14 жовтня - День захисника Вітчизни

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

День захисника
Вітчизни –
Мужності й геройства
свято .
І ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад
багато
І тим, хто нині з
автоматом
Наш спокій береже і
захищає,
Всю нашу велику
родину,
Рідну землю свою –
Україну

9.

У нашого
українського народу
було славне минуле.
Мову почнемо про
героїчну добу наших
славних запорізьких
козаків.
Козацьке військо
впродовж віків було
армією, яка
протистояла
чужинцям; яка
боронила свою
землю і український
народ від
завойовників.

10.

Втікачі називали
себе козаками,
тобто вільними
людьми. На острові
Хортиця, що
лежить серед
бистрої води, вони
заснували
Запорізьку Січ.
На Запоріжжі була
церква святої
Покрови, і
запорозькі козаки
вважали святу
Покрову своєю
покровителькою.

11.

Нелегкою була доля українського народу. В її історичному
минулому були роки процвітання і тяжкі роки поневолення.
Не можна говорити про Україну, не згадавши її пророків і поетів.
У своїх творах, віршах вони описують тяжку долю народу і свої
мрії до визволення з-під ярма.
В іменах Шевченка і Франка титанічна робота великих
просвітителів народного духу, і сама душа українського народу.

12.

Молюсь за тебе, Україно,
молюсь за тебе кожен час,
бо ти у нас одна-єдина,писав в своїх віршах Іванко та Тарас.

13.

До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і
жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею
– і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.
Не судилося Україні вибороти незалежність і в 1917
році, коли впали мури російської темниці і,
здавалося, Воля усміхнеться всім народом.
Держава проіснувала недовго. Вистояти не було
сили. В боротьбі за волю славні сини України віддали
найдорожче – життя… Та народ пам’ятає своїх
лицарів і слава про них не вмре, не поляже…

14.

Терези історії переважили в сторону зла… Наша
Україна випила повну чашу концтабірного соціалізму.
За 70 років існування УРСР через концтабори, в’язниці
і заслання пройшли мільйони українських громадян.
На розправу катам було віддано цвіт української
інтелігенції… Голод спустошив міста і села України…

15.

Схилімо наші голови перед світлою пам’яттю тих
лицарів, котрі в далекі роки стали на смертельну
боротьбу з ненависним ворогом , і тих воїнів, які в
наш час загинули за волю України.

16.

Пам’ятайте про тих, що
безвісті пропали.
Пам’ятайте про тих, що не
встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що
згоріли як зорі.
Такі чисті і чесні, як повітря
прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за
правду повстали.
Пам’ятайте про тих, що лягли
на заставах.
Пам’ятайте про тих, що
стрибали під танки.
Є в місцях невідомих
невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під
горою.
Менше в світі могил, ніж
безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і
в пісні.
Хай відомими стануть всі
герої безвісні.

17.

В тривожний час непросто
говорити….
Всі мріємо, що спиниться війна.
Там гинуть люди, їм би жити й
жити,
Але від пострілів здригається
земля.
Що буде далі? Чи настане завтра
Для тих людей, що зараз у бою?
На них чекають вдома їхні мами.
Благаєм, припиніть вже цю
війну!
Просимо в Бога миру для країни,
Щоб повернулися живими усі ті ,
Хто захищає зараз Україну,
Хто там на Сході ніби в іншому
житті…
І віримо, що спиняться всі війни,
Що буде мир і спокій у серцях.
Про це благають діти України
Проханням щирим в душах і
піснях.

18.

Справа волі завжди пекла серця
українського народу. Недарма на нашому
гербі – тризубі читаємо слово „воля”.
Скільки їх – борців за незалежність!
Не перерахувати, бо це займе не один день.
І не час ділити лаври переможців – це
зробить історія…

19.

Українська армія по праву
пишається своєю історією,
своїми традиціями.
Памятайте! Ніколи наші війська
не загарбували чужих
територій, не посягали на чуже
добро, чужі землі.

20.

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю
цього священного вогню-частинки вічного.
А світло цієї свічки хай буде даниною тим,
хто навічно пішов від нас, хто заради
торжества справедливості жертвував собою.
Імена цих героів повинні жити в нашій
пам’яті!

21.

В молитві я звертаюся
до Бога,
За Україну я його прошу.
Пошли народові,
Небесний Отче, долі,
Надії й віри , відверни
біду.
Ти збережи нам Боже,
Україну,
Вона одна, а ми – її
сини,
Не допусти руїни Ти її.

22.

Наш рідний край у світі наймиліший,
Країна наша краща на землі.
Не дай її розбити, розчинити
Отче Небесний! Захисти її!
Я до небес звертаюсь у молитві,
За Батьківщину молюсь до творця.
Дай Боже, Україні відродитись,
Нехай живе свята моя земля!

23.

Боже, дякую Тобі за небо голубе.
Боже, дякую тобі за сонечко ясне.
Боже, дякую за спокій у родині.
Хай буде так у всій країні!