14 жовтня - День Українського козацтва

1.

День Українського козацтва

2.

Де́нь украї́нського коза́цтва - свято України. Відзначається
щорічно 14 жовтня в день Покрови Пресвятої Богородиці.

3.

День українського козацтва відзначається в
Україні згідно з Указом Президента
України від 07.08.1999 № 966/99 в день
свята Покрови Пресвятої Богородиці 14
жовтня. Президент України, враховуючи
історичне значення й заслуги козацтва в
утвердженні української державності та
його вагомий внесок у сучасний процес
державотворення, визначив цю дату своїм
указом.

4.

Козаки́ - вільні озброєні люди,
представники військового стану,
воїни-найманці. Члени самоврядних
чоловічих військових громад, що з
XV століття існували на теренах
українського «Дикого поля», в
районі середніх течій Дніпра та
Дону, на межі християнського і
мусульманського світів.

5.

…вони з роду нашого, браття наші і християни правовірні. Про них
думають, нібито вони є простаками, котрі, знань і розуму не маючи,
піддались намовам духівництва. Але ж бо ми ані од послуху належного
їх не одводимо, ані ix бунтуємо, та й розуму в ділах і чинах їх не учимо.
Самі вони природний розум і од бога даровану кмітливість мають. То ж і
ревність та любов до віри, побожності та церкви з давніх давен між
ними живуть і проквітають. До того ж те плем'я чесного народу
руського, з насіння Яфетового, котре Чорним морем і по-суху Грецьке
Царство воювало. З того бо те військо покоління, котре за Олега,
монарха руського, в своїх моноксілах по морю і по землі плавало і
Константинополь штурмувало. Се ж бо вони за Володимира Великого,
святого монарха руського, Грецію, Македонію та Іллірик воювали. Се ж
їхні предки разом із Володимиром хрестилися і віру християнську од
Церкви Константинопольської приймали, і по день нинішній у тій вірі
родяться, хрестяться і живуть.…
«Протестація» київського митрополита Йова Борецького та інших
православних ієрархів від 28 квітня 1621

6.

ЩО ОЗНАЧАЄ СЛОВО - КОЗАК?
Вперше термін
«козак» згадано у
Початковій
монгольській
хроніці в 1240 році.
Найперша згадка
про козаків в
Західній Європі
зустрічається в
генуезькій хроніці
за 1474 рік.
У 14 ст. цей термін вміщено в
словник половецької мови
(Кодекс Куманікус) і в додаток
грецького збірника житій святих.
Перша офіційна згадка про запорізьких
козаків узагалі - 1492 рік, коли запорожці
атакували турецьку військово-морську
галеру під Тягинею, про це йдеться у
листі великого князя Олександра до хана
Менґлі I Ґерая.

7.

На сьогоднійшній день є 2 найбільш ймовірні версії походження
слова - козак:
Від половецького
«Cosac» — «варта», «чота»,
«легконав'ючений ».
Від кримсько-татарського
або тюркського «Qazaq» —
«вільна людина»,
«авантюрист», «шукач пригод»,
«найманець».

8.

ЦІКАВЕ ПРО КОЗАКІВ
Козак мав не тільки бути неперевершеним воїном, а й так
само добре знати грамоту, основи астрономії, медицини.
Більш талановиті навчалися ще й основам дипломатії,
вивчали іноземні мови, оскільки у невтомній боротьбі
доводилося бувати у різних країнах
Лише після успішного навчання майбутній
допускався до іспиту на звання запорожця.
козак
Козаки нерідко залишалися холостяками. Холостяцькому
життю «сприяли» постійні війни – люди просто не
встигали створити сім’ю.

9.

Народження хлопчика для козака – справжня
радість.Хлопчик – значить воїн за замовчуванням.
Не важливо, хто перед козаком – старий жебрак або
старий отаман, повага до прожитого життя залишалась
однаково високою.
Козаки були людьми справи, і часто говорили: «Від зайвих
слів слабшають руки».
Кінь – кращий друг і вірний супутник козака.
Козацькі
забави
вигадувались
задля
гарту
найрізноманітніших якостей козака, це й ігри на фізичну
силу, на швидкість реакції, на нестандартне мислення.

10.

Козаки розробили власну тактику бою:
галас - козаки йшли до бою в довільному порядку
табір - військо рухалося похідним строєм
самообкопування — засіб індивідуального захисту

11.

ЦІКАВЕ ПРО КОЗАЦЬКІ ЧУБА
Чуприна - старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого
пасма волосся на голеній голові (переважно у козаків).
Назва «оселедець» пішла від Катерини ІІ відомою своєю
неприязню до козаків, так вона називала їхню традиційну
зачіску.

12.

Тільки після посвяти у
козаки дозволялося
воїнові голити голову,
залишаючи чуприну.
Чуприну неодмінно
носили за лівим вухом,
як усі відзнаки і
нагороди.
Позбавити чуприни
козака вважалося
найбільшою ганьбою.
Можливо, ще в дохристиянські роки
вірили в шосту чакру людини, яка має
дві пелюстки і міститься між
бровами, "третє око", а сьома чакра
людини знаходиться на тім'ї голови
і має тисячу пелюсток (наша
чуприна).