Розкрийте етапи педагогічного спілкування

1.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. І. СІКОРСЬКОГО»
«Розкрийте етапи педагогічного
спілкування»
Автор роботи: В.П. Малько, студ. гр. ПК-11мн
Київ - 2022
1

2.

Зміст презентації
• Визначення педагогічного спілкування
• Етапи педагогічного спілкування
○ Моделювання педагогом майбутнього спілкування;
○ Початковий етап спілкування;
○ Керування спілкуванням;
○ Аналіз спілкування.
• Правила оптимізації етапів педагогічного спілкування
2

3.

Визначення педагогічного спілкування
Педагогічне спілкування — це система органічної соціальнопсихологічної дії викладача та вихованця в усіх сферах
діяльності, що має певні педагогічні функції, спрямоване на
створення оптимальних соціально-психологічних умов активної
та результативної життєдіяльності особистості.
Професійно-педагогічне спілкування спрямоване на розвиток
мотивації студентів, надання творчого характеру навчальній
діяльності та формування особистості студентів.
3

4.

Етапи педагогічного спілкування
Моделювання педагогом
майбутнього спілкування
(прогностичний етап)
Початковий етап спілкування
("Комунікативна атака")
Аналіз спілкування
(етап самокоригування)
Керування спілкуванням
4

5.

Моделювання педагогом майбутнього
спілкування
На етапі моделювання педагогом майбутнього спілкування (прогностичного
етапу) викладач повинен окреслити контури майбутньої взаємодії зі студентами.
Для цього він повинен спланувати або спрогнозувати зміст, структуру та засоби
спілкування.
Для складання змісту спілкування викладач повинен:
● Сформулювати мету взаємодії зі студентом (для чого?);
● Проаналізувати стан співрозмовника (чому він такий?);
● Проаналізувати ситуацію (що сталося?).
На основі спланованого змісту визначають структуру та планують можливі
способи та тональність комунікації, а також прогнозується сприймання
співрозмовником змісту взаємодії. Визначається цільова установка.
5

6.

Початковий етап спілкування
На початковому етапі спілкування викладач повинен
завоювати ініціативу, налагодити емоційний та діловий контакт
зі студентом в педагогічній взаємодії. Ініціатива необхідна
педагогу на цьому етапі для того, щоб отримати можливість
керувати спілкуванням в наступному періоді спілкування.
Для забезпечення цього етапу викладач повинен володіти
техніками швидкого входження у взаємодію, а також
прийомами самопрезентації та динамічного впливу.
6

7.

Для входження в взаємодію використовують засоби динамічного
впливу такі як:
● Зараження (підсвідомий емоційний відгук у взаємодії з іншими
людьми на підставі співпереживання з ними; має невербальний
характер);
● Навіювання (цільове свідоме "зараження" однією людиною інших
мотиваціями певних дій, змістом чи емоціями переважно за
допомогою мовленнєвого впливу на основі некритичного
сприйняття інформації);
● Переконання (усвідомлений аргументований і вмотивований вплив
на систему поглядів індивіда);
● Наслідування (засвоєння форм поведінки іншої людини на основі
підсвідомої і свідомої ідентифікації себе з нею).
7

8.

Керування спілкуванням
Цей етап заснований на забезпеченні свідомої та цілеспрямованої організації
взаємодії з коригуванням процесу спілкування згідно з його метою.
На цьому етапі відбувається обмін інформацією, оцінками інформації;
взаємооцінка співрозмовників.
Завдяки отриманій ініціативі на початковому етапі педагог може як залишити або
поступитись зі студентом ініціативою, тим самим педагог делегує йому право й
необхідність самостійного аналізу подій та фактів.
Педагог повинен виявляти зацікавлення студентом, сприймати інформацію від
нього, висловлювати судження, передаючи студенту свій оптимізм і впевненість в
успіху, ставити перед ним яскраві цілі, окреслювати шляхи їх досягнення.
8

9.

Педагог повинен вміти налагодити цілісний контакт зі студентами,
тобто привернути їхню увагу. Для привернення уваги студентів педагог
використовує мовленнєві засоби. Педагог вітає учнів, пояснюючи
значущість наступної комунікації, повідомляючи їм цікаву інформацію чи
формулюючи проблемне запитання.
Для активізації уваги студентів до участі в навчально-пізнавальній
діяльності педагог розвішує таблиці, готує готує наочне приладдя,
дидактичні матеріали.
Однак найчастіше поєднують кілька елементів: голосову розрядку,
гумористичну репліку, казус, запитання до аудиторії, коментування тощо.
9

10.

Для привернення уваги викладач може використовувати два підходи:
пасивний або агресивний.
1. Пассивний полягає в тому, що вчитель фокусує увагу слухачів на
своїй особистості, послідовно організовуючи її.
2. Агресивні методи використовують сильні, упевнені в собі й
експресивні педагоги, миттєво привертаючи увагу аудиторії,
неначе гіпнотизуючи її.
Також педагоги можуть використову темпоритми і педагогічну
монотонність, за допомогою яких педагог ніби "проникає" у свідомість
слухачів, "присипляючи", а відтак напружуючи її, доводячи до
кульмінації почуттєвих переживань.
10

11.

Аналіз спілкування
На завершальному етапі спілкування співвідносять мету,
засоби, результати взаємодії, а також моделювання подальшого
спілкування. Це етап називають етапом самокоригування.
Для ефективної реалізації етапу педагог повинен мати
педагогічну пам’ять, в якій започатковується виявлене в словах,
емоціях і діях ставлення студентів. Ця інформація допоможе
проаналізувати тенденції розвитку ставлення вихованців.
11

12.

Правила оптимізації етапів педагогічного спілкування
На кожному етапі взаємодії педагогові слід дотримуватися певних
правил, які оптимізують її:
● формування почуття «ми», демонстрація єдності поглядів;
● встановлення особистісного контакту, за якого кожен учень
відчуватиме, що звертаються саме до нього;
● невербально-візуальний контакт;
● демонстрація власного ставлення;
● інтонації — дружній, сухій, безапеляційній; експресивності рухів,
психологічній дистанції — довірі; демонстрація яскравих цілей
спільної діяльності ;
● вияв розуміння внутрішнього стану учнів;
● постійний інтерес до учнів;
● створення ситуації успіху .
12

13.

Дякую за увагу!
8