Географія воєнних конфліктів
Уламкові поранення в сучасних воєнних конфліктах
Проникаюче уламкове поранення черевної порожнини
Множинне уламкове поранення ОЧП та ОМТ
Уламкове поранення
Мінно-вибухова травма
Уламкові поранення голови та шиї
Уламкові рани піднижньощелепної ділянки, уламковий перелом нижньої щелепи
Уражаючий снаряд, вилучений з раньового каналу
Проникаюче уламкове поранення голови. Пошкодження тім’яної долі головного мозку.
Сліпе кульове поранення голови - пошкодження лобної долі головного мозку. Виконано декомпресійну трепанацію, санацію гематоми.
Клінічний випадок
Виконано
Евакуація на наступні етапи медичної допомоги
26.61M
Категория: МедицинаМедицина

Організація і зміст хірургічної допомоги при надзвичайних ситуаціях

1.

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. О.О.Богомольця
кафедра загальної хірургії №2
Організація і зміст хірургічної допомоги
при надзвичайних ситуаціях.
Сучасна вогнепальна рана.

2.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ
1. Організація і зміст хірургічної допомоги при надзвичайних
ситуаціях.
2. Характеристика санітарних втрат під час війни.
3. Особливості змін і характеристика озброєння після другої
світової війни.
4. Особливості сучасних вогнепальних поранень.
5. Характеристика і завдання хірургічної обробки рани.
6. Допомога при пораненнях.
7. Організація надання хірургічної допомого на етапах медичної
евакуації.
8. Характеристика санітарних втрат.

3.

9. Особливості воєнно-польової хірургії в Україні.
10. Медичне сортування на етапах медичної евакуації.
11. Медичне сортування в зоні бойових дій.
12. Медичне сортування на госпітальному етапі.
13. Медична евакуація.

4.

Надзвичайною ситуацією (НС) прийнято
називати порушення нормальних умов життя і
діяльності людей на об’єкті, території або
акваторії, спричинене аварією, катастрофою,
стихійним лихом чи іншою небезпечною подією,
яка призвела (може призвести) до неможливості
проживання населення на території чи об’єкті,
ведення там господарської діяльності, загибелі
людей та/або значних матеріальних утрат

5.

6.

НС загальнодержавного рівня це ситуації, які розвиваються на
території двох або більше
областей або загрожують
транскордонним перенесенням, а
також, якщо для її ліквідації
необхідні ресурси, що
перевищують власні можливості
області; внаслідок яких
постраждало (тимчасово або
постійно непрацездатних) понад
300 чоловік, загинуло понад 5
осіб, сталось істотне погіршення
умов проживання на тривалий час
понад 3000 чоловік.

7.

НС регіонального рівня - це
ситуації, які розвиваються на
території двох або більше
адміністративних районів (міст
обласного значення), а також, якщо
для їх ліквідації необхідні ресурси,
що перевищують власні можливості
окремого району; внаслідок яких
постраждало (тимчасово або
постійно непрацездатних) від 50 до
300 чоловік, загинуло від 3 до 5
осіб, сталось істотне погіршення
умов проживання на тривалий час
від 300 до 3000 чоловік.

8.

НС місцевого рівня - це ситуації,
які виходять за межі потенційно
небезпечного об'єкту або
загрожують поширенням самої
ситуації на довкілля, для їх
ліквідації необхідні ресурси , що
перевищують власні можливості;
внаслідок яких постраждало
(тимчасово або постійно
непрацездатних) від 20 до 50
чоловік, загинуло 1 - 2 особи,
сталось істотне погіршення умов
проживання на тривалий час від
100 до 300 чоловік

9.

Проблема втрат населення України від техногенних
катастроф, природних явищ, травматизму та нещасних
випадків загинуло:
у 1987р.- 8,37 чол. на 10000 населення,
у 1991р.- 11,73 чол.,
в 1995р.- 15,06чол.,
в 2001р-бiльше 19 чол. на 10000 населення (для
порівняння - в Англiї- 2,7 чол.).
В абсолютних числах у 1991р. загинуло 60.000 чол.,
у 1999р. майже 80.000 чол.,
у 2001р. понад 90000 чол.

10.

Воєнно-польова хірургія військово-спеціальна клінічна
дисципліна, яка поєднує
організаційні методи сучасної
військової медицини з підходами
класичної хірургії до патогенезу,
клініки, методів діагностики і
хірургічного лікування сучасних
травм в умовах бойових дій.

11.

В XXI столітті змінились системи озброєнь, характер
воєнних конфліктів, величина та структура
санітарних втрат і організація хірургічної допомоги
пораненим.
Виникли нові напрями, поняття, терміни, які
використовуються в сучасній медичній науці.

12.

Характеристика санітарних втрат.
До безповоротних втрат відносять тих, хто
загинув на полі бою, помер до надання медичної
допомоги, пропав безвісти або потрапив у полон.
До санітарних втрат відносять поранених і
хворих, які втратили боєздатність (працездатність)
не менше ніж на одну добу і надійшли на ЕМЕ.

13. Географія воєнних конфліктів

14.

У Другій світовій війні
поранення серед усіх санітарних втрат складали 95-97%
контузії 2-4%
термічні ураження до 1%
3 використанням ядерно-ракетної зброї
комбіновані ураження будуть складати 60-70%
термічні ураження 15-20%
проникаюча радіація - 15-25%
травми до 5%
Санітарні втрати воєнного часу :
Під час Другої світової Війни середньодобові санітарні втрати складали 0,8-І,5%
Під час сучасних військових конфліктів - 2,2-3,4% особового складу
Із загальних санітарних втрат втрати хірургічного профілю складали 85%.
В порівнянні з Другою світовою війною, Питома вага тяжкої шокогенної травми
зросла від 10-12 до 25-40%.
Ізольовані поранення під час Другої світової Війни зустрічались у 70%, множинні - у
30%, при сучасних локальних конфліктах - навпаки.
Санітарні втрати за умов надзвичайних ситуацій у мирний час:
У Вірменії внаслідок землетрусу 1988 р. шок і гостра крововтрата була у 25%
постраждалих, відкриті травми - у 87%.
Відсоток потерпілих (Рябочкін В. Й, ,1996) 3 ізольованою травмою коливався - від 2,5
до 3,3%, множинною - від 28 до 97, 5%, поєднаною ~ від 23,6 до 63%

15.

З удосконаленням військової техніки і
зброї збільшилась кількість вогнепальних
поранень, ускладнилась їх морфологічна
структура, змінився характер самої бойової
травми.
З використанням ракетно-ядерної зброї
комбіновані ураження будуть складати 60-70%,
термічні – 15-20%, проникаюча радіація – 1525%, множинні – від 80% до 95%, поєднані – до
63%.

16.

Поранення нанесені сучасною
зброєю відзначаються:
великою площею і глибиною
пошкодження тканин
масивним мікробним забрудненням
складними морфологічними
змінами
наявністю множинних ран
Питома вага тяжкої шокогенної
травми зросла до 40% замість 10 12%.

17.

Основні види сучасної вогнепальної зброї і їх
характеристика.
1. Стрілецька автоматична зброя (автомати, гвинтівки,
кулемети, міномети, пушки).
2. Авіаційні бомби, наповнені сталевими кульками.
3. Гаубичні снаряди, наповнені стріловидними
елементами.
4. Вакуумні, атомні, водневі бомби, ракетно-ядерна зброя,
бомби наповнені запалювальними сумішами – напалмом і
пірогелями).
5. Боєприпаси об'ємного вибуху, касетні боєприпаси,
високочастотна зброя.

18.

Удосконалення стрілецької зброї
йде по шляху зменшення її маси, габаритних розмірів,
калібру, підвищення скорострельності, точності і
кучності вогню, збільшення початкової швидкості
кулі. У більшості зарубіжних країн вогнепальна зброя
вже відповідає цим вимогам.
Американська гвинтівка И-16 А-1 має калібр куль
5,56, початкову швидкість 1000 м/м, вагу 3,9 кг,
пристрій для нічної стрільби.

19.

З удосконаленням всіх видів
зброї питома вага низької
шокогенної травми зростає до
40%.
З використанням ракетно-ядерної
зброї комбіновані ураження
будуть складати 60-70%
поранених, термічні – 15-20%,
променева хвороба – 25%,
множинні пошкодження – 8095%, поєднані – 60-65%,
уламкові 60- 75%.

20.

При вибусі бомби з одного
контейнера вилітають сталеві
кульки діаметром 5,5 мм,
розлітаються на велику площу –
близько 250000 м2

21.

При вибусі гаубичного снаряда – близько 10000
осколків з швидкістю 300 м/с

22.

Мінно-вибухові ураження – виникають
при дії боєприпасів вибухової дії (міни),
при прямому контакті.
Є три види – вибух при наступанні,
вибух на відстані, вибух в руках.
Характеризуються
розвитком
руйнування тканин, або відривом кінцівки,
множинними оскольчатими пораненнями,
термічними
опіками
і
значним
забрудненням ран.

23.

Мінновибухове
поранення

24. Уламкові поранення в сучасних воєнних конфліктах

25.

Фугасні міни

26. Проникаюче уламкове поранення черевної порожнини

27. Множинне уламкове поранення ОЧП та ОМТ

28. Уламкове поранення

• Множинні уламкові поранення кінцівок

29. Мінно-вибухова травма

незворотні зміни
середньої третини
правого передпліччя.

30.

Уламкове поранення м’яких тканин правої гомілки у дитини.

31.

Протитанкові міни

32. Уламкові поранення голови та шиї

33. Уламкові рани піднижньощелепної ділянки, уламковий перелом нижньої щелепи

34. Уражаючий снаряд, вилучений з раньового каналу

35. Проникаюче уламкове поранення голови. Пошкодження тім’яної долі головного мозку.

36.

Класифікація вогнепальних ран:
I. За характером зарядів, що ранять: кульові, осколкові
(осколками ковими елементами стрілоподібними, кульковими та
ін.).
II. За характером поранення: сліпі, наскрізні, дотичні,
рикошетні.
Рис. Види поранень: а - дотичне; б – наскрізне; в – сліпе; г – рикошетне.

37.

III. Стосовно порожнин тіла: проникаючі, непроникаючі.
IV. За кількісною характеристикою: одиночні, множинні.
V. За локалізацією: ізольовані (голови, шиї, грудної клітки,
живота, таза, хребта, кінцівок); поєднанні (2 анатомічні ділянки або
більше).
VI. За обтяжливими наслідками, що супроводжуються:
–– масивною кровотечею (у тому числі з пошкодженням великих
судин);
–– гострою регіонарною ішемією тканин;
–– пошкодженням життєвоважливих органів, анатомічних
структур;
–– пошкодженням кісток і суглобів;
–– травматичним шоком.

38.

VII. За клінічним перебігом ранового процесу: ускладнені,
неускладнені.
Крім цього, існують поєднані і комбіновані поранення.
Рис. Вогнепальний багато осколковий перелом стегнової кістки (куля 5,56 мм патрону М 193).

39. Сліпе кульове поранення голови - пошкодження лобної долі головного мозку. Виконано декомпресійну трепанацію, санацію гематоми.

Сліпе кульове поранення голови пошкодження лобної долі
головного мозку. Виконано
декомпресійну трепанацію,
санацію гематоми.

40.

Загальна характеристика сучасних куль
Куля – снаряд (уражуючий елемент) стрілкової зброї.
Діляться на звичайні та спеціальні (бронебійні, запальні,
трасуючі, розривні).
Типи куль:
Кулеподібні (свинцеві, безоболонкові);
Бронебійні (кулі з стальним сердечником або з
сурм’янистого свинцю, карбіду вольфраму, збіднений уран).
Розрізняють прості бронебійні, бронебійно-запалювальні,
бронебійно-запально-трасуючі;
Запальні (містить фосфор, терміт та інш.);
Трасуючі;
Розривні (для використання по живій силі
заборонені міжнародними конвенціями);

41.

Оболонкові (з цільнометалічною та частковою оболонкою, з
оболонкою, що руйнується);
Оболонкові експансивні (кулі що розвертаються). Діляться
на ті що деформуються, напівруйнуються та руйнуються кулі).
Оболонкові з плоскою головною частиною;
Комбіновані (поєднують в собі властивості експансивних і
бронебійних куль);
Кулі що легко руйнуються (куля наповнена дробинами
зазвичай понад 30 шт, закрита пластиковим ковпачком.);
Напівоболонкові з експансивною виємкою;
Високошвидкісні з високою зупиняючою дією і малою
проникливою здатністю;
Флешед куля (з стілоподобним снарядом);
SOST куля (з порожниною);
Кулі для пневматичної зброї;
Кулі для мисливської зброї (як правило свинцві,
безоболонкові кулі).

42.

ВИДИ СУЧАСНИХ КУЛЬ ДЛЯ
СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ
FMJ – стандартна оболонкова куля
1 - оболонка (сталь, томпак, латунь)
2 - свинець
Найбільш
розповсюджений
вид
боєприпасів,
який
прийнятий на озброєння в
арміях
світу
(по
міжнародним конвенціям)

43.

JSP – напівоболонкова куля
1 – оболонка (сталь, томпак,
латунь)
2 – свинець
Напівоболонкова
куля (в порівнянні з
оболонковою)
має
більшу зупиняючу дію
(куля деформується при
попаданні
в
ціль),
меншу здатність до
рикошету
і
меншу
пробивну здатність.

44.

JHP – напівоболонкова куля з експансивною ямкою
1 - оболонка (сталь, томпак, латунь)
2 - свинець
3 - експансивна ямка
Напівоболонкова куля з експансивною ямкою
має ще більшу зупиняючу дію (на фото видно як
куля деформується при попаданні в ціль), ще
меншу здатність до рикошету та пробивну
здатність.

45.

Hydrashock – напівоболонкова куля з експансивною ямкою і
стальним сердечником
1 - оболонка (сталь,
томпак, латунь)
2 - свинець
3 - експансивна ямка
4 - стальний сердечник
Комбінація експансивної і
бронебійної кулі

46.

AP - бронебійна куля
1 - оболонка (сталь,
томпак, латунь)
2 - свинець
3 - твердосплавний
бронебійний сердечник

47.

48.

49.

GLASER SAFETY SLUG – кулі з “контрольованою балістикою”"
1 - носик кулі (метал)
2 - оболонка кулі (метал)
3 - дроб
Куля для стрільби по незахищеним
людям в умовах, коли необхідно
повністю виключити рикошет і
пробити наскрізь (наприклад, в салоні
літака). При попаданні в ціль, куля
руйнується, і в тілі “мішені”
створюється конічний потік дрібного
дробу (30 – 200 дробин і більше), який
спричиняє руйнівну дію. При цьому
досягається значна зупиняюча дія в
поєднанні.

50.

SOST куля
Куля з порожниною. При попаданні в ціль легко руйнується
Виділяють високошвидкісні кулі (понад 700 м/сек), кулі з
середньою швидкістю (400-700 м/сек), кулі з низькою
швидкістю (до 400 м/сек).

51.

Травмуючі агенти кулі:
1. Дія ударно-хвильових процесів при
першому контакті з тканиною. (більше 1000
кПаск). Викликає диспозиційні дислокації
тканин.
2. Дія ранячого снаряду.
3. Дія енергії бокового удару з утворенням
пульсуючої (тимчасової) порожнини.
4. Дія вихрового сліду - турбулентного потоку
частинок тканин, які всмоктуються в рановий
канал.
Рис. Кульові
поранення грудної
клітки.

52.

Особливості вогнепальної рани:
1. Складна конфігурація ранового каналу.
2. Наявність зони первинного і вторинного некрозу.
3. Нерівномірне розприділення некротичних тканин по ходу
ранового каналу (при кулевих пораненнях більше в ділянці
вихідного отвору, при осколкових – на початку).
4. Часта наявність в рановому каналі сторонніх тіл.
5.
Значне мікробне забруднення рани, яке при відсутності
антибіотикопрофілактики викликає розвиток нагноєння протягом
6 годин.
6.
Швидкий розвиток травматичного набряку тканин, що
погіршує їх перфузію та трофіку.
7. Сприятливі умови для розвитку анаеробної інфекції.

53.

Ранова балістика і морфофункціональні зміни в
тканинах при вогнепальних пораненнях
Потік повітря, що йде
радіально траєкторії
польоту кулі, формує
тимчасову пульсуючу
порожнину, яка може
перевищувати діаметр
снаряду в 30-50 разів, а
Рис.Вражаюча дія кулі АК-74 (Мураховский тривалість її існування в
В.И., Федосеев С.Л., 1992)
500 разів перевищує час
проходження заряду
через об'єкт поранення.

54.

Рис.. Імпульсна рентгенограмма.
Формування пульсуючої порожнини в
желатиновому блоці.
Повертання кулі без її руйнування.
Рис.
Імпульсна рентгенограмма.
Формування пульсуючої порожнини в
желатиновому блоці.
Руйнування кулі.

55.

Рис. Вражаюча дія американського
боєприпасу М193 (Мураховский В.И.,
Федосеев С.Л., 1992)
Рис. Вражаюча дія американського боєприпасу
М855 (SS109) (Мураховский В.И., Федосеев С.Л.,
1992)

56.

СТРУКТУРА ВОГНЕПАЛЬНОЇ РАНИ
Раневий канал (дефект, спричинений
пошкоджуючими чинниками кулі)
Зона контузії – первинний травматичний
некроз тканин
Зона комоції
вторинний травматичний некроз тканин
Зона молекулярного струсу – розміщена в
глибині стінки рани, характеризується
поліморфізмом змін тканин, судин, нервів

57. Клінічний випадок

• Рентгенограма.
Вонепальна рана
пахової ділянки
Проникаюче поранення
живота: поранення в/а
відділу прямої кишки,
множинні рани тонкої
кишки. Проба
Зельдовича негативна.

58. Виконано

• Операція
Гартмана,
резекція тонкої
кишки,
ілеоасцендоан
астомоз.

59.

ВИСНОВКИ
1. Вогнепальна рана - це важке порушення життєвоважливих функцій організму, що залежать від
характеру та локалізації отриманих ушкоджень
2. Сучасні поранення характеризуються множинністю
уражень, поєднаними та комбінованими
ушкодженнями з масивними кровотечами, важким
травматичним шоком
3. Для надання медичної допомоги пораненим потрібно
мати висококваліфіковані медичні кадри на усіх етапах
медичної евакуації, належне медичне забезпечення,
високу підготовку особового складу військових
підрозділів для надання першої медичної допомоги

60.

Хірургічна обробка ран
Це висічення нежиттєздатних тканин з метою профілактики раневої
інфекції, прискорення загоєння ран і відновлення функції окремих
органів і організма в цілому
Рання
На протязі першої доби
Відстрочена
На протязі другої доби з
використанням з метою
профілактики раневої інфекції
антибіотиків
Пізня
На протязі третьої доби і пізніше

61.

Етапи ПХОР
1. Розсічення шкіри через
шкірну рану по довжині
сегмента кінцівки, з
певними особливостями у
інших ділянках людини
2. Розріз апоневрозу на
протязі рани з
додатковими на кінцях
поперечними розрізами
для профілактики ішемії
тканин
3. Вирізання нежиттєздатних
м'язів(відсутність
кровотечі, скорочувальної
функції)
4. Видалення дрібних не
зв'язаних з м'якими
тканинами кісткових
уламків

62.

ВИДИ ШВІВ
ПЕРВИННИЙ
Накладають відразу
після закінчення
ПХОР
ПЕРВИННИЙ
ВТОРИННИЙ
ВТОРИННИЙ
ВІДСТРОЧЕНИЙ
РАННІЙ
ПІЗНІЙ
Накладають між 4 і 7
добою після ПХОР
Накладають на 8 – 15
добу після ПХОР
Накладають на 20 – 30
добу після ПХОР
До розвитку в рані
грануляцій
На гранулюючу рану
На загоюючу рану при
відсутності
інфекційного
запалення
Грануляції не
вирізають, краї рани
не мобілізують
Рубці вирізають, краї
рани мобілізують

63.

Не підлягають ПХО
1. Наскрізні кульові поранення кінцівок з точковими вхідним та вихідним отворами при
відсутності напруження тканин в ділянці рани гематоми і інших ознак пошкодження
крупних судин
2. Кульові та дрібноосколкові поранення грудей і спини при відсутності гематоми груднох
стінки, відкритого пневматоракса або значної внутріплевральної кровотечі
3. Поверхневі (непронікаючі, звичайно, глибше підшкірної клітковини: часто множинні
поранення дрібними осколками)
В цій групі поранених у другій світовій війні без ускладнень загоїлись рани у 85,7%
Виникли нагноєння – 5,3%
Розвинулася анаеробна інфекція 1,4%
За даними матеріалів не підлягали хірургічної обробці ран біля 20 – 25% усіх поранених
вогнепальною зброєю

64.

Первинна хірургічна обробка ран протипоказана
1.У поранених в стані шоку
2.у агонуючих
Обов’язково зашивають одразу при:
1.пораненні голови і обличчя
2.відкритому пневмотораксі (шкіру можна не
зашивати)
3.проникаючих пораненнях суглобів (шкіру
можна не зашивати)
4.пошкодженні статевих органів

65.

Умови що є на театрі бойових дій та в
зоні надзвичайної ситуації, значна
кількість поранених і постраждалих
не дозволяють надавати адекватну
хірургічну допомогу в місці отримання
травми, тому потребують медичного
сортування і евакуації.
Для надання хірургічної допомоги
створюють мобільні пересувні
формування, підрозділи, заклади.

66.

В основі системи лікувально-евакуаційного
забезпечення (ЛЕЗ) лежить етапне лікування
з евакуацією за призначенням, як єдиний
можливий і раціональний шлях збереження
життя, відновлення боєздатності та
працездатності у якнайбільшої кількості
поранених і хворих на війні.

67.

Етап (ешелон) медичної
евакуації - це сили та засоби
медичної служби (медичні
пункти, частини, польові
лікувальні установи та
лікувальні заклади), що
розгорнуті на шляхах медичної
евакуації для прийому,
сортування поранених, надання їм
визначеного рівня (виду) медичної
допомогита підготовка до
подальшої евакуації за
призначенням.

68.

Рівень (вид) медичної допомоги визначається місцем надання допомоги,
кваліфікацією (рівнем підготовки) медичного
персоналу, матеріально- технічним
забезпеченням.
Кожен рівень медичної допомоги
характеризується конкретними
завданнями, переліком та обсягом
лікувально- профілактичних заходів.

69.

ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА
ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА
ПЕРША ЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА
КВАЛІФІКОВАНА ХІРУРГІЧНА ДОПОМОГА
СПЕЦІАЛІЗОВАНА ХІРУРГІЧНА ДОПОМОГА

70.

Виділяють: базовий рівень (перша
медична та долікарська допомога),
перший рівень (перша лікарська
допомога), другий рівень
(кваліфікована медична допомога),
третій рівень (спеціалізована медична
допомога), четвертий рівень
(спеціалізоване лікування) та п’ятий
рівень (реабілітація).

71.

Базовий рівень медичної допомоги:
Перша медична допомога . Надається на полі бою або місці події у
порядку само- та взаємодопомоги
військовослужбовцями, санітарами та
санітарними інструкторами.
Використовують засоби індивідуальної
аптечки, індивідуальний перев’язувальний
пакет, вміст сумки санітара або санітараінструктора, сумки медичної військової.

72.

Долікарська допомога - надається
фельдшером медичного пункту батальйону
з метою усунення розладів, що загрожують
життю (кровотеча, асфіксія, судоми та ін.),
здійснюється захист рани від вторинного
мікробного забруднення, попередження шоку
та боротьбу з ним, заміну імпровізованих
джгутів та шин на стандартні, введення
знеболюючих та седативних засобів,
антибіотиків.

73.

Перший рівень медичної
допомоги (перша лікарська
допомога) - комплекс загальнолікарських заходів направлених на
тимчасове усунення небезпечних
для життя наслідків поранень і
травм, підтримку життєво-важливих
функцій організму та підготовка до
подальшої евакуації за
призначенням.
Надається лікарями (в тому числі
хірургами) в медичному пункті
батальону (МПБ) та медичній роті
бригади.

74.

Другий рівень медичної
допомоги (кваліфікована
медична допомога) надається
лікарями-хірургами у
військових госпіталях
пораненим та хворим з метою
усунення тяжких ускладнень,
що загрожують життю,
наслідків пошкодження та
створення сприятливих умов
для евакуації за призначенням у
лікувальні заклади
територіальних госпітальних
баз.

75.

Третій рівень медичної допомоги
(спеціалізована медична допомога) - є
вищою формою медичної допомоги, що
має вичерпний характер та надається
відповідними фахівцями, які мають
спеціальну підготовку і забезпечені
відповідним лікувально-діагностичним
обладнанням у спеціально
призначених для цього лікувальних
закладах територіальних
госпітальних баз.

76.

Четвертий рівень медичної допомоги
(спеціалізоване лікування) надається в
лікувальних закладах вищого рівня
(ВМКЦ, ГВМКЦ, науково-дослідних
інститутах НАМИ України,
спеціалізованих центрах МОЗ) з
використанням високотехнологічного
обладнання для остаточного
відновлення пошкоджених структур і
функцій організму з визначеним
результатом.
Всі заходи мають плановий характер.

77.

П’ятий рівень медичної допомоги
(медична реабілітація) - це комплекс
організаційних, лікувальних та
медико-психологічних заходів
пораненим військовослужбовцям з
метою найшвидшого відновлення їх
боєздатності (працездатності) по
закінченню спеціалізованого
лікування в реабілітаційних центрах
та санаторіях.

78.

Обсяг медичної допомоги - можуть
бути виконані в межах конкретного
рівня (виду) медичної допомоги за
медичними показаннями в
залежності від бойових і медичних
обставин.
Виділяють мінімальний,
скорочений і повний обсяги.
Рішення на впровадження певного
обсягу медичної допомоги приймає
старший медичний начальник.

79.

За термінами виконання лікувальнодіагностичні заходи розділяють на:
невідкладні (за життєвими показаннями) проводяться для порятунку життя (в терміни
до 2-х годин після надходження на ЕМЕ);
термінові - для попередження тяжких
ускладнень, які можуть виникнути без
втручання хірургів (до 4-6 годин після
надходження на ЕМЕ);
відтерміновані - заходи, які можуть бути
відкладені до надходження на наступний
ЕМЕ (понад 24 години) без розвитку тяжких
ускладнень за умови їх профілактики.

80.

Медична евакуація - комплекс
організаційних, медичних та
технічних заходів з виносу (вивозу)
поранених, травмованих і хворих із
району бойових дій, зони
надзвичайної ситуації на ЕМЕ.
Для здійснення медичної евакуації
застосовують автомобільний,
авіаційний, залізничний та водний
транспорт.

81.

Підрозділи, що надають медичну
допомогу військовому контингенту :
медичний пункт батальйону (МПБ),
медична рота бргади (МРБ) ,окремі
медичні загони (групи) медичного
підсилення, військові мобільні та
польові та стаціонарні госпіталі
МО та інших силових відомств,
стаціонарні лікувальні заклади
територіальних госпітальних
баз(терГБ).

82.

83.

Терміни перебування в госпіталях
військової зони (II рівень) і зони евакуації
(III рівень) залежать від оперативних
обставин і визначаються медичними
начальниками. Легкопоранених слід
концентрувати в госпіталях для
легкопоранених.
Терміни переміщень на наступні ЕМЕ не
повинні перевищувати 6 годин для
тяжкопоранених і 24 години для інших
категорій поранених.
Відновлювальна хірургія і реабілітація
проводяться на IV і V рівнях медичної
допомоги за профілем поранень.

84.

85.

Медичне сортування - це розподіл поранених і
травмованих на групи за принципом потреби в
однотипних лікувально- профілактичних та
евакуаційних заходах, залежно від медичних
показань та конкретних обставин, які склалися
в зоні бойових дій або надзвичайної ситуації.
Медичне сортування має за мету надання
невідкладної медичної допомоги у
максимально короткий термін як
найбільшій кількості поранених
(постраждалих).

86.

Медичне сортування повинно бути
безперервним, конкретним і послідовним.
Розпочинають з надання базового рівня (першої
медичної) допомоги і продовжують на всіх ЕМЕ;
Медичне сортування повинен виконувати
найбільш кваліфікований медичний
працівник даного ЕМЕ

87.

Результати медичного сортування фіксуються
спеціальними позначеннями, а також записами
в медичних документах;
Медичне сортування спрямовують на надання
першочергової допомоги тим пораненим, які
мають сприятливий прогноз для життя та
перспективні для повернення у стрій.

88.

Медичне сортування в зоні бойових дій. у
випадку масових санітарних втрат на полі
бою необхідно здійснити попереднє
сортування, яке полягає у визначенні стану
життєвих показників поранених, з
наступним їх спеціальним маркуванням,
яке свідчить про пріоритет у наданні
допомоги та евакуації.

89.

На полі бою стрілки-санітари, санітарні інструктори
виконують наступні дії:
1. Санітарний інструктор пересувається від пораненого до
пораненого, оцінює його стан та фіксує сортувальний жетон
червоного кольору як тяжко пораненому.
Поранених, які не дихають після забезпечення прохідності
верхніх дихальних шляхів, не маркують.
Під час попереднього сортування надається перша медична
допомога у випадку зовнішньої кровотечі тимчасовими
методами гемостазу та забезпечує прохідність дихальних
шляхів.

90.

2. Після завершення попереднього сортування санітарний
інструктор доповідає командиру роти про кількість поранених і
місце розташування тих, кого необхідно евакуювати у першу
чергу.
Оптимальним є винесення поранених у безпечну зону - пункт
збору поранених де продовжують надання медичної допомоги
за базовим рівнем.
В першу чергу до медичного пункту батальйону евакуюють
поранених без свідомості, але з ознаками життя (прохідними
дихальними шляхами і наявністю дихання), інших евакуюють
у другу чергу.

91.

На першому рівні медичної
допомоги (лікарем)
здійснюється первинне медичне
сортування. Цей вид
сортування передбачає розподіл
поранених на п’ять груп з
відповідним маркуванням і
заповненням картки
медичного сортування , в якій
зазначається група
сортування.

92.

І група - поранені, яких маркують «ЧЕРВОНИМ»
кольором. Життя яких знаходиться в небезпеці, але їх
можна врятувати, медична допомога та евакуація до
лікувально-профілактичного закладу забезпечується в
першу чергу.
ІІ група - поранені, яких маркують «ЖОВТИМ»
кольором, яким допомога може бути відтермінована
протягом обмеженого періоду часу і це не призведе до
летального результату (термінові), евакуація в другу
чергу.

93.

ІП група - поранені, яких маркують «ЗЕЛЕНИМ»
кольором, що потребують відтермінованої медичної
допомоги (ходячі). та підлягають евакуації в останню чергу.
IV група - поранені, які отримали тілесні ушкодження
несумісні з життям, агонують (вмирають). Маркують
«ЧОРНИМ» кольором.
Підлягають евакуації тільки після евакуації «червоних»
поранених і травмованих, якщо на цей час вони ще мають
ознаки життя.

94.

V група - постраждалі з
психічними розладами, які
отримали значну психоемоційну
травму та потребують підтримки
або седації.
Маркують «БІЛИМ» кольором.
Підлягають евакуації в останню
чергу.
Медична допомога їм надається
в третю чергу.

95.

Медичне сортування на госпітальному етапі у приймальносортувальному відділенні мобільного госпіталю, приймальному
відділенні закладів МО та МОЗ .
Внутрішньопунктове - розподіл поранених, в установленій
послідовності .
Діагностичне - розподіл поранених за діагнозом з урахуванням
черговості надання потрібної медичної допомоги.
Прогностичне - розподіл поранених за орієнтовним терміном
лікування.
Евакуаційно-транспортне - розподіл прибулих поранених на
групи для їх подальшої евакуації.

96.

Медична евакуація.
розрізняють наступні порядки (варіанти) евакуації:
«евакуація на себе» - санітарний транспорт направляють
вперед;
«евакуація від себе» - евакуація в тил своїми транспортними
засобами;
«евакуація через себе» - санітарний транспорт направляють
вперед для евакуації поранених і хворих в тил;
«евакуація на сусіда»- санітарний транспорт направляють
вперед для евакуації поранених і хворих на ЕМЕ, що
підпорядковані іншому медичному начальнику;
«евакуація за собою» - переміщення поранених разом з ЕМЕ.

97. Евакуація на наступні етапи медичної допомоги

98.

Рівень медичної допомоги - це заздалегідь
визначений обсяг і зміст медичної допомоги на етапі
медичної евакуації,
Базовий (0) рівень (збереження життя) передбачає
надання першої медичної та долікарської допомоги;
збір та евакуацію поранених з поля бою; профілактику
бойових стресових станів; запобігання захворюванням
і не бойовим травмам.

99.

Перший рівень передбачає надання першої лікарської
допомоги в медичному пункті батальйону, полку або
медичній роті протягом однієї години після поранення.
Основні завдання: санітарно-гігієнічні заходи;
попередження бойового стресу; збір і сортування
поранених, травмованих і хворих; реанімацію і
стабілізацію їх стану та підготовку до евакуації.

100.

Другий рівень передбачає надання кваліфікованої медичної
допомоги за невідкладними і терміновими показаннями в
медичній роті або військовому мобільному госпіталі (військовопольовому госпіталі) протягом 4-6 годин після поранення.
Основні завдання: евакуація на себе і сортування поранених та
хворих; реанімація, стабілізація стану травмованих і хворих, які
потребують подальшої евакуації; лікування поранених та хворих з
нетривалими термінами відновлення боєздатності;
регламентований перелік заходів хірургічної допомоги з метою
збереження життя та кінцівок, інтенсивної терапії.

101.

Третій рівень включає кваліфіковану хірургічну допомогу в
повному обсязі та спеціалізовану медичну допомогу, яка
надається протягом 12-24 годин після поранення.
У військово-польових та стаціонарних госпіталях надають
спеціалізовану хірургічну (нейрохірургічну, офтальмологічну,
ЛОР, щелепно-лицеву, торако-абдомінальну, урологічну,
травматологічну, судинну, комбустіологічну тощо), терапевтичну
допомогу, інтенсивну терапію і післяопераційне лікування та
сестринський догляд.

102.

Четвертий рівень включає
спеціалізоване лікування з
використанням високотехнологічного
обладнання у спеціалізованих
відділеннях (клініках) або
спеціалізованих військово-медичних і
цивільних закладах охорони здоров’я.

103.

П’ятий рівень включає проведення
медичної реабілітації пораненим і
хворим військовослужбовцям з метою
найшвидшого відновлення їх
боєздатності (працездатності) шляхом
проведення комплексу організаційних,
лікувальних та медико-психологічних
заходів, а в разі інвалідності якнайшвидшої адаптації до цивільного
життя.
English     Русский Правила