Західноукраїнські землів складі австрійської імперії у першій половині XIX ст

1. Тема 13_14

2.

3.

Дати:
1816 рр. – створення освітнього товариства галицьких грекокатолицьких священиків;
1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;
1837 р.- "Русалка Дністровая”
1848 р. – скасування панщини в Галичині;
1848 р. – видання першої українськомовної газети «Зоря
Галицька».

4.

Поняття та терміни:
Будителі
–
активісти
національного,
культурного
й
мовного
відродження
в
середовищі слов'янських народів, рух національно свідомої інтелігенції у болгарських, чеських,
словацьких, словенських і західноукраїнських землях. На території сучасної України рух
будителів був представлений у Закарпатті. Під ім'ям будителів в історію Закарпаття увійшли
відомі культурно-політичні діячі кінця XVIII — першої половини XIX століття Олександр
Духнович та інші. Закарпатські «будителі» ставили метою збуджувати в масах українську
національну свідомість шляхом упровадження рідної мови в освітню мережу, пресу, літературу
тощо, виступали за широке дослідження і популяризацію місцевої історії як невід'ємної частини
історії всієї України; публічно критикували колонізаторський режим австро-угорської влади,
політику мадяризації та онімечення українців.
Революція – швидка радикальна зміна всієї самостійної органічної або неорганічної системи..
«Весна народів» - Революції 1848—1849 років (відома під назвою «Весна націй» та «Народна
Весна») — низка революцій, що прокотилися Європою у 1848 році. Весна Націй досі залишається
наймасштабнішою у європейській історії хвилею революцій, проте в зв'язку з політичними
реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року. Революції
були демократичними по своїй природі, ставлячи за основу знищення феодальної форми
правління і створення незалежних національних держав.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

• Іван Могильницький
(1777(1778)–1831)
Український освітній і церковний діяч, вченийфілолог.
Заснував першу на західноукраїнських землях
культурно-освітню громадську організацію у 1816
р. «Товариство галицьких греко-католицьких
священиків для поширення письмами просвіти і
культури серед вірних», яка ставила собі за мету
видання українських загальноосвітніх та релігійних
книжок.

14. Олександр Духнович

Греко-католицький священик, україноруський
письменник,
педагог,
поет,
культурний діяч. Писав язичієм; низка
творів написана народною мовою. Він
перейнявся ідеями освіти селян шляхом
поширення російської літературної мови,
яку вважав загальним надбанням всього
російського народу, як в Російській імперії,
так і в «Карпатській Русі». Літературна
діяльність Духновича почалася в період
його керівництва приходом в Біловежі. Там
він почав вивчати церковнослов'янську і
російську мови, збирати народні пісні.
В 1847 він видав свою першу книгу —
карпаторуський
буквар
під
назвою
«Книжица читалная для начинающих».

15.

16. Руська трійця

17.

• Маркіян Шашкевич
(1811 — 1843)
Український громадський та
культурно-освітній
діяч,
греко-католицький священик,
організатор
громадськокультурного
об’єднання
«Руська трійця», ініціатор і
співавтор
альманаху
«Русалка
Дністрова»,
перекладач
українською
мовою «Слова о полку
Ігоревім».

18.

• Іван Вагилевич
(1811–1866)
Український
громадський
діяч, поет, фольклорист, один
із засновників громадськокультурного
об’єднання
«Руська трійця», співавтор
альманаху
«Русалка
Дністрова»,
перекладач
українською мовою «Слова о
полку Ігоревім».

19.

• Яків Головацький
(1814–1888)
Український поет, історик літератури,
етнограф, викладач і ректор Львівського
університету,
один
із
засновників
громадсько-культурного
об’єднання
«Руська трійця», співавтор альманаху
«Русалка Дністрова».

20.

21.

22.

23.

24.

25.

• Лук’ян Кобилиця
(1812–1851)
Український
громадськополітичний діяч, керівник
селянського
повстанського
руху на Буковині, депутат
австрійського парламенту під
час революції 1848—1849 рр.

26. Культура

27.

28.

29.

Дати:
1805 р. – відкриття університету в Харкові;
1834 р. – відкриття університету в Києві;
1839 р. – ліквідація царською владою грекокатолицької церкви на Правобережжі.

30.

Поняття та терміни:
Романтизм — ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці 18 століття
у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку 19 століття в Російській
імперії,
Польщі
й
Австрії,
а
з
середини
19
століття
охопив
інші
країни Європи та Північної і Південної Америки. Характерними ознаками романтизму є
заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ
почуттів людини; увага до особистості, її індивідуальних рис; неприйняття буденності й
звеличення «життя духу»; наявність провідних мотивів самостійності, світової скорботи
(національної туги) та романтичного бунту, нескореності, історизму та захоплення фольклором.
Класицизм — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській
культурі XVI-го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою
притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої
чверті XIX ст. Для історизму важливим був принцип свободи вибору — необмеженість
власного, суб'єктивного трактування історичних форм. Повернення до античності.

31.

32.

• Василь Каразін
(1773-1842)
Освітній і громадський діяч,
вчений, автор наукових праць з
агрономії,
метеорології,
кліматології,
винахідник
парового опалення й технології
видобування селітри, ініціатор
відкриття
Харківського
університету.

33.

34.

• Михайло Максимович
(1804–1873)
Учений-природознавець,
історик,
фольклорист і літературознавець,
перший
ректор
Київського
університету,
член-кореспондент
Петербурзької Академії наук, автор
наукових праць «Про системи
рослинного царства», «Основи
ботаніки», «Роздуми про природу»,
видавець фольклорних збірників
«Малоросійські пісні» та ін.

35.

• Михайло
Остроградський
(1801–1861)
Математик і педагог, академік
Петербурзької,
Паризької,
Римської та Туринської академій
наук, автор наукових праць з
математичного
аналізу,
математичної фізики, аналітичної
механіки, теорії імовірності.

36.

37.

• Петро ГулакАртемовський
(1790–1865)
Культурно-освітній діяч, поет,
байкар, автор байки «Пан і
собака», викладач історії та
географії, ректор Харківського
університету в 1841—1849 рр.

38.

• Григорій КвіткаОснов’яненко
(1778—1843)
Перший видатний прозаїк
нової української літератури,
один
із
засновників
Харківського
професійного
театру,
автор
комедій
«Сватання на Гончарівці» та
«Шельменко-денщик»,
повістей
«Маруся»,
«Конотопська відьма».

39.

40.

• Тарас Шевченко
(1814—1861)
Видатний український поет і
прозаїк, художник, автор
поетичної збірки «Кобзар»
1840 та поеми «Гайдамаки»,
серії картин «Мальовнича
Україна», діяч визвольного
руху, можливий учасник
Кирило-Мефодіївського
товариства.

41. Т. Шевченко, «Автопортрет» (1840 р.)

42. Т. Шевченко, «Катерина» (1842 р.)

43. Т. Шевченко, «У Києві» (“Живописна Україна”)

44. Т. Шевченко, «Судня рада у селі» (“Живописна Україна”)

45. Т. Шевченко, «Старости» (“Живописна Україна”)

46. Т. Шевченко, «Дари Богданові» (“Живописна Україна”)

47. В. Тропінін, «Дівчина з Поділля»

В. Тропінін,
«Дівчина з Поділля»

48. Будівля Київського університету (1837–1843 рр. )

49. Памятник князю Володимиру в Києві

50.

51. Штенберг садиба Тарновського в Качанівці 1837 р.