Вивихи верхніх кінцівок

1.

ВИВИХИ
ВЕРХНІХ КІНЦІВОК
Підготувала: студентка групи 4-А «Лікувальна справа» Портняга М.М.

2.

Трохи згадаємо анатомію
Скелет верхньої
кінцівки:
Пояс верхньої
кінцівки: дві парні
кістки: ключиці і
лопатки, які
прикріплені до грудної
клітки м'язами і
зв'язками, а спереду
суглобом між
ключицею і рукояткою
грудної кістки.
Вільна частина: плечо
(1 кістка - плечова),
передпліччя (2 кістки ліктьова і променева)
і кисті (зап'ястя - 8
кісток, п'ястя - 5 кісток
і фаланги пальців - 14
кісток).
З’єднання:
Груднино-ключичний суглоб
Акроміально (надплечово) ключичний суглоб
Плечовий суглоб
Ліктьовий суглоб - утворений
шістьма суглобовими
поверхнями 3-х кісток (плечової,
ліктьової, променевої) між якими
розрізняють 3 суглоба:
- плечо-ліктьовий;
- плечо-променевий;
- проксимальний променеволіктьовий;

3.

Вивих - повне зміщення суглобових кінців кісток з пошкодженням капсули і зв'язок
суглоба (суглобові поверхні не дотикаються) (luxatio).
Підвивих – часткове зміщення суглобових кінців кісток (є частковий контакт між
суглобовими поверхнями) (subluxatio)

4.

Розрізняють:
а) вроджені вивихи (внаслідок порушення розвитку суглоба);
б) травматичні вивихи (причина – травма);
в) патологічні – (руйнування суглоба запальним процесом, пухлиною тощо);
г) звичні вивихи – (часто повторюються при звичайних рухах без травми, внаслідок
розриву/розтягнення зв’язково апарату).
Відкриті (пошкодження шкіри, яка сполучається з порожниною суглоба);
Закриті;
a)
вивихи свіжі – до 3 діб після травми;
b)
несвіжі – від 3 діб до 2 тиж;
c)
застарілі – більше 2–3 тиж:
За наявністю ускладнень:
неускладнені;
ускладнені – ушкодження нервових стовбурів, кровоносних судин, переломи кісток.
Ускладнення вивихів:
■
формування застарілого або звиклого вивиху;
■
гнійний артрит при відкритому вивиху;
■
контрактури суглобів;

5.

Завдяки суглобам, ключиця здатна ротуватись до 45 °, що важливо в біомеханіці
елевації руки. Вивихи ключиці виникають у 5-6 разів рідше, ніж переломи, і
складають 3-15% від усіх вивихів.

6.

Вивих груднинного кінця ключиці
- в результаті непрямої травми (падіння на відведену руку);
Клінічні ознаки: деформація в ділянцi груднинноключичного зчленовування за рахунок зсуву кінця ключиці
догори, надключична і підключична ямки поглиблені,
надпліччя вкорочене. Активні і пасивні рухи верхньою
кінцівкою болючі і обмежені. При пальпації визначається
вивихнутий кінець ключиці.
Сходинкоподібна деформація (при передньому вивиху)
або западіння м'яких тканин (при задньому вивиху) в
ділянці груднинно-ключичного з'єднання.
Діагноз підтверджується за допомогою рентгенографії
грудної клітки у двох проекціях

7.

Перша допомога:
Введення анальгетиків +
фіксація кінцівки пов'язкою
Дезо або ортезом +
Транспортування хворого в
положенні сидячи в
травматологічний стаціонар.
Вправлення і утримання груднинного
кінця ключиці консервативним
методом, як правило, неефективне.
Перевагу надають оперативному
лікуванню- відкрите вправлення
вивиху та фіксації ключиці до груднини
Після операції протягом 4 тижнiв іммобілізація пов`язкою Дезо для
обмеження
рухів у плечовому поясі. Потім –
активна реабілітація протягом 2—3
тижнiв.
Працездатність відновлюється через
7—8 тижнiв.

8.

Вивих акроміального кінця ключиці:
Відбувається в результаті падіння з опорою на верхню кінцівку або
на ділянку плечового суглоба
При цьому рвуться зв'язки, що з'єднують ключицю і лопатку, і після
цього ключиця під дією тяги м'язів зміщується догори.
Повний - з розривом акроміальноключичної і дзьобовидноключичної зв'язок.
Неповний – тільки акроміально-ключичної
зв’язки.

9.

Клінічні ознаки: випинання кінця ключиці над надпліччям,
при натисканні на нього - симптом «клавіші». Активні рухи в
плечовому суглобі болючі і
обмежені. Пальпація ділянки акроміально-ключичного
зчленовування різко болюча.
Діагноз підтверджується рентгенографічно. Знімки
проводять при положенні хворого стоячи з вантажем 4 кг у
руці і з обох боків для порівняння.

10.

Перша допомога:
Прикладання холоду, введення
анальгетиків + іммобілізація
кінцівки косинкою/пов'язкою
Дезо.
Неповний вивих –
Свіжі вивихи
вправляють під
місцевим знеболенням,
консервативне
лікування - косинковий
бандаж на 6 тижнiв.
Повний вивих - відкрите
вправлення і фіксація
ключиці до відростків
лопатки спицями, гвинтом,
металевими конструкціями,
лавсановими
стрічками, алосухожилками
тощо - фіксують у
косинковому бандажі,
реабілітація, фізіотерапія на 3 – 4тижнi.

11.

Перед та після вправлення вивиху необхідно виконувати
контрольний рентгенівський знімок!

12.

Вивих плечового суглоба
Непряма травма (падіння на відведену і витягнуту руку або на
лікоть). Пряма травма (удар по плечу ззаду або спереду)
спостерігається рідко.
Травматичний вплив не обов'язково може бути різким і сильним. У
деяких випадках, наприклад, при вроджених аномаліях зчленування,
плече «вискакує» навіть під час сну.
Складає 60% всіх вивихів.
Частота вивихів плеча пояснюється кулястою формою суглоба,
значною рухливістю в ньому, невідповідністю суглобових поверхонь
(поверхня суглобової западини лопатки в 3-4 рази менша за
поверхню головки плеча), слабкістю і невеликою кількістю зв'язок,
вільною і недостатньо міцною суглобовою капсулою.
Залежно від напряму зсуву головки плечової кістки розрізняють
передні (98% від всіх вивихів плеча), задні і нижні вивихи:

13.

Клініка: Надпліччя постраждалої руки опущено, голову
хворий тримає схиленою в ушкоджений бік. Він
намагається створити спокій кінцівки, дбайливо
підтримуючи її здоровою рукою. Рука перебуває в
положенні відведення, зігнута в ліктьовому суглобі і
здається подовженою. При піддзьобоподібному і
підключичному вивихах – вкорочення.
Активні рухи в суглобі неможливі, пасивні різко
обмежені і пружинять. При нижніх вивихах головка
зміщена донизу і розташовується під суглобовою
западиною. При цьому плече більше відведене, головка
його пальпується у пахвовій ямці, відмічається відносне
подовження кінцівки. При задніх вивихах головка
плечової кістки зміщена дозаду.
Підтвердження: рентгенографія в двох проекціях:

14.

Перша допомога.
На місці події
вправляти вивих не
слід. Пошкоджену
кінцівку фіксують
транспортною шиною
або косинкою.
Вправляти вивих необхідно при
повноцінному знеболенні: п/ш 1
мл 2%-вого розчину промедолу, 1 мл
1%-вого розчину димедролу, в
порожнину суглоба – 40 мл 1%-вого
розчину новокаїну або 0,5%
лідокаїну, застосовувати
провідникову анестезію плечового
сплетення
або наркоз.
Вправлення вивиху
плечової кістки:
За Кохером;
За Джанелізе;
За ГіппократомКупером
Після усунення вивиху
фіксування за допомогою:
бандажа і відводячої
подушки; мобілізують
пов'язки Дезо; плечових
ортезів;
гіпсової лонгет по Турнера і
ін.
Іммобілізація триває 3-4
тижні, після чого
проводяться відновлювальні
заходи.

15.

Спосіб вправлення вивиху плечової кістки за Кохером
(при передніх вивихах):
1-й етап— захоплення кінцівки за нижню
третину плеча і променево-зап’ястковий
суглоб, згинання передпліччя під кутом 90° і,
здійснюючи тягу по вісі плеча, приведення
кінцівку до тулуба. Помічник фіксує надпліччя
хворого.
2-й етап — не послабляючи витягнення по
вісі плеча, ротування кінцівки дозовні,
притискаючи лікоть до тулуба
3-й етап — зберігаючи тягу по вісі плеча,
лікоть виводять вперед.
4-й етап — не змінюючи положення кінцівки,
внутрішня ротація плеча. При цьому кисть
постраждалої кінцівки переміщується
на здоровий плечовий суглоб, а передпліччя
лягає на грудну клітку. При вправленні
вивиху відчувається характерне клацання.

16.

За Джанелідзе - вправлення проводиться за допомогою
витягнення і обережної ротації.
І етап. Голову хворого укладають на приставний столик. У
такому положенні хворий знаходиться до 20 хв. Під дією
тяжіння відбувається розслаблення мускулатури і головка
плеча наближається до суглобовій западині лопатки.
ІІ етап. Хірург згинає руку в ліктьовому суглобі і,
натискаючи на передпліччя по осі плеча, одночасно
справляє рух усередину і назовні. Момент вправляння
супроводжується характерним клацанням. Спосіб
Джанелідзе може бути використаний при всіх вивихах.

17.

Гіппократа-Купера - при якому
проводиться толчкове вправлення головки
плечової кістки за допомогою п'яти лікаря
і одночасного витягування руки хворого
уздовж анатомічної осі. Через
травматичності цей спосіб
використовується все рідше.

18.

Спосіб Мухіна — Мота може бути застосований
при будь-якому виді вивиху.
Хворий лежить на столі або сидить на стільці.
Помічник фіксує лопатку за допомогою рушника,
перекинутого через пахвову западину
постраждалої руки.
Травматолог захоплює передпліччя і плече
хворого і поступово відводить руку хворого, зігнуту
в ліктьовому суглобі, до горизонтального
положення, здійснюючи
помірну тягу по вісі плеча і проводячи легкі
струшування, обертальні і привідновідвідні рухи
руки до вправлення вивиху.

19.

Передчасне припинення фіксації/ форсована розробка рухів = розвиток звичного
вивиху - лікування оперативне.
Відкрите вправлення показане при невправимих/застарілих вивихах,
переломовивихах, вивихах з переломами проксимального кінця плечової кістки,
вивих не вправляється закрито, пошкодження судинно-нервового пучка
Операція Банкарта - на фіксація зв'язок і хрящів до гленоїдальної западини лопатки
за допомогою спеціальних фіксаторів (анкерів).

20.

Вивихи передпліччя
Є другою по частоті травмою після
вивиху плечової кістки.
При падінні на витягнуту руку, можуть
бути передні, задні, зовнішні і внутрішні.
Частіше зустрічаються зміщення одразу
у двох площинах, наприклад досередини
та дозаду
Клінічні ознаки. Різка деформація суглоба за рахунок різкого випинання
ліктьового відростка назад, порушення трикутника Гютера, пальпація в
ділянці ліктьового згину болісна. Пасивні і активні рухи в ліктьовому
суглобі неможливі. При пошкодженні судин і нервів визначаються ознаки
гострої ішемії і (або) порушення чутливості шкіри передпліччя і
кисті.Діагноз уточнюють по рентгенограмах.

21.

22.

Перша допомога
При наданні допомоги на
місці травми не слід
намагатися вправляти вивих.
Холод+знеболюючі, кінцівку
іммобілізувати транспортною
шиною/косинкою, негайна
госпіталізація до
травмпункту/стаціонару.
Лікування
Вправлення доцільно проводити під
загальним знеболенням
/провідниковою
анестезією/місцеве знеболення
(якщо з моменту травми пройшло
не більше доби і у потерпілого
слаборозвинені м’язи)
Іммобілізація гіпсовою шиною до
плечового суглоба під кутом 90° в
положенні повної супінації
перепліччя на 10 – 14 днів з
подальшим курсом ЛФК для
відновлення рухів.
Суть процедури полягає в переміщенні
вивихнутого сегмента суглоб тим
самим шляхом, яким він вийшов з
нього, тільки у зворотному напрямку.
У разі ускладнених травм може
=оперативне втручання.

23.

Пронаційний підвивих головки променевої
кістки
Спостерігається у дітей молодшого віку.
Виникає при потягуванні дитини за руку.
При цьому русі головка ущімлюється в
кільцеподібній зв'язці
Дитину турбує біль уділянці ліктьового суглоба,
передпліччя проновано і частково зігнуте в ліктьовому
суглобі. Активні рухи в суглобі неможливі. При пальпації
болючість у ділянці головки променевої кістки.
Перша допомога. Знеболення +термінова госпіталізація
Лікування: проводять без анестезії. Хірург
однойменною рукою захоплює руку дитини (хірург
«вітається»), другою рукою утримує плече. Повільно
здійснюють супінацію передпліччя і згинання в
ліктьовому суглобі. Відчувається клацання, що свідчить
про усунення вивиху. Фіксацію кінцівки м'якою
пов'язкою протягом 3 днів.

24.

Вивих кисті
Внаслідок падіння на розігнуту або зігнуту кисть.
У вигляді тильних або долонних вивихів
Тильні вивихи - багнетоподібна деформація на
рівні променевозап’ясткового суглоба із зсувом
кисті в тильну сторону, рухи в суглобі відсутні.
Долонні вивихи- кінець променевої кістки
пальпується у ділянці тилу кисті, остання зігнута,
розгиначі пальців напружені.
Перша допомога: Знеболення, іммобілізація
кисті і передпліччя транспортною шиною /
імпровізованими засобами.
Вправляють під місцевим або загальним
знеболенням шляхом тривалого витягнення по
осі і бічного тиску. Гіпсову лонгету накладають
по тильній поверхні від п’ястковофалангових
суглобів до ліктьового суглоба. Кисть
встановлюють у середньому фізіологічному
положенні. Термін іммобілізації – 4 – 6 тижнів.

25.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!