Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях

1.

Початок українського
національного
відродження
на західноукраїнських
землях.

2.

План
1.Товариство галицьких
греко-католицьких
священників.
2. «Будителі»
Закарпаття.
3. «Руська трійця».

3.

Опорні поняття і дати
• «Будителі»;
• «Руська трійця»;
• 1816 р.;
• 20-30 рр. ХІХ ст.;
• 30-40 рр. ХІХ ст.;
• 1832-1837 рр.;
• 1837 р.

4.

Завдання для актуалізації знань:
• 1. Що таке національне відродження? Коли
розпочинається національне відродження на
українських землях, які входили до складу Росії?
• 2. Коли і за яких обставин виникла Українська грекокатолицька церква?
• 3. Пригадайте з курсу всесвітньої історії, що таке
Просвітництво?
• 4. Яку політику проводив австрійський уряд щодо
населення західноукраїнських земель?

5.

Робота з підручником
• Чому саме греко-католицькі священики очолили
національне відродження?
• Як ви думаєте, чому православне духовенство
Наддніпрянщини не відіграло подібної ролі?
• Як ви вважаєте, чому національне відродження в
Галичині почалося з руху на відродження української
мови? Обґрунтуйте свої відповіді, використовуючи
підручник ст. 54-55.

6.

7.

Записати до зошита:
Греко-католицькі священики стали носіями національної ідеї,
тому що:
• 1.Західна Україна залишилась аграрною.
• 2.Антиукраїнська політика Австрії, політика асиміляції.
• 3.Ополячення та окатоличення заможних українців.
• 4.Невелика кількість інтелігенції через низький рівень
освіти.
• 5.Близькість греко – католицьких священиків з селянами.
• 6.Формується моральний обов'язок перед селянами.
• 7.Ознайомлення з ідеями просвітителів та романтизму.
• 8.Поширення поглядів німецького філософа Гердера.

8.

• 80 роки XVIII ст. – центром просвітницької діяльності був
Львівський університет, де працював П.Лодій, який в праці
«Ономастикон» пропагував освіту українською мовою, ,
передбачав розквіт в України науки та мистецтва.
• 90 роки XVIII ст. – просвітницький центр при Ужгородській
семінарії, де працювали історик Закарпаття І.Базилевич «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» , та автор
граматики української мови М.Лучкай - «Граматика слов’яноруська: або старослов’янська і теперішня, поширена у
карпатських горах, малоросійська мова, що є живим її
діалектом» (1830 р.). Він також видав «Історію карпатських
русинів» в 6 томах.
• 40-60 рр. ХІХ ст. – на Закарпатті відбувалась просвітницька
діяльність О.Духновича, який писав свої твори на «язичії» та
російській мові. Мав москвофільські погляди. Писав книги,
видавав «Церковный Вестник для русинов Австрийской
державы», заснував 1850 р. у Пряшеві «Литературное
заведение», а в 1862 р. - освітньо-допомогове товариство
«Общество св. Йоанна Хрестителя»

9.

Товариства греко-католицьких
священиків
• Перша культурно-просвітницька організація в Перемишлі
(Галичина) — «Товариство галицьких греко-католицьких
священиків», яка виникає в 1816 р. з ініціативи священика
І. Могильницького.
• Товариство стає активним оборонцем прав української
мови; сприяло прийняттю імператором рішення 1818 р.
про запровадження в початкових класах української мови;
його учасники видали перші граматики української мови:
І. Могильницького, Й. Лозинського, Й. Левицького
• 1829 року І. Могильницький написав науковий трактат
польською мовою «Розвідка про руську мову», в якому
відстоював ідею самобутності української мови, вказував
на її відмінність від польської і російської мов, на її
рівноправ’я серед слов’янських мов

10.

20 – 30-і роки ХІХ ст.
Створення в Перемишлі нового гуртка (керівник — єпископ
Іван Снігурський). Члени гуртка: І. Могильницький, Й.
Левицький, Й. Лозинський, А. Добрянський, І. Лаврівський.
Діяльність:
1. Поява перших граматик української мови:
Івана Могильницького — 1822 р.
Йосипа Лозинського — 1833 р.
Й. Левицького — 1834 р.
2. Вихід у світ перших збірок народних пісень:
«Пісні польські і російські люду галицького» Вацлава
Заліського – 1833 р.
«Руське весілля» Йосипа Лозинського — 1835 р.
У результаті діяльності цього гуртка пробуджується інтерес
передових діячів до української національної спадщини

11.

Першобудителі національно-культурного відродження
Діячі національно-культурного відродження
Їх внесок у національне відродження
П. Лодій – учений-правознавець Львівського університету, перший
декан юридичного факультету Петербурзького університету.
Ідеолог просвітництва, пропаганда народної української мови.
І. Лучкай – греко-католицький священик.
Перша в Австрійській імперії граматика української мови (1830).
О. Духнович – греко-католицький священик із Закарпаття.
Молитовник рідною мовою, перший український буквар,
підручники з граматики, географії, посібник для вчителів, автор
патріотичного вірша
«Я русин був, єсьм і буду
Я родився русином,
Чесний мій рід не забуду
Останусь його сином».
М. Левицький – перемишльський греко-католицький священик.
Відстоював відновлювати україномовні школи; організатор
«Товариства галицьких греко-католицьких священиків».
І. Могильницький – священик.
Ідеолог «Товариства галицьких греко-католицьких священиків»,
автор граматики української мови (1822), трактату «Розвідка про
руську мову» (1822).
Й. Лозинський
Й. Левицький
Граматики української мови.
І. Кутка, В. Довгович
Збірник християнської моралі «Катехізис»

12.

«Будителі» - назва визначних
громадських та політичних діячів
періоду національно-культурного
відродження, котрі боролися за
пробудження
національної
свідомості,
збереження
і
розвитку рідної мови, літератури
й культури, народних традицій.

13.

"Руська
Трійця"
"Руська Трійця" — напівлегальне демократичнопросвітницьке та літературне угруповання, яке сприяло
піднесенню статусу української мови, розширенню сфери
її вжитку і впливу. У 30—40-х рр. XIX ст. центром
українського національного руху став Львів, а його
авангардом — громадсько-культурне об'єднання "Руська
Трійця". Його засновниками були Маркіян Шашкевич
(1811—1843 рр.), Іван Вагилевич (1811—1866 рр.) та Яків
Головацький (1814—1888 рр.), у той час студенти
Львівського університету і одночасно вихованці грекокатолицької духовної семінарії, які виступали за
визволення поділеної на частини України. Вони
започаткували новий етап у розвитку національного руху
на західноукраїнських землях в дусі романтизму.

14.

15.

Перегляньте відео і дайте
відповіді на запитання:
Поширення ідей Просвітництва в Західній Україні на
поч. XIX ст. (укр.) Історія України нового часу
https://www.youtube.com/watch?v=qhrzhChigTM
1. Коли і де діяла «Руська трійця»?
2. Хто створив це культурно-громадське об’єднання?
3. Назвіть відомі публікації учасників «Руської
трійці»?

16.

Діяльність «Руської трійці»
Головне завдання: піднесення статусу української мови, розширення сфери її
вжитку і впливу, прагнення «підняти дух народний, просвітити народ«, сприяти
пробудженню його національної свідомості.
• 1833 рік — видання рукописного збірника власних поезій та перекладів «Син
Русі», де пролунали заклики до народного єднання та національного
пробудження;
• 1834 рік — видання збірника «Зоря», який містив народні пісні, твори гуртківців,
історичні та публіцистичні матеріали. Тут прозвучав заклик до єднання українців
Галичини та Наддніпрянщини. Збірка була заборонена. Почалися
переслідування;
• Читання проповідей у церквах українською мовою. 1836 рік — М. Шашкевич
готує підручник для молодших школярів — «Читанку», написану живою
розмовною українською мовою»
• 1836 рік — видання альманаху «Русалка Дністрова» у Будапешті. Тут були
надруковані народні пісні, думи, перекази, історичні документи. Звучав заклик до
возз’єднання всіх українських земель, засуджувалися іноземні гнобителі та
прославлялась героїчна визвольна боротьба українського народу.
Гурток «Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.

17.

Альманах «Русалка Дністровая»
«Руса́лка Дністро́вая» — перший західноукраїнський альманах,
виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) в 1837 році (заходами літературного гуртка
«Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном
Вагилевичем.
У передмові до «Русалки Дністрової» підкреслена краса української
народної мови та народної словесності і поданий список найважливіших
наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови
(«Передслів'я») М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах:
• Фольклористична частина «Пісні народні» відкривалася науковою розвідкою
І. Вагилевича «Передговор к народним русским пісням», за якою подавалися
зразки дум, обрядових, історичних та ліро-епічних пісень, записаних у різних
районах краю.
• Оригінальні твори упорядників складали другу частину — «Складання», куди
ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня», «Розпука»,
«Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж оповідна казка
«Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І. Вагилевича і
наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького.
• Третій розділ — «Переводи» — подав сербські народні пісні у перекладах М.
Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського
рукопису».
• В історико-літературному розділі «Старина» (з передмовою М. Шашкевича)
опубліковані історичні та фольклорні твори, діловий документ та
бібліографічну відомість про слов'янські й українські рукописи, що
зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі Львова. Тут же —
критична рецензія М. Шашкевича на етнографічну розвідку Й. Лозинського
«Рускоє весілє».

18.

Значення діяльності «Руської
трійці»
1. Це був крок вперед у розвитку національного руху на
західноукраїнських землях.
2. Вперше в історії українського суспільного руху Західної
України прозвучала ідея воз’єднання всіх українських земель
у складі майбутньої федерації.
3. Прозвучав заклик за введення української мови і культури
в усі сфери громадського життя.
4. Започаткована нова демократична культура в Галичині.
5. Діяльність учасників «Руської трійці» сприяла
підвищенню освітнього рівня і пробудженню національної
свідомості народу Західної України.
6. Гуртківці перейшли від культурно-мовних питань до
соціально-економічних і політичних.

19.

Закріплення матеріалу:
Що негативно вплинуло на процес національного
відродження на західноукраїнських землях?
У якому місті діяло товариство греко-католицьких
священників?
Хто ввійшов в історію Закарпаття під іменем
«будителі»?
Хто входив до складу «Руської трійці»?
В якому році опубліковано альманах «Русалка
Дністровая»?