Кінезіотейпування (кінезіологічне тейпування)

1.

2.

Кінезіотейпування (кінезіологічне тейпування) - це спосіб
лікування різних захворювань і травм організму за допомогою
аплікацій спеціальних еластичних пластирів (кінезіотейпів). Дана
методика була розроблена американським лікарем японського
походження Кензо Касе у 1979 році після 6 років клінічних
випробувань. Будучи хіропрактиком, Кензо Касе постійно досліджував
вплив рук терапевта на ушкоджену ділянку тіла пацієнта,
обгрунтовуючи роль поверхневих рецепторів у лікуванні та відновленні
хворої людини. Міжнародне визнання дана методика отримала у 1988
році під час Олімпійських ігор у Сеулі, коли весь світ побачив
японських спортсменів з аплікаціями кінезіотейпів та оцінив потенціал
даної методики. Після успіху представлення методики широкому загалу
на Олімпіаді, кінезіотейп став постійним помічником професійних
спортсменів, свідченням чого стали постійні появи передових діячів
спорту з різними аплікаціями під час виступів на змаганнях найвищого
рівня. На сьогодні кінезіотейпування стало невід’ємною частиною
повноцінного лікування та відновлення пацієнтів з ушкодженнями
опорно-рухового апарату різного ґенезу.

3.

Властивості кінезіотейпу:
- виготовлений з високоякісної бавовни,
- еластичний, має клейову основу (акрил),
- гіпоалергенний,
- адгезивний,
- кольоровий,
- проникний для повітря та води.

4.

Основний терапевтичний ефект:
- Покращує кровообіг, лімфообіг.
- Зменшує біль.
- Покращує функцію м’язів.
- Підтримка суглобів.
- Сегментарний вплив.

5.

Принцип дії кінезіотейпу

6.

У клінічній практиці виділено основні напрями лікувальної дії
кінезіотейпінгу:
- збільшення міжтканинного простору під тейпом за рахунок натягу тейпу;
- нормалізація тонусу м’язів у результаті впливу на пропріо- й
інтерорецептори;
- моделювання патерну руху після векторного накладення тейпу;
- регуляція вісцеральних порушень унаслідок впливу на орган асоціюваний
м’язі, по принципу Захарїна Геда;
- зменшення больового синдрому за теорією «вхідних воріт» Мелзака та
Уолла;
- корекція набрякового синдрому й лімфостазу за рахунок забезпечення
адекватного протікання саногенетичних процесів;
- прискорення загоєння ран і розсмоктування гематом як наслідок
поліпшення мікроциркуляції;
- вирівнювання фасціальних тканин, зменшення компресії над ділянкою
запалення за допомогою підняття фасції й м’яких тканин;
- посилення пропріоцепції збільшенням стимуляції шкірних
механорецепторів.

7.

Теорія контролю воріт:
1.Коли не надходить ніяких сигналів, гальмівний
нейрон блокує передачу сигналів в головний мозок
( «ворота закриті»).
2. Коли надходять звичайні соматосенсорні сигнали,
активується два види нейронів, але гальмівний нейрон
все одно перешкоджає передачі сигналів в мозок
( «ворота закриті»).
3. Ноцицепція (сприйняття болю) відбувається при
наявності спеціальних волокон, які активують
гальмівні нейрони і сприяють передачі сигналу в
область головного мозку, повідомляючи йому про біль
( «ворота відкриті»).

8.

Колір тейпу:

9.

Коричневий (колір тіла) – нейтральний тейп. Символізує
землю, щирість, незалежність, звязану енергію.
Голубий – заспокійливий колір, має охолоджувальний
ефект. Використовується при набряках і запальних
процесах. Символізує воду, прохолоду, спокій.
Рожевий – агресивний. Символізує свіжість, молодість,
гостроту і домінування. Колір оптимізму, радості і
позитивного настрою.
Жовтий – теплий, заспокійливий.
Помаранчевий – теплий, стимулюючий.
Чорний – колір індивідуальності, незалежності, влади та
містики.
Зелений – життя, природи, регенерації.
Червоний – яскравий та сильний колір. Символізує вогонь,
енергію, тепло, радість та любов. Стимулює та надихає.

10.

Форми тейпу: І,Y,X і лімфатичний.

11.

Правила накладання:
- Моделювання місця наклеювання;
- Виміряти довжину тейпу;
- Очистити і обезжирити шкіру;
- Відрізати тейп потрібної форми та
видалити захисну плівку;
- Основу тейпу накласти без розтягу
на шкіру;
- Розтягнути шкіру і наклеїти;
- Після накладання тейпу, потерти
поверхню тейпу для активації
чутливого до тепла клею.

12.

Правила зняття:
- Акуратно відділити край тейпу від
шкіри;
- Розтянути шкіру;
- Тейп відділятизп ходом росту
волосся;
- Не знімати різко;
- Заборонено знімати після гарячого
душу або ванни.

13.

Правило трьох М:
1. Менше натягу;
2. Менше напрямків;
3. Менше шарів;

14.

15.

Методи зняття тейпу:
- Roll-Метод- Видаляйте тейп по ходу росту
волосся, скрутіть тейп. Використовуйте
основу долоні для зняття тейпу.
- Метод « ТИСКУ» - Відтягніть край тейпу
від шкіри, помістіть вказівний палець на
тейп з тиском , направленням вниз і до
середини,потягніть тейп до гори і помірно
в сторону з силою натягу, при зберіганні
тиску вказівним пальцем.

16.

17.

18.

Показання:
- реабілітація після травм;
- наявність больового синдрому;
- підтримка м'язово-фасціального сегмента після проведення
сеансів мануальної терапії;
- порушення м'язового тонусу;
- полегшення навантаження на м'язи, зв'язки, суглоби для
профілактики спортивних травм.
Протипоказання (абсолютні)
- індивідуальна непереносимість;
- захворювання шкіри;
- захворювання серцево-судинної системи в ступені субдекомпенсації;
- захворювання нирок;
- цукровий діабет;
- тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок.

19.

Тенсегриті - каркасна система стискання-розтягування ( від англ.
словосполучення "tensegrity integrity" - поєднання шляхом
натягування). Конструкція складається з системи трубок та тросів,
в якій трубки працюють на стискання, а троси - на розтягування.
В конструкції трубки "зависають" у просторі, не спираючись одна
на одну, а їх взаємовідношення забезпечують розтягнуті троси.

20.

21.

22.

23.

Анатомічні поїзди
Скелет і м'язи пов'язані єдиною фасціальною системою і те, що
відбувається в стегні, дуже часто пов'язане з тим, що відбувається в шиї.
Фасція - це загальний термін, який позначає позаклітинний матрикс
волокон, «клей» і воду, що оточують все тіло під шаром шкіри. Тягуча слизька
сполучна тканина, яка пронизує, підтримує, активізує всі тканини тіла і
переводить скорочення м'язів в координований рух. Як мембрани в часточках
грейпфрута, вона одночасно поєднує і розділяє частини нашого тіла. Це не
просто пасивний «обгортковий матеріал», а жива, біологічна тканина, яка
динамічно адаптується до рухів, розподіляє навантаження в тілі, реагує і
ремоделюється, якщо сили, прикладені до тіла, змінюються. Уяви це на прикладі
тонкого шовкового костюма, надягнутого на тебе. Якщо ти потягнеш за один
край костюма, натяг проявиться у всьому виробі і ти відчуєш дискомфорт.
Теорія «анатомічних поїздів» заснована на тому, що які б завдання не
виконував кожен окремий м'яз, він функціонально інтегрований і працює
всередині фасціальної павутини. Ці лінії і пласти слідують за переплетеннями
сполучних тканин людського тіла, формуючи чіткі «меридіани» міофасції. Будьякий натяг, фіксацію, напругу, компенсацію і навіть більшість рухових дій можна
розподілити по цих лініях.

24.

Всього виділяють 12 анатомічних поїздів, або сполучно-тканинних структур, які
взаємодіють між собою в організації руху:
● Фронтальна (передня) поверхнева лінія
об'єднує всю передню поверхню тіла від тилу стоп до бічних сторін черепа двома відсіками:
від пальців стопи до тазу і від тазу до голови.
● Задня поверхнева лінія (поверхнева лінія спини)
об'єднує всю задню поверхню тіла від пальців ніг, перекидаючись через голову, до
надбрівних дуг.
● Латеральна (бічна) лінія
проходить по обидва боки тіла, від середини стопи з її внутрішньої сторони, виходить із
зовнішнього боку стопи, піднімається вгору по зовнішній поверхні гомілки і стегна,
утворює подвійний зигзаг від тіла до вуха.
● Спіральна лінія
одним витком обкручується навколо тіла, з'єднуючи одну частину черепа з протилежним
плечем і ногою з тієї ж сторони.
● Глибинна фронтальна лінія, наш "центр"
залягає глибоко і бере участь в утриманні внутрішніх органів, задає простір всередині тіла.
● Функціональні лінії (задня і фронтальна)
біжать поверхнево, відповідають за стабілізацію тіла в різних позах рівноваги, дозволяють
сильніше і точніше рухати руками і ногами, з'єднуючи з протилежною стороною.
● Лінії рук (поверхневі передня і задня, глибокі передня і задня)
відходять від осьового скелета до великого пальця, мізинця, долоні і тильної сторони кисті.
https://www.youtube.com/watch?v=xLTSA3f1yEw

25.

26.

27.

Візуальна діагностика:
Симетричність;
Паралельність;
Амплітуда;
М’язовий тонус;

28.

29.

Оцінка ходи

30.

М’язова техніка:
використовується для підвищення або
зниження м’язового тонусу.
Відміряти тейп при розтянутому м’язі,
вирізати
тейп
потрібної
довжини,
завкруглити краї, накласти якір (4-5 см.) на
початкову зону (місце початку або місце
кріплення), після чого наклеїти основу тейпу,
залишивши крайові (4-5 см.), потерти тейп,
стежити, щоб не утворились складки.
Виконується без розтягу.

31.

32.

Корегуюча техніка:
функціональна корекція (наколінок).
Основу тейпу накласти з легким
натиском на розслаблену шкіру, відділити
захисну плівку до крайових 4-5 см.
Повільно розтягнути тейп, від легкого
до інтенсивного розятгу, і наклеїти на шкіру.
Кінці тейпу накладаємо без розтягу. Ця
техніка є протилежною фасціальній техніці.

33.

34.

Фасціальна техніка:
завжди використовується в формі Y,
максимально розслабити тіло, основа тейпу
накладається без розтягу біля ділянки, яка
буде проклеюватись, відірвати захисну
плівку і без розтягу нанести тейп на шкіру.
(Окремий вид «Жингельн техніка).

35.

36.

Постуральне тейпування: покращення положення, яке
буде впливати на стабільність та рух тіла.
Стопа – стабільність
Гомілка – рух
Коліно – стабільність
Стегно – рух
Таз – стабільність
Грудний і шийний відділ – рух
Лопатка – стабільність
Плечовий суглоб – рух
Лікоть – стабільність
Кисть – рух
Грей Кук книга «Рух».

37.

38.

39.

Основний підхід постурального тейпування:
- Пацієнт приймає необхідне положення;
- Наклеїти тейп вздовж міофасціальної лінії, яка
відповідає правильному положенню;
- Натяг мінімальний;
!!! Пам’ятайте: ми клеємо тейп на певний руховий
патерн, а не на м’яз, щоб вплинути на неправильну
позицію/роботу.

40.

Лігамен тейп (зв’язкова) техніка:
Травми зв’язок та підтримка суглобів.
Завжди
наклеюється
з
повним
розтягом,
розірвати
захисну
плівку
посередені і відділити, затиснути тейп між
двома пальцями, накласти основу тейпу на
зв’язку, кінці тейпу накладаємо без розтягу.
(Окремий
вид
просторове
наклеювання).

41.

42.

Лімфатичне тейпування:
Лімфа (від лат. lympha — чиста вода, волога) — прозора
рідина, за своєю структурою схожа на плазму крові, проте не
містить еритроцитів і тромбоцитів, але містить багато
видів лімфоцитів, близько п'яти тисяч, та макрофагів (білі кров'яні
тільця, що беруть участь в хімічному поглинанні чужорідних
мікроорганізмів).

43.

Функції лімфи:
- Повернення білків, води і солей із тканин у кров.
- Лімфатична система бере участь у створенні імунітету, захищає
організм від хвороботворних мікробів.
- Забезпечує утворення максимально концентрованої сечі.
- Метаболічна функція.
- Забезпечує зв’язок між органами і тканинами.
- Бере участь у підтриманні гомеостазу.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51.

52.

Лімфатична техніка: порушення лімфотоку,
набряки, гематоми.
Виконується в формі віяла або
восьминога.
Розділити тейп на 4-9 тонких полосок.
Основа тейпу накладається в напрямку
ходу лімфи, забрати захисну плівку, і наклеїти
хвилями без розтягу. При гематомах чи
місцевих трвамах, тейп можна накладати у
формі сітки.

53.

54.

Дельтоподібний м'яз
Початок: Бічна частина ключиці, надплечовий відросток, ость лопатки.
Прикріплення: Дельтоподібна горбистість плечової кістки.
Функція: Весь м'яз відводить руку від тулуба до горизонтального рівня;
ключична частина згинає плече, остьова частина розгинає плече.
Інервація: пахвовий нерв (С5-С6).

55.

56.

Надостьовий м'яз
Початок: Надостьова ямка лопатки, надостьова фасція.
Прикріплення: Верхівка великого горбка плечової кістки, суглобова капсула
плечового суглоба.
Функція: Відводить руку до горизонтального рівня, відтягує догори капсулу
плечового суглоба.
Іннервація: Надлопатковий нерв (С5-С6)

57.

Підостьовий м'яз
Початок: Підостьова ямка, підостьова фасція.
Прикріплення: Задня поверхня великого горбка плечової кістки.
Функція: Обертає плече назовні, приводить його до тулуба, відтягує суглобову
капсулу плечового суглоба.
Іннервація: Надлопатковий нерв (С5-С6).

58.

Малий круглий м'яз
Початок: Бічний край лопатки, підостьова фасція.
Прикріплення: Задня поверхня великого горбка плечової кістки.
Функція: Обертає плече назовні і приводить його до тулуба.
Іннервація: Надлопатковий нерв (С5).

59.

Великий круглий м'яз
Початок: Нижній кут лопатки, підостьова фасція.
Прикріплення: Гребінь малого горбка плечової кістки.
Функція: Розгинає і приводить плече до тулуба, обертає його досередини.
Іннервація: Підлопатковий нерв (С5-С7).

60.

Підлопатковий м'яз
Початок: Реброва поверхня лопатки та її присередній край.
Прикріплення: Гребінь малого горбка плечової кістки.
Функція: Обертає плече досередини і приводить його до тулуба.
Іннервація: Підлопатковий нерв (С5-С7).

61.

Дзьобо-плечовий м'яз
Початок: Верхівка дзьобоподібного відростка лопатки.
Прикріплення: Плечова кістка нижче гребеня малого горбка.
Функція: Згинає плече в плечовому суглобі і приводить його до тулуба.
Іннервація: М'язово-шкірний нерв (С6-С7).

62.

63.

Двоголовий м'яз плеча
Початок: Над суглобовий горбок лопатки (довга головка), дзьобоподібний
відросток лопатки (коротка головка).
Прикріплення: Горбистість променевої кістки.
Функція: Згинає і відвертає (супінує) передпліччя в ліктьовому суглобі, згинає
плече в плечовому суглобі.
Іннервація: М'язово-шкірний нерв (C5-C6).

64.

65.

Триголовий м'яз плеча
Початок: Підсуглобовий горбок лопатки (довга головка), задня поверхня
плечової кістки (присередня головка), задньобічна поверхня плечової кістки
(бічна головка).
Прикріплення:Ліктьовий відросток ліктьової кістки.
Функція: Розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі. Довга головка розгинає і
приводить плече в плечовому суглобі.
Іннервація: Променевий нерв (С6-С8).

66.

67.

Плечо-променевий м'яз
Початок: Бічний надвиросток плечової кістки і його гребінь, бічна міжм'язова
перегородка плеча.
Прикріплення: Променева кістка над шилоподібним відростком.
Функція: Згинає передпліччя, встановлює його з середнє положення між
привертанням і відвертанням.
Іннервація: Променевий нерв. (С5-С7).

68.

Довгий променевий м'яз-розгина зап'ястка
Початок: Бічний надвиросток плечової кістки, бічна міжм'язова перегородка плеча.
Прикріплення: Тильна поверхня основи II п'ясткової кістки.
Функція: Розгинає кисть і зап'ясток, відводить кисть, дещо згинає передпліччя.
Інервація: Променевий нерв. (С6-С7).
Короткий променевий м'яз-розгинач зап'ястка
Початок: Бічний надвиросток плечової кістки, фасція передпліччя
Прикріплення: Тильна поверхня основи III п'ясткової кістки
Функція: Розгинає і відводить кисть
Іннервація: Променевий нерв. (С5-С7).

69.

М'яз-відвертач (супінатор)
Початок: Бічний надвиросток плечової кістки, ліктьова кістка.
Прикрплення: Проксимальна третина бічної поверхні променевої кістки.
Функція: Відвертає (супінує) передпліччя.
Іннервація: Променевий нерв.(С5-С7).

70.

Круглий м'яз - привертач
Початок: Присередній надвиросток плечової кістки (плечова головка),
вінцевий відросток ліктьової кістки (ліктьова головка).
Прикріплення: Бічна поверхня променевої кістки.
Функція: Привертає (пронує) і згинає передпліччя.
Іннервація: Серединний нерв. (С6-С7).

71.

Довгий долонний м'яз
Початок: Присередній надвиросток плечової кістки, фасція передпліччя.
Прикріплення: Долонний апоневроз.
Функція: Натягує долонний апоневроз, згинає кисть і передпліччя.
Іннервація: Серединний нерв. (C7-Th1).

72.

Квадратний м'яз- привертач
Початок: Передній край і передня поверхня нижньої третини ліктьової кістки.
Прикріплення: Передня поверхня і передній край нижньої третини
променевої кістки.
Функція: Привертає (пронує) передпліччя і кисть.
Іннервація: Серединний нерв (Cs-Th1).

73.

Довгий м'яз- розгинач великого пальця
Початок: Задня поверхня ліктьової кістки, міжкісткова перетинка
передпліччя.
Прикріплення: Тильна поверхня основи кінцевої фаланги великого пальця.
Функція: Розгинає великий палець.
Іннервація: Променевий нерв. (С5-С8).

74.

75.

Трапецієподібний м'яз
Початок: Зовнішній потиличний виступ, присередня третина верхньої каркової
лінії потиличної кістки, каркова зв'язка, остисті відростки VII шийного і всіх
грудних хребців, надостьова зв'язка.
Прикріплення: Задня поверхня надплечового кінця ключиці, надплечовий
відросток і ость лопатки.
Функція: При скороченні всіх його частин наближає лопатку до хребта. Тягне
лопатку догори і присередньо (низхідна частина) або донизу і присередньо
(висхідна частина). При двобічному скороченні розгинає шийний відділ хребта
і нахиляє голову назад.
Іннервація: Додатковий нерв (XI), гілки шийного сплетення (С3-С4).

76.

77.

78.

Найширший м'яз спини
Початок: Остисті відростки нижніх 6 грудних і всіх поперекових хребців,
клубовий гребінь і серединний крижовий гребінь; нижні 3-4 ребра і нижній кут
лопатки.
Прикріплення: Гребінь малого горбка плечової кістки.
Функція: Приводить плече до тулуба і привертає його (пронує), розгинає плече,
тягне його назад і присередньо, опускає лопатку. При фіксованих верхніх
кінцівках обидва м'язи піднімають тулуб.
Іннервація: Грудо-спинний нерв плечового сплетення.

79.

80.

Великий ромбоподібний м'яз
Початок: Остисті відростки II–V грудних хребців, надостьова зв'язка.
Прикріплення: Присередній край лопатки нижче її ості.
Малий ромбоподібний м'яз
Початок: Частина каркової зв'язки, остисті відростки VII шийного і I грудного
хребців, надостьова зв'язка.
Прикріплення: Присередній край лопатки вище її ості.
Функція: Наближають лопатку до хребта, одночасно переміщуючи її догори.
Іннервація: Дорсальний нерв лопатки плечового сплетення (С<-С5).

81.

82.

М'яз-підіймач лопатки
Початок: Задні горбки поперечних відростків І–IV шийних хребців.
Прикріплення: Присередній край лопатки в ділянці верхнього кута.
Функція: Піднімає лопатку, наближаючи її до хребта. При фіксованій лопатці
нахиляє шийну частину хребта у свій бік.
Іннервація: Дорсальний нерв лопатки плечового сплетення (С4-С5).

83.

84.

Ремінний м'яз шиї
Початок: Остисті частини III–IV
грудних хребців.
Прикріплення: Задні горбки
поперечних відростків І-Ill шийних
хребців.
Функція: При двобічному
скороченні розгинає шийну
частину хребта; при однобічному –
повертає шийну частину хребта в
той самий бік.
Іннервація: Задні гілки шийних
спинномозкових нервів (C1-C8).

85.

86.

Груднинно-ключично- соскоподібний
м'яз
Початок: Передня поверхня ручки
груднини і груднинний кінець ключиці.
Прикріплення: Соскоподібний
відросток скроневої кістки і бічна
частина верхньої каркової лінії
потиличної кістки.
Функція: При однобічному скороченні
нахиляє голову і шию у свій бік,
повертаючи обличчя в протилежний
бік, при двобічному – закидає голову
назад.
Іннервація: Додатковий нерв (XI).

87.

88.

М'яз-випрямляч хребта
Початок: Спинна поверхня крижової кістки, остисті відростки поперекових, XI і
XII грудних хребців; задня частина клубового гребеня; надостьова зв'язка; грудопо- перекова фасція.
Прикріпленя: Зовнішня поверхня всіх ребер присередньо від їх кутів; поперечні
відростки IV–VII шийних хребців.
Функція: Є антагоністом передніх м'язів тулуба, що згинають хребет, виконує
уступаючу роботу і запобігає падінню тулуба вперед. При двобічному скороченні
окремих частин опускає ребра, розгинає хребет, закидає голову назад, при
однобічному – нахиляє хребет у той самий бік.
Іннервація: Задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів
(С4-C8).

89.

90.

91.

Великий грудний м'яз
Початок: Ключична частина: присередня половина ключиці; груднино-реброва
частина: груднина і хрящі II–VII ребер; черевна частина: піхва прямого м'яза
живота.
Прикріплення: Гребінь великого горбка плечової кістки.
Функція: Приводить руку, обертає її досередини. При фіксованій верхній кінцівці
піднімає II–VII ребра, сприяє вдиху.
Іннервація: Присередній і бічний грудні нерви плечового сплетення (C7-Th,).

92.

93.

Малий грудний м'яз
Початок: Передні кінці II–V ребер.
Прикріплення: Дзьобоподібний відросток лопатки.
Функція: Тягне лопатку вперед і вниз, при фіксованій лопатці піднімає II–V
ребра, сприяючи розширенню грудної клітки і вдиху.
Іннервація: Присередній і бічний грудні нерви плечового сплетення (C7-Th,).

94.

95.

Підключичний м'яз
Початок: Хрящ I ребра.
Прикріплення: Нижня поверхня надплечового кінця ключиці.
Функція: Тягне ключицю вниз і вперед, зміцнює груднинно-ключичний суглоб.
Іннервація: Підключичний нерв плечового сплетення (Cs).

96.

97.

Передній зубчастий м'яз
Початок: I–IX ребра.
Прикріплення: Присередній край і нижній кут лопатки.
Функція: Тягне лопатку вперед, донизу і вбік, при фіксованій лопатці піднімає
ребра, сприяючи вдиху.
Іннервація: Довгий грудний нерв плечового сплетення (С5-С7).

98.

99.

Зовнішній косий м'яз живота
Початок: Зовнішня поверхня V–XII ребер (7-8 великими зубцями).
Прикріплення: Зовнішня губа клубового гребеня, лобковий симфіз і біла лінія живота.
Нижній край апоневрозу цього м'яза, що перекидається між верхньою передньою
клубовою остю і лобковим горбком, утворює пахвинну зв'язку.
Функція: При двобічному скороченні опускає ребра і згинає хребет; у лежачому
положенні на спині – піднімає таз; при однобічному скороченні – повертає грудну
клітку в протилежний бік (м'яз черевного преса).
Іннервація: Нижні міжреброві нерви (Ths- Т12); клубово-підчеревний (Th12–L1) і
клубово-пахвинний (Ц) нерви поперекового сплетення.

100.

Внутрішній косий м'яз живота
Початок: Проміжна лінія клубового гребеня, пахвинна зв'язка, грудо-поперекова фасція.
Прикріплення: Зовнішня поверхня хрящів Х-ХІІ ребер, біла лінія живота.
Функція: При однобічному скороченні нахиляє і повертає тулуб у свій бік, при
двобічному – згинає хребет, опускає нижні ребра. При фіксованій грудній клітці піднімає
таз (м'яз черевного преса).
Іннервація: Міжреброві нерви (Th6-Th12); клубово-підчеревний (Th12- L1) і клубовопахвинний (L1) нерви поперекового сплетення.

101.

102.

Поперечний м'яз живота
Початок: Внутрішні поверхні VII–XII ребер, глибокий листок грудо-поперекової фасції,
передня половина внутрішньої губи клубового гребеня, бічна третина пахвинної зв'язки.
Прикріплення: Біла лінія живота.
Функція: Відтягає ребра вперед. При однобічному скороченні нахиляє тулуб у свій бік,
при двобічному – згинає хребет; опускає нижні ребра, тягне їх вперед і присередньо
(м'яз черевного преса).
Іннервація: Міжреброві нерви (Th5-Th12); клубово-підчеревний (Th12-L1) і клубовопахвинний (L1) нерви поперекового сплетення.

103.

104.

Прямий м'яз живота
Початок: Мечоподібний відросток груднини і зовнішня поверхня хрящів V-VII ребер.
Прикріплення: Лобковий гребінь і лобковий симфіз.
Функція: Згинає хребет, опускає ребра і нахиляє тулуб. При фіксованій грудній клітці
піднімає таз.
Іннервація: Міжреброві нерви (Th6-Th12); клубово-підчеревний нерв (Th12-L1)
поперекового сплетення.

105.

106.

Квадратний м'яз попереку
Початок: Задня частина внутрішньої губи клубового гребеня, клубовопоперекова зв'язка
Прикріплення: Нижній край XII ребра, тіло XII грудного хребця і поперечні
відростки I–IV поперекових хребців
Функція: При двобічному скороченні утримує хребет у вертикальному
положенні, при однобічному – нахиляє хребет у свій бік, опускає XII ребро
Іннервація: М'язові гілки поперекового сплетення (Th12-L1)

107.

108.

Клубово-поперековий м'яз:
Початок: Великий поперековий - бічна поверхня тіл, міжхребцевих дисків і
поперечні відростки XII грудного та І–V поперекових хребців. Клубовий верхні 2/3 клубової ямки та внутрішня губа клубового гребеня, передня
крижово-клубова і клубово-поперекова зв'язки.
Прикріплення: Малий вертлюг стегнової кістки.
Функція: Клубово-поперековий м'яз згинає стегно і обертає його назовні. При
фіксованих нижніх кінцівках: при двобічному скороченні нахиляє таз разом з
тулубом уперед і згинає поперекову частину хребта; при однобічному нахиляє поперекову частину хребта у свій бік.
Іннервація: М'язові гілки поперекового сплетення (L1–L4) М'язові гілки
поперекового сплетення (L1–L4).

109.

110.

111.

Грушоподібний м'яз
Початок: Тазова поверхня крижової кістки збоку від тазових крижових
отворів.
Прикріплення: Верхівка великого вертлюга стегнової кістки.
Функція: Обертає стегно назовні і відводить його. При фіксованих нижніх
кінцівках: при двобічному скороченні - нахиляють таз уперед, при
однобічному - нахиляє таз у свій бік.
Іннервація: Нерв грушоподібного м'яза - гілка крижового сплетення (S1-S2).

112.

113.

Великий сідничний м'яз
Початок: Задня частина сідничної поверхні крила клубової кістки і клубового гребеня,
задня сіднична лінія, грудо-поперекова фасція, спинна поверхня крижової і куприкової
кісток, крижово-горбова зв'язка.
Прикріплення: Сіднична горбистість стегнової кістки; частина м'язових пучків
вплітається в клубово-крижове пасмо широкої фасції, яке прикріплюється до бічного
виростка великогомілкової кістки.
Функція: Розгинає стегно і обертає його назовні. При фіксованих нижніх кінцівках
обидва м'язи розгинають тулуб. Забезпечують рівновагу тіла
Іннервація: Нижній сідничний нерв - гілка крижового сплетення (L5-S2).

114.

Середній сідничний м'яз
Початок: Сіднична поверхня крила
клубової кістки між передньою і задньою
сідничними лініями та клубовим
гребенем.
Прикріплення: Верхівка і зовнішня
поверхня великого вертлюга стегнової
кістки.
Функція: Середні пучки відводять стегно,
передні пучки обертають його до
середини, а задні пучки обертають стегно
назовні.
Іннервація: Верхній сідничний нерв - гілка
крижового сплетення (L4-S1).

115.

116.

М'яз-натягувач широкої фасції
Початок: Зовнішня губа клубового гребеня
поблизу верхньої передньої ості.
Прикріплення: У ділянці між верхньою і
середньою третинами стегна м'яз
вплітається в широку фасцію і переходить
в клубово-гомілкове пасмо, яке
прикріплюється до бічного виростка
великогомілкової кістки.
Функція: Натягує широку фасцію, згинає
стегно та відводить його, згинає гомілку та
обертає її назовні.
Іннервація: Верхній сідничний нерв - гілка
крижового сплетення.

117.

118.

Кравецький м'яз
Початок: Верхня передня клубова ость клубової
кістки.
Прикріплення: Горбистість великогомілкової
кістки, а також вплітається у фасцію гомілки.
Функція: Згинає стегно, дещо відводить і
обертає його назовні, згинає гомілку і обертає її
до середини.
Іннервація: Стегновий нерв - гілка
поперекового сплетення (L1-L3).

119.

120.

Чотириголовий м'яз стегна
Широка головка. Початок: Міжвертлюгова лінія, нижня частина великого вертлюга,
бічна губа шорсткої лінії стегнової кістки, бічна міжм'язова перегородка стегна. Нижня
половина міжвертлюгової лінії, присередня губа шорсткої лінії стегнової кістки,
присередня міжм'язова перегородка стегна.
Прикріплення: Загальний сухожилок усіх чотирьох м'язів прикріплюється до горбистості
великогомілкової кістки, а також до основи, верхівки і бічних країв наколінка.
Функція: Розгинає гомілку.
Іннервація: Усі частини чотириголового м'яза сгегна іннервуються стегновим нервом гілкою поперекового плетення (L2-L4)
Прямий м'яз
Початок: Нижня передня клубова ость (пряма головка), зовнішня поверхня клубової
кістки над кульшовою западиною (поверхнева головка).
Функція: Розгинає гомілку, згинає стегно
Проміжний широкий м'яз стегна
Початок: Верхні 2/3 передньобічної поверхні стегнової кістки аж до міжвертлюгової
лінії, нижня частина бічної губи шорсткої лінії, бічна міжм'язова перегородка стегна.

121.

122.

123.

Двоголовий м'яз стегна:
Початок: Довга головка- верхньоприсередня поверхня сідничого горба, крижовогорбова зв'язка. Коротка головка - бічна губа шорсткої лінії, верхня частина бічного
надвиростка стегнової кістки, бічна міжм'язова перегородка стегна.
Прикріплення: Загальний сухожилок прикріплюється до головки малогомілкової кістки
і зовнішньої поверхні бічного виростка великогомілкової кістки.
Функція: Розгинає і приводить стегно, згинає гомілку, обертає назовні зігнуту в
колінному суглобі гомілку.
Іннервація: Великогомілковий нерв - гілка крижового сплетення (L4-S1).

124.

Півсухожилковий м'яз
Початок: Верхньоприсередня поверхня сідничо- го горба і крижово-горбова зв'язка.
Прикріплення: Присередня частина горбистості великогомілкової кістки, фасція гомілки.
Функція: Розгинає стегно, згинає гомілку: обертає до середини зігнуту в колінному суглобі
гомілку.
Іннервація: Великогомілковий нерв - гілка крижового сплетення (L4-S1).
Півперетинчастий м'яз
Початок: Сідничий горб.
Прикріплення: Присередній виросток великогомілкової кістки, бічна підколінна зв'язка.
Функція: Розгинає стегно і згинає гомілку; обертає до середини зігнуту в колінному суглобі
гомілку.
Іннервація: Великогомілковий нерв - гілка крижового сплетенню (L4-S1).

125.

126.

Гребінний м'яз
Початок: Лобковий гребінь, верхня гілка лобкової кістки.
Прикріплення: Гребінна лінія стегнової кістки.
Функція: Приводить і згинає стегно.
Іннервація: Затульний нерв - гілка поперекового сплетення (L2-L4).
Короткий привідний м'яз
Початок: Зовнішня поверхня тіла і нижньої гілки лобкової кістки.
Прикріплення: Верхня частина присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки.
Функція: Приводить стегно бере участь у його згинанні і обертанні назовні.
Іннервація: Затульний нерв - гілка поперекового сплетення (L2-L4).
Довгий привідний м'яз
Початок: Зовнішня поверхня верхньої гілки лобкової кістки, між лобковим симфізом і
лобковим горбком.
Прикріплення: Середня третина присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки.
Функція: Приводить стегно і одночасно згинає і обертає його.

127.

Великий привідний м'яз
Початок: Сідничий горб і гілка сідничої кістки, нижня гілка лобкової кістки.
Прикріплення: Вздовж усієї присередньої губи шорсткої лінії аж до присереднього
надвиростка стегнової кістки.
Функція: Приводить стегно і одночасно обертає його назовні.
Іннервація: Затульний нерв - гілка поперекового сплетення (L2-L4).
Тонкий м'яз
Початок: Передня поверхня нижньої гілки лобкової кістки, нижній край лобкового
симфізу.
Прикріплення: Присередня частина горбистості великогомілкової кістки, фасція гомілки.
Функція: Приводить стегно, згинає гомілку і одночасно обертає її досередини.
Іннервація: Затульний нерв - гілка поперекового сплетення (L2-L4).

128.

129.

130.

Триголовий м'яз литки:
Початок: Литковий м'яз: бічна головка, присередня головка - підколінна поверхня
стегнової кістки над бічним виростком. Підколінна поверхня стегнової кістки над
присереднім виростком.
Камбалоподібний м'яз - головка і задня поверхня верхньої третини малогомілкової
кістки, лінія камбалоподібного м'яза і сухожилкова дуга камбалоподібного м'яза.
Прикріплення: Загальний для всіх трьох частин м'яза сухожилок - п'ятковий сухожилок
(ахіллів сухожилок) прикріплюється до п'яткового горба.
Функція: Згинає стопу, приводить і обертає її назовні, сприяє згинанню гомілки в
колінному суглобі; стоячи піднімає п'яту. Якщо стопа зафіксована, тягне гомілку і
стегно назад.
Іннервація: гілками крижового сплетення Великогомілковий нерв (L4-S2).

131.

132.

133.

Підколінний м'яз
Початок: Бічна поверхня бічного виростка стегнової кістки; капсула колінного суглоба.
Прикріплення: Задня поверхня великогомілкової кістки над лінією камбалоподібного
м'яза.
Функція: Згинає гомілку, обертає її до середини, натягує капсулу колінного суглоба.
Іннерація: Великогомілковий нерв (L4-S1).

134.

Задній великогомілковий м'яз
Початок: Задня поверхня бічного
виростка і верхніх двох третин тіла
великогомілкової кістки, задня поверхня
тіла малогомілкової кістки, міжкісткова
перетинка гомілки.
Прикріплення: Горбистість
човноподібної кістки, підошвова
поверхня клиноподібних кісток, основи
II–IV плеснових кісток, довга підошвова
зв'язка.
Функція: Згинає стопу, приводить і
відвертає її (супінує), натягує довгу
підошвову зв'язку.
Іннервація: Великогомілковий нерв (L4S1).

135.

Передній великогомілковий м'яз
Початок: Бічний виросток і верхня половина бічної поверхні тіла
великогомілкової кістки, міжкісткова перетинка і фасція гомілки.
Прикріплення: Підошвова поверхня присеред- 1 ньої клиноподібної кістки,
основа 1 плеснової кістки.
Функція: Розгинає стопу і відвертає її (супінує), піднімає присередній г край
стопи і обертає її назовні.
Іннервація: Глибокий малогомілковий нерв.

136.

Довгий м'яз-розгинач великого пальця
Початок: Середня третина передньої
поверхні малогомілкової кістки,
міжкісткова перетинка гомілки
Прикріплення: Основа кінцевої фаланги
великого пальця
Функція: Розгинає великий палець і
стопу, піднімає її присередній край
Іннервація: Глибокий малогомілковий
нерв (L4-S,)

137.

Довгий малогомілковий м'яз
Початок: Головка і бічна поверхня малогомілкової кістки, бічний виросток
великогомілкової кістки .
Прикріплення: Підошвова поверхня основ 1 і II плеснових кісток та
присередньої клиноподібної кістки .
Функція: Згинає стопу, опускає її присередній край, а бічний край піднімає,
одночасно відводить і привертає (пронує) стопу.
Іннервація: Поверхневий малогомілковий нерв (L4-S,).
Короткий малогомілковий м'яз
Початок: Нижні дві третини бічної поверхні малогомілкової кістки, передня і
задня міжм'язові перегородки гомілки.
Прикріплення: Горбистість V плеснової кістки.
Функція: Згинає стопу і піднімає її бічний край, одночасно відводить і
привертає (пронує) стопу.
Іннервація: Поверхневий малогомілковий нерв (L4-S1).