Нормативна база проектування та будівництва. Лекція №2

1.

Лекція № 2
Нормативна база проектування
та будівництва
© Ряшко Г.М.

2.

План лекції № 2
1. Будівельна стандартизація та уніфікація.
2. Законодавча та
нормативна база.
3. Види проектування.
4. Класифікаційні
ознаки закладів ГРГ.
© Ряшко Г.М.

3.

1. Будівельна стандартизація та
уніфікація
Будівництво будинків ведеться індустріальними
методами: зі збірних елементів або з монолітних
конструкцій, виготовлених в індустріальній опалубці на
будівельному майданчику.
Із цього погляду при
проектуванні необхідна
максимальна уніфікація
параметрів будівель і
їх елементів.
© Ряшко Г.М.

4.

Уніфікація – науково обґрунтоване скорочення
кількості параметрів будинків і їх елементів шляхом
усунення функціонально невиправданих відмінностей
між ними. Уніфікація дозволяє використовувати
однотипні вироби в будинках різного призначення:
фундаментні блоки, плити перекриття, збірні
перемички, а також віконні й дверні блоки, підвіконні
дошки і т.д.
Основою уніфікації геометричних розмірів виробів є
модульна координація розмірів у будівництві.

5.

Модуль – умовна одиниця виміру, введена з метою
координації розмірів. У якості основного модуля
прийнята величина 100 мм, кратними якої
призначають усі основні розміри будинків. Укрупнений
модуль дорівнює основному модулю, збільшеному в
ціле число раз, при цьому встановлений кращий ряд
величин укрупнених модулів 300 мм, 600 мм, 1200 мм,
1500 мм, 3000 мм, 6000 мм.
Схема взаємозв’язку укрупнених
модульних сіток

6.

Укрупнені модулі використовують при призначенні
розмірів основних архітектурно-планувальних
параметрів: прольотів перекриттів, кроків стін, висоти
поверхів, розмірів прорізів і ін.

7.

З метою відбору для широкого застосування найбільш
досконалих і економічно ефективних конструктивних
елементів використовується типізація.
Якщо уніфікація має на меті тільки обмеження числа
типів виробів, то типізація, виходячи з ряду стабільних
вимог до заводської продукції, дозволяє відібрати для
широкого застосування найбільш досконалі й
економічно ефективні вироби.

8.

На основі уніфікації, стандартизації й типізації
елементів будинків і споруджень створюється цілий
ряд документів: каталоги, державні стандарти,
нормалі планувальних елементів і ін.
Типорозмір

9.

2. Законодавча та нормативна база
Основними нормативними документами,
використовуваними при проектуванні об'єктів ГРГ є:
• діючі СНіП,
• відомчі будівельні норми,
• вказівки по проектуванню й будівництву,
• каталоги типових проектів і будівельних
конструкцій,
• затверджені кошторисні норми,
• розцінки для визначення вартості будівництва,
• нормативи питомих капітальних вкладень.

10.

Основні закони, правила, накази, постанови:
• Закон України про туризм
• Правила обов'язкової сертифікації послуг з
тимчасового розміщення (проживання)
• Постанова від 15.03.2006 р. N 297 Про
затвердження Порядку надання послуг з
тимчасового розміщення (проживання)
• Н А К А З Про затвердження Правил користування
готелями й аналогічними засобами розміщення та
надання готельних послуг від 16.03.2004 №19

11.

Державні стандарти України:
• ДСТУ 4281:2004 Заклади ресторанного
господарства. Класифікація.
• ДСТУ 4269:2003 Класифікація готелів. Послуги
туристичні.
• ДСТУ 4527:2006 Послуги туристичні. Засоби
розміщення. Терміни та визначення.
• ДСТУ Б А.2.4-7-95. Система проектної документації
для будівництва. Правила виконання архітектурнобудівельних робочих креслень.

12.

Державні будівельні норми:
ДБН 360 – 92 Планировка и застройка городских и
сельских поселений
ДБН В.2.2-20:2008 Будинки і споруди. Готелі.
ДБН В.2.2-25:2009. Будинки і споруди.
Підприємства харчування (заклади ресторанного
господарства).
ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд
для мало мобільних груп населення»

13.

Строительные нормы и правила:
• СНиП II-Л.8 – 71 "Предприятия общественного
питания" (інформаційний матеріал)
Санітарні правила і норми:
• СаНПіН 42-123-5777 – 91 "Санітарні правила для
підприємств громадського харчування, включаючи
кондитерські цехи і підприємства, які виробляють
м’яке морозиво"

14.

3. Види проектування
В основу сучасного проектування покладені наступні
принципи:
• плановість,
• типізація,
• уніфікація проектних рішень,
• містобудівні принципи, згідно з якими місто
створюється як єдиний цілісний організм.
Таким чином, ОГРГ проектують як частину ансамблю
міста. Їх розташування й просторова структура
визначаються функціональним призначенням і
містобудівними завданнями.
© Ряшко Г.М.

15.

Види проектування
типове
серійне
варіантне
індивідуальне
конкурсне
концептуальне
експериментальне

16.

Типове проектування - розробка проектів, призначених для
багаторазового використання у масовому будівництві. Типове
проектування дозволяє значно скоротити загальну вартість і
строки будівництва шляхом використання найбільш економічних
і уніфікованих проектних рішень, вузлів і деталей відповідно до
діючих Будівельних норм і правил. До якості типових проектів
ставляться особливо жорсткі вимоги, оскільки функціональні та
економічні їхні недоліки при
багаторазовому використанні
призводять до великих втрат.
Типові проекти призначаються
для певної території (зона,
підзона) і розробляються з
урахуванням її
природнокліматичних, ґрунтових,
сейсмічних та ін. особливостей.

17.

Оскільки типовий проект не може враховувати повною мірою
всіх місцевих умов будівництва (рельєф місцевості, рівень
ґрунтових вод, наявну будівельну базу, інженерні мережі і т.д.),
проектні організації проводять прив'язку типових проектів.

18.

При прив'язці типових проектів до місцевих умов виконують
наступне:
1. визначають координати й оцінки частин будинків і споруджень;
2. уточнюють глибину, розміри закладення, конструктивні рішення
фундаментів і підземного господарства з урахуванням
гідрогеологічних умов;
3. допрацьовують конструкції цокольних і підвальних поверхів, а
також вузлів примикання до будинків естакад, тунелів і інших
споруд із урахуванням рельєфу місця будівництва;
4. складають проекти вузлів примикання відводів до мереж
водопостачання, каналізації, теплофікації, енергопостачання й
зв'язку, до транспортних пристроїв і комунікацій;
5. уточнюють товщину зовнішніх стін або шару захищаючих
конструкцій;
6. перевіряють відповідність несучих конструкцій покриття
сніговим і вітровим навантаженням у районі будівництва;
7. визначають кількість і типи приладів опалення й вентиляційного
обладнання, які відповідають кліматичним умовам району
будівництва.

19.

Іноді окреме коригування, яке не змінює загального вирішення
конструктивно-просторової структури (елементи декору,
опорядження поверхні тощо), вноситься у фасади.
Після закінчення робіт
із прив'язки проекту до
конкретного
будівельного
майданчика всю
проектну документацію
передають організації,
що здійснює
будівництво.

20.

При будівництві будівлі підприємства ресторанного
господарства за типовим проектом останній обирають за
паспортами будівельного каталогу. У паспортах на типові
проекти приводять: галузь застосування (кліматичний район),
основні умови застосування (сейсміка, просадні або вічномерзлі
ґрунти й т.п.), техніко-економічні показники й склад проекту.

21.

Серійне проектування зародилося в кінці 40-х рр. ХХ ст. Це
особливий вид типового проектування, розробка серії типових
проектів одного об'єкта (житловий будинок, школа тощо),
об'єднаних єдиним підходом, архітектурно-планувальними та
конструкційними вирішеннями, але таких, що відрізняються
будь-якими іншими характеристиками (демографічними,
містобудівними, композиційними та ін.). Серійне проектування
сприяє уніфікації конструкцій, індустріалізації будівництва,
поліпшенню організації роботи будівельних підприємств.

22.

Варіантне проектування - розробка за одним завданням
декількох проектів (варіантів).
При розробці першого варіанту якість проекту становить
приблизно 60—70 % від потенціально можливої. Кожний
наступний варіант кращий за попередній приблизно на 6—7 %,
тому за рахунок варіантного проектування можна досягти
підвищення якості проекту на 30—40 %.
Після 10—12 варіантів якість проекту вже не підвищується, і
розробкою більшої кількості варіантів можна знехтувати.
Варіантне проектування може виступати також різновидом
типового проектування: замість одного типового проекту
розробляється призначений для багаторазового застосування
проект з декількома варіантами об'ємно-просторової композиції,
колірного і декоративного вирішення. Це дозволяє при
застосуванні типових проектів точніше враховувати місцеві умови
і різноманітити вигляд забудови.

23.

Індивідуальне проектування - розробка проекту конкретного
об'єкта (будинку, споруди тощо) для одноразового будівництва в
певному районі з урахуванням дотримання всіх установлених
вимог.
Індивідуальні проекти розробляють для будівництва великих
об'єктів багатофункціонального призначення, а також у випадках,
коли неможливо або недоцільно використовувати типовий проект
(обмеженість території ділянки, забудова, що склалась,
необхідність будівництва з використанням рельєфу місцевості і т.і.).
Одночасно в них допускаються окремі незначні відхилення від
Будівельних норм і правил, застосування нестандартних
будівельних конструкцій, нетипового обладнання, використання
місцевих будівельних матеріалів і т.д.

24.

В окремих випадках допускається повторне використання
індивідуального проекту.
Проект повторного застосування - це проект, який
розроблений для конкретного об'єкта, але застосовується без
істотних змін для будівництва іншого аналогічного.

25.

Конкурсне проектування - розробка за одним завданням (для
одного об'єкта) декількох проектів і вибір оптимального на
основі їхнього зіставлення.

26.

Концептуальне (пошукове) проектування – це проектування, яке
має будь-які нові ідеї, концепції.
Концептуальний проект не призначається для здійснення і
складається із обмеженого, необхідного тільки для ілюстрації
принципового рішення, обсягу
проектних матеріалів. За
результатами оцінки проекту ідею,
яка міститься у ньому, або
концепцію можна прийняти
для подальшої розробки або
відкинути.
Butterfly Monarch Hotel of Bahamas

27.

Концептуальне проектування може передувати індивідуальному
або типовому проектуванню, що сприяє підвищенню якості і
зниженню вартості цих видів проектування. Метою
концептуального проектування може бути також розробка явно
нереальних, а то й фантастичних проектів (т. зв. „паперова
архітектура”).
Концепція ПІРС-ГОТЕЛЬ
"Аероготель". Концептуальний проект готелю на
воді

28.

Проектування експериментальне – індивідуальне проектування
з метою перевірки нових архітектурно-планувальних,
конструктивних, технологічних, економічних та ін. вирішень для
наступного їх впровадження у практику масового проектування і
будівництва.
Гуртожиток Tietgen (Копенгаген)
Bella Sky Hotel

29.

Різні види архітектурного проектування мають багато спільного
між собою, як, наприклад, варіантне і конкурсне, індивідуальне і
експериментальне, конкурсне і концептуальне, типове і серійне.
Вони можуть передувати один одному як окремі стадії: варіантне
— індивідуальному, серійному та експериментальному;
конкурсне — індивідуальному, типовому і серійному;
концептуальне — будь-якому іншому, типове — серійному.

30.

Проекти реконструкції розробляють для підприємств, які по
своєму технічному стану, оснащенню обладнанням,
застосовуваним технологічним процесам і формам
обслуговування не відповідають сучасним вимогам.
В умовах індустріалізації готельно-ресторанного господарства
капітальні вкладення будуть спрямовуватися в першу чергу на
реконструкцію й технічне переозброєння діючих підприємств.
Розроблювальна проектна документація на будівництво
громадських будинків (у тому числі підприємств готельноресторанного господарства) повинна задовольняти вимогам
діючих Будівельних норм і правил (СНіП 2.08.02-89 «Громадські
будинки й споруди»).
Проектна організація за бажанням замовника може вносити
зміни при проектуванні до складу й нормативи площ об'єкта,
що попередньо відображають у завданні на проектування.

31.

4. Класифікаційні ознаки об'єктів ГРГ
Класифікаційні ознаки об'єктів ГРГ викладені в
наступних нормативних документах:
• ДСТУ 4269:2003 Класифікація готелів. Послуги
туристичні.
• ДСТУ 4527:2006 Послуги туристичні. Засоби
розміщення. Терміни та визначення.
• ДСТУ 4281:2004 Заклади ресторанного господарства.
Класифікація.

32.

Згідно з першим документом рівень комфорту готелів
визначається по категоріях, які характеризуються
матеріально-технічним оснащенням і рівнем
надаваних послуг і позначаються *.
Згідно ДСТУ 4269 готелі класифікують за 5
категоріями.
Згідно ДСТУ 4527:2006 засоби розміщення
підрозділяються на два типи: колективні й
індивідуальні.

33.

Колективні засоби розміщення
готель
агроготель
готельно-офісний центр
апартамент
мотель
курортний готель
база відпочинку
кемпінг
клуб-готель
будинок відпочинку
гуртожиток
конгрес-готель
гостьовий будинок
акварель
готель-люкс
профілакторій
ботель
апарт-готель
дитячий табір
лотель
готель-резиденція
гірський притулок
флотель
палац-готель
туристична база
санаторій
табір праці й відпочинку
туристичний поїзд
пансіонат
туристичний комплекс

34.

котедж
бунгало
намет
гостьова кімната
намет-причіп
гостьова квартира
дача
Індивідуальні засоби розміщення
караван
караван-будиночок
збірно-розбірний
караван
фермерський
будиночок
сільський будиночок

35.

Крім того готелі підрозділяються по призначенню. До готелів
різного призначення висувають різні вимоги відносно
розміщення будинків на ділянці, планувального рішення й
озеленення території, складу номерного фонду, наявності ряду
приміщень громадського призначення і т.д.
Залежно від функціонального призначення готелю
диференціюються на кілька типів:
• загального типу,
• туристичні,
• курортні,
• для спортсменів,
• для транзитних пасажирів,
• для нарад.

36.

Згідно ДСТУ 4281:2004 підприємства ресторанного
господарства діляться на наступні групи:
• Продаж їжі й напоїв, як правило, призначених для
споживання на місці з показом розважальних програм або
без них (ресторан, ресторан-бар, кафе, кав'ярня, кафе-бар,
кафе-пекарня, чайний салон, кафетерій, закусочна).
• Продаж напоїв і страв до них, як правило, призначених для
споживання на місці з показом розважальних програм або
без них (бар, нічний клуб, пивний зал).
• Продаж їжі й напоїв для споживачів, об'єднаних по
професійних ознаках (їдальня, буфет).
• Поставка їжі, приготовленої централізовано, для споживання
в інших місцях (фабрика-заготівельна, фабрика-кухня,
домова кухня, ресторан за спеціальним замовленням –
catering).

37.

Класифікація підприємств ресторанного господарства
базується на комплексі вимог до асортименту продукції, а
також рівня обслуговування й надання послуг.
Крім того, підприємства ресторанного господарства
класифікуються по типу, класу. Вони бувають повносервісні й
швидкого обслуговування, загальнодоступними й
закритими.
Класифікаційні ознаки об'єктів ГРГ визначають:
• місце розміщення підприємства й стан навколишньої
території,
• вид, тип і особливості будівлі,
• комфортність, зовнішній і внутрішній дизайн приміщень,
• рівень оснащеності обладнанням, меблями, посудом і ін.

38.

Повносервісний заклад РГ - різновид закладу РГ з
обслуговуванням офіціантами та значною часткою
фірмових та замовних страв і (або) напоїв у продукції
власного виробництва.
Заклад швидкого обслуговування РГ - різновид закладу
РГ, де застосовують метод самообслуговування і
пропонують обмежений асортимент продукції, що
прискорює процес
обслуговування.

39.

Майдан харчування РГ (food court) - комплекс закладів
РГ швидкого обслуговування, що мають загальну
торговельну залу.
Заклад РГ-клуб - різновид закладу РГ, на базі якого
працює клуб, що об'єднує споживачів за інтересами та
особливостями смаків. (Наприклад, клуб любителів чаю
тощо)

40.

Загальнодоступний заклад РГ - заклад РГ, продукцію та
послуги в якому може одержати будь-який споживач
Закритий заклад РГ - заклад РГ, продукцію та послуги в
якому може одержати певний контингент споживачів.
Закриті заклади РГ можуть організувати харчування
особистого складу збройних сил, у вищих, професійнотехнічних, загальноосвітніх навчальних закладах,
на промислових
підприємствах тощо.

41.

Ресторан - заклад РГ з різноманітним асортиментом
продукції власного виробництва і закупних товарів,
високим рівнем обслуговування і комфорту у поєднанні з
організуванням відпочинку і дозвілля споживачів.
• За часом обслуговування ресторани поділяють на:
швидкого обслуговування і звичайні; за методами
обслуговування — обслуговування офіціантами і
самообслуговування.
• Розрізняють спеціалізовані ресторани: рибний
ресторан, ресторан національної кухні тощо (ДСТУ
3862)
Ресторан-бар – різновид ресторану, до складу якого
належить бар, торговельна зала якого суміжна з торговельною залою ресторану або барна стойка розміщена в
торговельній залі ресторану

42.

Кафе - заклад РГ із широким асортиментом страв
нескладного готування, кондитерських виробів і напоїв,
в якому застосовують самообслуговування або
обслуговування офіціантами.
• Розрізняють спеціалізовані кафе: кафе-кондитерська,
кафе-морозиво, кафе-молочне тощо (ДСТУ 3862)
Кафе-бар - різновид кафе, до складу якого входить бар,
торговельна зала якого суміжна з торговельною залою
кафе або барна стойка розміщена в торговельній залі
кафе
Кафе-пекарня - різновид кафе, відмінною ознакою
якого є виробництво і продаж хлібобулочних і
борошняних кондитерських виробів на місці

43.

Чайний салон - різновид кафе з широким асортиментом
чаю, де можна продавати кондитерські, булочні та
борошняні кулінарні вироби
Кав'ярня - різновид кафе з різноманітним асортиментом
кави
Кафетерій - заклад РГ самообслуговування з
асортиментом страв нескладного готування і напоїв,
торговельна зала якого обладнана торговельнотехнологічним устаткованням, призначеним для роздавання їжі.
• У навчальних закладах, установах, промислових
підприємствах, об'єктах роздрібної торгівлі тощо
кафетерій організує споживання, як правило, через
кафетерійну стійку

44.

Закусочна (шинок) - заклад РГ самообслуговування, де
переважає асортимент гарячих і холодних закусок, страв
нескладного готування, призначений для швидкого
обслуговування споживачів.
• Розрізняють спеціалізовані закусочні: «Галушки»,
«Куліш», «Деруни», «Сосиски», «Млинці», «Пиріжки»,
«Чебуреки», «Шашлики», «Вареники», «Пельмені»,
«Піцерія» тощо
Буфет - заклад РГ із обмеженим асортиментом готових
страв і напоїв, розміщений у спеціально обладнаному
приміщенні, де їжу споживають, як правило, стоячи чи
продають на винос.

45.

Бар - заклад РГ, в якому алкогольні, безалкогольні,
змішані напої та страви до них і закупні товари продають
через барну стойку.
• Розрізняють спеціалізовані бари: винний, пивний,
молочний, вітамінний, коктейль-бар тощо (ДСТУ 3862)
Нічний клуб - різновид бару або ресторану, який працює
переважно в нічні години, з організуванням різноманітних видовищ і розважально-танцювальних програм
із музичним супроводом.
• Розрізняють нічні клуби з послугами дозвілля: кабаре,
більярд, диско тощо
Пивна зала - різновид бару або ресторану з широким
асортиментом пива

46.

Їдальня - заклад РГ для обслуговування певного
контингенту споживачів із різноманітним асортиментом
продукції власного виробництва і закупних товарів, в
якому страви можуть надавати у вигляді
скомплектованих раціонів харчування.
• Функціює, як правило, за місцем роботи споживачів, у
навчальних закладах, військових підрозділах, лікувальних та оздоровчих закладах, відділеннях лікарень,
закладах соціальної підтримки малозабезпечених
верств населення тощо. В їдальнях можуть
функціювати зали оздоровчої, лікувальної та
лікувально-профілактичної призначеності. В якості
спеціалізованих їдалень розрізняють дієтичні їдальні

47.

Фабрика-заготівельня - заклад РГ, призначений для
механізованого виробництва власної продукції та
централізованого забезпечування нею інших закладів РГ
та об'єктів роздрібної торгівлі
Фабрика-кухня - заклад РГ, призначений централізовано
готувати і постачати готову до споживання їжу в різні
місця
Домова кухня - заклад РГ, призначений виготовляти
продукцію власного виробництва і продавати її
домашнім господарствам.
• Приймає від споживачів замовлення на кулінарну
продукцію, булочні і борошняні кондитерські вироби,
організує консультації з питань готування їжі, може
організувати споживання їжі на місці

48.

Ресторан за спеціальними замовленнями (catering) заклад РГ, призначений готувати і постачати готову їжу та
організовувати обслуговування споживачів в інших
місцях за спеціальними замовленнями.
• Такі заклади можуть обслуговувати банкети, фірмові
прийоми, ділові зустрічі, весілля та інші свята у залах,
офісах, на природі, під тентами тощо.