Пошкоджувальні фактори тканин людини при вогнепальному пораненні. Медична допомога. ПХО ( Первинна хірургічна обробка) рани

1. Національний університет ім. О.О. Богомольця кафедра хірургії

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
КАФЕДРА ХІРУРГІЇ
Презентація на тему:
Сучасні види зброї. Можлива структура санітарниї
втрат. Пошкоджувалььні фактори тканин людини
при вогнепальному пораненні. Особливості
структурних і функціональних змін тканин залежно
від виду зброї. Медична допомога.ПХО рани.
Підготував:
Студент 5 курсу 2 медичного
факультету № 2
10 групи
Горенко Дмитро Валерійович
2018

2.   Загальні втрати - це усі втрати особового складу, що виникають у період бойових дій.

ЗАГАЛЬНІ ВТРАТИ - ЦЕ УСІ ВТРАТИ
ОСОБОВОГО СКЛАДУ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ПЕРІОД
БОЙОВИХ ДІЙ.
Загальні втрати
санітарні
незворотні
Незворотні втрати це убиті, полонені, зниклі безвісти.
Санітарні втрати - поранені і хворі, які втратили за станом
здоров’я боєздатність або працездатність не менше ніж на одну
добу і були госпіталізовані в медичні пункти або інші лікувальні
заклади.
Санітарні втрати
бойові
небойові
• Бойові санітарні втрати виникають внаслідок дії бойової зброї та впливу
інших несприятливих факторів бойової обстановки, наприклад, гострі
реактивні стани, відмороження.
• Небойові санітарні втрати - це ті, що не пов’язані з дією бойової зброї і з
бойовою обстановкою.

3. Санітарні втрати (бойові та небойові)

САНІТАРНІ ВТРАТИ
(БОЙОВІ ТА НЕБОЙОВІ)
• До небойових санітарних втрат (збірне поняття – хворі)
відносять особовий склад, який втратив боєздатність від
причин, безпосередньо не пов’язаних з діями противника
або виконанням бойового завдання (хворі й ті, хто
отримав небойову травму).
• В офіційних документах бойові і небойові санітарні втрати
звичайно позначають термінами відповідно “поранені і
хворі”.

4. Класифікація бойових санітарних втрат

КЛАСИФІКАЦІЯ БОЙОВИХ
САНІТАРНИХ ВТРАТ

5.

вважають пошкодження, викликані різними видами
зброї, наприклад, вогнепальні поранення та ураження ОР, опік та
ураження БЗ, або різними вражаючими факторами однієї і тієї ж
зброї, наприклад, опік, травма та ураження іонізуючим
випромінюванням в результаті ядерного вибуху.
Комбінованими
Множині
Поєднані
– пошкодження різних ділянок тіла в наслідок дії одного
виду зброї (наприклад, осколочні поранення декількох
анатомічних ділянок, множинні опіки тіла, ураження отруйними
речовинами шкіри та внутрішніх органів).
– пошкодження одним вражаючим агентом двох і більше
суміжних органів або анатомічних ділянок (порожнин) тіла
(наприклад, торакоабдомінальні).

6.

Класифікація за профілем поранення
• За профілем поранення і необхідній медичній допомозі всі категорії
санітарних втрат можуть групуватися на потерпілих хірургічного
профілю та потерпілих терапевтичного профілю.
• потерпілі хірургічного профілю можуть складати від 91,8% до
99,9%,
• терапевтичного – від 0,1% до 8,2%.
• Під терміном “масові санітарні втрати” розуміють
ситуацію, при якій кількість поранених уражених, а також тяжкість
поранень та захворювань виходить за межі можливості медичної
служби, головним чином з надання необхідної медичної допомоги та
транспортування потерпілих до медичних підрозділів та лікувальних
закладів.

7. Категорії санітарних втрат (по тяжкості стану) 

КАТЕГОРІЇ САНІТАРНИХ ВТРАТ
(ПО ТЯЖКОСТІ СТАНУ)
Тяжкопоранені або тяжкохворі.
Поранені або хворі середньої тяжкості.
Легкопоранені або легкохворі.

8. Класифікація за тяжкістю стану

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ТЯЖКІСТЮ СТАНУ
Для лікувально-евакуаційної характеристики поранених та хворих користуються
класифікацією за ступенями тяжкості –
легкопоранені (30–40%),
поранені середньої тяжкості (35–40%),
тяжкопоранені (25–40%).

9.

• До категорії тяжкопоранених (тяжкохворих) відносяться поранені (хворі) з
пошкодженнями (захворюваннями) життєво важливих органів чи
систем (черепа, хребта, органів грудної та черевної порожнини),
великих кровоносних судин, нервових стволів, кісток з явищами,
що загрожують життю, або такими, що можуть привести до різкого
порушення функцій усього організму.
• До категорії поранених (хворих) середньої тяжкості
відносяться поранені (хворі) з пошкодженнями тулуба, кінцівок чи
захворювання внутрішніх органів при відсутності загрози життю,
але які потребують тривалого часу лікування (не менше 2-х
місяців).

10.

• До легкопоранених (легкохворих) відносять осіб, які мають легку
механічну, термічну, радіаційну або іншу травму, тимчасово втратили боєта працездатність, але зберегли здатність до самостійного пересування та
самообслуговування, не мають виражених розладів життєво важливих
функцій, у яких відсутні реальні загрози розвитку ускладнень, а лікування
та реабілітація яких повинні бути завершені за термін до 60 діб, після чого
вони будуть придатні до військової служби.
• Легкопоранені не повинні мати проникаючих поранень порожнин тіла
(включно очного яблука та великих суглобів), пошкоджень магістральних
судин та нервових стволів, переломів довгих трубчастих кісток, опіків 1 та 2
ступеня більш 10% поверхні тіла, глибоких термічних опіків.
• Військово-медична доктрина країн НАТО замість поняття “легкопоранені”
передбачає поняття про медичні втрати, що можуть бути повернуті до
строю (англ. – return to duty, тобто – поранені, які здатні повернутися
до строю). Вони розподіляються тільки за термінами, що прогнозують,
повернення у стрій.

11.

В медичній службі Збройних Сил України
запропоновано поняття “швидкоповернені
санітарні втрати”, під якими розуміють категорію
осіб, у яких зміни внутрішніх органів, пошкодження
чи поранення організму у зв’язку з характером
захворювання або інших зовнішніх впливів носять
помірний, швидкозворотний характер та при
відповідній своєчасній діагностиці і правильному
лікуванні завершуються відновленням
морфологічної цілісності та функціонального стану
організму, зменшенням або ліквідацією клінічної
симптоматики у межах до 30 діб.

12. Класифікація санітарних втрат за здатністю поранених (хворих) до пересування:

КЛАСИФІКАЦІЯ САНІТАРНИХ ВТРАТ ЗА
ЗДАТНІСТЮ ПОРАНЕНИХ (ХВОРИХ) ДО
ПЕРЕСУВАННЯ:
• поранені і хворі, які можуть самостійно пересуватись і не
потребують постільного режиму. (ходячі) Ця категорія
потерпілих на рівні військової ланки медичної служби
складає 40–50% від усіх санітарних втрат;
• поранені і хворі на ношах, які не здатні за станом
здоров’я до самостійного пересування і під час
транспортування повинні перебувати в лежачому стані
вони відповідно складають 50–60% від всіх санітарних
втрат у військовій ланці медичної служби.

13.

14.

Звичайні засоби ураження (ЗЗУ) - це комплекс стрілецьких,
артилерійських, інженерних, морських, ракетних і авіаційних засобів
ураження або боєприпасів, що використовують енергію удару і
вибуху вибухових речовин і їх сумішей.
Звичайні засоби ураження класифікуються за способом
доставки, калібру, типу бойових частин, за принципом дії на
перепони.

15.

Найбільш
поширеними
боєприпасами
звичайних
засобів
ураження, які можуть застосовуватися для ударів по містах і
населених пунктах, можуть бути осколкові авіабомби, фугасні
авіабомби, кулькові авіабомби, боєприпаси об'ємного вибуху,
запальне зброю.

16.

Осколкові авіабомби застосовують для ураження людей і
тварин. При розриві бомби утворюється велика кількість осколків,
які розлітаються в різні боки на відстань до 300 м від місця вибуху.
Цегляні і дерев'яні стіни осколки не пробивають

17.

18.

Кулькові авіабомби споряджається величезною
кількістю (від декількох сотень до декількох тисяч)
осколків (кульок, голок, стріл) до кількох грамів.
Кулькові
бомби
розміром
від
тенісного
до
футбольного м'яча можуть містити близько 300
металевих або пластмасових кульок діаметром 5-6
мм. Радіус вражаючої дії бомби становить до 15 м

19. Кулькові (касетні) боєприпаси

КУЛЬКОВІ (КАСЕТНІ) БОЄПРИПАСИ
Разовая бомбовая кассета РБК-500 с
авиабомбой АО-2,5 РТМ
Авиационная кассета РБК-500
Шариковая бомба, обнаруженная в Южной Осетии

20. Поранення кульковою бомбою.

ПОРАНЕННЯ КУЛЬКОВОЮ
БОМБОЮ.

21. Боєприпас, споряджений стрілоподібними елементами.

БОЄПРИПАС,
СПОРЯДЖЕНИЙ
СТРІЛОПОДІБНИМИ
ЕЛЕМЕНТАМИ.
Ураження
стрілоподібними
елементами.

22.

Вогнепальна рана —це
пошкодження тканин і
органів з порушенням
цілісності їх покриву
(шкіри, слизової або
серозної оболонки), що
спричинене
вогнепальною зброєю.

23.

1) Фактори утворення вогнепальної рани:
а)головна ударна хвиля — дія на тканини прямого удару
і стиснутого повітря;
б)бокова ударна хвиля — тимчасова пульсуюча порожнина,
яка діє на тканини навкруги ранового каналу;
в)пряма дія снаряду на живу тканину;
г)вихровий слід — потік повітря і частинок тканин
позаду снаряда, які додатково травмують тканини після дії снаряду.
2) Фази тимчасової пульсуючої порожнини:
а)формування тимчасової пульсуючої порожнини (А);
б)тимчасова пульсуюча порожнина (В);
в)залишкова порожнина (С).

24. Будова вогнепальної рани

БУДОВА ВОГНЕПАЛЬНОЇ РАНИ
Перша зона - власне раневий канал як результат
безпосередньої руйнації тканин снарядом.
Він заповнений уривками травмованих тканин,
кров’яними згустками і раневим ексудатом.
Друга зона - контузії, або первинного травматичного
некрозу тканин навколо раневого каналу.
Третя зона - зона комоції (молекулярного струсу),
або зона вторинного некрозу

25. Візуальна характеристика вогнепальної рани

ВІЗУАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ВОГНЕПАЛЬНОЇ РАНИ
За розмірами вхідного та вихідного отворів ранового каналу
можна визначити вид снаряду:
при пораненнях швидкострільними малокаліберними кулями
— вихідний отвір більший за вхідний;
при пораненнях стріловидними кулями
вхідний отвір відповідає за розмірами вихідному;
при пораненнях осколками та гумовими кульками
вхідний отвір більший за вихідний

26.

27.

Швидкість кулі 100-200 м/с (гумові кулі)
Сліпі поранення з діаметром вхідного отвору до 10 мм
Швидкість кулі 300-400 м/с (пістолетні кулі)
Діаметр вихідного отвору в 2 рази перевищує діаметр вхідного отвору
Швидкість кулі 650 м/с (калібр кулі 7,62 мм)
Діаметр вихідного отвору в 3-4 рази перевищує діаметр вхідного отвору
Швидкість кулі 750-1000 м/с (калібр кулі 5,45 мм)
Діаметр вихідного отвору в 8-12 разів перевищує діаметр вхідного отвору
Швидкість кулі 1100-1500 м/с
Діаметр вихідного отвору в 6-8 разів перевищує діаметр вхідного отвору
Швидкість кулі 3000-8000 м/с
Діаметр вихідного отвору в 8-10 разів перевищує діаметр вхідного отвору

28. Основні балістичні параметри, що впливають на об'єм ураження:

ОСНОВНІ БАЛІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ, ЩО
ВПЛИВАЮТЬ НА ОБ'ЄМ УРАЖЕННЯ:
- маса снаряду, який уражує:
- швидкість снаряду, який уражує;
- форма у снаряду, який уражує;
- конструктивні особливості снаряду, який уражує.

29. Типи куль

ТИПИ КУЛЬ
Сучасні кулі можна поділити на два класи: звичайні та спеціальні
Звичайні кулі мають найпростішу будову
та призначені для враження живої сили супротивника.
Спеціальні кулі відрізняються наявністю
спеціальної дії

30. Види заборонених куль

ВИДИ ЗАБОРОНЕНИХ КУЛЬ
Експансивна куля (Hollow point bullet,HP) -вид боєприпасів, у яких в головній
частині кулі є виїмка, завдяки чому при попаданні в ціль куля «розкривається»

31. Види ПХО вогнепальних ран

ВИДИ ПХО ВОГНЕПАЛЬНИХ РАН
а)рання— до 12 годин після поранення (до 24 годин при попередньому
введенню антибіотика широкого спектру дії);
б)відстрочена— від 12 до 24 годин після поранення (від 24 до 48 годин
при попередньому введенню антибіотика широкого спектру дії);
в)пізня— після 24 годин від поранення (після 48 години від поранення
при попередньому введенню антибіотика широкого спектру дії).

32. Показання до ПХО вогнепальних ран

ПОКАЗАННЯ ДО ПХО ВОГНЕПАЛЬНИХ
РАН
а)проникаючі вогнепальні поранення
черепа, грудей, живота, крупних
суглобів, очного яблука;
б)кровотеча з рани, яка триває;
в)вогнепальні пошкодження довгих
трубчастих кісток, крупних магістральних
судин і нервових стовбурів;
г)рани, що забруднені отруйними,
радіоактивними речовинами та землею;
д)рани з масивним пошкодженням
м'яких тканин.

33. Протипоказання до ПХО вогнепальних ран

ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ПХО ВОГНЕПАЛЬНИХ
РАН
а)дотичні, "крапчасті", наскрізні і сліпі поранення м'яких тканин з малим
діаметром вхідного і вихідного отворів;
б)поранення без пошкодження великих судин і нервів;
в)поранення, що не проникають у порожнини тіла;
г)поранення, що не супроводжуються вогнепальними переломами кісток
(крім
так званих дірчастих переломів);
д)поранення, що не супроводжуються значним забрудненням рани.

34.

Етапи ПХО вогнепальних ран:
а)розсічення рани;
б)зупинка кровотечі;
в)видалення сторонніх тіл, гематом,
вільних кісткових відламків;
г)переведення складної рани в просту;
д)висічення нежиттєздатних країв рани;
е)дренування рани:

35. Способи дренування ран при вогнепальних пораненнях

СПОСОБИ ДРЕНУВАННЯ РАН ПРИ
ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕННЯХ
Дренування ранової порожнини
двохпросвітними ПХВ-дренажами
наскрізне дренування
ранової порожнини
Проточно промивне
дренування

36.

дренування рани
Т-подібною трубкою
Верхнє дренування рани

37. дяКУЮ ЗА УВАГУ

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ