Військова присяга. Бойовий Прапор військової частини

1.

РОЗДІЛ 3. СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ.
ВІЙСЬКОВІ СТАТУТИ.
Викладач
«Захисту України»
ДНЗ «Жашківський АТПЛ»
Ірина Бойко

2.

ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА
Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаю на
військову
службу і урочисто присягаю Українському
народові
завжди бути йому вірним і відданим, обороняти
Україну,
захищати її суверенітет, територіальну цілісність і
недоторканність, сумлінно і чесно
виконувати військовий обов'язок, накази
командирів,
неухильно додержуватися Конституції України та
законів
України, зберігати державну таємницю.
Присягаю виконувати свої обов'язки в інтересах
співвітчизників.
Присягаю ніколи не зрадити народу України!

3.

БОЙОВИЙ ПРАПОР ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ
1. Бойовий Прапор військової частини
Збройних СилУкраїни є символом честі,
доблесті, слави і зобов'язує кожного
військовослужбовця Збройних Сил України
віддано служити Українському народові,
мужньо, вміло і непохитно
боронитиУкраїнську державу, не
шкодуючи свого життя.
2. Бойовий Прапор військової частини є
почесним знаком, що визначає
особливості її бойового призначення,
історії та заслуг і свідчить про належність
військової частини до Збройних
СилУкраїни.
3. Бойовий Прапор після сформування
військової частини вручається їй від імені
Президента України представником,
призначеним Міністром оборони України.

4.

БОЙОВИЙ ПРАПОР ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ
4. Бойовий Прапор закріплюється за
військовою частиною навесь час
незалежно від зміни її найменування і
номера. Зміни найменування військової
частини вносяться до Грамоти
Президента України, що видається під
час вручення бойового Прапора.
5. Бойовий Прапор завжди знаходиться
зі своєю військовою частиною, а на полі
бою - в районі бойових дій, в яких
частина бере участь.
6. У разі втрати Бойового Прапора
командир військової частини і
військовослужбовці, що є
безпосередніми винуватцями цього,
несуть відповідальність згідно із
законом.

5.

СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
це зведення законів військової
служби, які лежать в основі
повсякденного життя, виховання,
навчання та бойової діяльності
військ. Вони роз’ясняють, як воїн
має нести військову службу і
навчатися військової справи,
якими морально-бойовими
якостями він повинен володіти,
щоб бути надійним та умілим
захисником Батьківщини.

6.

СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
зобов’язують
військовослужбовців сумлінно
виконувати військовий
обов’язок, вивчати військову
справу, бойову техніку і зброю,
запам’ятовувати все, чого
навчають командири, зразково
виконувати показані їм
військові прийоми. Положення і
вимоги статутів є
обов’язковими для всіх
військовослужбовців Збройних
сил України.

7.

СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
поділяють на
загальновійськові та статути
родів військ. До
загальновійськових статутів
належать:
Статут внутрішньої служби
ЗСУ;
Дисциплінарний статут
ЗСУ;
Статут гарнізонної та
вартової служб ЗСУ;
Стройовий статут ЗСУ.

8.

СТАТУТ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗСУ
визначає права та обов’язки
військовослужбовців і взаємовідносини,
правила внутрішнього порядку у військовій
частині та її підрозділах.

9.

ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ ЗСУ
висвітлює сутність
військової дисципліни,
обов’язки
військовослужбовців, а
також
військовозобов’язаних
та резервістів під час
проходження зборів;
види заохочень та
стягнень, а також
порядок подання і
розгляду заяв і скарг.

10.

СТАТУТ ГАРНІЗОННОЇ ТА ВАРТОВОЇ СЛУЖБ ЗСУ
розкриває організацію
і порядок несення цих
служб, права і
обов’язки осіб, яких
залучають для несення
цих служб.

11.

СТРОЙОВИЙ СТАТУТ ЗСУ
визначає стройові
прийоми й рухи без
зброї та зі зброєю; строї
підрозділів та
військових частин у
пішому порядку і на
машинах; обов’язки
військовослужбовців
перед шикуванням і в
строю та вимоги до
стройового навчання
тощо.

12.

ЕМБЛЕМА ТА ПРАПОР ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ