Класичний масаж. Заняття №1. Теорія массажа

1. Класичний масаж

Заняття №1. Теорія
массажа

2. Масаж -

Масаж • Скукупність спеціальних рухів
за допомогою яких на організм
людини виконується:
• дозований,
• механічний/фізичній,
• рефлекторний вплив

3. Дозування в масажі регулюється:

1. Інтенсивність (темп та глибина рухів)
2. Характером руху (постійної або змінної
інтенсивності): довго діюче подразнення не
сприймається гостро – закон Адаптації
3. Площа задіяних рецепторів: чим більша площа
подразнення тим нижча середньоматиматична
сила подразнення на НС
4. Місцем прикладання зусиль: сухожилля більш
чутливе до прямого тиску та натяжіння –
сухожильно-м’язевий комплекс Гольджи
5. Функціональним станом тканин: гіпертонічні,
гіпотонічні, атонічні
6. Тривалість окремої масажної маніпуляції
7. Тривалість массажної процедури в цілом
8. Індивідуальна чутливість ЦНС

4.

• В залежності від дозування масаж може
викликати декілька типів нервово рефлекторних
реакцій:
• 1. Збудження НС – тонізуючий массаж
• 2. Гальмування НС – релаксуючий, седативний
масаж
• В лікувальній практиці та фізіотерапії
застосовують диференційний(змішаний) підхід:
• Гіпертонічний, або гіпертрофований м’яз
підлягає розслабленню
• Гіпотонічній, атрофований м’яз підлягає
збудженню.
• З метою синхронізації та формування корсету
проведені маніпуляції підкріплюють ЛФК( фізичні
вправи) на зацікавлену группу м’язів

5. Сухожильний орган Гольджи

6.

7.

• Первинна механічна дія масажу проявляєтся у
взаємодії руки масжиста з поверхневими
шарами щкіри, викликаючи фізіологічну
активність підпорядкованих сегментів

8. Вплив масажних маніпуляцій на шкіру:

1. Відшилушування ороговілих частин єпідермісу.
2. Підвищєння захистної фунції організму, шляхом
стимуляції меланоцитів, у поверхневіх шарах, та синтезу
меланіну
3. Оптимізація пластишної функції шкіри, шляхом
стимуляції трофічних процесів, прискорення функції
фібробластів(дермальний шар), та синтезу колагену,
еластину, ретикуліну. Тонізуюча дія на гладку м’язеву
тканину, що сукупно підвищує тургур шкіри
4. Евакуація застійного явища та прискорення метаболізму
на клітинному рівні, за рахунок механічної стимуляції
лімфообігу
5. Стимуляція сальних та потових залоз, нормалізація
дихання шкіри

9.

• Механічне подразнення від щкіри, передається на
поверхневі Фасції м’язевого комплексу, шляхом
сполучнотканинних ліній – лінії Лангера

10.

Фа́сція
(лат. fascia — пов’язка, полоса)
— сполучна тканина, «м’який
скелет», який пронизує тіло і
визначає тип тілобудови.
Фасція підтримує, стабілізує,
оточує й відокремлює м’язи та
інші внутрішні органи, формує
тунелі отучуючі нерви та судини
Розрізняють поверхневу,
глибоку та вісцеральну

11.

12.

13.

Масаж впливає на всі складові
організму.
Класичний массаж є невідємною та
головною частиною Фізіотерапії.
Нормалізує Опорноруховий
апарат(ОРА):
-скелет(кістки)
-сполучення (суглоб)
-м’язи

14. Кістка

орган твёрдї опори (скелета) тіла
людини
Скелет дорослого в среднєм
складається з 206 кісток, більшість
з яких парні.
Функції:
• тверда опора тіла;
• захист внутрішніх органів;
• локомоторна(ричаги) та
антигравітаційна;
• мінеральний обмін (кальцій,
фосфор та інші);
• кровотворна (червоний кістковий
мозок);
• Джерело жирової тканини (жовтий
кістковий мозок).

15.

• Классифікація кісток:
трубчасті;
губчасті;
пласкі (широк);
змішані;
пневматичні.

16. Вплив масажа на ОРА:

• 1. Стимуляція кровотворної функції кісткового мозоку,
зміна якістних показників крові
• 2. Стимуляція мінералізації, зон кісткового росту,
укріплення кісток та прискорення регенерації.
• 3. Ліквідація продуктів розпаду(кальцифікати),
нормалізація трофіки та єластичності тканин(зв’язки,
сухожилки, суглобова сумка, переост)
• 4. Нормалізація утворення та заміщення сіновіальної
рідини в сіновіальних суглобах
• 5. Підвищення м’язевого збудження (ацетілхолін):
швидкість реакції, координація, швидкісна та силова
витривалість
• 6. Відведеммня молочної кислоти та живлення м’язевої
тканини(АТФ)
• 7.Формування вірної постави, підсилення
антигравітаційних функцій

17. Рефлекторний вплив масажа здійснюється згідно принципів дії простої рефлекторної дуги. Головною рефлексозоною в классичному

массажі
виступає, так звана, паравертебральна
зона - місце виходу спиномозкових
коренців з спиномозкового канала, по
обіч від остистих відростків хребта.

18. Рефлекс Галанта

19.

20.

Иннервация мышц. 1 - эфферентные волокна; 2 - спинальный ганглий; 3 афферентные волокна; 4 - волокно интрафузального аппарата; 5 - волокно от
рецептора Гольджи; 6 - сухожилия; 7 - интрафузальное мышечное волокно; 8 свободное нервное окончание; 9 - волокна мотонейрона; 10 - сухожилия.

21.

22.

23. Типи рецепторів шкіри

Дотик – тактильні, механо рецептори
Температура – термо, тепло/ хлолод рецептори
Біль – ноцицептори
Тиск - барорецептори

24. Сенсорні рецептори

• Внутрішні органи –
інтерорецептори
• М’язи –
пропріорецептори
• Судини барорецептори

25.

Впливаючи на
паравертебральні зони,
можливо отримати
відповідну реакцію
віддаленних органів та
систем, котрі не підлягали
масажному впливу. Це
важливо при застосуванні
масажа в ранні терміни при
травмах та захворюваннях
ОРА, в післяопераційний
період, а також при
накладанні гіпсових
пов’язок.

26.

27.

28.

29.

Методы масажа:
Ручний
Классичний
Сегментарнорефлекторний
Остеопатичний
Аппаратний: міостимуляція, вакуумний,
вібраційний, кавітація, гідромасаж
Комбінований : Гуа-ша, креольский, баночний

30.

31.

Різновиди
масажа:
- Лікувальний
-Спортивний
- Гігієнічний
- Косметичний

32.

Лікувальний масаж –
суворо дозований, періодизація: щоденно , через добу.
Проведення массажних процедур с максимальним
слідовым эффектом обумовлено адаптаційнними
властивостями організму. Проводится курсами лікування ,
кількість процедур в котрому залежить від:
-встановленного діагнозу,
- стадії захворювання
- індивідуальної чутливості.
Проводиться в локальній формі , в поєднанні з
медикаментозним лікуванням. За необхідності
повторення курса лікування час перерви прирівнюється
часу роботи .
Розрізнюють 3-х, 4-х и 5-ти процедурну чутливість . Курс
складається з трьох повних циклів + 1\2 стабілізуючих
процедур.

33.

Спортивний –
застосовується, як в спорті висших досягнень,
так і в сфері массового спорту , а також в
эстетиці тіла. Головною метою є : підвищєння
працездатності , нормалізація нервової
діяльності, стимуляція нервової провідності,
евакуація продуктів розпаду. Що в свою чергу
дозволяє досягнути максимальної фізичної
форми, запобігти «предстартову апатію» или
«предстартову лихоманку». Розрізнюють:
Лікувальний
Предстартовий
Тренувальний
Відновлюючий

34.

35.

Гігиієнічний – профілактичний масаж
частіше за все застосовується в загальній формі,
без дозування та периодизації. Спрямован на
стимуляцію дыханя шкіри та активації процесів
метаболізма і мікроциркуляції

36.

Косметичний масаж -
Спрямован на профілактику та лікування
косметичних, эстетичних проблем шкіи,
розрізнюють:
- Лікувальнй
- Профілактичний

37.

ПРОТИПОКАЗИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МАСАЖА:
грибкові та гнійні захворювання шкіри
ОРВІ при умові підвищєння температури выщє 37,2
фурункульоз
Ангина (не раніше 2 тижднів)
артрит в гострому стані
онкозахворювання
тромбофлібіт
Трофичні виразки
тромбозы сосудов
активна фаза туберкульозу
ревматизм(активна фаза)
гострий період травм та гематоми
виразка в стадії загострення
гострі гінекологічні захворювання та 1й триместр вагітності.

38.

В классичній школі масажа історично
склалося 4 основні прийоми:
Погладжування
Розтирання
Розминання
Вібрація
Кожний з них має допоміжні підприйоми, які
зберігая сутьність основного руху , надают
можливість досягнути найбільшого эфекту,
пристосовуючись до анатомічних особливостей
та функціонального сотану зацікавленої області
тіла

39.

• ПОГЛАДЖУВАННЯ - прийом при якому масажуюча рука ковзає по
шкірі, не зміщюючи її в складки. Виконується з різним ступенем
натиску(Поверхневе та Глибинне), в різних напрямах (Площинне,
Прямолінійне, Напівокругле, Охоплюющє и тд.)

40. Фізіологична дія прийома: - очищює шкіру від ороговілого шару эпідерміса, залишків секрета потових та сальних залоз, що в свою

чергу нормалізує шкірне дыхання,
активізує видільну функцію
- стимулює трофічні та обмінні процеси в щкірі;
- стимулюєт пластичні процеси в шкірі (тургур)
- спричиняєт м’язеве розсслаблення;
- підсилює мікроциркуляцію, за рахунок розкрття резервних капілярів;
- тонізує та стимулює судини , стимулює відтік крові та лімфи, эвакуює
продукти розпаду;
- в залежності від інтенсивності та дозування виконує заспокійливе чи
збуджуючу дію на нервову систему

41.

• Розтирання - рука массажиста, вже не ковзає по шкірі,
а зміщює її, тим самим призводячи до зміщєння та
розтягнення шкіри в різних напрямках.

42. Фізіологічна дія прийома:

Підсилює рухливість підлеглих тканин по відношенню до нижчележащіх
шарів
Стимулює розширення судин, підсилює лімфо- та кровообіг, завдяки чому
ткании отримують більше кисню, харчових та хімічно активних речовин,
активізуя процесси обміну.
Викликає розрихлення, пом’якшення та стимуляція розсмоктування
патологічних утворень, ликвідує набряки, зменшенню больових відчуттів при
травмах, невритах и невралгіях
Поліпшує скорочувальну функцію м’язів, що в свою чергу, підвищює їх
еластичність та рухливість
Підвищює рухливість та амплітудність в суглобах
Сприяє розсмоктуванню відкладень( кальценіфікат, випот) в суглобах,
регенерація струбів, спаєк, контрактур
Сприяє зниженню нервової збудливості, нормалізує інервацію

43.

РОЗМИНАННЯ- основной прийом, призначений, головним чином
для впливу на м’язи, прирівнюєтьсч з впливом пасивної
гімнастики. Виконується в 3 фазы:
o Захват массажуємої ділянки
o Відтягування, зтискання і ніби віджимання
o Перекочування м’язевого валика і надповернення в вихідне
положення, ніби наштовхуючи

44. Физиологическое действие приема

• Викликає імпульсі в рецепторах, що закладені в м’язевих тканинах
(пропріорецептори), що зподразнює ЦНС, призводячи до
рефлекторнтх змін нервово-м’язевого апарата
• Активує скорочувальну спроможність м’язів
• Підвищює еластичність та взаємодію м’язів
• Поліпшує крово- і лімфообіг, не лише в массажуємих тканинах ай в
підпорядкованих сегментах
• Сприяє швидкій ліквидації застійного явища та віведенню продуктів
розпаду(молочна кислота), та заміщення активними речовинами(АТФ,
протеїн..)
• Активізує процесси газообміну, підвищює об’єктивні показники
дихальної системи(ЖЄЛ, ЕКСКУРСІЯ ГРУДНОЇ КЛІТИНИ,
ХВИЛИННА ЄМНІСТЬ)
• Зменшує або повністю ліквідуе м’язеве втомлення
• Пудвищює м’язеву силу, швидкість та витривалість

45.

ВІБРАЦІЯ - це такий прийом масажу, за допомогою якого
масажовані тканини приводять до коливальних рухів з різною
швидкістю і амплітудою. Вона може бути стабільною
(локальною) і лабільною (розлитою). Використовується цей
прийом для масажу м'язів і внутрішніх органів.
Також виділяють приривісту не постійну вібрацію: рублення,
стегання, поколачування похлопування

46.

47. Факторы влияющие на перемещение лимфатической жидкости в организме:

• Насосная функция диафрагмы
• Состояние АД
• Мышечная сократимость

48.

Опорно Руховий Апарат

49.

50.

51.

Рисунок 47. Соединения позвонков.Сагиттальный распил на уровне двух поясничных позвонков. 1 - тело позвонка; 2 студенистое ядро межпозвоночного диска; 3 - передняя про-дольная связка; 4 - фиброзное кольцо межпозвоночного диска;
5 - верхний суставной отрос-ток поясничного позвонка; 6 - задняя продольная связка; 7 - межпозвоночное отверстие; 8 желтая связка; 9 - суставная капсула дугоотростчатого (межпозвоночного) сустава; 10 -межостистая связка; 11 -

52.

53.

Локалізація спинного мозку

54.

Типи сполучення кісток

55.

56.

57. Будова сіновіального суглобу

58.

Плечевой сустав (articulatio huineri). Фронтальный разрез. 1 - акромион; 2 -акромиально-ключичный сустав; 3 - голова
плечевой кости; 4 - суставная щель плечевого сус-тава; 5 - суставная впадина лопатки; 6 - ключица; 7 - лопатка; 8 суставная губа; 9 - подмы-шечный карман суставной полости; 10 - сухожилие длинной головки двуглавой мышцы плеча;
11 - синовиальное влагалище сухожилия длинной головки двуглавой мышцы плеча; 12 - дельто-видная мышца. 13 поддельтовидная сумка.

59.

Акромиально-ключичный сустав (articulatio acromio-clavicularis) и плечевой сустав (articulatio humeri). Вид спереди. 1 акромион; 2 - акромиалыю-ключичный сустав (акромиально-ключичная связка); 3 - клювовидно-акромиальная связка; 4 клювовидный отрос-ток; 5 - клювовидно-ключичная связка; 6 - ключица; 7 - верхняя поперечная связка лопатки; 8 лопатка; 9 - капсула плечевого сустава; 10 - плечевая кость; 11 - сухожилие длинной головки двуглавой мышцы плеча; 12 подлопаточная мышца; 13 - клювовидно-плечевая связка.

60.

61.

Связки таза и тазобедренного сустава. Вид сзади. 1- верхний суставной отросток крестца; 2 - подвздошнопоясничная связка; 3 - задние (дорсальные) крестцово-подвздошные связки; 4 - надостистая связка; 5 - крестцовоподвздошная связка; 6 - большое седалищное отверстие; 7 - поверхностная задняя (дорсальная) крестцово-копчиковая
связка; 8 - подвздошно-бедренная связка; 9 - седалшцно-бедренная связка; 10 - большой вертел; 11 -крестцово-бугорная
связка; 12 - запирательная мембрана; 13 - крестцово-бугорная связка (отрезана); 14 - круговая зона; 15 - шейка бедренной
кости; 16 - вертлужная губа; 17 -крестцово-остистая связка; 18 - крыло подвздошной кости; 19 - верхняя задняя
подвздошная ость.

62. Загальні відомості про скелетні м’язи: у дорослої людини м’язи складають 40-50% від загальної масси. Функції мязевої системи:

1. Підтримка тіла та внутрішніх органів
2. Рухливість тіла в цілому, та його окремих частин
3. Метаболічна

63.

Усі м’яз людського організму мають загальні
основні властивості
1. Збудливість – здатність сприймати
нервовій імпульс та формувати відповідь на
нього
2. Скорочування – здатність до укорочення
м’язевого веретина при отриманні
відповідного імпульсу
3. Розтяжністт – здатність подовжуватись під
дією зовнішніх сил
4. Эластичність - здатність повертати вихідну
форму після скорочення або розтягнення

64.

М’язева система людини представлена
м’язами трьох типів:
1. Міокарда
2. Скелетні
3. Вісцеральні

65.

. 1 — Схема будови м’язевого вологна: а міофібрила; б - ядро.
2 — Схема будови міофібрилли: а оболонка; б - міозин; в - актин; г - місток
між ними; д - нервове волокно

66.

• Агонист – м’яз виконуючий пряме м’язеве
скорочення
• Антогонист – м’яз вигонуючий підлегле
розтягнення
• Сінергіст – м’яз підтримуючий та стабілізуючий
рух

67.

68.

69.

70.

71.

72.

73.

Результативність масажа
залежить:
технічна підготовка масажиста.
умови проведення масажа
вірного положення пацієнта та масажиста
Важкості захворювання
Від тривалості процедури та курса лікування

74.

Научно-практическая работа

75.

Примішення та спорядження:
плоша не менш 10 м²
Достатє освітлення
вентиляція
опалення (не менш +20)
кушетка ( висота-70-90см, ширина -50-80, довжина
- 180-200)
Валик, наявність топоміжних ковдр та рушників
душ або раковина.

76.

. Кровеносная система человека. Вид спереди. 1 - общая сонная
артерия; 2 - левая плечеголовная вена; 3 - дуга аорты; 4 легочный ствол; 5 - сердце; 6 - подмышечная артерия; 7 - плечевая
артерия; 8 - локтевая артерия; 9 - лучевая артерия; 10 - брюшная
часть аорты; 11 - нижняя полая вена; 12 - бифуркация аорты; 13 общая подвздошная артерия; 14 -общая подвздошная вена; 15 бедренная артерия; 16 - подколенная вена; 17 - задняя большеберцовая артерия; 18 - передняя большеберцовая артерия; 19 бедренная вена; 20 - наружная подвздошная артерия; 21 внутренняя подвздошная вена; 22 - воротная вена (печени); 23 латеральная подкожная вена руки; 24 - медиальная подкожная вена
руки; 25 - верхняя полая вена; 26 - правая плечеголовная вена; 27 подключичная вена; 28 - подключичная артерия; 29 -внутренняя
яремная вена.

77.

Лимфатическая система человека. 1 - лимфатические сосуды
лица; 2 - подчелюстные лимфатические узлы; 3 - подбородочные
лимфатические узлы; 4 - устье грудного протока; 5 - передние
средостенные
лимфатические
узлы;
6
подмышечные
лимфатические узлы; 7 - поверхностные лимфатические сосуды
руки, следующие по ходу латеральной подкожной вены; 8 медиальная группа поверхностных лимфатических сосудов руки; 9 поясничные лимфатические узлы; 10 - общие подвздошные
лимфатические узлы; 11 - внутренние подвздошные лимфатические
узлы; 12 - поверхностные паховые лимфатические узлы; 13 медиальная группа поверхностных лимфатических сосудов голени;
14 - латеральная группа поверхностных лимфатических сосудов
голени; 15 - поверхностные лимфатические сосуды стопы; 16 глубокие лимфатические сосуды тыла стопы; 17 - глубокие лимфатические сосуды голени; 18 - глубокие лимфатические сосуды бедра;
19 - глубокие лимфатические сосуды ладони; 20 - глубокие паховые
лимфатические узлы; 21 - наружные подвздошные лимфатические
узлы; 22 - глубокие лимфатические сосуды предплечья; 23 поверхностные локтевые лимфатические узлы; 24 - плечевые
лимфатические узлы; 25 - межреберные узлы; 26 - грудной поток; 27
- подключичный ствол; 28 - яремный ствол; 29 - глубокие шейные
лимфатические узлы; 30 - яремно-двубрюшный лимфатический узел;
31 - позадиушной лимфатический узел; 32 - околоушные
лимфатические узлы.

78. Наши издания

79. Рекомендованная статья

Д\З Толковый словарь:
Апоневроз; Висцеральный; Гематома; Гиперемия;
Глютерально; Дорсальная; Каудально; Коллаген ;
Латерально; Люмбарно; Медиально; Проксимально;
Пронатор ; Супинатор

80.

81.

- Масло для массажа
- Одноразовая
продукция
- Расходные материалы
- Массажные столы