Псевдотуберкульоз. Патогенез

1.

Псевдотуберкульоз
ПАТОГЕНЕЗ

2.

• При псевдотуберкульозі спостерігається гематогенна і лімфогенна дисемінація Y.
рseudotuberculosis і різко виражений токсико-алергічний синдром. Розвиваються
алергічні реакції сповільненого і негайного типів, вивільнюються біологічно активні
речовини (БАР). ЛПС (ліпополісахариди) Y. рseudotuberculosis стимулюють Влімфоцити й макрофаги, опосередковано впливаючи на алергійні й автоімунні
процеси, а також призводять до активації автореактивних клонів, які продукують
антитіла проти колагену 1-го й 2-го типів. ЛПС опосередковано стимулюють синтез
БАР – простагландинів (PgF, PgE) і циклічних нуклеотидів (цГМФ, цАМФ).
Вивільнення анафілактогенних речовин забезпечують накопичення PgF і цГМФ. У
гострій стадії хвороби виявлено порушення з боку клітинного імунітету: відмічено
зниження числа Т-лімфоцитів, деяке збільшення В-лімфоцитів; у період
реконвалесценції ці зміни вирівнюються. У патогенезі псевдотуберкульозу істотну
роль відіграє фагоцитоз.

3.

• Вторинно-вогнищеві органні порушення мають
імунопатологічний генез. Формування
імунопатологічних процесів відбувається у хворих з
певним набором тканинних антигенів (HLA-В27),
які при стимуляції бактеріальними ЛПС продукують
підвищену кількість прозапальних факторів: фактор
некрозу пухлини (ФНП), інтерферону (ІФН) та
інтерлейкіну-1 (IЛ-1). Вони лежать в основі
вторинно-вогнищевої клінічної форми
псевдотуберкульозу, а також надалі сприяють
розвитку системних захворювань сполучної
тканини – червоного вовчака, ревматоїдного
артриту, хвороби Рейтера, Крона, Гужеро–
Шегрена, автоімунного гепатиту, тромбоцитопенії
тощо.

4.

• У половини хворих у розпал захворювання
виявляють зміни опорно-рухового апарату
– артралгії, моно-і поліартрити, синовіїти. В
першу чергу у процес залучаються колінні
суглоби у вигляді больового синдрому,
нерідко з порушенням функції. У випадку
формування реактивних артритів (12%)
шкіра навколо суглобів стає червоною,
блискучою, гарячою на дотик. У половини
хворих з артритами спостерігають
тендовагініти. Захворювання проявляється
тривалим рецидивним перебігом із
залученням у процес нових
суглобів, променево-зап`ястковий,
ліктьовий та міжфаланговий суглоби.
Тривалість артритів становить від 1 міс й
довше.