Похожие презентации:
Україна в період загострення кризи радянської системи (тема 29)
1. Тема 29.Україна в період загострення кризи радянської системи
2. Обовязкові для вивчення дати, події, персоналії
• Дати: 1965 р. - перша хвиля масових затримань діячів антирежимного руху;• 1970- 1972 рр.- видання самвидавного «Українського вісника»;
• 1972 р .- друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху;
• 1976
р. - утворення Української громадської групи сприяння виконанню
Гельсінських угод (УГГ);
• персоналії:
Івана Дзюби, Валерія Марченка, Петра Гриґоренка, Миколи
Руденка, В ’ячеслава Чорновола, Михайла Брайчевського, Сергія
Параджанова, Івана Миколайчука, Олеся Гончара, Леоніда Викова,
Володимира Івасюка, Муетафи Джемілєва, Миколи Амосова, Олега Антонова;
3.
• • значення понять і термінів:«застій» - період (1964-85рр.) неухильного поглиблення кризи рад. системи.
Почався з боротьби з волюнтаризмом та субєктивізмом, але фактично перетворився
в неосталінізм
«дефіцит»-
«розвинений соціалізм» - термін, який зявився в період засто, його називали
найдосконалішою формою суспільного устрою,
але що це достеменно ніхто не знав. Цим терміном відкладалося «світле
комуністичне майбутнє»
«номенклатура»- партійне державне керівництво, панівний клас рад. суспільства.
• , «самвидав», «тамвидав», «правозахисник»;
• • історично-культурні пам’ятки: картина Марії ГІриймаченко «Гороховий звір»-
1971р.; пам’ятник засновникам Києва (Кий, „Щек,:Хорив і їх сестра Либідь)
(скульптор Василь Бородай) -1982 р.
4. 1964-85 рр. – період “Застою”, криза торкнулася усіх сфер суспільства:
5. Ідеологічна криза:
6. Політична криза:
7. Культ особи(неосталінізм) та старіння комуністичного керівництва (геронтократія)
8. Продовження “холодної війни” та втручання СРСР у конфлікти в світі
9. ЕКОНОМІКА – КРИЗА!!!
10. Дефіцит і блат
11. Бюрократія
12. Сільське господарство
13. “Несуни” – буденне явище
14. Демографічна криза, депопуляція на селі, урбанізація – збільшення населення міста
15. КОСИГІНСЬКА економічна реформа 1965 р.
16. Економічні досягнення “застою”
17. ПЕТРО ШЕЛЕСТ 1963-72 рр.
18. Русифікація освіти
19. Наука і техніка
20. Література та мистецтво
21. Кінематограф
22. Марія Приймаченко
23. ДИСИДЕНТСТВО
24. 1965 р. і дисиденти
25.
26. Українська Гельсінська Група
27. Петро Григоренко- генерал, правозахисник
Петро Григоренкогенерал,правозахисник
28.
І. Дзюба29.
В. Чорновіл30. Репресивні заходи влади
Залякування органами КДБ, організаціярізноманітних «кампаній» у пресі тощо.
Адміністративні заходи: догани, виключення з партії,
звільнення з роботи, позбавлення радянського
громадянства.
Арешти та ув’язнення; 1970 р. за досі нез’ясованих
обставин загинула художниця і дисидент А. Горська.
Ізоляція в психіатричних лікарнях.
31. Течії дисидентського руху
Національно-визвольна:
за розширення
національних
прав аж до
незалежності
України.
Релігійна: за
свободу
віросповідання
, припинення
переслідуванн
я церкви,
відновлення
УГКЦ.
Правозахисна:
за дотримання
конституційни
х прав людини
й Декларації
прав людини
(1948).
За
демократични
й соціалізм.
32.
Є. СверстюкМ. Руденко
Л. Лук’яненко
33.
І. КандибаП. Григоренко
О. Тихий
34.
В. МарченкоЮ. Литвин
35. Релігійне дисидентство
Лідери: І. Гель, Й. Тереля – за відновлення Української грекокатолицької церков.В. Романюк – за виведення Російської православної церкви
з-під контролю держави, згодом – за відновлення УАПЦ.
П. Вінс, Г. Вінс – за свободу діяльності протестантських
церков.
Діяльність: організація таємних релігійних громад; створення
комітету захисту УГКЦ; передання інформації про порушення
прав віруючих міжнародним організаціям.
36. Рух кримських татар
1967 р. – з народузняли звинувачення
у співпраці з
нацистськими
окупантами.
Близько 100 тис.
кримських татар
спробували
повернутись до
Криму.
Внаслідок протидії
держави більшість із
них змушена була
повернутися на
попереднє місце
проживання, в
Криму осіли лише
900 сімей.
37. Значення дисидентського руху
Усього в Україні налічувалось близько 1 тис. дисидентів.Продовжив традиції національно-визвольної боротьби.
Став реальною моральною й ідеологічною загрозою радянській системі.
Створив ідеологічну базу відновлення Української державності.
Зробив вагомий внесок у розвиток культури України.
Вивів українську проблему на міжнародний рівень.