Держава та державна влада

1.

Держава та державна влада
Держава — це суверенне
політичне утворення з
визначеною територією,
господарством і політичною
владою.

2.

Поняття «держава»
1) Держава — здійснюваний за допомогою офіційних
органів політико-територіальний спосіб організації
публічної влади, покликаний керувати суспільними
процесами, шляхом надання своїм велінням
загальнообов'язкового характеру та можливістю
реалізації цих велінь через примус.
2) Держава — це 1) сукупність людей, території, на якій
вони проживають, та суверенної у межах даної території
влади; 2) організація політичної влади, головний інститут
політичної системи суспільства, який спрямовує і
організовує за допомогою правових норм спільну
діяльність людей і соціальних груп, захищає права та
інтереси громадян.
3) Держава — територіальна організація політичної влади,
яка існує на певній соціальній базі, виступає як офіційний
представник всього суспільства і з допомогою
спеціального апарату реалізує свою політику.

3.

Сутність держави
Сутність держави — це головна, основна властивість
держави, що визначає її зміст, мету, функції.
Сутність держави проявляється в трьох моментах,
званими сутнісними характеристиками держави.
Ними є:
• державна влада;
• суверенітет;
• політичний режим держави.

4.

Зміст держави
• Сутнісний аспект змісту держави є
конкретизацією властивостей даного явища у
відповідних історичних умовах, що безпосередньо
проявляються в понятті історичного типу держави.
• Структурний аспект змісту держави означає
сукупність елементів, що складають державу, тобто
розгалужену систему органів влади. що утворюють
механізм (апарат) держави.
• Функціональний аспект змісту держави
охоплює внутрішні процеси, саме котрі і складають
«дієвість» даного явища, тобто процес взаємодії
його елементів між собою та зовнішнім
середовищем, а саме функції держави як основні
напрямки її функціонування.

5.

Форма держави
• Форма держави — це поєднання способу
організації і здійснення державної влади, методів
її здійснення та форм зворотного зв’язку органів
держави із населенням.
Форма держави є юридичною конструкцією, яка
складається з таких взаємопов'язаних елементів як:
- форма державного правління;
- форма державного устрою;
- форма державного режиму.

6.

Функції держави
• За соціальним значенням: основні та неосновні.
• Залежно від територіальної спрямованості:
внутрішні та зовнішні.
• За часом здійснення: постійні та тимчасові.
• За сферами суспільного життя: гуманітарні,
економічні та політичні.
• За принципом розподілу влади: законодавчі,
управлінські (виконавчі) та судові.

7.

Роль державної влади
Державна влада — це публічно-політичні
відносини панування і підкорення між суб'єктами,
що спираються на державний примус.
Для появи нової держави вирішальним є факт
ефективної державної влади і не є такою згода
дотеперішньої державної влади. Становлення
держави відбувається в суперечці з досі панівною
державною владою, а ефективність нової державної
влади потребує особливо ретельної перевірки.

8.

Основними причинами виникнення
держави та права є:
1) Необхідність єдиного керівництва
суспільством (удосконалення керування
суспільством). В основі лежить закон
зростаючих різновидів форм діяльності
людини як наслідок постійного росту
потреб, що призвело до:
2) трьох великих суспільних поділів
праці (виокремлення скотарства, ремесла,
виникнення торгівлі);
3)появи приватної власності на
засоби виробництва (поліпшення
знарядь праці збільшує продуктивність
праці. З’являються надлишки, що неминуче
тягне за собою розшарування суспільства на
бідних та заможних);
4) утворення класів (класи — великі групи
людей, що різняться за наявністю чи
відсутністю у їхніх руках приватної
власності на засоби виробництва).
Влада — здатність та
можливість одних осіб (груп
людей, партій...) впливати на
інших за допомогою різних
важелів (волі, авторитету,
права, насилля).
Державна влада — це
управління суспільством
органами держави в межах
їхньої компетенції.

9.

Основними ознаками державної влади є:
Верховенство — посідає найвище місце серед
усіх інших видів влад та має панівне становище
(наділена такими функціями, яких не має жодна
інша влада).
Легітимність — діє на законних підставах (народ обирає на основі законів
про вибори).
Загальність — поширюється на усіх осіб, що
перебувають в межах кордонів цієї держави
(громадяни держави, іноземці, особи без громадянства).
Суверенітет — незалежність від будь-якої іншої
влади (здатність самостійно приймати закони,
укладати договори, програми тощо).
Публічність — владу здійснюють спеціально
створені органи (парламенти, міністерства, відомства, суди, поліція...).
Універсальність — має вплив на всі найважливіші відносини в суспільстві.
Обов’язковість — рішення органів державної
влади є обов’язковими для виконання (невиконання тягне за собою
державний примус — юридичну відповідальність)