Бешиха. Діагностика, етіотропне лікування, профілактика

1.

Бешиха. Діагностика,
етіотропне лікування,
профілактика

2.

Клінічна діагностика
Здебільшого діагноз бешиха ставлять виходячи з типових клінікоанамнестичних даних
гострий початок з лихоманки та інтоксикації, що явно передують
виникненню місцевих клінічних проявів
наявність ознак запалення шкіри (еритема з чіткою окресленістю - «язик
полум'я», «географічна карта» та запальним валиком по периферії,
поява бульозних та геморагічних елементів, відсутність болю у спокої),
лімфангііта та регіонарного лімфаденіта
При термометрії спостерігається підвищення температури на місці
виникнення еритеми не менше ніж на 1 °С порівняно з ділянками
здорової шкіри.

3.

4.

Лабораторна діагностика
Загальний аналіз крові: нейтрофільний лейкоцитоз зі зрушенням
лейкоцитарної формули вліво, токсичною зернистістю нейтрофілів на
самому початку захворювання з подальшим наростанням у період
розпалу хвороби, збільшення ШОЕ.
У разі нормалізації температури тіла кількість лейкоцитів знижується до
норми, хоча нейтрофілоз ще деякий час зберігається
Зміни показників сечі, ЕКГ та інших даних обумовлені тяжкістю перебігу,
клінічною ситуацією.
Діагностичне значення мають підвищені титри антистрептолізину-О та
інших протистрептококових антитіл, виявлення бактеріальних та L-форм
стрептокока.

5.

Особливості деяких клінічних форм
У хворих із частими рецидивами захворювання може спостерігатися
лейкопенія.
При тяжкому перебігу бешихи, її гнійних ускладненнях можливе
виявлення гіперлейкоцитозу, іноді з розвитком лейкемоїдної реакції,
токсичної зернистості нейтрофілів.
Для хворих на геморагічну бешиху типові виражені порушення
гемостазу і фібринолізу: підвищенням рівня в крові фібриногену,
збільшенням або зниженням кількості плазміногену, плазміну,
антитромбіну III, зменшенням кількості тромбоцитів

6.

Етіотропне лікування
При первинній та повторній бешихі препаратом вибору залишається
пеніцилін, який призначають у дозі не менше 1 млн ОД 6 разів на добу
внутрішньом'язово протягом 7-10 днів.
Можливе застосування аміно-пеніцилінів (ампіцилін по 0,5-1,5 г 4 рази
на добу, або амоксицилін по 1 г 2 рази на добу внутрішньом'язово),
цефалоспоринів (цефтріаксон по 0,5-1,0 г 2 рази на добу, або
цефотаксим по 1-2 г 3-4 рази на добу; або цефтазидим по 0,5-2,0 г 2-3
рази на добу внутрішньом'язово).
При нетяжкій течії показана пероральна антибіотикотерапія амінопеніцилінами (ампіцилін по 0,25-0,5 г 4 рази на добу, амоксицилін по
0,5-1,0 г 1 раз на добу).

7.

При первинній бешихі, особливо при алергії до пеніциліну, внутрішньо
призначають азитроміцин по 0,5 г 1 раз на 1-й день, з 2-го по 5-й день по 0,25 г, або мідекаміцин по 0,4 г 3 рази на добу, або джозаміцин по
1-2 г 2-3 рази на добу, або кларитроміцин по 0,5-1 г 2 рази на добу, або
рокситроміцин по 0,15 г 2 рази на добу. Рекомендують застосовувати
ципрофлоксацин по 0,5-0,75 г 2 рази на добу або офлоксацин по 0,20,4 г 2 рази на добу протягом 7-10 днів.

8.

Профілактика
своєчасна та повноцінна етіотропна та патогенетична терапія
первинного захворювання та рецидивів;
лікування виражених залишкових явищ – ерозії, що зберігається, набряклості
в області місцевого вогнища, наслідків бешихи (стійкого лімфостазу,
слоновості);
лікування хронічних захворювань шкіри, що тривало протікають, що
призводять до порушення її трофіки та появи вхідних воріт для інфекції;
лікування вогнищ хронічної стрептококової інфекції (хронічних тонзилітів,
синуситів, отитів та ін);
лікування порушень лімфо- та кровообігу в шкірі в результаті первинних та
вторинних лімфостазів та слоновості; хронічних захворювань периферичних
судин;
лікування ожиріння, цукрового діабету (часта декомпенсація якого
спостерігається при бешихі);

9.

Біцилінопрофілактика
Профілактичне введення біциліну-5 здійснюється в дозі 1500000 ОД 1 раз.
У 3-4 тижні реконвалесцентам після повноцінної терапії пики в гострому періоді
хвороби. Перед його введенням за 15-20 хвилин для попередження алергічних
ускладнень рекомендується ін'єкція десенсибілізуючих препаратів.
Існують такі методи біцилінопрофілактики:
цілорічна (при частих рецидивах) протягом 2-3 років з інтервалом введення
препарату 3 тижні (у перші місяці інтервал може бути скорочено до 2 тижнів);
сезонна (протягом 4 місяців три сезони). Препарат починають вводити
протягом місяця до початку сезону захворюваності;
однокурсова для запобігання раннім рецидивам протягом 4-6 місяців після
перенесеного захворювання.