній сагітальний, 17 – нижній
сагітальний, 18 – прямий, 19 – стік синусів, 20 – поперечний, 21 – сигмоподібний,
22. – кавернозний;
в – МР флебограма в аксіальній проекції.