Розвиток зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

1.

Презентація на тему:
«Розвиток зв’язного мовлення у дітей
старшого дошкільного віку із загальним
недорозвитком мовлення в процесі ігрової
діяльності»
Студентки ______групи
Прізвище ім'я по батькові

2.

Мета нашого дослідження – обґрунтувати, розробити та апробувати методику
формування зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним
недорозвитком мовлення в процесі ігрової діяльності.
Відповідно до мети визначено основні наші завдання дослідження:
- Дослідити розвиток зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку у
загальній психолого-педагогічній літературі.
- Розглянути особливості становлення зв’язного мовлення у дітей із ЗНМ.
- Проаналізувати результати експериментального дослідження, щодо розвитку
зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
- Надати методичні рекомендації для розвитку зв’язного мовлення у дітей старшого
дошкільного віку із ЗНМ, враховуючи особливості становлення та застосування ігрової
діяльності.

3.

Об'єкт дослідження – процес розвитку
зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження – шляхи розвитку зв’язного
мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ в
процесі ігрової діяльності.
База дослідження. Дослідження проводилось на базі
структурного підрозділу школи І-ІІ ст.. №248 м. Києва.
Теоретичне значення одержаних результатів. Охарактеризовано типи порушення
зв’язного мовлення у дошкільників з ЗНМ III рівня, відповідно до особливостей
розвитку у них вербального та невербального комунікативного компоненту;
охарактеризовано рівні розвитку зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного
віку. Визначено та охарактеризовано зміст, етапи, напрямки, засоби, прийоми та методи
формування зв’язного мовлення у дошкільників з ЗНМ.
Практичне значення одержаних результатів. Розробка поетапної методики
формування зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ, яка може
використовуватися в роботі вихователями, вчителями-логопедами ЗДО.

4.

Основні засади дослідження
процесу розвитку зв’язного
мовлення у дітей
дошкільного віку
Одним із головних придбань дитини у дошкільному дитинстві вважається оволодіння
рідною мовою. Таке придбання не дається людині від народження. Щоб мова дитини
розвивалася своєчасно та правильно, дорослі мають докласти багато зусиль.
Зв'язне мовлення – це показник загальної мовної культури людини. Зв'язне мовлення
є розгорнутим викладом певного змісту, який здійснюється логічно, послідовно,
правильно і образно.
Характер зв'язного мовлення залежить також від теми та її змісту. Розповідь дітей на
тему про яскраво пережиту подію відрізняється більшою мірою ситуативністю та
експресивністю.

5.

Основні групи зв'язків
Зв'язне мовлення – це таке мовлення, що відбиває всі істотні сторони свого
предметного змісту.
Зв'язне мовлення, на думку Васільєвої В. В., характеризується наявністю
чотирьох основних груп зв'язків:
- логічних - віднесеність мови до об'єктивного світу та мислення;
- функціонально-стильових – віднесеність мови до партнерів спілкування;
- психологічних - віднесеність мови до сфер спілкування;
- граматичних – віднесеність мови до структури мови.

6.

Рівні мовленнєвого розвитку дітей з загальним
недорозвиненням мовлення(ЗНМ)
Перший рівень мовленнєвого розвитку характеризується як повна відсутність
словесних засобів спілкування, або дуже обмежений їх розвитком в даний період.
Активний словник дитини складається з невеликої кількості невиразно вимовних
повсякденних слів, звуконаслідувань і звукових комплексів.
Другий рівень мовленнєвого розвитку характеризується вже вищою мовленнєвою
активністю. У дітей з'являється фразова мова. На цьому рівні фраза у фонетичному та
граматичному відношенні залишається спотвореною.
Третій рівень мовленнєвого розвитку характеризується появою розгорнутої
повсякденної промови, відзначаються лише грубі лексико-граматичні і фонетичні
помилки. У дітей активно йде порушення вимови звуків, що відрізняються
артикуляційними, або акустичними ознаками (свистячі, шиплячі, сенсорні тощо)
страждають деякі звуки раннього онтогенезу (б, г, к).

7.

У дітей із загальним недорозвиненням мовлення зв'язне
мовлення
сформоване
недостатньо.
Обмежений
словниковий запас, багаторазове використання слів, що
однаково звучать, з різними значеннями робить мову дітей
бідною і стереотипною. Правильно розуміючи логічний
взаємозв'язок
подій,
діти
обмежуються
лише
перерахуванням
дій.
Головною умовою розвитку зв'язного мовлення дошкільників є організація
мовленнєвого середовища. Усі його компоненти такі як організація насиченого,
різноманітного предметно-розвивального середовища, використання ефективних
методів і прийомів, грамотна мова педагога, співпраця з батьками вихованців сприяють
розвитку зв'язного мовлення дітей і підвищенню загальної мовної діяльності у
дошкільників в цілому.
Отже, в дітей із ЗНМ можна назвати такі особливості розвитку зв'язного мовлення:
проявляються порушення логічної послідовності, «застрявання» на другорядних
деталях, пропуски основних подій, повтор окремих епізодів; вони користуються
переважно простими малоінформативними пропозиціями під час складання оповідання
на вільну тему.

8.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ
ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО
ВІКУ ІЗ ЗНМ
Метою експерименту було практично вивчити сформованість лексико-граматичної
сторони мовлення у дітей 5-6/7 років з ЗНМ.
Експериментальне дослідження мовленнєвих особливостей дітей старшого
дошкільного віку з ЗНМ базувалося на сучасних уявленнях психології та педагогіки.
Ми використовували такі емпіричні методи: анкетування батьків, тестові завдання
(вік дитини 5-6 років), методики О. Безрукової, О. Каленкової та І. Брушневської
методики діагностики мовленнєвого розвитку для визначення рівня мовленнєвого
розвитку дітей дошкільного віку.

9.

Етапи експериментальної роботи
Експериментальна робота проходила в 3 етапи:
підготовка
власне експеримент
обробка та аналіз результатів
Оцінка лексичного боку мовлення здійснюється за такими основними
критеріями: сформованість певних рівнів лексичних узагальнень, розуміння
значення слів і вміння використовувати лексичні одиниці.
Аналіз результатів дослідження стану сформованості лексико-граматичної
сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ дав змогу з’ясувати,
що у більшості дітей явно спостерігається низький рівень розвитку лексико–
граматичної складової мовлення.

10.

Методика О. Безрукової, О. Каленкової
Методика О. Безрукової, О. Каленкової на визначення
рівня мовного розвитку дітей дошкільного віку є
найважливішим завданням нашого експериментального
дослідження. Перш за все тому, що більшість
лінгводидактиків і логопедів визнають цю технологію
найважливішим показником розвитку мови.
Вибір цієї методики виправданий ще й тим, що вона
обов'язково враховує віковий параметр 4-5 років, 5-6
років і 6-7 років. Крім того, дана методика дозволяє
враховувати й оцінювати різні види мовленнєвих
функцій: як продуктивні – говоріння, так і
репродуктивні – аудіювання.

11.

Методика О. Безрукової,
О. Каленкової
Так, середній рівень підготовки лексичної
складової мовлення мають 70% (7 дітей) КГ
та 40% (4 дитини) ЕГ. Діти насилу
відповідали на деякі питання, не могли
назвати певних дитинчат тварин, також у
дітей виникали труднощі добираючи
прикметники та дієслова.
Низький рівень сформованості лексичного
компонента мовлення мають 60% (6 дітей)
ЕГ та 30% (3 дитини) КГ. Ці діти не
справлялися
із
запропонованими
завданнями, у них зменшився словниковий
запас, діти намагалися замінювати слова.
Дітей з достатнім рівнем сформованості
лексичного компоненту в ЕГ та КГ не
виявлено.

12.

Методика діагностики мовленнєвого
розвитку І. Брушневської
наявність предметних слівназв зафіксовано на
середньому рівні у 60% дітей
ЕГ, на низькому відповідно у
40% дітей ЕГ та КГ;
Кількісний аналіз результатів діагностики
наявності іменників, дієслів і прикметників
у словнику дав змогу виділити такі
показники:
наявність слів на позначення
дій предмета та діяльності
людей в ЕГ визначено на
середньому рівні у 40% дітей,
на низькому – у 60% (в КГ
середній рівень мали 60%
дітей, 40% мали достатній
рівень);
Отримані дані свідчать, що в ЕГ
показники сформованості
лексичної складової мовлення
зросли у всіх дітей.

13.

Методичні рекомендації для розвитку
зв’язного мовлення у дітей старшого
дошкільного віку із ЗНМ в процесі ігрової
діяльності
Перспективний проект корекційно-розвивальних занять для дітей старшого
дошкільного віку із ЗНМ III рівня складено на І період навчання – вересень, жовтень,
листопад.
ЗНМ ІІІ рівня – може проявлятися як самостійне порушення мовлення, або як
комплекс симптомів (синдром), що спостерігається при важких складних формах
мовної патології у дітей.
Лексико-граматичні заняття з використанням ігрових засобів проводяться 3 рази
на тиждень (понеділок, середа, четвер), всього проект складає 26 занять,
спрямованих на формування лексико-граматичного ладу мовлення у дітей старшого
дошкільного віку із ЗНМ III рівня.

14.

Підсумки нашого
дослідження
Отже, діти старшого дошкільного віку демонструють
високий рівень зв'язного мовлення, здатність
активно взаємодіяти у розмові, формулювати
питання, переказувати та складати різні типи
текстів.
Проаналізувавши прояви ЗНМ ІІІ рівня, можна
зробити висновок, що у дітей з ЗНМ ІІІ рівня
спостерігаються
відхилення
у
формуванні
мовленнєвої діяльності: діяльності з оволодіння
мовою (всіх її сторін) і діяльності з використання
мови у цілях спілкування.
ЗНМ ІІІ рівня – може проявлятися як самостійне
порушення мовлення, або як комплекс симптомів
(синдром), що спостерігається при важких складних
формах мовної патології у дітей.