Хосе Ортега-і-Гасет

1.

Хосе Ортега-і-Гасет
(1883-1955)
Основні праці: «Бунт мас» (1930), «Безхребетна Іспанія»,
«Дегуманізація мистецтва» (1925), «Мистецтво в теперішньому і
майбутньому», «Роздуми про техніку», «Історія як система».
Основні ідеї:
• Криза культури – «бунт мас»;
• Виводить теорію співвідношення мас та еліт в культурі;
• Обґрунтовує поняття «маси», визначає її сутнісні
характеристики;
• Обґрунтовує поняття «еліти» та її значення в суспільстві;
• Визначає особливості масової культури, її позитивні та
негативні наслідки для суспільства.

2.

Структура гармонійного суспільства
Меншини або еліта - це спеціально
кваліфіковані одиниці чи групи одиниць.
Маси - це сукупність осіб без спеціальної
кваліфікації; це якісна однорідність,
суспільна безформність, люди, що не
відрізняються від інших, а повторюють
загальний тип.

3.

СУСПІЛЬСТВО, КУЛЬТУРА
(в гармонійному розвитку)
ЕЛІТА:
МАСА:
Творча;
Інертна, пасивна;
Продукує ідеї, цінності;
Реалізовує задуми еліти;
Веде за собою маси;
Очолювана елітою, надається
до того, щоб еліта її вела;
Дбає за суспільне благо;
Дбає за вузьке коло власних
інтересів.
«… найрадикальніший поділ, який можна провести в людстві – це поділ на два типи:
ті, що від себе багато вимагають і беруть на себе все нові труднощі та обов’язки, і
ті, що від себе нічого оособливого не вимагають, а що для них жити – це бути
щомиті тим, чим вони вже є, без зусилля самовдосконалитись, трісками, що їх несе
течія.»

4.

• «Маса, не переставши бути масою, витісняє меншини».
• «Сьогодні ми свідки тріумфу гіпердемократії, в якій маса діє
безпосередньо без закону, з допомогою матеріального тиску,
накидаючи свої прагнення й смаки».
• «Для сьогоднішнього дня характерно, що простий ум, знаючи, що він
простий, осмілюється проголошувати своє право на простацтво і, де
хоче, накидає його».
• «Маса розчавлює під собою все, що відмінне, незвичайне,
індивідуальне, кваліфіковане й добірне. Хто не схожий на всіх, хто не
думає, як усі, ризикує, що його усунуть».
• «... відколи у VI столітті починається європейська історія, аж до 1800
року – ceбто протягом цілих дванадцяти сторіч – Європа не могла
досягнути кількості населення вищої за 180 мільйонів. А від 1800 до
1914 року – трохи більше як за одне століття – європейське
населення зросло від 180 до 460 мільйонів!.. За три покоління
створено гігантську людську кашу, що прорвалася потоком на
історичний простір і залила його. Повторюю, цих даних вистачило б,
щоб зрозуміти тріумф мас і все, що в цьому віддзеркалюється і
провіщається».

5.

Особливості масової культури
Піднесення «історичного рівня»: масове використання
матеріальних здобутків цивілізації, ідеологія рівноправ’я,
суспільний дисбаланс у співвідношенні мас та еліт.
Відчуття «рівня епохи»: «ми мусимо розв’язати наші проблеми
без активної співпраці з минулим, в повній дійсності – чи то
проблеми мистецтва, науки чи політики».
«Зріст життя»: зміст життя пересічної людини охоплює цілу
планету; зростають перспективи діяльності людини; зростає
цінність життя; зростає матеріальна вигода, розкіш; зростають
життєві свободи, відсутні соціальні перепони; віра в безкінечний
прогрес.

6.

Причини формування нової людини,
представника мас
Матеріальна вигода,
безпечність, комфорт,
громадськивй
порядок;
Ліберальна
демократія, розвиток
експериментальної
науки, індустріалізація,
технологізація;
Відсутність соціальних
перепон, громадських
привілеїв.
Рівноправність людей.
Світ, що від народження
оточує нову людину, не
змушує її обмежитися
жодним способом, не
протиставляє їй ніякого
заперечення, а, навпаки,
збуджує її апетити, що
зрештою
можуть
виростати без міри

7.

Людина, представник мас:
Зростання життєвих бажань, невдячність за цивілізаційні здобутки – нова
людина має психологію розпещеної дитини;
Представник мас – це людина, що її життя не має мети, вона пливе за
течією, нічого не творить, хоча її можливості і здатності – величезні;
Панівний тип людини – це примітив, що з’явився у цивілізованому світі.
Цивілізованим є світ, але не його мешканець; він у ньому навіть не
бачить цивілізації, а користується її здобутками, ніби природою;
Маса ХХ століття герметизована в собі, задоволена собою, неспроможна
нікому і нічому підпорядковуватися, переконана, що вона самодостатня
і непокірна;
Маса отримує свою назву не тому, що вона чисельна, а тому, що інертна.

8.

Людина, представник еліти:
Життя представника еліт повноцінне лише коли суть його
полягає в служінні чомусь вищому;
Шляхетне життя – підкорене дисципліні, вимогам та
обов’язкам; постійно прагне перевершити себе, здобути
нових досягнень;
Еліта – це люди добірні, шляхетні, єдині активні, для яких
життя - це постійне напруження, безкінечне тренування.
«Якщо цей тип людини надалі буде паном Європи, і остаточно все вирішуватиме,
то вистачить тридцяти років, щоб наш континент повернувся до варварства.
Правова й матеріальна техніка вивітриться із такою ж легкістю, як губилися
стільки разів таємниці виробництва».

9.

БУНТ МАС
• Європейська цивілізація сама витворила бунт мас.
• Коли маса починає діяти самостійно, вона бунтується проти власного призначення.
Бунт – це зрада власного призначення, повстання проти себе самого.
• “Коли маса діє самостійно, вона робить це єдино відомим їй способом: вона
лінчує”. Коли тріумфують маси, панує насильство.
• Бунт мас – це докорінна деморалізація людства.
• Суспільне керівництво потрапило до рук людини, байдужої до засад цивілізації.
• Епоха новітнього варварства. «Тип європейця, що починає переважати – у
відношенні до складної цивілізації, в якій він народився, примітивна людина, варвар,
що виринає із люка, “прямовисний напасник”. Цивілізація потребує зусиль і
підтримки.
• «Вчений неук». Наука: плідність її засад веде до неймовірного поступу, але поступ
неодмінно веде за собою спеціалізацію, а спеціалізація загрожує задушити науку
• Людина маси ототожнює себе з державою. У такий спосіб – утискає і ліквідовує
будь-яку творчу меншість: в науці, політиці, промисловості. За допомогою диктатури
держави маси діють самостійно.