1.12M
Категория: ИсторияИстория

Історія розвитку бібліотек в Україні

1.

Історія розвитку бібліотек в
Україні
Підготував: Пиндик Д. А.

2.

Книга – одна з найкращих , створеною людиною. З тих
пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони
довірили книгам. Книги відкривають нам світ,
допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє.
Історія книги тісно пов'язана з політичними і
економічними подіями, історією ідей, історією релігії і
життя людей. Усна передача - найдавніший спосіб
передачі знань в історії людства. Після винайдення
письма функцію передачі знань взяла на себе книга.
Емблема просвіти, знання, освіти. Зображується завжди в
розгорнутому вигляді, симетрично розміщеною, з бездоганно
чистими білими аркушами (що символізує, чистий розум).

3.

Бібліотека - це культурно-освітній заклад,
що здійснює збирання друкованих і
рукописних матеріалів, проводить їхнє
опрацювання та показ у каталогах,
організовує відповідне їхнє зберігання,
збереження й обслуговування ними читачів.
Слово "бібліотека" - можливо,
через польське посередництво запозичено з лат. bibliothēca, що
походить від грец. βιβλιοθήκη,
утвореного з основ слів βιβλιον
(книжка) і θηκη (сховище, або
скриня). В українській мові цей
термін традиційно позначає
колекцію книг або приміщення,
де зберігаються книги.

4.

Історія бібліотек

5.

В країні де жили шумерійці було мало дерев, У стародавньому Єгипті книги писали на папірусі.
тому вони винайшли глиняні книги.
Папірус – болотяна рослина зі стеблом висотою 4-5
Перші книгосховища, про які маємо достовірні метрів.
свідчення - це бібліотеки глиняних плиток з
клинописом Ассирії, Вавилонії, Урарту. В
бібліотеці Ашшурбанапалабулу не менше 20 тис.
глиняних плиток. В бібліотеці працювали
астрономи і астрологи, граматики і
математики, будівельники і лікарі, юристи,
письменники і жерці.
Бібліотеки Давнього Єгипту мали каталоги. До нашого часу дійшли лише невелика
частина з них. В одній з єгипетських бібліотек перелік книг був написаний на стіні
храму.
Доля єгипетських бібліотек була сумна. Завойовники - варвари не щадили бібліотек.
Звитки написані на папірусі були не міцними. До нашого часу дійшла дуже мала
частина їх.Крім того, в різних країнах світу книги виготовляли на бересті, пергаменті
та шовку.
У греків і особливо у римлян, незважаючи на відсутність друкарства, книжкова справа стояло дуже
високо: не кажучи вже про громадські бібліотеки, при імператорах були приватні бібліотеки в 30000
томів. В Римі були великі і малі книжкові магазини і безліч крамничок букіністів. При великих
магазинах були зали, де перебували численні скорописці. Книжкові крамниці зустрічалися і в
найвіддаленіших провінційних містах.

6.

Матеріал “пергамент” також мав широке застосування. За свідченням грецького історика V століття до н. е.
Ктесія, шкіра вже в той час здавна вживалася в якості матеріалу для письма у персів. Звідти вона під
ім'ям «дифтерія» рано перейшла до Греції, де вживалися для письма оброблені овечі і козячі шкури
Першою університетською бібліотекою в Європі стала бібліотека Болонського університету в Італії, заснована в XI ст. Потім такі
бібліотеки з'являються у Франції (Паризький університет), в Англії (Оксфорд, Кембридж), Чехії (Прага), Польщі (Краків),
Німеччині (Гейдельберг), Австрії, Швеції, Данії. Перші книги, схожі на сучасні, з`явились приблизно у I сторіччі н. е. Називались
вони кодексами
В середні віки виникли майстерні письма - їх називали
скрипторії, яких було 4 види:
1. Копірувальники (займались массовим
виробництвом)
2. Каліграфи (займались важливими книгами)
3. Коректори (порівнювали оригінал та перепис)
4. Рубрикатор (малювали великі абзацні літери)

7.

Історія бібліотек в Україні

8.

У Київській Русі першу бібліотеку зібрав Ярослав Мудрий. Вона була заснована в 1037 році при
Софійському соборі. У ній зберігались церковні твори і література з світової історії, географії, астрономії,
філософії. Крім державних актів, у ній були історичні твори візантійських авторів, давньогрецьких філософів
і істориків: Арістотеля, Геродота, Плутарха.
У кінці ХІ століття головним культурним центром Київської держави став Печерський монастир. Тут близько 1113 року літописець
Нестор написав "Повість временних літ". При монастирі була велика бібліотека. Про неї очевидець ХVІІ ст., Павло Алепський, писав:
"Тут прекрасне книгосховище, де є надзвичайно дорогі книги..., ми бачили старі грамоти за 500 років на пергаменті..."
На жаль, книгозбірня майже повністю згоріла під час пожежі в монастирі 1718 року.
1 березня 1564 року в Москві Іван Федоров, який ввійшов нашу історію під достойним ім`ям Першодрукаря, разом зі своїм учнем
Петром Мстиславцем випустив першу книгу "Апостол". Видаючи в Львові знову "Апостола", Федоров в передмові до неї згадує, що його
переслідували. Така доля багатьох першодрукарів. В Львові Іван Федоров випустив і "Часівник" (1565р.) - книгу, яка включала молитви
впродовж дня. По таких книгах не лише молились, але й вчились грамоті. "Часівник" був невеликого формату, його було зручно
носити з собою., але саме тому ці книги погано збереглись. "Часівник" Івана Федорова належить до великих книжних рідкостей.
В 1574 році Іван Федоров видав першу друковану "Азбуку", яка збереглась лише в одному примірнику. Книга
знаходиться в США, в бібліотеці Гарвардського університету.
Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Перший, хто розпочав друкарство в Печерській Лаврі,
був архимандрит, Єлисей Плетенецький (1599-1624). Десь біля 1615 року він купив в Стрятині у спадкоємців Федора
Балабана гарну друкарню і перевіз її до Лаври.

9.

Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Перший, хто розпочав друкарство в
Печерській Лаврі, був архимандрит, Єлисей Плетенецький (1599-1624). Десь біля 1615 року він купив в Стрятині
у спадкоємців Федора Балабана гарну друкарню і перевіз її до Лаври.
За 8 років від свого започаткування (з 1617-1624 р., до смерті Є. Плетенецького) Лавра надрукувала 11
великих книжок. Це були: “Часословець”, “Анфологюнъ” 1619 р. (1048 сторінок), “Книга о въръ единой“ 1619
р., “Божественная літургія” 1620 р., “Номоканонъ”1620 і 1624 р., “Беседы І. Златоустаго”1623-1624 р.,
“Псалтыръ” 1624 р. і тд.
У третій чверті XVI ст. друкарство твердо осіло на заході української землі. Крім Львова, де діяла друкарня Ставропігійського
братства, відомі також друкарні Михайла Сльозки, єпископа Арсенія Желібарського, єпископа Иосифа Мумлинського. Українську
книгу друкували у Стрятині, Крилосі, Угорцях, Перемишлі, Острозі, Дермані, Костянтинові, Почаєві, Рахманові, Луцьку, Кременці,
Житомирі. На Київщині лише в самому Києві діяло три друкарні, а також були друкарні у Фастові та Бердичеві. На Чернігівській
землі найбільшою була друкарня в Чернігові. На Поділлі було сім друкарень.
Вже сама кількість друкарень свідчить про значний розвиток книгодрукування в Україні.
Сьогодні в Україні найбільшою є Київська центральна наукова бібліотека академії наук, відкрита 1919 року. У
1977 році її фонд становив 8 млн. одиниць літератури. Львівська бібліотека ім. В. Стефаника має 6 млн. примірників,
Харківська - ім. В.Г. Короленка - 5 млн. примірників.
Найстаріша книгозбірня України – Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана
Франка, яка в 2008 відзначила своє 400-річчя.
Всеукраїнський день бібліотек встановлений в Україні згідно з Указом Президента України «Про
встановлення Всеукраїнського дня бібліотек» від 14 травня 1998 р.

10.

Дякую за увагу!
English     Русский Правила