3.20M
Категория: ПравоПраво

Спадкове право в умовах воєнного стану. Огляд правових позицій Верховного Суду, що стосуються спадкових правовідносин

1.

“Спадкове праворозгляду
в умовах воєнного стану.
Огляд правових
позицій
Верховного Суду, що
судами
цивільних
стосуються спадкових правовідносин ”
справ про
спадкування”
Лектор – канд. юрид. наук, доц. Олександр Кухарєв

2.

Спадкові правовідносини
• Спадщина відкривається внаслідок смерті
особи або оголошення її померлою
Відкриття спадщини
Оформлення права на
спадщину
• Оформлення права на спадщину пов’язане з
отриманням спадкоємцями свідоцтв про право
на спадщину

3.

Під відкриттям спадщини розуміється настання
певних юридичних фактів, що зумовлюють виникнення спадкових
правовідносин. Характеризується двома параметрами
Час відкриття
спадщини
Місце відкриття
спадщини
• Ст. 1220 ЦК
• Правило про комморієнтів
• Ст. 1221ЦК
• Особливі випадки визначення місця відкриття
спадщини встановлені законом

4.

Відкриття спадщини на тимчасово
окупованій території України
У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія,
місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення
щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні
спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі
відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на тимчасово окупованій
території, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення
щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового
майна, або вимоги кредиторів
(ст. 111 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій
території України» від 15.04.2014р.)

5.

Заведення спадкової справи
в умовах воєнного стану
В умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за
зверненням заявника будь- яким нотаріусом України, незалежно від місця
відкриття спадщини.
(підп. 2.1пункту 2 глави 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)

6.

Заведення спадкової справи
в умовах воєнного стану
Місце заведення спадкової справи не тотожне місцю відкриття спадщини!
Свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини
(ст. 66 Закону України “Про нотаріат”)

7.

Значення часу відкриття спадщини
На час відкриття спадщини визначаються:
склад спадщини;
коло спадкоємців;
матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових
відносин.
Постанова Об’єднаної Палати Верховного Суду від 24 травня 2021 р. у справі № 671/22/19,
провадження № 61-9511
сво19

8.

Дія норм спадкового законодавства
у часі
• ЦК України 2003 р. застосовується до спадщини, яка відкрилась
після 1 січня 2004 р.
• ЦК України 2003 р. може застосовуватися до спадщини, яка відкрилася після
1 липня 2003 р. і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на
спадкування яких виникло відповідно до норм ст. ст. 529–531 ЦК УРСР 1963
р.
Лист ВССУ від 16.05.2013р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»
№ 24-753/0/4-13

9.

Вплив воєнного стану на сферу
спадкового права
Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється
на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право
на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття
спадщини
п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного
стану» від 28.02.2022 р. № 164 (в редакції від 24.06.2022 р.)

10.

Вплив воєнного стану на сферу
спадкового права
Законодавець як у ст. 1270ЦК, так і в інших нормах ЦК не передбачає допустимості
існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та
можливості в постанові КМУ визначати інші правила щодо строку на прийняття
спадщини.
Пункт 3 постанови КМУ«Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від
28.02.2022 р. № 164 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних
правовідносин) суперечить ст. 1270, 1272
ЦК, а тому не підлягає застосуванню.
Постанова Верховного Суду від 25 січня 2023 р. у справі № 676/47/21,
провадження № 61-8014св22

11.

Обчислення строку для
прийняття спадщини
Початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня
після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має
обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її
померлою.
Постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 р. у справі № 554/4741/19,
провадження № 61-7013св20

12.

Домовленості між спадкоємцями,
не оформлені належним чином
Зміна думки щодо відмови від спадщини у зв’язку з невиконанням певних
домовленостей надалі особою, на користь якої здійснена така відмова, не може
бути достатньою підставою для визнання заяви про відмову від спадщини
недійсною відповідно до положень ст. 230 ЦК.
Постанова Верховного Суду від 3 листопада 2021 р. у справі № 303/2113/19,
провадження № 61-16909св20

13.

Усунення від права на спадкування
Оскільки цивільну правоздатність має лише фізична особа, яка є живою,
усунути від права на спадкування особу, яка на момент подання відповідного
позову вже померла, є неможливим, оскільки її цивільна правоздатність вже
припинилась.
Постанова Верховного Суду від 13 липня 2022 р. у справі № 755/17978/20,
провадження № 61-16733св21

14.

Спадщина як ключова категорія
спадкового права
Ознаки спадщини
1) локальний характер;
2) чітко визначені темпоральні межі існування;
3) складний об’єкт; 4) обмеженість у цивільному обороті;
5) склад спадщини визначається на час відкриття спадщини та охоплює лише ті права та обов’язки,
носієм яких був спадкодавець за життя;
6) обмежене коло суб’єктів на спадщину як на об’єкт цивільних прав;
7) єдиним порядком набуття права на спадщину є спадкування.

15.

Виникнення права на спадщину
у спадкоємця
У спадкоємця, який прийняв спадщину, права володіння та користування
спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може
захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном
відповідно до гл. 29 ЦК. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є
нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з
моменту державної реєстрації цього майна. Спадкоємець, який прийняв у
спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право
витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених
ст. 388 ЦК, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею
останнього
Постанова Верховного Суду України від 23 січня 2013 р. у справі № 6-164цс12

16.

Момент виникнення права власності
на спадщину
Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв
спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для
підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на
спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про
реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює
позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві
власності майном.
Постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 р. у справі № 463/6829/21-ц,
провадження № 61-12264св22

17.

До складу спадщини входять лише
ті права, які належали спадкодавцеві
на день смерті
Встановивши, що одноповерховий нежитловий будинок є
самочинним будівництвом, право власності на який спадкодавець за
життя не набула, апеляційний суд зробив правильний висновок, що
спірне майно до складу спадщини не увійшло, та обґрунтовано
відмовив в позові про визнання права власності на вказане майно за
позивачем в порядку спадкування за законом після смерті матері.
Постанова Верховного Суду від 3 лютого 2021 р. у справі № 295/12247/19,
провадження № 61-2756св20

18.

Визначення складу спадщини
Припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та
не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених
страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на
отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в
розумінні положень ст. 1227ЦК ці виплати вважаються такими, що належали до виплати
спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень ст. 1227ЦК має право на
отримання страхових виплат у порядку спадкування за законом.
Постанова Об’єднаної Палати Верховного Суду від 14лютого 2022 р. у справі № 243/13575/19,
провадження № 61-11268
сво20

19.

Спадщина належить спадкоємцям
на праві спільної часткової власності
Спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної
часткової власності (ч. 4 ст. 355 ЦК), а тому при її поділі застосовуються
правила передбачені в гл. 26 ЦК, які регулюють відносини спільної часткової
власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ
провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із
спадкоємців за законом або за заповітом.
Постанова Верховного Суду від 22 січня 2020 р. у справі № 243/6275/16-ц,
провадження № 61-42813св18

20.

Співвідношення категорій
“поділ” та “виділ”
•!
У разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі
складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна
власність при виділі частки зберігається.
На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того
співвласника, частка якого виділяється із спільної власності, у разі поділу (ст.
367 ЦК) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.
Постанова Верховного Суду від 10 листопада 2021 р. у справі № 362/3095/17,
провадження № 61-14433св21

21.

Визнання права власності на спадщину –
винятковий спосіб захисту
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є
винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують
перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку.
Постанова Верховного Суду від 22 вересня 2021 р. у справі № 227/3750/19,
провадження № 61-16069св20

22.

Визнання права власності на спадщину
Якщо інші спадкоємці оспорюють чи не визнають право на частку
спадкоємця, то ефективним є такий спосіб захисту як визнання права на
частку спадкоємця.
Постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 р. у справі № 127/23627/20,
провадження № 61-17025св21

23.

При визначенні спадкоємцю додаткового строку для
прийняття спадщини, суд не повинен визнавати за ним
право власності на спадщину
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про
прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про
визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення
йому додаткового строку для прийняття спадщини має право
прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269ЦК,
звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що
прийняв спадщину.
Постанова Верховного Суду від 14липня 2021 р. у справі № 237/2312/17,
провадження № 61-23150св19

24.

Необхідність прийняття спадщини при вирішенні
питання про визнання права власності
Відсутність у спадкоємця оригіналів правовстановлюючих документів не змінює
встановлену законом процедуру прийняття спадщини. Позивачкою не надано доказів
порушення її права на прийняття спадщини й оформлення спадкових прав, оскільки
вона на час розгляду справи в суді першої інстанції до нотаріуса із заявою про
прийняття спадщини не зверталася, спадкова справа після смерті спадкодавця не була
заведена, нотаріус не відмовляв позивачці у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва
про право на спадщину.
Вирішення спору щодо визнання права власності на майно в порядку спадкування
може відбуватися лише після прийняття спадкоємцем спадщини.
Постанова Верховного Суду від 11березня 2021 р. у справі № 289/927/19,
провадження № 61-16105св20

25.

Спори за позовами
кредиторів спадкодавця
Кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця,
який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання
спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового
майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини
або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має
право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину,
протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або
про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину
(ст. 1281ЦК)

26.

Умови задоволення позову кредитора
спадкодавця до спадкоємців
✔пред’явлення кредитором письмової вимоги до спадкоємця
погашення боргів спадкодавця;
про
✔дотримання строків пред’явлення такої вимоги;
✔прийняття спадщини спадкоємцем у спосіб та строки,
визначені цивільним законодавством;
✔невиконання спадкоємцем обов’язку щодо задоволення вимог
вимог кредитора шляхом одноразового платежу.

27.

Строки пред’явлення претензій
кредиторів
Строки пред’явлення претензій кредиторів не є строками
позовної давності (гл. 19ЦК), оскільки ці строки не
перериваються, не поновлюються, до них не застосовуються
положення ст. ст. 261–263 ЦК і вони підлягають застосуванню
незалежно від наявності заяви сторони у справі.
Тобто ст. 1281ЦК, яка визначає преклюзивні строки пред’явлення
таких вимог, застосовується і до кредитних зобов’язань,
забезпечених іпотекою.
Постанова Великої Палати Верховного Суду у від 17квітня 2018 р.
у справі № 522/407/15-ц, провадження № 14-53цс18

28.

Способи захисту прав кредиторів
спадкодавця
Спеціальний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця – звернення
стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям в натурі (ч. 2 ст.
1282ЦК).

29.

Способи захисту прав кредиторів
спадкодавця
Застосування правила ст. 1282ЦК не виключає можливості
застосування альтернативного способу захисту, зокрема про
примусове виконання обов’язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16ЦК)
Постанова Верховного Суду від 25 квітня 2018 р. у справі № 645/3265/13-ц,
провадження № 14-53цс18

30.

Обсяг відповідальності спадкоємця
за боргами спадкодавця
Спадкоємці несуть зобов’язання погасити нараховані
проценти і неустойку тільки в тому разі, якщо вони вчинені
боржникові за життя. Інші нараховані зобов’язання
фактично не пов’язані з особою боржника і не можуть
присуджуватися до сплати спадкоємцями
Постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 р. у справі № 303/4128/17,
провадження № 61-14604св20

31.

Мовчазна відмова спадкоємця
у здійсненні одноразового платежу
За відсутності доказів про погашення спадкоємцем боржника боргу
спадкодавця та письмової відмови спадкоємця у здійсненні
одноразового платежу на користь кредитора, має місце мовчазна
відмова спадкоємця у здійсненні одноразового платежу.
Постанова Верховного Суду від 22 жовтня 2022 р. у справі № 195/1369/21,
провадження № 61-6588св22

32.

Кредитор спадкодавця не може вимагати визнання
права власності на спадкове майно
Стаття 1282ЦК не конкретизує способів звернення стягнення на майно та не
передбачає можливості звернути стягнення на майно, отримане спадкоємцями,
шляхом визнання на нього права власності за кредитором, а лише встановлює
обов’язок суду в разі пред’явлення відповідного позову та доведення його
підстав звернути стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 р.
у справі № 645/6151/15ц, провадження № 14-99цс21

33.

Заповіт – особисте розпорядження особи на
випадок своєї смерті
Односторонній
правочин
Таємниця складення
Письмова форма із
нотаріальним
посвідченням
Породжує правові
наслідки після смерті
сторони

34.

Право на заповіт та принцип свободи заповіту
Право на заповіт може бути здійснене протягом всього життя особи і включає в себе як право
на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Усі наведені
правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є
реалізацією свободи заповіту, яка є принципом спадкового права.
Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного
волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після
смерті заповідача.
Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також
необхідність поваги до волі заповідача та обов’язковість її виконання
Постанова Верховного Суду від 20 липня 2022 р. у справі № 461/2565/20,
провадження № 61-21209св21

35.

Спори про визнання права
Тлумачення
заповіту
власності
на спадщину
Тлумачення правочину - це з’ясування змісту дійсного одностороннього правочину
чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого
неможливо встановити справжню волю сторони (сторін).
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на
користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору
(правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та
виконуваності
Постанова Об’єднаної Палати Верховного Суду від 5 грудня 2022 р. у справі № 753/8945/19,
провадження № 61-8829сво21

36.

Спори про визнання права
Тлумачення
заповіту
власності
на спадщину
Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти
собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо
розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише
інструментом з’ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи
тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати
(доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.
Постанова Верховного Суду від 30 вересня 2022 р. у справі № 165/3014/20,
провадження № 61-162587
св21

37.

Спори про визнання права
Тлумачення
заповіту
власності
на спадщину
Тлумачення заповіту може здійснюватися як при розгляді власне позовної вимоги про
тлумачення змісту заповіту, так і, зокрема, при розгляді позовної вимоги про
визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З урахуванням того, що зміст заповіту може містити розпорядження про призначення
спадкоємця (спадкоємців) і/ або визначення спадкового майна (спадщини), то і
тлумачення змісту заповіту може здійснюватися щодо таких розпоряджень заповідача.
Постанова Верховного Суду від 23 лютого 2022 р. у справі № 474/454/18,
провадження № 61-17277
св20

38.

Спори про визнання права
Тлумачення
заповіту
власності
на спадщину
Відсутність у заповіті кадастрового номеру земельної ділянки та неправильне
зазначення цільового призначення земельної ділянки не відміняє дійсної волі
заповідача щодо настання реальних наслідків вчиненого ним правочину. За
таких підстав ВС погодився з рішенням апеляційного суду про тлумачення
заповіту.
Постанова Верховного Суду від 30 вересня 2022 р. у справі № 165/3014/20,
провадження № 61-162587
св21

39.

Спори про визнання права
Тлумачення
заповіту
власності
на спадщину
Суд розтлумачив заповіт, в якому спадкоємиця була вказана як “онука”, хоча
фактично не перебувала у спорідненості із заповідачем.
Постанова Верховного Суду від 12 жовтня 2020 р. у справі № 478/2164/18,
провадження № 61-19541
св19

40.

Спори про визнання права
Спори прона
визнання
заповіту недійсним
власності
спадщину
1. Право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті
заповідача.
2. До вимог про визнання заповітів недійсними застосовується загальний трирічний
строк позовної давності.
3. Позивачами виступають спадкоємці за законом, для яких відсутність заповіту
породжує право на спадкування. Відповідачами – спадкоємці за заповітом.
4. Не всі загальні підстави недійсності правочину можуть застосовуватися до заповіту
як одностороннього правочину, зокрема, ст. 230, 233 ЦК України.

41.

Наявність юридичного інтересу у спорі про
визнання заповіту недійсним
Позов щодо встановлення нікчемності заповіту з підстав складення заповіту з порушенням
вимог щодо його форми та посвідчення, так і позов про визнання заповіту недійсним з
підстав відсутності вільного волевиявлення заповідача і не відповідності заповіту його волі,
може бути подано до суду виключно заінтересованою особою, тобто особою, яка має
конкретний майновий інтерес в оспорюваному правочині (заповіті).
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання заповіту недійсним (нікчемним),
повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.
Постанова Верховного Суду від 29 квітня 2021 р. у справі № 211/2682/16-ц,
провадження № 61-10324св19

42.

Визнання заповіту нікчемним – неправильний
спосіб захисту
Позивач заявив вимогу про встановлення нікчемності
заповіту без застосування наслідків недійсності
правочину, у зв’язку з чим суди дійшли обґрунтованого
висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, а
отже позов з цих підстав задоволенню не підлягає.
Постанова Верховного Суду від 6 лютого 2023 р., у справі № 675/1611/21,
провадження № 61-12314
св22

43.

Вичерпний перелік підстав
для недійсності заповітів
Недійсність заповіту з мотивів розширювального розуміння вимог до форми і порядку
його посвідчення, про які згадується у ч. 1ст. 1257ЦК, матиме наслідком порушення
принципу свободи заповіту.
Кваліфікація заповіту як нікчемного з підстав, які не передбачені а ні ч. 1ст. 1257ЦК, а
ні взагалі нормами гл. 85 ЦК, по суті скасовує це вільне волевиявлення заповідача без
можливості виразити свою волю шляхом складання іншого заповіту, оскільки сталася
смерть заповідача.
Постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 р. у справі № 127/5690/20,
провадження № 61-7239св21

44.

Вичерпний перелік підстав
для недійсності заповітів
Наявність підстав для визнання заповіту недійсним має
встановлюватися судом на момент його вчинення
Постанова Верховного Суду від 4 травня 2022 р. у справі № 752/11266/20,
провадження № 61-13180св21

45.

Заповіт, посвідчений на тимчасово
окупованій території, є нікчемним
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод та
правовий режим на тимчасово окупованій території України” будь- які органи, їх
посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність
вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи
призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь- який акт (рішення,
документ), виданий такими органами, є недійсним і не створює правових
наслідків. До таких актів належить і заповіт, посвідчений нотаріусом Донецької
Народної Республіки.
З
Постанова Верховного Суду від 28 серпня 2020 р. у справі № 185/2052/19,
провадження № 14-4920св20

46.

Посвідчення заповіту нотаріусом за
межами свого нотаріального округу
ВП ВС відступила від правового висновку ВСУ щодо нікчемності заповіту в разі
його посвідчення нотаріусом за межами свого нотаріального округу,
визначивши, що положення ЦК не встановлює нікчемність заповіту в разі, коли
нотаріус посвідчив заповіт особи не в межах свого нотаріального округу.
Указане не впливає на форму правочину, волевиявлення заповідача й на ті
вимоги про порядок його посвідчення, які закріплені в ЦК.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 р.
у справі № 522/9893/17,провадження № 14-173
цс20

47.

Несвоєчасна реєстрація заповіту в Спадковому
реєстрі не зумовлює його недійсність
Реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі об 15год. 11хв. вже після смерті
заповідача, яка настала у цей же день о 07 год. 40 хв., жодним чином не
спростовує дійсності заповіту, посвідченого приватним нотаріусом, оскільки
заповіт був посвідчений за життя спадкодавця, а внесення даних про
заповіт до Спадкового реєстру не залежить від волі спадкодавця, є
технічною дією, від якої не залежить зміст заповіту і дата та час його
посвідчення.
Постанова Верховного Суду від 25 січня 2023 р. у справі № 754/3162/21,
провадження № 61-8164св22

48.

Складення заповіту особою,
яка не розуміла значення своїх дій
Правила ст. 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано
недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані,
коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними
(тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення тимчасового
стану особи, при якому вона внаслідок функціональних розладів психіки, порушення
фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих станів не може розуміти
значення своїх дій та керувати ними у момент укладення нею правочину, необхідно
обов’язкове призначення судово- психіатричної експертизи.
Постанова Верховного Суду від 3 червня 2021 р. у справі № 641/5079/18,
провадження № 61-16359св20
English     Русский Правила