Політичний та соціально - економічний устрій Київської Русі
План уроку
Опорні поняття і події теми
Актуалізація опорних знань
Політичний устрій Київської Русі
Система державної влади в Київській Русі
Система державної влади в Київській Русі
Основні верстви населення
Основні верстви населення
Основні верстви населення
Феодальні відносини та землеволодіння
Залежність селян і повинності
Розвиток сільського господарства
Розвиток ремесла і торгівлі. Гроші.
Міста
Повсякденне життя різних верств населення
Перевірка знань учнів
Домашнє завдання
660.00K
Категория: ИсторияИстория

Політичний та соціально-економічний устрій Київської Русі

1. Політичний та соціально - економічний устрій Київської Русі

Політичний та соціально економічний устрій
Київської Русі
© Тарасов В.В.
вчитель історії Серпневської ЗОШ І-ІІІ ступенів
2008

2. План уроку

1. Політичний устрій.
2. Основні верстви населення.
3. Феодальні відносини та
землеволодіння. Залежність селян і
повинності.
4. Розвиток сільського господарства,
ремесла, торгівлі.
5. Гроші. Міста.
6. Повсякденне життя різних верств
населення.

3. Опорні поняття і події теми

• Опорні поняття:
закуп
рядович
холоп
челядь
смерд
ізгой
вотчина
уділ
«кращі люди»
натуральне господарство
оброк
злотники
срібники
«шлях із варяг у греки»
• Основні події:
• ХІ - ХІІ ст. - «Руська
Правда»

4. Актуалізація опорних знань

• Кому належала влади в Київській Русі?
• Як відбувалася передача влади в
Київській Русі? Хто ставав київським
князем?
• Який тип держави за формою
управління склався в Київській Русі?
• Що являла собою Київська Русь за
територіальним складом?
• Назвіть давньоруські племінні союзи.

5.

6. Політичний устрій Київської Русі


Більшість істориків вважає, що
Київська держава до середини ХІІ
століття:
За формою державного правління
являла собою монархічну країну, але
в різні періоди існування монархія
була представлена то у формі
єдиновладдя ( одноосібна влада
київського князя), то у формі
співуправління декількох князів, що із
середини ХІІ століття переросло в
колективний союз найбільш
впливових і сильних князів.
За формою державного устрою
Київська Русь – федеративна
держава, тому що князівства мали
ознаки державних утворень.
Державний режим – феодальна
демократія.
Велику роль відігравало віче –
народні збори. Провідну роль у його
скликанні й прийнятті рішень грали
бояри і “кращі чоловіки”, але брати в
ньому участь могли й незаможні
верстви населення.
Важливу роль відігравали князівські
з”їзди, які скликалися київським
князем для обговорення
найважливіших питань життя країни.

7.

ФЕОДАЛИ:
КНЯЗІ
БОЯРИ
ДУХОВЕНСТВО
ФЕОДАЛЬНО ЗАЛЕЖНІ ЛЮДИ:
СМЕРДИ РЯДОВИЧИ ЗАКУПИ
ІЗГОЇ ХОЛОПИ

8.

МІСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ
МІСЬКА АРИСТОКРАТІЯ:
КНЯЗІ БОЯРИ
ВИЩЕ ДУХОВЕНСТВО
КУПЦІ
МІСЬКІ НИЗИ:
РЕМІСНИКИ ТОРГОВЦІ
ДУХОВЕНСТВО СЛУГИ

9. Система державної влади в Київській Русі

Великий князь Київської Русі
Керував
державою
Керував
військом
Призначав
чиновників
Брав активну
участь у
розробці
законів і судах
Представляв
державу на
міжнародній
арені
Спирався у своєму управлінні на раду старійшин ( Князівську раду )
Народне Віче
Обговорювали
кандидатури
на князівський
престол
Приймали
рішення про
укладення
договорів
Приймали
рішення про
військові
походи
Проводили
розподіл
посад

10. Система державної влади в Київській Русі

Великий князь
Рада старійшин
( пізніше Княжа рада )
Тільки член роду Рюриковичів
Досвідченні дружинники,бояри, єпископи
Удільні князі
Підлеглі київського князя, представники
князя у містах
Тисяцькі
Керували ополченням під час війни
Сотники, десятники, тіуни
Дружинники
Представники київського князя,
виконували військово –
адміністративні, судові функції і збір
податків
Постійне військо князя, яке він
утримував,забезпечував зброєю,
кіньми, одягом

11. Основні верстви населення

“Кращі люди” Київської Русі
Великий князь
Представник династії Рюриковичів
Духівництво
Поділялося на верхівку ( митрополит, єпископи, архієпископи) і
рядових священнослужителів ( ченців )
Удільні князі
Керували землями – князівствами, також належали до династії
Рюриковичів
Бояри
Формувалася з родоплемінної знаті і верхівки дружинників, що
ставали землевласниками. Поділялися на: “великих” –
воєводи, тисяцькі, “менших” – соцькі, десяцькі,дворецькі.
Дружинники
Найближче оточення князя, допомагали йому у всіх справах,
за що отримували значну матеріальну допомогу.
Заможні городяни Купецтво, князі, бояри, княжа адміністрація

12. Основні верстви населення

“Чорні люди” Київської Русі
селянство
Найчисельніша верства населення
смерди
Особисто вільні селяни, мали своє господарство, володіли
землею, виконували повинності,сплачували податки
закупи
Селяни, що втратили своє господарство і потрапили в
тимчасову залежність до феодала
рядовичі
Смерди, що уклади з феодалом “ряд” – договір про найм або
позику – і відповідно до нього працювали в господарстві
феодала та були залежні від них
холопи
Були у повній власності феодала, становище, наближене до
рабського
Міські жителі міщани
Відігравали помітну роль у житті суспільства, були вільними,
платили податки і виконували повинності на користь міст
Ремісники,
торгівці
Особисто вільні, платили податки і виконували повинності на
користь міст

13. Основні верстви населення

Нижчі прошарки суспільства Київської Русі
наймити
Смерди, що розорилися, або міщани, що за певних умов
наймалися працювати на феодала
челядь
Різні категорії залежного населення, яке можна було
продавати, дарувати або передавати у спадщину.
ізгої
Особи, що випадали зі своєї соціальної групи та втратили з
нею зв”зок. Ними могли стати вільні селяни, купці, діти
священників і навіть князі. Закон охороняв їхнє життя високим
штрафами, оскільки вони залишались осодистол вільними.

14. Феодальні відносини та землеволодіння

• Що становило найбільшу цінність у Київській Русі?
• Кому належала земля в Київській Русі? Хто нею
розпоряджався?
Феодальне землеволодіння
помістя
вотчина
Землеволодіння,
яке надавалося
за службу
Землеволодіння,
яке передавалося
у спадок

15. Залежність селян і повинності

• Як селяни попадали в залежність від феодалів?
• Чому селяни ставали залежними?
• Через що селяни попадали в залежність від
феодалів?
Основне джерело
доходів феодалів
Земельна рента - податок
Натуральний
податок
Грошовий
податок
Основні повинності
повоз
Військова
повинність
Будівництво
Укріплення міст

16. Розвиток сільського господарства

• Які зміни в сільському господарстві відбулися в
Європі?
• Заміна двопілля трипіллям, поява плуга з
наральником, використання органічних добрив.
• Чи могли ці зміни знайти своє місце і в Київській Русі?
• Як це впливало на забезпеченість населення
продуктами харчування?

17. Розвиток ремесла і торгівлі. Гроші.

• Подивіться відеофрагмент і
дайте відповіді на запитання:
• Які види ремесел були
розвинуті в Київській Русі?
• Для перегляду натисніть тут.
Подивіться відеофрагмент і
дайте відповіді на запитання:
Які існували основні напрямки
торгівлі Київської Русі?
Що завозили на Русь?
Чим торгували руські купці?
Що таке гроші? Для чого вони
були потрібні?
Яка грошова одиниця
зародилася на Русі?
Для перегляду натисніть тут.

18. Міста


Почитайте п.4.§ 8 і дайте відповіді на
запитання:
1. Що таке місто?
2. З яких частин складається давньоруське
місто?
3. Як називалася головна частина міста?

19. Повсякденне життя різних верств населення


Прочитати п.5 § 8 і дати відповіді на
запитання:
1. Які риси відзначали іноземці в
населенні Київської Русі?
2. Який одяг носили різні верстви
населення?
3. Як проводили своє дозвілля різні
верстви населення?

20. Перевірка знань учнів


Про що говорять назви давньоруських міст: Дьогтьова, Соляна, Гончарна,
Кожум”яцька?
На території Київської Русі ХІ ст. археологи знаходять західноєвропейські монети,
а в країнах Заходу – давньоруські речі. Про що це свідчить?

21. Домашнє завдання

• Прочитати § 8
• Виконати завдання:
• заповнити таблицю “ Становище різних верств
населення Київської Русі”
Група населення
Чим володіли?
Наскільки були
вільні?
Чи
розпоряджалися
результатами
своєї праці?
English     Русский Правила