3.23M
Категория: Военное делоВоенное дело
Похожие презентации:

Тема 4. Радіаційний, хімічний, біологічний захист. РВНП-8. Заняття 2. Прилади радіаційної, хімічної та біологічної розвідки

1.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
імені ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО
1
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Тема 4: Радіаційний, хімічний, біологічний захист. РВНП-8
Заняття 2. Прилади радіаційної, хімічної та біологічної розвідки.
Доцент кафедри військової підготовки
кандидат військових наук,
старший науковий співробітник
КРАСІКОВ Олександр Михайлович

2.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
2
1. Призначення, загальна будова, тактико-технічні дані
приладів РХБР.
2. Підготовка приладів до роботи та перевірка їх
працездатності.

3.

ЛІТЕРАТУРА
1.
2.
3.
4.
5.
3
Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України,
частина ІІІ (взвод, відділення, екіпаж танка). - К.: КСВ ЗСУ,
2016.
Збірник нормативів з бойової підготовки Сухопутних військ
Збройних Сил України. - К.: Варта, 2002.
Тактика ( Батальйон, рота). Підручник. Одеса, ОІСВ, 1997.
Підручник сержанта військ РХБ захисту. – К.МО,2006.
Бойове забезпечення механізованих (танкових) підрозділів у
загальновійськовому бою: навч. посіб. / [О. В. Хіврич,
С. П. Корінний, Ю. І. Альошин та ін.]. – К. : ФПОЗ НУОУ, 2018.
– с. 176.

4.

Радіаційні та хімічно небезпечні об’єкти на території України
4
Шостка
Рівненська АЕС
Чорнобильська
АЕС
Суми
Рубіжне
Хмельницька АЕС
Горлівка
Черкаси
та Черкаська область Дніпропетровськ
Південноукраїнська АЕС
Запоріжжя
Маріуполь
Запорізька АЕС
Івано-Франківськ
та Івано-Франківська
область
Одеса
та Одеська область
Севастополь

5.

Вимірювач потужності дози ДП-5В
5
Вимірювач потужності дози ДП-5В призначений для вимірювання
рівня радіоактивного зараження місцевості і радіоактивного
зараження поверхонь різних предметів гамма-випромінюваннями, а
також виявлення наявності бета-випромінювання.

6.

Основні технічні характеристики приладу

з/п
Найменування
параметру
1
2
Діапазон виміру
Під діапазони
3
Працездатність приладу
4
Електроживлення
5
Похибка приладу під час
вимірів у нормальних
умовах
Час виміру
Вага
6
7
8
Час готовності до дії
після включення
6
Величина параметру
від 0,05 мР/год. до 200 Р/год.
1 (200) – 5-200 Р/год.
2 (х1000) – 500-5000 мР/год.
3 (х100) – 50-500 мР/год.
4 (х10) – 5-50 мР/год.
5 (х1) – 0.5-5 мР/год.
6 (х0,1) – 0,05-0,5 мР/год.
інтервалу температур від –50 до +50 С
від 3 елементів живлення А336 по 1,5 В
кожний
не перевищує ±30% від, вимірювальної
величини
не більше 45 сек.
приладу – 3,2 кг
комплекту – 8,2 кг.
1 хв.

7.

Вимірювач потужності дози ДП-5В
7
До комплекту приладу входять:
- прилад (2), розміщений у футлярі
(вимірювальний пульт, блок детектування з
джерелом контролю, які з'єднуються за
допомогою гнучкого кабелю довжиною 1,2
м);
- подовжувальна штанга довжиною 45-75 см
(1);
- головні телефони;
- дільник напруги (з кабелем довжиною
10м) для підключення приладу до
зовнішнього джерела постійного струму
напругою 12 або 24 В;
- два роздвижних ременя;
- комплект запасного майна (ЗІП) (5);
- комплект експлуатаційної документації (6)
(технічний опис і інструкція з експлуатації
та формуляр);
- укладальний ящик (4) для зручності
транспортування.

8.

Вимірювач потужності дози ДП-5В
8
Живлення приладу здійснюється від 3 елементів живлення А336 один з
яких використовується тільки для підсвітки шкали мікроамперметру за
умови роботи в темряві.
Комплект живлення забезпечує безперервну роботу приладу без
урахування підсвітки шкали в нормальних умовах протягом не менш 70
годин під час використання свіжих елементів (термін зберігання не
більш 1 місяця).

9.

Підготовка приладу до роботи і перевірка працездатності
9
1. Витягнути прилад з укладального ящика, до блока детектування
приєднати штангу, відкрити кришку футляра і зробити зовнішній огляд.
Перемикач під діапазонів перевести в положення 0 (”Вимикання”),
відкрити кришку відсіку живлення і, дотримуючись полярності,
уставити сухі елементи
2. Поставити ручку перемикача у положення ∆, екран - у положення Г.
Стрілка приладу повинна установиться у режимному секторі.

10.

Підготовка приладу до роботи і перевірка працездатності
10
3. Перевірити працездатність за контрольним джерелом, укріпленим на
поворотному екрані блока детектування. Для цього установити екран у
положення К. Підключити телефон.
Установіть ручку перемикача під діапазонів послідовно на ”х1000”,
”х100”, ”х10”, ”х1”, ”х0,1”. Стрілка приладу повинна зашкалювати на 5-м
і 6-м під діапазонах, відхилятися на 4-му, а на 2-му і 3-му може не
відхилятися.
4. Порівняти показання на 4-му під діапазоні з показаннями, записаними у
формулярі (розділ 12) під час останньої перевірки.
5. Натиснути кнопку ”Скидання”, при цьому стрілка повинна
установитися на нульову оцінку шкали.
6. Повернути екран у положення Г, поставити ручку перемикача в
положення Δ. Прилад готовий до роботи.

11.

Приклад порівняння показання на
4-му під діапазоні з показаннями, записаними у формулярі (29 мР/год.)
11

12.

Вимірювання рівня радіоактивного зараження
12
Вимір потужності дози до 5 Р/год провадиться за верхньою шкалою при
положеннях перемикача ”х1000”, ”х100”, ”х10”, ”х1”, ”х0,1”. При даному
положенні перемикача і показанні стрілки приладу потужність дози 260 мР/год.

13.

Порядок проведення вимірів величини радіоактивного
зараження бойової техніки і технічного майна
13
Виміри величини радіоактивного зараження бойової техніки і технічного майна
проводяться в місцях, розташованих на відстані 15-20 м від заражених об'єктів.
Перед початком контролю зараження вимірюються рівень ПЕД в місці
контролю (гамма-фон ). Для цього необхідно:
– установити екран БД в положення «Г»;
– розташувати БД на висоті 70-100 см від землі;
– зробити відлік величини гамма-фона за шкалою приладу, що реєструє.
Вимір потужності дози від обстежуваної поверхні бойової техніки чи
технічного майна проводити в такій послідовності:
– установити екран БД в положення «Г»;
– піднести БД до поверхні на відстань 1,0-1,5 см і обстежувати зараженість
всього об'єкта;
– визначити місце максимального зараження за найбільшою частотою щигликів
у головних телефонах йдучи за максимальними показаннями мікроамперметра,
звертаючи особливу увагу на ті місця, що можуть бути найбільше сильно
заражені (ходова частина машин, горизонтальні поверхні і т. ін.);
– установити БД на висоті 1,0-1,5 см над місцем максимального зараження;
– зняти показання мікроамперметра (Хвим) ;
– порівняти величину гамма-фона (Хф) з вимірюваною потужністю дози () над
обстежуваним об'єктом.

14.

Порядок проведення вимірів величини радіоактивного
зараження бойової техніки і технічного майна
14
Після порівняння величини гамма-фона (Хф) з вимірюваною
потужністю дози над обстежуваним об'єктом (Хвим) визначається
величина зараженості цього об'єкта (Хоб).
При гамма-фоні, меншому потужності дози, обмірюваної над
обстежуваним об'єктом, треба визначити величину зараження цього
об'єкта.
Для цього необхідно:
– величину гамма-фона розділити на 1,5 під час контролю зараження
знарядь, автотранспорту і т.п. або на 2 під час контролю зараження
бронетранспортерів, танків, ракетних установок і.т.п.; отриманий
результат є гамма-фоном у місці розташування БД приладу під час
виміру потужності дози над обстежуваним об'єктом з урахуванням
екрануючої дії цього об'єкта:

15.

Вимірювання рівня радіоактивного зараження
Вимірювання зараження поверхонь брезентових тентів кузовів
автомашин
15

16.

Вимірювання рівня радіоактивного зараження
Установлення екрану БД у положення «Г»
16

17.

Рівень радіоактивного зараження, мР/год. деяких продуктів
харчування через певний період часу
Найменування
продуктів
харчування
Вимірювальний
об’єм
17
Рівень радіоактивного зараження, мР/год.
При віці осколків розподілу
1 доба
5 діб
близько 10 діб
Вода
казанок
цебро
10
20
5
10
2
4
Рідкі,
сипучі
харчові продукти
Макаронні
вироби,
вермішель, сухофрукти
Хліб
казанок
10
5
2
казанок
5
2.5
1
6
3
1,5
100
50
20
Риба
буханка
туша,
полутуша
25х25 см2
10
5
2
Молоко
казанок
0,6
0,6
0,6
М'ясо

18.

НОРМАТИВ № 14
18
“ Підготовка приладів РХНБ розвідки і дозиметричного
контролю до роботи і перевірка їх працездатності ”
Команда: “ Прилад до роботи підготувати і перевірити ”.
відмінно – 2хв. 30с.
добре – 2хв. 40с.
задовільно – 3 хв.

19.

Небезпечні значення потужності експозиційної дози гаммавипромінювання поблизу забруднених поверхонь
Найменування
19
ПЕД гамма-випромінювання,
мР/год (позасистемна
одиниця)
Відкриті ділянки тіла (обличчя, шия, кисті рук) або інші ділянки
шкіри
при зараженні до 10% поверхні тіла
4,5
при зараженні до 100% поверхні тіла
15
Натільна білизна, лицева частина протигазу, обмундирування,
спорядження, взуття, засоби індивідуального захисту,
медичне майно (перев'язочний матеріал, носилки та ін.)
50
Продовольча тара, кухонний інвентар, обладнання їдалень,
хлібопекарень, продовольчих комор
50
Автомобілі, літаки, артилерійські гармати, міномети, ракетні
комплекси, технічне майно та ін.
200
Танки, БТР, БМП, палуби і надбудови кораблів і суден
400
Внутрішні поверхні кораблів і суден
200

20.

ВИМІРЮВАЧ ПОТУЖНОСТІ ДОЗИ ІМД – 1С
20

21.

ВИМІРЮВАЧ ПОТУЖНОСТІ ДОЗИ ІМД – 21Б
21
Вимірювач потужності дози ИМД-21Б призначений для виміру
потужності експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінювання під час
ведення наземної радіаційної розвідки місцевості та видачі
світлового сигналу про перевищення граничних значень ПЕД

22.

Основні метролого-технічні характеристики приладу

з/п
Найменування параметру
Величина параметру
1
2
3
1
Діапазон виміру
2
Пороги сигналізації
3
Похибка виміру
4
Час виміру та спрацювання сигналізації
5
Електроживлення
22
1 10000 Р/год
1; 5; 10; 50; 100 Р/год
20%
до 10 сек
для індексу "Б"– 24 або 12В
для індексу "С”– 220В 50 Гц
6
Час установлення робочого режиму
5 хв
7
Вага приладу
4,5 кг

23.

ПРХР
23
Прилад радіаційної, хімічної розвідки (ПРХР) призначається для ведення
безперервного контролю за появою гамма-випромінювання ядерних вибухів і
отруйних речовин типу зарін з метою захисту екіпажу.

24.

ПРХР
24
Прилад забезпечує видачу світлових та звукових сигналів, а також
команд на вмикання виконавчих механізмів засобів колективного
захисту екіпажу під час досягнення контролюючими величинами
порогових значень у наступних випадках:
- при появі гамма-випромінювання проникаючої радіації ядерного
вибуху з метою захисту екіпажу від ударної хвилі (схема А);
- при появі гамма-випромінювання радіоактивно-зараженої
місцевості з метою захисту екіпажу від радіоактивного пилу та
аерозолів (схема Р);
- при появі в повітрі пари ОР типу зарін для захисту екіпажу від їх
вражаючої дії (схема О).

25.

КОМПЛЕКТ ВИМІРЮВАЧІВ ДОЗИ ІД - 1
25

26.

ДОЗИМЕТР ДКП – 50А
26

27.

ВИМІРЮВАЧ ДОЗИ ІД - 11
27
Комплект призначений для індивідуального радіаційного контролю з метою
первинної медичної діагностики ступеня ваги радіаційних уражень.
До складу комплекту входять: комплект індивідуальних вимірювачів
дози ИД-11(500 шт.); вимірювальний пристрій ГО-32 в укладальному
ящику; два кабеля живлення; технічний опис і інструкція з експлуатації,
формуляр; комплект ЗІП

28.

ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ГО - 32
28

29.

ТТХ вимірювального пристрою ГО - 32

з/п
Найменування параметру
Величина параметру
10 1500 рад
1
Діапазон виміру
2
Похибка виміру дози
3
Час опромінення
до 30 діб
4
Живлення ГО-32
від мережі 220В (50Гц) або
від акумуляторів 12 В
(24В)
5
Час прогріву ГО-32
30 хв
6
Час зняття показань
не перевершує 30 сек.
7
Час безупинної роботи ГО-32
20 годин
8
Час збереження інформації
Не менш 12 місяців
9
Температурний інтервал працездатності
комплекту
від 50 до +50 С
10
Вага
±15%
комплекту 18 кг
дозиметра 23 г.
29

30.

30
Отруйні речовини – токсичні хімічні сполуки, які завдяки певним фізикохімічним властивостям і високій біологічній активності здатні уражати живу
силу противника або знижувати її боєздатність в бойових умовах.
Фізіологічна класифікація ґрунтується на перевазі токсичної дії тієї чи
іншої отруйної речовини на організм та симптомах, які виникають при
ураженні даною групою ОР.
За цією класифікацією ОР поділяються на шість груп:
- нервово-паралітичні (VX, зоман, зарин,);
- шкірно-наривні (іприт, люїзит, азотисті іприти);
- загальноотруйні (синильна кислота, хлорціан, оксид вуглецю);
- задушливі (фосген, дифосген, фториди хлору, фториди сірки);
- подразливі (CS, CR, хлорпікрин, хлорацетофенон, адамсит);
- психохімічні (BZ, LSD).

31.

ВПХР
31
Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для
визначення та оцінки ступеня небезпеки зараження в повітрі, на
місцевості, на бойовій техніці зарином, зоманом, іпритом, фосгеном,
дифосгеном, синильною кислотою, хлорціаном, а також парів Ві-газів у
повітрі за допомогою індикаторних трубок (ІТ).
1 – кришка;
2 – ручний насос; 3 – паперові касети з
індикаторними трубками;
4 – протидимні фільтри ПДФ; 5 – насадка
до насоса;
6 – захисні ковпачки;
7 – електричний ліхтар;
8 – пробійник грілки;
9 – грілка;
10 – лопатка;
11 – патрони до грілки;
12 – ремінь з тасьмою

32.

ВПХР
32
Принцип роботи ВПХР. Визначення ОР засноване на прокачуванні
ручним насосом досліджуваного повітря через попередньо підготовлену
індикаторну трубку. При наявності ОР забарвлення наповнювача в ІТ
змінюється. Довжина забарвленого шару і інтенсивність його забарвлення
залежать від концентрації ОР.
Ручний насос призначений для прокачування досліджуваного повітря
через ІТ. При 50-60 качаннях насосом в 1 хв через ІТ проходить поблизу
2 л повітря.
Насадка призначена для збільшення кількісті парів ОР, що проходять
через ІТ при роботи з насосом у диму, при виявленні ОР на місцевості,
військовій техніці, а також у ґрунті та сипучих матеріалах.
Індикаторні трубки призначені для визначення ОР та оцінки ступеня
їх небезпеки і являють собою скляні трубки, в які поміщено
наповнювач і одна-дві скляних ампули з реактивами (крім ИТ-36 –
ампули відсутні). ІТ мають маркірування у вигляді кольорових кілець,
що вказує яку ОР визначає ІТ.

33.

33
ВПХР
Індикаторні трубки
А – устрій:
1 – корпус;
2 – наповнювач;
3 – ватний тампон;
4 – обтікач;
5 – ампули;
6 – маркірувальні кільца
Б – паперова касета з
індикаторними трубками
(ИТ-36)

34.

ВПХР
34
Грілка (сумісно з патронами) служить для підігріву ІТ під час виявлення
ОР при температурі навколишнього повітря від – 400С до +15 0С.
Захисні ковпачки призначені для запобігання попадання на
внутрішню поверхню воронки насадки крапельнорідких ОР.
Заходи безпеки при роботі з приладом
При виявленні ОР приладом ВПХР використовувати індивідуальні засоби захисту
(протигаз, захисний одяг, гумові рукавиці та ін.).
При визначенні ОР не допускати попадання зараженої проби на одяг, корпус приладу і
складові частини приладу. У випадку попадання ОР на корпус або усередину
приладу провести дегазацію. Дегазацію проводити з дотриманням правил,
вказаних в інструкції щодо роботи з індивідуальним дегазаційним пакетом.
Забороняється проводити дегазацію поблизу відкритого вогню при використанні як
розчину бензину, гасу та інших легкозаймистих рідин.
При розкритті ІТ не допускати порізів рукавиць та рук.
Грілку з патронами використовувати при температурі не вище 15 С (реакція протікає
дуже бурхливо, можливий викид рідини із патрона).
Забороняється залишати прилад або патрони для грілки через можливість розбивання
ампул із спрацювання патронів.
При попаданні рідини із патрона на відкриті ділянки шкіри негайно промити їх
великою кількістю води.

35.

35
ВПХР
Шифр
(маркірування)
індикаторної
трубки
ИТ-44
(одне червоне
кільце і червона
крапка)
ИТ-51
(одне червоне
кільце і дві
червоні крапки)
ИТ-45
(три зелених
кільця)
ОР, яка
визначається
трубкою
Колір
наповнювача до
дії ОР
Характерний колір
наповнювача від дії ОР
Білий
Збереження утвореного після розбивання
другої ампули червоного кольору у
дослідній трубці після того, як колір у
контрольній трубці перейшов у жовтий
Зарин, зоман,
V-гази
Білий
Збереження
малинового
кольору
першого (з боку маркірування) і третього
шару на протязі 2-3 хв. вказує на
наявність ОР у дуже небезпечних
концентраціях
Фосген,
дифосген
Білий
Зелений або синє-зелений (верхній шар
наповнювача)
Зарин, зоман,
V-гази
Синильна
кислота,
хлорціан
Білий
Червоно-фіолетовий
(нижній шар наповнювача)
ИТ-36 (одне
жовте кільце)
Іприт
Жовтий
Червоний на жовтому фоні
ИТ-46
(одне коричневе
кільце)
ОР типу BZ
Безкольоровий
Синє-зелений

36.

Підготовка ВПХР до роботи
36
Підготовку ВПХР до роботи проводить хімік-розвідник перед виходом на
ділянку зараження.
Для підготовки ВПХР до роботи необхідно:
- звільнити предмети комплектування від упаковки;
- перевірити наявність предметів комплектування і терміни їх придатності
згідно паспорта;
- перевірити герметичність насоса;
- вставити в ліхтарик елемент і перевірити його включенням;
- пристебнути до корпуса ВПХР плечовий ремінь. У похідному положенні
прилад слід носити на лівому боці та закріпляти тасьмою навколо пояса. Під
час роботи прилад переміщують вперед.
Для перевірки герметичності насоса необхідно:
- вставити у гніздо головки нерозкриту індикаторну трубку (будь-яку), трубка
повинна легко входити у отвір гнізда і витягуватися з нього деяким зусиллям;
- відтягти рукоятку штока до упору і після 3-5 сек плавно, але швидко
відпустити її, не допускаючи удару рукоятки об циліндр.
Насос герметичний, якщо рукоятка намагається повернутися у початкове
положення.

37.

ВПХР
37
Порядок роботи при визначенні отруйних речовин
Визначення ОР здійснюється спочатку за зовнішніми ознаками, а потім за
допомогою ІТ. Обстежувати повітря ІТ треба у такій послідовності:
1 черга – ИТ-44;
2 черга – ИТ-45;
3 черга – ИТ-36.
При визначенні ОР на місцевості, озброєнні та військовій техніці необхідно
використовувати насадку до насосу і захисний ковпачок.
При дуже низьких температурах обстеження місцевості та поверхні різних
предметів необхідно проводити з використанням грілки.
При використанні грілки необхідно дотримуватись вимог безпеки щодо
захисту відкритих ділянок тіла, очей і обличчя та ураховувати такі
особливості: індикаторні трубки з червоним кільцем і крапкою та з жовтим
кільцем підігріваються після просмоктування повітря на протязі 1 хв;
індикаторна трубка з трьома зеленими кільцями підігрівається в грілці у
випадку сумнівного показання на протязі 1 хв.

38.

ВПХР
38
Порядок роботи з ИТ-44 (одне червоне кільце і червона крапка)
Спочатку визначити наявність у повітрі небезпечних концентрацій ОР, а при
одержанні негативного результату провести визначення в мало-небезпечних
концентраціях.
Визначення
ОР
у
небезпечних
концентраціях

5 10-5
мг/л
і вище (5-6 прокачувань насосом)
Порядок роботи:
Вийняти з касети дві ІТ, надпиляти їхні кінці і розкрити трубки на надпилах.
Ампулорозкивачем розбити верхні ампули обох трубок, взяти трубки за кінці із
маркіруванням і енергійно навідмах струснути обидві трубки одночасно 2-3 рази.
Одну з трубок (дослідну) вставити немаркірувальним кінцем у насос і прокачати
повітря, через другу (контрольну) повітря не прокачувати.
Тим же ампулорозкривачем спочатку розбити нижню ампулу в дослідній ІТ і
струснути навідмах 1-2 рази так, щоб цілком змочити верхній шар наповнювача.
Відразу після цього розбити нижню ампулу в контрольній ІТ і також струснути її.
Спостерігати за переходом забарвлення в контрольній трубці від червоного до
жовтого.
До моменту утворення жовтого забарвлення в контрольній трубці збереження
червоного кольору верхнього шару наповнювача дослідної трубки вказує на наявність
ОР у небезпечних концентраціях; зміна кольору до жовтого – на відсутність ОР у
небезпечних концентраціях.

39.

Порядок роботи з ИТ-44 (одне червоне кільце і червона крапка)
39
Визначення ОР у мало небезпечних концентраціях – 5 10-7 мг/л
і вище (50-60 прокачувань насосом).
Порядок роботи такий самий, як і при небезпечних концентраціях, але нижні ампули
розбивати не відразу, а через 2-3 хв. після прокачування повітря.
Крім того, в жарку (35°С і вище) погоду нижню ампулу у контрольній трубці
розбивати через 15 сек. (рахувати до 15) з моменту струшування дослідної
трубки.
До моменту утворення жовтого забарвлення в контрольній трубці збереження
червоного кольору верхнього шару наповнювача дослідної трубки вказує на
наявність ОР у концентраціях, небезпечних під час перебування понад 10 хв без
протигазу; зміна кольору до жовтого чи рожево-жовтогарячого вказує на
відсутність ОР у мало-небезпечних концентраціях.
Підставою для знімання протигазу є відсутність показань трубки при
50-60 прокачуваннях насосом.
Примітки:
У холодну (5°С і нижче) погоду необхідно підігріти трубки до температури не
вище 40°С (використовувати грілку).
При утворенні у дослідній трубці жовтого забарвлення відразу після розбивання
нижньої ампули визначення повторити із застосуванням проти димного фільтру.
Під час роботи з трубками 2 категорії робити визначення 2-3 рази (двома-трьома
парами трубок послідовно) до одержання однакових показань.

40.

ВПХР
40
Порядок роботи з ИТ-45 (три зелених кільця)
Розкрити трубку, розбити ампулу, вставити трубку в насос не
маркірувальним кінцем, зробити 10-15 прокачувань насосом.
Спостерігати за кольором верхнього та нижнього шарів від фосгену,
дифосгену, нижнього – від хлорціану або синильної кислоти (або
хлорціану і синильної кислоти одночасно).
За необхідністю визначити від якої ОР пофарбувався нижній шар,
тоді треба:
розкрити другу трубку ИТ-45, розбити ампулу, вставити трубку в
насос маркірувальним кінцем, зробити 10-15 прокачувань насосом;
спостерігати забарвлення, відсутність рожево-малинового кольору у
трубці вказує на наявність у повітрі тільки синильної кислоти.

41.

ВПХР
41
Порядок роботи з ИТ-36 (одне жовте кільце)
Розкрити трубку, вставити в насос, зробити 60 прокачувань насосом.
Вийняти трубку з насоса, витримати 1 хв і після цього порівняти
забарвлення наповнювача з забарвленням, зображеним на касетній
етикетці.
Визначення отруйних речовин у диму
Для визначення ОР у диму необхідно:
Розкрити трубку, розбити ампулу (якщо вона є), вставити трубку в
насос.
Щільно нагвинтити насадку на різьбу головки насоса.
Закріпити в насадці проти димний фільтр.
Зробити відповідну кількість прокачувань насосом.
Викинути фільтр, зняти насадку і прибрати у прилад.
Витягти трубку з насоса і провести виявлення ступеня небезпеки ОР
відповідно з вказівками на касетній етикетці.

42.

Норматив № 15
“ Визначення отруйних речовин в повітрі ”
відмінно – 4хв. 10с.
добре – 4хв. 30с.
задовільно – 5 хв. 25с.
42

43.

ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ
43
Самостійна робота:
- поза НУОУ:
1. Призначення, загальна будова, тактико-технічні дані
приладів дозиметричного контролю
English     Русский Правила