Захист_грамат 2

1.

Бердянський державний педагогıчний унıверситет
Факультет дошкıльної, спецıальної та соцıальної освıти
ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ СТОРОНИ
МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
З МОТОРНОЮ АЛАЛІЄЮ
Роботу виконала: здобувачка ІІ рıвня вищої освıти Тетяна ЯЦЕНКО

2.

Актуальність дослідження
Моторна алалія є одним із найважчих мовних порушень, яке науковці визначають як
таке, що характеризується порушенням засвоєння мовних одиниць і правил їх
функціонування в онтогенезі. Це проявляється у неможливості або розладі
відтворення лексичних та фонематичних операцій, при цьому частково або повністю
зберігаються смислові й моторні (артикуляційні) операції. У дітей дошкільного віку з
моторною алалією своєрідністю вирізняється і процес формування граматичної
сторони мовлення. Це свідчить про необхідність здійснення системної та поетапної
логопедичної роботи.
Попри значний внесок науковців у вивчення питання формування граматичної
сторони мовлення у дітей дошкільного віку з моторною алалією, методична сторона
цього питання все ще залишається недостатньо розробленою. Особливо бракує
методичних розробок саме українською мовою.

3.

Мета полягає у науковому обґрунтуванні та розробці комплексу
дидактичних ігор та вправ для формування граматичної сторони
мовлення у дітей дошкільного віку з моторною алалією.
Обʼєкт дослідження – розвиток мовлення дітей
старшого дошкільного віку з моторною алалією.
Предмет дослідження – дидактичні ігри та вправи
як засіб формування граматичної сторони мовлення
у дітей дошкільного віку з моторною алалією.

4.

Відповідно д о першого завдання:
Проаналізовано психолого-педагогічну та спеціальну літературу з проблеми
формування передумов засвоєння граматичної сторони мовлення у дітей
дошкільного віку з моторною алалією.
Виявлено, що моторна алалія є складним мовним розладом, який
характеризується порушенням засвоєння в онтогенезі експресивного
мовлення інвентаря мовних одиниць і правил ї х функціонування, що
проявляється у мовленні неможливістю або розладом відтворення
граматичних, лексичних та фонематичних операцій при повній або
частковій збереженості смислових та моторних (артикуляційних) операцій.

5.

Відповідно д о другого завдання:
Констатовано, що недостатній рівень інтелектуальних операцій, таких як
аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, а також зниження обсягу
слухової памʼяті, уповільнена динаміка заучування, труднощі
переключення і розподілу уваги ускладнюють засвоєння дітьми з
моторною алалією граматичної сторони мовлення.
Схарактеризовано особливості формування граматичної сторони мовлення
у дітей дошкільного віку з моторною алалією.
Визначено роль та значення дидактичних ігор і вправ у процесі формування
граматичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку з моторною алалією,
надано характеристику основних відмінностей дидактичних ігор від вправ.

6.

Відповідно д о третього завдання:
Розроблено та експериментально перевірено ефективність впровадження
запропонованого «Комплексу дидактичних ігор і вправ для формування
граматичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку з моторною
алалією».
Для цього: проведено педагогічний експеримент упродовж 2024-2025 рр.;
сформовано контрольну групу дітей старшого дошкільного віку без порушень
мовленнєвого розвитку та експериментальну групу старшого дошкільного віку з
моторною алалією. Усього експериментальними заходами було охоплено 12 дітей
старшого дошкільного віку; дібрано діагностичний інструментарій - експресобстеження граматичної сторони мовлення дітей дошкільного віку (за Л.
Трофименко)

7.

На констатувальному етапі експерименту було виявлено, що діти
експериментальної групи мали низький рівень сформованості граматичної
сторони мовлення, у той час як більшість дітей КГ демонстрували високий
рівень.
Рис. 1. Показники первинної діагностики в К Г та Е Г на констатувальному етапі експерименту за рівнями

8.

Розроблено «Комплекс дидактичних ігор і вправ для формування
граматичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку з
моторною алалією»
Має чітку логічну структуру.
Легко адаптується до рівня розвитку дитини.
Дозволяє змінювати мовленнєвий матеріал і складність завдань.
Може бути використаним не лише вчителями-логопедами, а й батьками
завдяки детальним інструкціям і поясненням;
Має спрямованість на формування не лише граматичних навичок, а й
розвиток словникового запасу, мовленнєвої активності, комунікативних
умінь і когнітивних процесів.
На формувальному етапі запропонований комплекс дидактичних ігор і вправ
було впроваджено виключно в роботу з дітьми експериментальної групи.

9.

Результати контрольного етапу показали позитивну динаміку в розвитку мовленнєвих
навичок у дітей ЕГ. Хоча високий рівень залишився недосяжним д л я дітей із
моторною алалією, 16,7% дітей досягли достатнього рівня, тоді як кількість дітей із
низьким рівнем зменшилася з 33,3% д о 16,7%. У КГ, відповідно д о вікової динаміки,
100% дітей досягли високого рівня.
Рис.2 Порівняння рівнів сформованості граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку К Г та Е Г
на констатувальному і контрольному етапах експерименту

10.

Висновки:
Таким чином, проведене дослідження підтвердило ефективність
запропонованого комплексу у формуванні граматичної сторони мовлення у дітей
із моторною алалією.
Проте слід зазначити, що отримані результати, хоча й демонструють
позитивну динаміку, є незначними, що можна пояснити самою природою
мовленнєвого порушення та його складним механізмом. Моторна алалія
суттєво впливає на всі рівні мовленнєвої діяльності, включаючи фонетику,
лексику, граматику та звʼязне мовлення. Подолання цих труднощів потребує
тривалого часу, систематичної логопедичної роботи, використання різноманітних
методів і прийомів, а також індивідуального підходу до кожної дитини для
досягнення суттєвого прогресу у формуванні граматичної сторони мовлення.