Cутність педагогічного спілкування (лекція 7)

1.

Лекція 7

2.

1.
Cутність педагогічного спілкування
2.
Структура педагогічного спілкування
3.
Стилі педагогічного спілкування

3.

Педагогічне спілкування - система способів і
прийомів соціально-психологічної взаємодії педагога
і вихованців, змістом якої є обмін інформацією,
здійснення виховного впливу та налагодження
взаємин.

4.

Одне із завдань педагогічного спілкування
це
створення сприятливого
психологічного клімату в
системах “педагог – студент”
і
“студент – студент”

5.

КОМУНІКАТИВНА СТОРОНА
ІТЕРАКТИВНА СТОРОНА
ПЕРЦЕПТИВНА СТОРОНА

6.

ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ
КОМУНІКАТИВНОСТІ
(за В.А. Кан-Каликом)
КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ
ВІДЧУТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ
СПОРІДНЕНОСТІ
АЛЬТРУЇЗМ

7.

– ЦЕ СПРИЙНЯТТЯ ІНШОЇ ЛЮДИНИ,
ЇЇ ЗОВНІШНІХ ОЗНАК,
СПІВВІДНЕСЕННЯ ЇХ З ЇЇ
ОСОБИСТІСНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ
ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ
НА ЦІЙ ОСНОВІ ЇЇ ВЧИНКІВ.
ПЕРШИЙ РІВЕНЬ –
УСВІДОМЛЕННЯ ЦІЛЕЙ,
МОТИВІВ,
УСТАНОВОК
ІНШОЇ ЛЮДИНИ.
ДРУГИЙ РІВЕНЬ –
ЗДАТНІСТЬ ПРИЙНЯТИ
ЦІЛІ, МОТИВИ,
УСТАНОВКИ, ІНШОЇ
ЛЮДИНИ ЯК СВОЇ ВЛАСНІ.

8.

1) інформаційна (викладач повідомляє студентам необхідну
інформацію, сприймає інформацію від студентів);
2) пізнання особистості (спілкуючись зі студентами, педагог
має можливість більше про них дізнатися, краще пізнати
кожного);
3) самоствердження (завдяки висловленню власних міркувань,
оцінці явищ, доведенню своєї точки зору на певні питання
відбувається усвідомлення студентом та в свого “Я”, тобто,
самоствердження);
4) організація взаємодії (у процесі спілкування педагог має
можливість організувати студентів на роботу під час занять, на
участь в позааудиторних заходах);
5) експресивна (учасники спілкування співпереживають один
одному, що сприяє встановленню ефективних взаємовідносин,
суб’єкт-суб’єктної, особистісно зорієнтованої взаємодії між
викладачем та студентом).

9.

щоб студент став активним учасником
педагогічного процесу, педагогу слід забезпечити
суб'єкт-суб'єктний характер педагогічних стосунків.

10.

особистісна орієнтація співрозмовників (здатність бачити і
розуміти співрозмовника);
рівність психологічних позицій співрозмовників
(недопустиме домінування педагога у спілкуванні, він має
визнавати право студента на власну думку, позицію);
проникнення у світ почуттів і переживань, готовність
прийняти точку зору співрозмовника (спілкування за
законами взаємної довіри, коли партнери вслухаються,
поділяють почуття один одного, співпереживають; має
особливий педагогічний ефект);
нестандартні прийоми спілкування (відхід від суто рольової
позиції педагога).

11.

Функціонально-рольове
спілкування
Особистісно зорієнтоване
спілкування
Суто ділове спілкування,
стандартизоване,
обмежене вимогами
рольових позицій. Мета
його полягає у
забезпеченні виконання
певних дій.
За такого спілкування
особисті мотиви,
ставлення педагога і
студента не беруться до
уваги.
Це складна психологічна взаємодія, яка
передбачає виконання певних
нормативних функцій з виявом
особистого ставлення. Воно спрямоване
на розвиток особистості студентів.
Таке спілкування потребує певного
рівня внутрішньо детермінованої
активності особистості, за якого
студенти не йдуть за обставинами, а
здатні самі створювати ці обставини,
виробляти свою стратегію і свідомо
вдосконалюватися.

12.

педагогічне спілкування як навчально-виховний засіб
покликане забезпечити порозуміння між педагогом
та студентами, є невичерпним джерелом для
вдосконалення не лише обміну інформацією та
виховного впливу, а й морально-психологічного
клімату в колективі.

13.

14.

СТРУКТУРА
ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
(за В.А. Кан-Каликом)
ПРОГНОСТИЧНИЙ ЕТАП
«КОМУНІКАТИВНА АТАКА»
УПРАВЛІННЯ СПІЛКУВАННЯМ
АНАЛІЗ І МОДЕЛЮВАННЯ

15.

Окреслюються контури майбутньої взаємодії:
Зміст спілкування
Аналіз стану співрозмовника
Аналіз ситуації

16.

Знання технік швидкого входження у взаємодію, та
володіння прийомами динамічного впливу.
Механізми впливу :
- зараження
- навіювання
- переконання
- наслідування

17.

відбувається обмін інформацією, оцінками
інформації;
взаємне оцінювання співрозмовників
Важливо підтримувати створений позитивний
психологічний клімат.
Застосовуються пасивні та агресивні методи
завоювання уваги аудиторії.

18.

Є етапом самокоригування
Зіставляють мету, засоби з результатами взаємодії
Відбувається моделювання подальшого спілкування.

19.

20.

СТИЛЬ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
– ЦЕ УСТАЛЕНА СИСТЕМА
СПОСОБІВ І ПРИЙОМІВ,
ЯКІ ЗАСТОСОВУЄ
ПЕДАГОГ ПІД ЧАС ВЗАЄМОДІЇ

21.

індивідуально-типологічних особливостей
та
соціально-психологічної взаємодії педагога і
студентів

22.

Активно-позитивне
Пасивно-позитивне
Ситуативно-негативне
Стійке негативне

23.

СТИЛІ
КЕРІВНИЦТВА
ВІДПОВІДНО
ДО СТРАТЕГІЇ
ВЗАЄМОДІЇ
АВТОРИТАРНИЙ
ДЕМОКРАТИЧНИЙ
ЛІБЕРАЛЬНИЙ

24.

Проактивний тип - ініціативний в організації
спілкування, знає, чого хоче, і розуміє, що в його
поведінці сприяє досягненню мети.
Реактивний тип - гнучкий у своїх настановах, але
внутрішньо слабкий. Цілі розмиті, нечіткі. Характерна
пристосувальна поведінка.
Надактивний тип - схильний до гіпертрофованого
оцінювання і вибудовування нереальних моделей
спілкування. Час від часу вдається в крайнощі,
підпорядковуючи своїм стереотипам поведінку
вихованців.

25.

ПАРТНЕРСЬКЕ СПІЛКУВАННЯ
СПІЛКУВАННЯ НА ПІДСТАВІ ЗАХОПЛЕННЯ
СПІЛЬНОЮ ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
СПІЛКУВАННЯ НА ОСНОВІ
ДРУЖНЬОГО СТАВЛЕННЯ
СПІЛКУВАННЯ-ДИСТАНЦІЯ
СПІЛКУВАННЯ-ЗАЛЯКУВАННЯ
СПІЛКУВАННЯ-ЗАГРАВАННЯ

26.

27.

НЕПРОДУКТИВНІ СТИЛІ
ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
МОНБЛАН
КИТАЙСЬКА СТІНА
ЛОКАТОР
РОБОТ
Я САМ
ГАМЛЕТ
ДРУГ
ТЕТЕРІВ

28.

соціальний
фізичний
гностичний
психологічний

29.

1) соціальний – виникає внаслідок різного
соціального статусу викладача й студента (щоб
запобігти появі такого бар’єру, викладачу не слід
постійно підкреслювати свою позицію, свої
переваги як старшого, педагога, наголошувати на
тому, що “я викладач, тому завжди правий” тощо);
2) фізичний – простір, стіл (кафедра) викладача,
якими він віддаляє себе від студентів (для
подолання даного бар’єру викладач може змінювати
відстань між собою та студентами, рухаючись по
аудиторії);

30.

3) гностичний – недоступність пояснення
матеріалу викладачем (педагог не повинен вживати
незрозумілих студентам термінів, висловлюватися
великими реченнями (більше 17 слів), говорити
надто швидко (більше 2,5 слів за 1 секунду);
4) психологічний – виникає тоді, коли у викладача
є страх перед аудиторією, перед можливістю
допустити фактичну чи методичну помилку,
відсутній контакт зі студентами або існує негативна
установка щодо групи чи окремих студентів.

31.

Установка - стійка схильність людини, яка
спонукає її орієнтувати свою діяльність у
певному напрямі й діяти послідовно щодо всіх
об'єктів і ситуацій, віддзеркалює стан
особистості на основі взаємодії між потребами
та їх задоволенням, забезпечує легкість,
автоматичність та цілеспрямованість
поведінки.

32.

Роль установки в педагогічному спілкуванні було
досліджено під час експерименту, який увійшов у
історію педагогіки як
“Ефект Пігмаліона“

33.

Індивідуальний стиль педагогічного спілкування -
обумовлена цілями педагогічної діяльності та
особливостями індивідуальності педагога
своєрідність притаманної йому стійкої системи
засобів і способів комунікативної взаємодії зі
студентами.

34.

1.Встановлення відносин довіри на основі визнання
іншої людини особистістю.
2.Безоцінне (некритичне) і безумовне прийняття
іншої людини.
3.Щире виявлення розуміння і співчуття.
4.Конгруентність (відповідність) і аутентичність
(відвертість, щирість) власної поведінки.
5.Забезпечення співрозмовникам свободи
висловлювання власних думок, почуттів, участі у
прийнятті рішень і відповідальності за їх наслідки.