Презентація лекції з теми “Сибірка”
ІІ. Навчальні цілі:
ІІІ. Виховні цілі:
Міжпредметна інтеграція
Сибірка
Історичні данні
Етіологія
Збудник сибірки Bacillus antracis
Резистентність
Епідеміологія
Шкірна
Шкірна форма сибірки на руці
Шкірна форма сибірки на передпліччі (первинний елемент)
Сибірковий карбункул на шиї
Рідкі варіанти шкірної форми
Набряк шкіри і підшкірної клітковини обличчя і шиї при едематозному варіанті шкірної форми сибірки
Дуже рідкі клінічні форми
Легенева
Кишкова
Зміни в кишечнику при кишковій формі сибірки
Септична
Макропрепарат шлунку при кишковій та септичній формі сибірки
Ускладнення сибірки:
Діагностика
Диференційна діагностика Бубонна форма туляремії
Бубонна форма туляремії
Бубонна форма чуми
Бубонна форма чуми
Карбункул обличчя та шиї
Абсцес
Карбункул
Фурункул
Лікування
Профілактика
Протиепідемічні заходи в осередку сибірки при виявленні хворих серед населення
Задача №1
Задача №2
Завдання для самопідготовки студентів за темою лекції “Сибірка”
Дякую за увагу!
34.61M
Категория: МедицинаМедицина

Сибірка

1. Презентація лекції з теми “Сибірка”

І. Актуальність теми:
1. Сибірка завдає значних економічних
збитків тваринницьким фермам.
2. При виникненні епізоотій серед тварин
виникає реальна небезпека зараження
людей.
3. Прогноз щодо сибірки не можна вважати
сприятливим, оскільки в Україні є більше
10 тис. стаціонарно-неблагоприємних
пунктів, грунти яких забруднені
збудником сибірки.
4. Не забувати, що збудник сибірки був
використаний терористами в США, як
біологічна зброя.

2. ІІ. Навчальні цілі:

1. Ознайомити студентів з актуальністю теми
“Сибірка” та короткими історичними
даними (а-І).
2. Знати:
- етіологію та епідеміологію сибірки (а-ІІ);
- Форми сибірки, їх клініку, ускладнення (а-ІІ);
- Діагностику та диф. діагностку сибірки (а-ІІ);
- Лікування та догляд за хворими (а-ІІ).
- Профілактику сибірки та заходи в осередку.

3. ІІІ. Виховні цілі:

1. Сформувати почуття відповідальності
за свої професійні дії при
обслуговуванні хворих на сибірку.
2. Виховати дисциплінованість,
коректність, уважність майбутніх
медичних працівників до своїх
пацієнтів.

4. Міжпредметна інтеграція

Забезпечують:
1. Анатомія та фізіологія людини:
- Будова шкіри та її функції;
- Будова шлунково-кишкового тракту та його функція;
- Будова та функції легень.
2. Патанатомія та патоморфологія людини:
- Патоморфологічні зміни шкіри, легень, шлінково-кишкового тракту
у хворих на сибірку.
3. Мікробіологія:
- Мікробіологічна характеристика збудника сибірки;
- Лабораторна діагностика сибірки;
- Вакцини, сироватки, імуноглобуліни.
4. Сестринська справа:
- Основи догляду за хворими.
5. Фармакологія:
- Лікарські засоби: антибіотики, антигістамінні препарати, препарати
для проведення дезінтоксикаційної терапії.

5. Сибірка

Сибірка - гостра інфекційна
хвороба з групи зоонозів, яка
спричиняється Вас.anthracis,
перебігає з явищами інтоксикації і
залежно від місця проникнення
збудника, у шкірній формі (95%),
легеневій або кишковій. Рідше у
генералізованій формі.

6. Історичні данні

Свою назву хвороба дістала у зв’язку з великою
спустошливою епідемією в Сибіру (на Уралі) в
1864-1866р.р., хоча була відома ще Гіппократу,
який дав їй назву antrax- вуглина.
С.С. Андрієвський у 1788 році встановив
ідентичність сибірки людини і тварини.
R.Koch у 1876 році виділив збудника хвороби в
чистій культурі та виявив у нього здатність до
спороутворення.
Л.С. Ценковський у 1881 році у Харкові вперше
запропонував вакцину проти сибірки , а в 1885 році
Луї Пастер отримав живу вакцину для специфічної
профілактики хвороби.

7. Етіологія

Збудник сибірки –Bacillus antracis – це
крупні палички 6-8х1-1.5 мкм з
обрубаними кінцями. В мазках
розміщуються парами або ланцюжками,
джгутиків не мають, не рухомі, утворюють
капсулу , спору (розміщені центрально)
грам “+” Аероби за способом дихання.
Збудник виділяє екзотоксин, який має 3
компоненти: набряковий ,протективний,
летальний.

8. Збудник сибірки Bacillus antracis

9. Резистентність

Вегетативна форма не стійка , а
спори надзвичайно стійкі. Десятки років
зберігаються у ґрунті , шерсті, шкурах, в
засоленому м’ясі 100°C- загибель
через 45-60 хвилин, автоклавування
110°C через 5-10 хвилин, сухий жар
140°C витримує до 3х годин. Дез.
Розчини (5% хлорамін, 5% розчин
карболової кислоти )- загибель через
декілька годин.

10. Епідеміологія

Джерела інфекції:
- Травоїдні сільськогосподарські тварини хворі на
сибірку (кози, вівці, корови, коні, олені, верблюди) та
дикі тварини;
- Зовнішнє середовище;
- Хутрові тварини (норки).
Шляхи передачі
– контактний( через шкіру,слизові оболонки, під час
догляду за тваринами);
– трансмісивний(гедзі,мухи);
– харчовий;
– повітряно-пиловий.
Сезонність літньо-осіння.
Імунітет досить стійкий але не абсолютний.

11. Шкірна

- Симптоми інтоксикації (слабкість, головний
біль, підвищення температури та інш.)
- Червоно-синювата пляма -> папула ->
везикула -> пустула -> виразка з темним дном,
яка покривається чорним неболючим струпом.
- Набряк шкіри і підшкірної клітковини, шкіра
навколо набряку бліда або синюватого кольору.
- Дочірні висипання навколо первинного
елементу у вигляді намиста.
- Збільщені і неболючі регіонарні лімфатичні
вузли.

12. Шкірна форма сибірки на руці

13. Шкірна форма сибірки на передпліччі (первинний елемент)

14. Сибірковий карбункул на шиї

15. Рідкі варіанти шкірної форми

Едематозний (набряковий варіант),
зустрічається на обличчі шиї. Характерна
наявність драглистого набряку без
карбункула.
Бульозний (у місці вхідних воріт пухирі з
серозно-геморагічним вмістом, лопаються,
некратизуються і утворюються виразки з
чорним струпом.
Бешихоподібний (нагадує еритематозну або
бульозну форму бешихи).

16. Набряк шкіри і підшкірної клітковини обличчя і шиї при едематозному варіанті шкірної форми сибірки

17. Дуже рідкі клінічні форми

- Менінгоенцефалопатична: протікає швидко.
Спиномозкова рідина має геморагічний
характер і збудника сибірки. Смерть наступає
через 24-48 год.
- Глоточна: нагадує дифтерію ротоглотки або
плівчасто-виразкову ангіну. Відмічається
сильний набряк клітковини шиї з множинними
підшкірними крововиливами з послідуючою
асфіксією хворого.

18. Легенева

- Симптоми інтоксикації (слабкість, головний
біль, температура тіла 38-39 С) з ознобом.
- Катаральні явища, біль в грудній клітині,
задишка, ціаноз.
- Систолічний шум на верхівці, зниження АТ,
тахікардія.
- Кашель з виділенням пінистого слизокров’янистого харкотинння , желеподібного
вигляду.
- Аускультація: явища пневмонії або плевриту з
явищами гострого набряку легень.

19. Кишкова

- Гострий початок;
- Виражена інтоксикація;
- Озноб,підвищення температури
тіла;
- Болі в животі;
- Кровавий пронос;
- Кроваве блювання;
- Парез кишок.

20. Зміни в кишечнику при кишковій формі сибірки

21. Септична

Термінальна стадія будь-якої з
попередніх форм.

22. Макропрепарат шлунку при кишковій та септичній формі сибірки

23. Ускладнення сибірки:

Асфіксія( від набряку слизових
оболонок порожнини рота,дихальних
шляхів)
Набряк легенів
Набряк мозку
Перфорація травного каналу
Перитоніт
Сепсис
Інфекційно-токсичний шок

24. Діагностика

На основі клінічних проявів хвороби;
Допомагає в постановці діагнозу епіданамнез;
Внутрішньошкірна проба з антраксином;
Методи лабораторної діагностики:
- Люмінісцентно-міроскопічний
- Бактеріоскопічний
- Бактеріологічний
- Біологічний
- Серологічний
Матеріал для дослідження (залежно від форми)
- Вміст карбункула або виразки (шкірна форма сибірки)
- Випорожнення (кишкова форма сибірки)
- Харкотиння (легенева форма сибірки)
- Кров (септична форма сибірки)
- Спиномозкова рідина (менінгоенцефалітична форма сибірки)
- Грунт, шерсть тварин

25. Диференційна діагностика Бубонна форма туляремії

26. Бубонна форма туляремії

27. Бубонна форма чуми

28. Бубонна форма чуми

29. Карбункул обличчя та шиї

30. Абсцес

31. Карбункул

32. Фурункул

33. Лікування

Специфічне (етіотропне):
- протисибірковий імуноглобулін;
- антибіотики, до яких чутливий збудник.
Не специфічне:
- патогенетичне;
- дезінтоксикаційна терапія;
- антигістамінні препарати та ін.
- симптоматична терапія.

34. Профілактика

Ветеринарно-санітарні заходи:
- ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини
- контроль за захворюваністю серед тварин
- організація режимних умов стосовно трупів хворих
тварин, вакцинація тварин, дезінфекція в осередках.
Профілактика захворювань серед населення
Вакцинація живою атенуйованою вакциною СТІ:
здійснюється серед груп ризику (працівники м´ясної,
шкіряної, хутрово-переробної промисловості,
пастухи, ветеринари, зоотехніки, тваринники).
Обовязковий спецодяг при виконанні професійних
обов'язків.

35. Протиепідемічні заходи в осередку сибірки при виявленні хворих серед населення

1. Джерело інфекції:
комплекс санітарно-ветеринарних заходів;
комплекс медичних заходів: ізоляція, госпіталізація,
лікування хворих.
2. Механізм передачі:
- поточна та заключна дезінфекція в осередку інфекції.
3. Сприйнятливе населення:
контактним з хворими тваринами чи сировиною:
спостереження за ними протягом 14 днів;
введення протисибіркового імуноглобуліну,
хіміопрофілактика тетрацикліном;
вакцинація;
Санітарно-освітня робота серед населення.

36. Задача №1

У домашньому господарстві загинула телиця.
Господар вживати м’ясо в їжу не став, однак
вирішив зняти шкуру з тварини і покликав для цього
сусіда. Через 4 дні у обох селян підвищилася
температура тіла до 37.8-38.0 °C, з’явився головний
біль, слабкість, озноб, а на 5 добу з’явились
неболючі пустули на шкірі кістей рук, навколо яких
утворився червоний вінчик з набряком.
Завдання:
1. Поставити попередній клінічний діагноз та
обґрунтувати його.
2. Ваші дії як фельдшера ФАПу.

37. Задача №2

Фельдшера ФАПу викликали до хворого.Скарги: на гарячку,
слабкість, головний біль, наявність виразки на правій
руці.Температура тіла 38,5 °C . На тильній поверхні правої
кисті значний набряк у центрі якого виразка не болюча з кров
’янистим виділенням і припухлими краями довкола якої по
запальному червоному валику є декілька пухирців ,
заповнених жовтою рідиною.Працює зоотехніком.
При огляді фельдшер виявив регіонарний пахвинний
лімфаденіт справа.Пульс 100 ударів за хвилину, ат 130\80.При
аускультації приглушення тонів, систолічний шум на верхівці
серця.
Завдання.
1. Ваш попередній діагноз, обґрунтуйте.
2. Ваші дії.

38. Завдання для самопідготовки студентів за темою лекції “Сибірка”

Література:
М.Б. Тітов “Інфекційні хвороби”, Київ, “Вища
школа” 1995,
1. Вивчити ст.448-491., конспект.
2. Скласти таблицю диференційної діагностики
сибірки з чумою, туляремією.
3. Скласти структурно-логічну таблицю
проведення протиепідемічних заходів в
осередку сибірки.
4. Лікування сибірки: виписати рецепти
лікарських засобів.

39. Дякую за увагу!

English     Русский Правила