Біологія яєчної продуктивності птиці. Лекція 13

1. Лекція 13 Біологія яєчної продуктивності птиці.

1. Будова яйця с.-г. птиці
2. Хімічний склад яйця
3. Синтез і механізм формування компонентів
яйця
4. Фотоперіодизм, біологічне значення та
застосування на практиці
5. Вплив факторів на несучість курей.
Стимулятори яєчної продуктивності.

2. Література:

1.Бородай В.П. та ін. Технологія
виробництва продукції птахівництва.
Підручник. Вінниця, 2006
2. Бесулін В.І. та ін. Птахівництво і
технологія виробництва яєць та мяса
птиці. Біла Церква, 2003
3. Горбатенко І.Ю. Гиль М.І. Біологія
продуктивності с.-г. тварин. –
Миколаїв, 2006,2008.

3. : Енергетична цінність 100г маси курячих яєць – 650-690 кдж енергії. 1 куряче яйце за поживністю прирівнюється до 40г м'яса і

Енергетична
і харчова цінність яєць
:
Енергетична цінність 100г маси курячих яєць – 650690 кдж енергії.
1 куряче яйце за поживністю прирівнюється до 40г
м'яса і 200г молока
Перетравність білків – 98%, ліпідів – 96%
1 яйце задовольняє потребу людини у протеїну та жирі
на 4-5%, у вітамінах:Д – на 10-40%, А – на 15-20%, В12 на 50-100%.
Білок курячого яйця є коагулянтом отруйних речовин
(миш'яку, фтору, ртуті), здатен блокувати розвиток
ракових клітин
Перепелині яйця -покращують самопочуття хворих
холециститом,використовуються для лікування
атеросклерозу,гіпертонічної хвороби, стенокардії.

4. Будова яйця

1 – шкаралупа;
2 – підшкаралупна
оболонка;
3 – повітряна камера
(пуга);
4 – шар рідкого білка;
5 – шар щільного білка;
6 – жовткова оболонка;
7 – жовток;
8 – градинки;
9 – зародковий диск

5. Маса і співвідношення окремих складових частин яйця

Вид птиці
Маса
яйця, г
Співвідношення складових
частин яйця, %
білок
жовток
шкаралупа
Кури
55-65
55,8
31,9
12,3
Індики
80-90
55,9
32,3
11,8
Цесарки
38-48
52,3
35,4
12,6
Качки
70-85
52,6
35,5
12,0
Гуси
130-180
52,5
35,4
12,4

6. Білок складається із 4 шарів: - внутрішній щільний (градинковий) - 3% маси білка - внутрішній рідкий – 15-20% маси білка (майже

не містить муцинових волокон)
зовнішній щільний – 50-60% маси білка
(Утворює білковий мішок, який на тупому і гострому краях
яйця кріпиться до підшкаралупної оболонки.
Містить багато муцинових волокон, які сприяють
збереженню його форми і захищають жовток)
-зовнішній рідкий – 20-25% маси білка
(знаходиться між білковим мішком і підшкаралупною
оболонкою)

7. Складається із 6 шарів світлого (діаметр 0,2-0,4 мм ) 6 шарів темного кольору ( діаметр до 2,8 мм) Центр жовтка –латебра

Жовток
Складається із
6 шарів світлого (діаметр 0,2-0,4 мм )
6 шарів темного кольору ( діаметр до 2,8 мм)
Центр жовтка –латебра (світла речовина, сполучена
шийкою із зародковим диском.
У незаплідненому яйці це мутна білкова пластинка, діаметром
1-2 мм,
в заплідненому – 4-5 мм.

8. Підшкаралупні оболонки складаються із еластичних і колагенових волокон, переплетених між собою. Після знесення та охолодження

яйця, білок
зменшується в об'ємі і підшкаралупні
оболонки в тупому кінці яйця розходяться ,
утворюючи повітряну камеру – пугу.
Розмір пуги свіжознесеного охолодженого
яйця – діаметр -10-15 мм, висота -1,3-2,3
мм .

9. Шкаралупа зовнішня вапняна оболонка, захищає від механічних пошкоджень і є перешкодою для мікробного зараження і випаровування

води.
Товщина її у курячих яєць 0,35 мм
(гусячих- 0,54, цесарок -0,56 мм.
Складається з 2х шарів:
-зовнішнього губчатого
- внутрішнього сосочкового.
Губчастий шар пронизаний порами, через які проходить
випаровування води під час зберігання яєць та газовий
обмін під час інкубації.
Шкаралупа курячого яйця містить більше 7 тис. пор.
Губчатий шар покритий кутикулою (надшкаралупною
плівкою), яка складається із протеїнів.

10. 3. Хімічний склад яйця, %

Показник
Білок
Жовток
Шкаралупа
Яйце (в середньому)
без шка- з шкаралупи
ралупою
Вода
85-88
47-49
1,6
73,7
65,6
Суха
речовина
12-15
51-53
98,4
26,3
34,4
Протеїн
10-11.5 14-16
3,3
12,6
12,1
Ліпіди
сліди
30-33
Сліди
12,0
10,5
Вуглеводи
0.6-0.9
0.5-1.0
-
0,7
0,9
Мінеральні
речовини
0.5-0.6
1-1.1
95,1
1,0
10,9
Калорійність, ккал
40-60
300-400
10-15
158
141

11. Шкаралупа містить 98, 4% сухих речовин, які на 95 % складаються із мінеральних солей ( карбонат кальцію – 93,5%, 1,5%- карбонат

Шкаралупа
містить 98, 4% сухих речовин, які на 95 % складаються із
мінеральних солей ( карбонат кальцію – 93,5%, 1,5%карбонат магнію і трикальційфосфат).
Органічні речовини представлені білками, переважно
колагеном, який виконує цементуючу функцію.
Підшкаралупні оболонки
містять 92% сухих речовин, із яких 88% - органічні сполуки (в
основному білки кератин та муцин).
Білок яйця
містить 14,3% сухих речовин, із яких 90%-протеїни.
Основні фракції білків:
прості білки – овоальбумін(70%), овоглобулін(7%),
овокональбумін (3%)
складні білки–глікопротеїди –овомуцин та овомукоїд (17%),
лізоцим-3% має бактерицидні властивості(розчиняє оболонки
клітин бактерій

12. вуглеводи (0,6-0,7%) –глюкозу, глікоген, галактозу, манозу, мінеральні речовини- кальцій, фосфор,натрій калій, магній, сірку,

Білок містить
вуглеводи (0,6-0,7%) –глюкозу, глікоген, галактозу,
манозу,
мінеральні речовини- кальцій, фосфор,натрій калій,
магній, сірку, залізо
Жовток
містить 51-53% сухих речовин, найбільшу частку яких
займають ліпіди-до 30-33%.
Світлий і темний жовток різняться за своїм складом:
світлий – 5% білків і 4% ліпідів
темний – 15% білків і 33% ліпідів
Білки жовтка- складні фосфо та ліпопротеїди –
вітелін (70-75%), ліветин, фосфовітин

13. : тригліцериди жирних кислот – 62%, фосфоліпіди – 32% і стероли -5%. Із фосфоліпідів переважає лецитин – 8,6% маси жовта.

Ліпіди жовтка
: тригліцериди жирних кислот – 62%, фосфоліпіди
– 32% і стероли -5%.
Із фосфоліпідів переважає лецитин – 8,6% маси
жовта. Відношення лецитину
до холестерину-5:1,
о
що обумовлює високу харчову цінність яйця.
Яйце багате на всі вітаміни за винятком віт С.
У жовтку знаходяться каротиноїдні пігменти –
каротини та ксантофіли.
З ферментів у жовтку є амілаза, протеїназа,
дипептидаза, оксилаза та ін.

14. Яйце утворюється у яєчнику і яйцепроводі несучки. До середини інкубації у курячого ембріона в яєчнику закладається від 600 до

–
4. формування яйця
Яйце утворюється у яєчнику і яйцепроводі
несучки.
До середини інкубації у курячого ембріона в
яєчнику закладається від 600 до 3500
шт.яйцеклітин.
Після вилуплення навколо яйцеклітини
утворюється оболонка-фолікул, яка продукує масу
жовтка.
До періоду статевого дозрівання розмір
яйцеклітини -1 мм.

15. За 5-6 днів до овуляції (випадання жовтка в лійку яйцепроводу) яйцеклітини вступають у фазу бурного росту і збільшуються в

Статеве дозрівання у курей яєчних ліній -150
діб, м'ясних – 180, качок – 210, гусей – 240
днів.
За 5-6 днів до овуляції (випадання жовтка в лійку
яйцепроводу) яйцеклітини вступають у фазу
бурного росту і збільшуються в діаметрі до 35 мм.
Овуляція у курей відбувається в першу половину
світлового дня – через 30-40 хв після знесення
яйця.
Якщо до 13-15 год курка не знесла яйце секреція
естрогенних гормонів гальмується і до настання
наступної першої половини дня овуляція не
відбудеться.

16. Формування яйця (24-25 годин) 1. У лійці яйцепроводу, де зберігаються спермії, відбувається запліднення яйцеклітини. Час

перебування яйцеклітини в цьому відділі –
20-30 хв.
2. В білковому відділі яйцепроводу навколо жовтка
відкладається шар внутрішнього щільного, потім
внутрішнього рідкого, зовнішнього щільного білка. Час
перебування у білковому відділі 2-3 години.
3. У перешийку протягом 40-60 хв завершується
утворення зовнішнього рідкого білка, формуються
підшкаралупні оболонки
4. У матці формується шкаралупа (формується
протеїновий каркас, на якому осідають солі кальцію) час
перебування яйця в матці 19-22 години.

17. річні цикли розвитку тварин і птиці, які регулюються тривалістю світлового дня та температурним режимом. У птиці фотоперіодизм

5. Фотоперіодизм –
річні цикли розвитку тварин і птиці, які
регулюються тривалістю світлового дня та
температурним режимом.
У птиці фотоперіодизм проявляється
коливанням інтенсивності обміну речовин та
енергії під впливом температури та тривалості
освітлення, що супроводжується линянням та
припиненням яйцекладки.
Для скорочення періоду линьки
застосовують штучний фотоперіодизм.

18. Проведення штучного фотоперіодизму: -перші 4 дні птицю утримують без корму і світла -на 5-й день вмикають світло на 2 години,

дають 40г зерна
-протягом тижня тривалість освітлення
збільшують до 6 годин, кількість зерна
доводять до 100 г.
На 10 день у птиці починається
линяння

19. На 15 день птиці дають комбікорм (поступово зменшують кількість зерна). Через 1,5 місяці від початку линяння несучість

відновлюється до 70% і кури
використовуються для отримання
інкубаційних яєць більше 6-7 місяців
Явище фотоперіодизму підсилюється
хімічними та гормональними речовинами, за
цих умов світловий день скорочується до 8
годин за період 1 місяця.

20. 5.На яєчну продуктивність впливає: вид птиці, порода

Несучість яєчних порід – 220-250
М'ясо-яєчних -160-200
М’ясних – 120-160
Від курей сучасних гібридів (кроси ЗОРЯ 17, Борки 117,
Беларусь 9, Янтар 1, Хай секс коричневий та ін.)-250-300
яєць на рік
Несучість качок - 110-120 шт.,
гусей-40-50,
індичок – 90-100,
цесарок 70-100,
перепелів – 220-300.
Маса яєць: курячих – 55-65 г,
качиніх, індичих – 80-100
гусячих - 130-160, цесариних 38-50
перепелиних -10-13 г

21. Зменшення обмінної енергії на 5—10% призводить до зниження маси курячих яєць на 0,5— 0,7г. (норма енергії – 270ккал в 100

Вплив рівня годівлі
Зменшення обмінної енергії на 5—10% призводить до
зниження маси курячих яєць на 0,5— 0,7г.
(норма енергії – 270ккал в 100 корму-1фаза несучості ,
240 кал -2 фаза)
Маса яєць зростає і при збільшенні в кормосуміші
кількості сирого протеїну
Вміст сирого протеїну, 12
%
Маса курячих яєць, г 55,0
14
16
18
57,4
58,5
59,8
Оптимізація амінокислотного складу кормосуміші
призводить до збільшення маси курячих яєць на 1-2 г.

22. Укрупненню яєць сприяє добавка у корм доброякісної трав'яного борошна, вітаміну Д3, при його нестачі, аскорбінової кислоти,

сахарози
Збільшення дози кальцію у кормосуміші
для курей-несучок з 2,0-2,5 до 3,5-4,0%
супроводжується покращенням якості
шкаралупи.
Кальцій:фосфор – 3,5-4: 1(середня несучість)
4-5 : 1 (висока несучість)

23. Диференційована годівля – залежно від віку молодок і фази несучості

1-й місяць життя курчат- 22% протеїну
4-й-5-й місяць -14%(обмежена годівля)
6-10 міс (1фаза яйцекладки)-17-17,5%протеїну
11-14 міс (2 фаза яйцекладки)-15,5-16,5% СП
15-17
міс (3 фаза яйцекладки) -14,5-15% СП

24. Стимулятори яєчної продуктивності курей

Зовнішні:
фізіологічні – тривалість світлового періоду (11,5–11,7 год)
від початку яйцекладки;
2) температура ,
вологість, швидкість руху повітря , вміст
шкідли- вих газів (особливо сірководню, вуглекислого газу
аміаку у повітрі). Для отримання високої яєчної
продуктивності (300 і більше яєць в рік) дотримуються
визначених параметрів мікроклімату та умов утримання
птиці;
3) годівля повнораціонними стандартними комбікормам и.
Зокрема, введенням у раціони різних речовин (амінокислот ,
білків, ліпідів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей )
можна поліпшити якість яєць, збільшити тривалість
несучості і в результаті підвищити продуктивність курей .
1)

25.

Норми введення ферментних препаратів у
комбікорма курей яєчних ліній, %
Назва препарату
Норма введення
дорослій птиці
молодняку птиці
Глюкаваморин П10Х
0,02
0,01
Глюкаваморин ПХ
0,5
0,5
Пектаваморин П10Х
0,01
0,01
Пектофоетидин П10Х
0,01
0,01
Пектофоетидин П3Х
0,03
0,03
Амілосубтилін Г3Х
0,05
0,05
Протосубтилін Г3Х
0,05
-
Целовірідин Г3Х
0,06
-

26. Кормові добавки у раціонах птиці

Антибіотики (флавоміцин) -1-5мг на 1кг раціону
Антигрибкові агенти (попіонова, оцтова к-ти,
пропіонат натрію)-запобігають росту плісені у кормах
роду кандида, аспергілус та ін.
Антиокисники –запобігають прогіркненню
піліненасичених жирів –бутильовавний
гідрокситолуен=0,1кг на 1т.
Мишякові препарати (мають антибіотичний ефект) –
збільшують приріст,ефективність використання
корму, несучість
Смакові добавки
Гравій
ксантофіли

27. Хімічний та морфологічний склад тканин м’яса птиці.

Загальний хімічний склад м’яса птиці
Птиця
Кури
Курчата (бройлери)
Індики
Індичата
Качки
Каченята
Гуси
Гусенята
Вгодованість
(категорія)
Маса їстівної частини, включаючи внутрішній жир, %
Білки
Жири
Вода
Перша
18,2
18,4
61,9
Друга
20,8
8,8
68,9
Перша
17,6
12,3
69,0
Друга
19,7
5,2
73,7
Перша
19,5
22,0
57,3
Друга
21,6
12,0
64,5
Перша
18,5
11,7
68,0
Друга
21,7
5,0
71,2
Перша
15,8
38,0
45,6
Друга
17,2
24,2
56,7
Перша
16,0
27,2
56,0
Друга
18,0
17,0
63,0
Перша
15,2
39,0
45,0
Друга
17,0
27,7
54,4
Перша
16,6
28,8
53,4

28.

Хімічний склад м’язової тканини птиці
Птиця
М’язи
Білок,%
Жир,%
Вода,%
Кури
Грудні
23,5
1,7
74,0
Стегнові
20,8
4,1
74,4
Грудні
20,9
1,4
76,8
Стегнові
20,0
2,9
75,8
Грудні
22,7
1,9
75,1
Стегнові
20,3
2,6
76,4
Грудні
24,5
1,1
73,0
Стегнові
20,9
3,0
75,1
Качки
Гуси
Індики