Крах командної економіки

1. Заняття №2 Крах командної економіки.

2. План

Політика «прискорення» .
Невдача реформаторських
зусиль .
Падіння рівня життя
населення.
Чорнобильська катастрофа.

3.

4.

5.

Свою економічну програму М.Горбачов
оприлюднив у 1985 р.
Основну увагу він приділив розвиткові
машинобудування.
Висувалися пропозиції децентралізації
управління економічним життям,
запровадження глибокого госпрозрахунку,
розширення прав підприємств, посилення
матеріальної зацікавленості трудових
колективів.

6.

«Прискорення» — політичний
курс керівництва КПРС у соціальноекономічній сфері в роки
«перебудови», спрямований на
подолання кризових явищ і досягнення
нового якісного стану радянського
суспільства.

7.

Акцент стали робити на
прискоренні темпів господарського
зростання, а сам термін став з
часом назвою програми змін у
соціально-економічній сфері.

8.

За задумом керівників країни програма
«прискорення» передбачала:
• докорінне оновлення матеріально-технічної
бази виробництва на основі новітніх
досягнень науково-технічної революції;
• оновлення змісту суспільних відносин,
насамперед в економічній сфері;
• досягнення якісних змін змісту й характеру
праці, матеріальних і духовних умов життя
людей;
• здійснення активізації діяльності усіх
політичних, громадських і ідеологічних
інститутів.

9.

Основні етапи економічних реформ:
- Квітневий пленум ЦК КПРС 1985 р. – 26 з'їзд
КПРС – прийняття програми прискорення
соціально – економічного розвитку
господарства.
- Із червня 1987 р. – реформи Рижкова –
Абалкіна. Сутність реформи виражена в трьох
“С”: самостійність, самоокупність,
самофінансування.
- Червень 1990 р. – ВР СРСР прийняла
програму переходу до регульованої ринкової
економіки.

10.

11.

У травні 1988 р. ухвалено Закон
«Про кооперацію в СРСР».
Людям, які об’єднувалися в зареєстровані
державними установами кооперативи,
дозволялася підприємницька діяльність,
здебільшого у сфері громадського
харчування та послуг.
Це був перший крок входження
Радянського Союзу в ринкову економіку.

12. Причини невдач економічних реформ другої половини 1980 – х років:

•Відсутність
послідовної, науково
обґрунтованої
стратегії розвитку.
•Непослідовність
у здійсненні
реформ.
•Прагнення поєднати несумісні
економічні моделі: адміністративно –
командну з повним одержавленням
власності й ринкову з приватною
власністю.

13.

На зламі 1980–1990-х рр. було
визнано, що командна економіка до
реформування не надається.
Тому розпочалися спроби заміни
директивного управління ринковими
регуляторами.
Нерішучість і половинчастість
реформаторських кроків, відвертий
саботаж ринкових перетворень
призвели до господарського паралічу,
який вплинув на різке погіршення
життєвого рівня населення.

14.

Поглиблення економічної кризи
наприкінці 1980-х рр. відсунуло СРСР на
77-ме місце у світі за рівнем споживання
товарів та послуг на душу населення.
З кінця 1980-х рр. дефіцитом стало
майже все.
З осені 1990 р. в Україні запровадили
продаж продовольчих і промислових
товарів за картками споживача з
купонами.

15.

Криза командної економіки особливо
болісно позначилася на галузях, які
обслуговували потреби населення.
Зокрема, розпадалася система охорони
здоров’я.
На початку 1990-х рр. Україна була
забезпечена медикаментами й
медичною апаратурою лише на третину
потреб.

16.

• Чорнобильська АЕС почала працювати
в серпні 1977 р. із введенням в
експлуатацію першого енергоблока;
другий почав діяти в листопаді 1978 р.;
третій і четвертий енергоблоки вступили
в дію, відповідно, у 1981 і 1983 рр.
Після цього атомна станція зрівнялася
за потужністю з найбільшими у світі
АЕС – «Боже» (Франція) і «Фукусіма»
(Японія).

17.

18.

Через рік після оголошення політики
«перебудови», 26 квітня 1986 р., в Україні,
неподалік від Києва, сталася найбільша в
історії людства техногенна катастрофа.

19.

Два вибухи на енергоблоці № 4
Чорнобильської АЕС наблизили крах
радянської економіки.
Тяжкі наслідки катастрофи не подолані
й досі. Вони впливатимуть на екологічний
стан України впродовж життя багатьох
поколінь.

20.

Довкола ЧАЕС було створено 30кілометрову зону відчуження, з якої
переселено всіх жителів.
За офіційними даними, в Україні
вважають забрудненими території 16
областей, а фактично такими можна вважати
всі області республіки.
На теперішній час на забрудненій
території проживає 1,5 млн. осіб.
У ліквідації аварії взяли участь 600 тис. осіб зі
всього СРСР.
Від аварії постраждали 3 млн. осіб, із яких
1 млн. дітей.

21.

• В Україні забруднено 2293 населені пункти
74 районів, де проживало 2,6 млн осіб.
Загальна площа забруднення в УРСР
дорівнювала майже 54 тис. кв. км.
За оцінками експертів, економічний тягар,
пов’язаний із ліквідацією наслідків аварії,
становив для України до кінця 2015 р. 179
млрд доларів.

22.

Радіаційне забруднення викликало сплеск
онкологічних захворювань серед населення,
зокрема дітей дошкільного та шкільного віку,
шкідливо позначається на загальному стані
здоров'я населення.
Одним з наслідків Чорнобильської
катастрофи стало розгортання в Україні анти
тоталітарних рухів (екологічного,
національно-визвольного).
15 рудня 2000 р. Чорнобильська АЕС
була закрита.

23. Перевірте, чого навчились

• 1. Складіть речення про події та явища доби
«перебудови», використавши поняття і терміни:
політика «прискорення», дефіцит, інфляція.
• 2. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність
тверджень. Започаткована політика «прискорення»
виявилася лише пропагандистським закликом.
«Прискорення» не могло дати відчутних результатів
без глибоких якісних перетворень у системі виробничих
відносин, без «розкріпачення» особистої ініціативи
виробника, без перебудови економіки на ринкових
засадах.
• 3.Чому Чорнобильську катастрофу вважають
каталізатором подій українського національного
пробудження періоду «перебудови»?